Точні причини виникнення даного стану невідомі.
Вважається, що розвиток карциноїдного синдрому обумовлюється гормональноактивною пухлиною, яка походить з ентерохромафінних клітин кишечника.
СИМПТОМИ КАРЦИНОЇДНОГО СИНДРОМУ
Симптоми карциноїдного синдрому включають болі в животі, задишку, діарею, відрижку. Також характерні припливи, які супроводжуються відчуттям жару в тілі, почервонінням шкіри обличчя, тремтінням, утрудненням дихання, прискоренням серцебиття і зниженням артеріального тиску. Через спазм бронхів можуть з'являтися хрипи, чутні на відстані. Також можливе підвищення артеріального тиску.
У разі ураження клапанів серця розвивається серцева недостатність (супроводжується задишкою, болями в області серця, появою набряків на ногах, відчуттям тяжкості в області печінки, збільшенням живота внаслідок скупчення рідини в черевній порожнині).
ДІАГНОСТИКА КАРЦИНОЇДНОГО СИНДРОМУ
Лікар збирає анамнез і аналізує скарги пацієнта, проводить загальний огляд (обов'язково включає огляд шкірних покривів, пальпацію живота, аускультацію легенів (вислуховування за допомогою фонендоскопа), а також вимірювання рівня артеріального тиску).
Також проводиться визначення серотоніну, 5-гідроксиіндолуксусної кислоти, гістаміну в добовій сечі (для карциноїдного синдрому характерне підвищення концентрації даних біологічно активних речовин).
З метою виявлення пухлини виконується ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, а також комп'ютерна томографія органів грудної та черевної порожнин. Ще одним використовуваним методом дослідження, що дозволяє виявити пухлину, є сцинтиграфія.
ВИДИ ЗАХВОРЮВАННЯ КАРЦИНОЇДНОГО СИНДРОМУ
Карциноїдні пухлини шлунково-кишкового тракту поділяють за ембріогенезом на такі види:
- передні,
- задні
- середні.
Відповідно до цього розрізняють:
- карциноїдні пухлини передньої частини травної трубки (шлунок, бронхи, підшлункова залоза, дванадцятипала кишка). Ці новоутворення здатні метастазувати в кістки.
- карциноїди середньої частини травної трубки (правий відділ товстої кишки, а також клубова і тонка кишка). Метастази дають рідко.
- карциноїдні пухлини задньої частини травної трубки (низхідна ободова, поперечна ободова кишка і пряма кишка). Здатні метастазувати в кістки. Вони також іноді виявляються в нирках, статевих залозах, шкірі або вилочкової залозі.
ДІЇ ПАЦІЄНТА
У разі виникнення симптомів, характерних для карциноїдного синдрому, необхідно звернутися до лікаря.
ЛІКУВАННЯ КАРЦИНОЇДНОГО СИНДРОМУ
Лікування при карциноїдному синдромі передбачає хірургічне видалення пухлини.
У разі неможливості виконати хірургічне лікування, застосовуються препарати, дія яких спрямована на пригнічення росту і розмноження пухлинних клітин.
В якості симптоматичної терапії застосовуються лікарські препарати, що усувають діарею, а також антигіпертензивні препарати (їх дія спрямована на корекцію артеріального тиску).
УСКЛАДНЕННЯ
При карциноїдному синдромі може спостерігатися таке ускладнення, як метастазування (поширення пухлинного процесу на інші тканини і органи з утворенням нових пухлинних вогнищ).
Найбільш важким ускладненням виступає карциноїдний криз.
Даний стан може виникнути спонтанно або провокуватися такими факторами, як анестезія, стрес, біопсія пухлини. При карциноїдному кризі відзначається загострення всіх раніше існуючих симптомів (це відбувається в результаті викиду в кров великої кількості біологічно активних речовин). Карциноїдний криз є невідкладним станом, який загрожує життю пацієнта.
ПРОФІЛАКТИКА КАРЦИНОЇДНОГО СИНДРОМУ
Профілактичні заходи, спрямовані на запобігання розвитку даного патологічного стану, є загальними з заходами профілактики інших пухлинних захворювань.
Перш за все, вони передбачають ведення активного здорового способу життя, раціональне і збалансоване харчування, відмову від шкідливих звичок (тютюнопаління, зловживання алкоголем), уникнення контакту з канцерогенними речовинами, усунення професійних шкідливостей, що збільшують ризик онкологічних захворювань.
