ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Лактостаз - скупчення молока в молочній залозі жінки, яка годує груддю, що розвиваються внаслідок утруднення відтоку. Характеризується ущільненням залози, болючістю під час пальпації, розширенням підшкірних вен на грудях у ділянці стазу. Іноді температура тіла може підвищуватися до субфебрильних цифр. Напруга і болючість залози може як полегшуватися після її випорожнення, так і зберігатися.
ПРИЧИНИ ТА МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ЛАКТОСТАЗУ
Причинами лактостазу може бути зниження прохідності вивідної протоки, надлишкове продукування молока залозою, а також сукупність гіперлактації з обтурацією або спазмом проток. Розвитку лактостазу сприяють анатомічні особливості залози: плоский сосок, вузькі молочні протоки за вираженої секреторної активності залози, провисання грудей.
Також лактостаз провокується відмовою від грудного вигодовування, утрудненням годування (наявність тріщин на сосках, неправильне прикладання до грудей, слабка вираженість смоктальної активності у немовляти). Порушенню відтоку молока сприяє тісна білизна, сон на животі, переохолодження грудей, психологічні стреси, важка фізична робота. У перші дні після пологів при встановленні лактації часто має місце надлишок молока. Зазвичай на третій-четвертий день (за повторних пологів може бути раніше) починається активна лактація, а дитина в ті дні висмоктує досить мало молока.
У результаті не відбувається повного звільнення молочних залоз. За першої лактації, до того ж, має місце певне утруднення відтоку - молочні протоки вузькі, звивисті й потребують розроблення, зціджування є складним у зв'язку з відсутністю навички.
Молоко, що залишилося в залозі, спричиняє наростання тиску в протоках і часточках, тканина залози в ділянці застою інфільтрується та набрякає, що спричиняє ущільнення і болючість. Молоко піддається частковому зворотному всмоктуванню, і сприяє розвитку лихоманки. Підвищений тиск у часточках сприяє зниженню вироблення молока і гальмує подальшу лактацію. У разі тривалого тотального лактостазу вироблення молока припиняється.
СИМПТОМИ ЛАКТОСТАЗУ
Основний прояв лактостазу - хворобливе ущільнення ділянки залози. Крім того, можуть відзначатися відчуття тяжкості, розпирання. У разі тривалого стазу розвивається відчуття жару і локальна гіперемія, підвищення температури тіла до субфебрильних і фебрильних цифр. Іноді болючість не супроводжується ущільненням. Як правило, після годування симптоматика слабшає. Саме годування може супроводжуватися вираженим болем. Зона застою може зміщуватися і збільшуватися.
ЛІКУВАННЯ ЛАКТОСТАЗУ
При лактостазі необхідно забезпечити максимально можливе спорожнення молочної залози. Розширенню проток сприяє помірне зігрівання, масаж грудей. Для зниження ймовірності рефлекторного стазу рекомендований якісний відпочинок, виключення стресів, обмеження носіння білизни, що стискає груди. Спати рекомендується не на спині й животі, а на боці. Годування треба намагатися здійснювати якомога частіше (але не частіше 1 разу на дві години).
На початку годування відразу необхідно прикласти дитину до "хворих" грудей. Річ у тім, що для висмоктування молока із застійної ділянки дитині доводиться докладати максимум смоктальних зусиль, а коли вона вже поїла, то може лінуватися й відмовлятися смоктати. Однак здорові груди так само потребують ретельного спорожнення. Годування необхідно здійснювати в зручному та комфортному для немовляти положенні, забезпечуючи дитині максимальний контакт із соском і полегшуючи смоктання.
Якщо дитина смокче груди недостатньо часто й інтенсивно, необхідно проводити зціджування надлишків молока. Посиленню відтоку сприяє масажування грудей погладжувальними рухами в напрямку соска.
Масаж молочної залози, зціджування та годування необхідно здійснювати, долаючи болючість доти, доки симптоматика лактостазу не стихне. Наполегливість зусиль сприяє якісному випорожненню залоз і тривалій повноцінній лактації. Іноді під час розкриття спазмованої протоки під час годування може відмічатися певне пощипування і печіння в грудях. Зціджуване молоко може містити включення ("молочні зерна"), ниткоподібні волокна, бути надмірно жирним на вигляд. Це нормальна, здорова консистенція грудного молока, що забезпечує немовляті повноцінне харчування. У проміжках між годуваннями та зціджуваннями болючість можна полегшувати, застосовуючи місцеві холодні компреси. Перед зціджуванням або годуванням залозу необхідно тримати в теплі.
За потреби груди можна зігріти змоченим у теплій воді рушником, прийняти теплий душ. Використання гарячої води і зігрівальних компресів небезпечне можливим приєднанням інфекції, тому різке надлишкове зігрівання не рекомендується. Після прогрівання груди масажують круговими рухами від їхньої основи до соска. Під час масажування часточка, де локалізується лактостаз, досить добре визначається на дотик, відрізняючись від навколишньої тканини підвищеною щільністю. Ущільнення необхідно масажувати з особливою ретельністю. Саме ущільнена болюча ділянка потребує зціджування насамперед. Після зціджування можна прикласти до грудей дитину і дати їй відсмоктати залишки молока.
Тривалий лактостаз (понад добу) і після розціджування може зберігати на 1-2 дні болючість у ділянці застою, що мав місце. Якщо і після цього біль не вщухає, а посилюється, виникає лихоманка, гіперемія, можна припускати, що розвинувся мастит (запалення молочної залози). Необхідно припинити прогрівання залози (тепло сприяє прогресуванню інфекції) і терміново звернутися до лікаря.
У разі лактостазу будь-які зігрівальні компреси шкідливі, а спиртові компреси, крім імовірності стимулювання бактеріальної флори, втручаються в гормональну регуляцію лактації, що тільки сприяє розвитку лактостазу. Надмірно активний масаж також може призвести до негативних наслідків: механічних ушкоджень часточок і проток, появи нових вогнищ застою і підвищення температури тіла (у разі інтенсивного зворотного всмоктування молока та інфільтрації навколишніх тканин у пошкоджених часточках).
Лікування лактостазу народними засобами без звернення до лікаря категорично не рекомендується, особливо матерям, які здійснюють лактацію вперше. Неправильне здійснення лікувальних заходів сприяє розвитку ускладнень лактостазу і зниженню якості молока аж до повного припинення лактації. Самостійне зціджування часто вельми болісне і може бути неефективним. Акушерка може допомогти під час розціджування і розроблення проток. Хороший фахівець може зробити зціджування зовсім безболісним.
Апаратне зціджування молоковідсмоктувачем за своєю ефективністю не поступається ручному, але в разі лактостазу перед використанням молоковідсмоктувача необхідно ретельно розмасажувати хвору ділянку. Однією з ефективних методик розсмоктування застою молока є ультразвуковий масаж молочної залози. Сприяє скороченню молочних проток окситоцин. Його призначають в ін'єкціях і вводять внутрішньом'язово за 20-30 хвилин до годування.
УСКЛАДНЕННЯ ЛАКТОСТАЗУ
Лактостаз небезпечний імовірністю розвитку маститу (запалення молочної залози). Розвиток цього ускладнення клінічно проявляється посиленням болючості, лихоманкою та виникненням жару в ураженій ділянці, на шкірі грудей можуть з'явитися червоні смуги, в молоці відмічаються домішки гною або крові. Розвиток маститу провокується переохолодженням (годування на протязі), перегрівом (компреси, гарячі ванни), неправильним лікуванням лактоспазму. Тривало існуючий лактостаз може призвести до розвитку абсцесу молочної залози.
ПРОФІЛАКТИКА ЛАКТОСТАЗУ
Основна профілактика лактостазу - регулярне годування і ретельне зціджування залишків молока. Рекомендується уникати носіння тісної незручної білизни, фізичних навантажень і стресів, спати на боці, вживати достатню кількість рідини, овочів і фруктів. У разі, якщо лактостаз усе-таки розвинувся, необхідно в максимально короткі терміни вжити всіх необхідних заходів для його розв'язання і в жодному разі не припиняти лактацію. Нерідко в грудях, де має місце лактостаз, знижується продукування молока. Як правило, після розціджування застою секреторна діяльність залози повертається на колишній рівень.
