ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО АБСЦЕС МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
Абсцес молочної залози - це завжди вторинна патологія, що є ускладненням хвороби грудної залози, яка виникла раніше (гематоми, маститу та інших гнійно-запальних процесів). Захворювання частіше трапляється у жінок, у 2% випадків розвивається у матерів-годувальниць, але також може вражати чоловіків, підлітків і новонароджених. Абсцес грудей, асоційований із лактацією, виникає протягом перших шести тижнів після пологів. У новонароджених гнійні утворення молочних залоз розвиваються у віці 1-1,5 місяців. Гнійник, як правило, формується з одного боку, двосторонні абсцеси діагностуються вкрай рідко, зазвичай у немовлят.
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ АБСЦЕСУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
Захворювання зумовлене проникненням у тканину молочної залози патогенних бактерій (стафілококи, стрептококи, протей, кишкова паличка або їхні асоціації).
Розплавлення тканини залози з формуванням осумкованого гнійника відбувається внаслідок таких захворювань:
- Мастит. Виникає внаслідок застою молока в грудях. Запалення молочної залози призводить до активного розмноження бактерій у її тканинах, що в 6-11% закінчується абсцедуванням.
- Травма грудей. Забій молочної залози нерідко супроводжується формуванням гематоми. За відсутності лікування гематома нагноюється та інкапсулюється.
- Галактофорит. Це запалення молочних проток, найчастішою причиною якого є травма молочної залози. Захворювання належить до нелактаційних маститів.
- Кіста або доброякісна пухлина. Новоутворення здавлюють молочні протоки, спричиняючи їх закупорку. У результаті приєднання вторинної інфекції відбувається формування осумкованого гнійного утворення.
- Гормональний збій. Гормональні розлади провокують застій лімфи і крові в молочних залозах, що активізує розмноження патогенної мікрофлори. Дисбаланс гормонів спостерігається при мастопатіях, у період новонародженості та за різних ендокринних патологій.
- Гнійно-запальні захворювання. Причиною абсцесу грудей можуть бути такі захворювання: фурункульоз, пахвовий лімфаденіт, піодермія, карбункул. Патогенні мікроби гематогенним шляхом проникають у тканини грудних залоз, спричиняють у них запальний процес із подальшим формуванням абсцесу.
Існує низка сприятливих чинників, наявність яких підвищує ризик розвитку захворювання. До них належать ослаблення імунітету, лактостаз, тріщини сосків молочної залози, куріння, ендокринні захворювання. Проведення інвазивних медичних маніпуляції (дуктографія, малі оперативні втручання на грудях), пірсингу соска з недотриманням умов асептики може посприяти проникненню інфекції.
ПАТОГЕНЕЗ АБСЦЕСУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
Вхідними воротами для інфекції частіше слугує сосок або його пошкоджена ареола. У деяких випадках інфекційні агенти потрапляють у молочну залозу з током крові з інших гнійних утворень. Бактерії молочними протоками поширюються в тканинах залози, починають активно розмножуватися, виділяючи токсини і продукти розпаду, що призводить до розвитку інтоксикаційного синдрому. Запальний набряк, що виникає в стінках молочних ходів, є результатом імунної відповіді на дію антигенів бактерій і спричиняє розлад мікроциркуляції. Проникність судинної стінки збільшується, міжклітинна рідина виходить у просвіт молочних проток, виникає їхня закупорка. Лактостаз посилює запальний процес у молочних ходах, який поширюється і на навколишні тканини. Надалі відбувається розплавлення запалених тканин, відмежування їх від здорових щільною капсулою і формування порожнини, що містить гній.
КЛАСИФІКАЦІЯ
У мамології використовують загальноприйняту класифікацію абсцесів грудей. Систематизація гнійних утворень молочної залози проводиться за їхньою локалізацією, кількістю гнійників, ураженням однієї або обох залоз.
Залежно від розташування виділяють:
- Підшкірний абсцес. Знаходиться поверхнево, легко діагностується через просвічування гною.
- Субареолярний абсцес. Розташовується під соском і його ареолою. Частіше трапляється у жінок, які лактують.
- Інтрамамарний абсцес. Розташовується в товщі залозистої тканини грудей.
- Ретромамарний абсцес. Знаходиться між ретромаммарною жировою клітковиною і грудними м'язами. Найнебезпечніша форма захворювання, що становить високий ризик гнійного розплавлення м'язів і прориву абсцесу в грудну порожнину.
- Залежно від залучення в патологічний процес однієї або обох молочних залоз розрізняють односторонній і двосторонній абсцеси.
- За кількістю гнійників в одній залозі абсцеси поділяють на поодинокі та множинні.
СИМПТОМИ АБСЦЕСУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
Захворювання починається гостро, з підйому температури до 38-39°С. У разі попередньої травми грудей ознаки сформованого гнійного утворення з'являються на 3-5 добу. Хворих турбує різкий, пульсуючий біль у молочній залозі, почервоніння шкіри над гнійним вогнищем, його болючість під час пальпації. Біль у залозі посилюється при трясці в автомобілі, ходьбі та стрибках. Під час обмацування залози можна точно виявити епіцентр болю. Молочна залоза набрякає, із соска можлива поява гнійних виділень, нерідко з кров'яними згустками. Пахвові лімфовузли з боку ураження збільшені в розмірах і болючі під час пальпації.
До місцевих симптомів додаються загальні ознаки інтоксикації:
- нудота і блювання,
- слабкість,
- адинамія,
- відсутність апетиту,
- прискорення серцебиття.
Провідні симптоми залежать від локалізації абсцесу. При субареолярному розташуванні гнійного утворення мають місце збільшення соска і його ареоли за рахунок набряку. Під навколососковою зоною пальпується щільне і болюче утворення. У разі розташування інтраммамарного абсцесу на незначній глибині в місці його локалізації є щільна та гіперемована ділянка. У разі глибокого залягання гнійника зовнішні зміни молочної залози відсутні. Якщо сформувався ретромаммарний абсцес, то залоза підводиться і набуває вигляду півсфери, спрямованої вперед і вгору.
УСКЛАДНЕННЯ АБСЦЕСУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
Відсутність своєчасного лікування призводить до прориву абсцесу і розвитку ускладнень. У разі поверхневого розташування гнійного утворення висока ймовірність формування свища. Також можливий розвиток флегмони молочної залози, прорив гнійника в молочні ходи з подальшим виділенням молока з домішкою гною і кров'яних згустків. Тривало існуюче гнійне запалення в молочних протоках руйнує їхні стінки і викликає метаплазію (переродження) епітеліальних клітин, що загрожує формуванням злоякісних процесів. Найнебезпечнішим ускладненням абсцесу грудей є розвиток сепсису, під час якого бактерії з потоком крові розносяться по всьому організму, що призводить до утворення нових множинних гнійних вогнищ у різних органах і тканинах.
ДІАГНОСТИКА АБСЦЕСУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
Діагностикою абсцесу грудей займається мамолог або хірург. Лікар з'ясовує анамнез, уточнює зв'язок захворювання з лактацією, зниженням імунітету або травмою, проводить огляд молочної залози та виявляє характерні ознаки гнійного утворення: гіперемія шкіри, болючість і флюктуація певної ділянки залози, збільшені пахвові лімфовузли.
Також у діагностиці абсцесів грудей застосовуються лабораторні та інструментальні методи дослідження:
- Клінічні аналізи. У периферичній крові виявляють лейкоцитоз зі зсувом ліворуч, прискорення ШОЕ (ознаки запалення), у сечі можливі протеїнурія і лейкоцитурія.
- Бактеріологічний посів секрету грудей. Досліджується виділення із соска або вміст абсцесу, отриманий за допомогою пункції, визначається збудник і його чутливість до антибіотиків.
- УЗД молочної залози. Уточнюють локалізацію, розміри, глибину знаходження та кількість гнійників, їхнє сполучення з молочними протоками та один з одним.
- Мамографія. Допомагає визначити форму і розміри гнійного утворення, його приблизну локалізацію і провести диференціальну діагностику з незапальними хворобами грудей.
- КТ молочної залози. Незамінна за незадовільних результатів мамографії та УЗД, за наявності ретромаммарного абсцесу і під час проведення диференціальної діагностики гнійного утворення з іншими патологіями молочної залози.
Диференціальну діагностику абсцесу грудей проводять із флегмоною, гематомою, фіброаденомою, карциномою молочної залози, з жировим некрозом і низкою інших захворювань. З цією метою виконують цитограму виділень із соска, пункцію утворення й аналіз пунктату, біопсію підозрілої ділянки з подальшим гістологічним дослідженням.
ЛІКУВАННЯ АБСЦЕСУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
В основі лікування гнійника, що сформувався, лежить екстрене хірургічне втручання - розтин абсцесу і його дренування. Розрізи роблять від центру (ареоли соска) до периферії (основи залози). У деяких ситуаціях доцільніше робити розріз у складці під молочною залозою. Рану оглядають, розкривають усі виявлені гнійники і з'єднують їх в одну порожнину, гній видаляють і промивають рану розчином антисептика. Потім встановлюють дренаж і рану частково вшивають. Дренаж залишають у рані на 3-4 дні, до припинення відокремлюваних виділень, після чого рану вшивають наглухо. Можлива пункційна аспірація гною з абсцесу і введення в його порожнину розчину антибіотика. Подібне втручання малотравматичне і не залишає рубця після загоєння, але недостатньо ефективне. Пункція виконується тільки за наявності невеликого одиничного абсцесу.
Паралельно з хірургічним втручанням призначають антибіотики відповідно до чутливості виділених збудників (пеніциліни, цефалоспорини, фторхінолони), з метою дезінтоксикації проводять інфузійну терапію.
Також показаний прийом НПЗЗ, які усувають больовий синдром, знижують температуру і зменшують ознаки запалення. З метою стимуляції імунітету рекомендований прийом імуномодуляторів.
ПРОГНОЗ І ПРОФІЛАКТИКА АБСЦЕСУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
У разі своєчасного звернення до лікаря і проведення адекватного лікування прогноз сприятливий. Функція молочної залози відновлюється повністю, наслідки, крім рубця, відсутні.
Профілактика абсцесу грудей у період лактації полягає в дотриманні правил грудного вигодовування:
- повноцінне зціджування молочних залоз,
- приймання повітряних ванн для грудей,
- обмивання залоз до та після годування,
- запобігання та своєчасне лікування тріщин сосків,
- щоденна зміна бюстгальтера.
До заходів загальної профілактики належать здорове харчування, дотримання режиму дня та відпочинку, виявлення та корекція ендокринних порушень, відмова від шкідливих звичок і пірсингу соска, зміцнення імунітету.
