Ви помітили, що ваша дитина важко запам'ятовує слова? По літерах не може вимовити своє ім'я? Її почерк неохайний, недбалий і мінливий? Якщо ваша відповідь на ці запитання ствердна, то, ймовірно, ваша дитина страждає на дисгарфію.Проявляється дисграфія у вигляді стійких, типових і повторюваних помилок у письмі, які не зникають самостійно, без цілеспрямованого навчання. При дисграфії також страждають читання й ефективність сприйняття. Діти, що стикаються з такою проблемою, відчувають труднощі при засвоєнні матеріалу. Проте вони не відчувають інших проблем академічного характеру - їх інтелектуальні здібності повністю зберігаються.
Причини виникненння дисграфії у дітей
Ось деякі з основних причин виникнення дисграфії в дітей. Розлад виникає тоді, коли існує недостатня координація між повідомленнями, надісланими руховими нервами головного мозку. Ділянка мозку, яка обробляє інформацію й переводить думки в слова, функціонує у дітей неправильно.
Крім органічних і функціональних змін головного мозку, що виникають унаслідок внутрішньоутробного недорозвинення плоду, патології вагітності, інфекційних захворювань та інших важких хвороб, що позначаються на нервовій системі дитини, причиною дисграфії можуть бути й соціально-психологічні чинники. Серед них двомовні сім'ї, неправильне мовлення оточуючих, раннє навчання письма або ж, навпаки, неувага до розвитку мовлення дитини.
Симптоми дисграфії зазвичай проявляються тоді, коли діти починають учитись писати слова. Достовірно діагностувати дане порушення можна тільки після того, як дитина оволодіє технікою письма, тобто не раніше 8–8,5 років.
Основними ознаками дисграфії можуть бути такі прояви.
- Дитина повністю поглинена процесом письма, не може зрозуміти, що вона написала, й відчуває втому від докладених зусиль.
- Вона занадто міцно стискає олівець, і на її пальцях часто залишаються відповідні сліди.
- Дитина не розуміє, як їй правильно розміщувати слова й літери в них.
- Вона пише літери непропорційного розміру, пише неправильно або перекручує орфографію у словах, незважаючи на те, що ви детально пояснили їй, як писати правильно те чи інше слово. У процесі написання слів вона плутає та змінює графічно подібні рукописні літери (ш-щ, т-ш, в-д, м-л) або фонетично подібні звуки (б-п, д-т, г-к, ш-ж).
- Дитина спотворює літерно-складову структуру слова, а також порушує злитість і роздільність написання слів.
- Її почерк нерозбірливий з погано сформованими, погано прописаними й іноді незакінченими літерами й реченнями.
- Дитині важко запам'ятати слова. Вона не розуміє послідовності речень у параграфі або абзаці.
- Часто забуває потрібні слова, літери, правопис і пунктуацію.
- Вона використовує неправильні слова або неправильне написання слів при письмі.
- Намагається уникати писати або виконувати будь-які інші письмові завдання. Перевірте наявність цих симптомів у вашої дитини, виконавши разом з нею домашню роботу.
Перераховані симптоми допоможуть зрозуміти, страждає дитина на дисграфію чи, можливо, на якийсь інший розлад, пов'язаний зі складнощами в навчанні.
Фактори ризику виникнення дисграфії
Існують певні ускладнення й фактори ризику, які підвищують небезпеку виникнення дисграфії в дітей.
Якщо ваша дитина страждає від синдрому дефіциту уваги або через проблеми, пов'язані з організацією процесу, має проблеми швидкої обробки інформації та розлади тонкої рухової координації, вона більше схильна до дисграфії, ніж інші діти.
Якщо ваша дитина страждає від дислексії, вона більше схильна до дисграфії.
Якщо ваша дитина страждає від розладів аутистичного спектра, у неї синдром Аспергера, вона також більше схильна до дисграфії. Схильні до дисграфії й діти, які мають усні та письмові мовні порушення процесу навчання.
Лікування дисграфії в дітей
Лікування цього розладу варіюється для різних дітей, але є деякі загальні методи й підходи.
Один з методів лікування спрямований на корекцію почерку шляхом виправлення рухів руки під час письма.
Деякі інші методи лікування зосереджені на вирішенні проблеми поганої пам'яті, порушень рухової сфери, слухового та просторового сприйняття, мислення або інших проблем, пов'язаних з нервами й нервовими імпульсами. Повторення, упорядкування, моделювання тощо можуть допомогти скорегувати почерк дитини.
Деякі експерти радять використовувати комп'ютер і ноутбук замість зошитів, щоби підвищити впевненість дитини в собі. Для подолання частих орфографічних помилок та оволодіння навичками складання речень дитина може друкувати на комп'ютері, а не писати в зошиті.
Загальні підходи до подолання дисграфії передбачають також заповнення прогалин у звуковимові та розвитку зв'язного мовлення. Для результативного лікування дисграфії буде потрібна злагоджена робота логопеда, педагога, невролога, самої дитини та її батьків.
