Лімфаденіт - це неспецифічне або специфічне запальне ураження лімфовузлів. Лімфаденіт характеризується місцевою болючістю та збільшенням лімфатичних вузлів, головним болем, нездужанням, слабкістю, підвищенням температури тіла. Діагностика лімфаденіту проводиться за допомогою збору анамнезу та фізикального обстеження; етіологія уточнюється шляхом біопсії зміненого лімфовузла. Лікування лімфаденіту здійснюється з урахуванням виділеного збудника і включає антибіотикотерапію, фізіотерапію. У разі формування абсцесу або аденофлегмони проводиться їх розтин і дренування.

Втрата ваги в умовах фізичних навантажень є цілком зрозумілим явищем, особливо, якщо людина ще й дотримується певних дієтичних обмежень.

Втім, існують випадки, коли людина може нормально себе почувати і не проявляти надмірну фізичну активність, але, попри це, втрачати вагу протягом кількох місяців. Це є приводом звернутися до лікаря, який почне з комплексного фізичного обстеження для оцінки загального стану здоров'я, включаючи вагу тіла, життєво важливі показники та будь-які видимі ознаки хвороби або недоїдання.

Лiкарю також знадобиться огляд історії хвороби пацієнта, включаючи перенесені захворювання, операції, ліки, дієтичні звички, фізичні вправи. Серед дослiджень можуть бути призначені:

Лактостаз - застій, затримка молока у вивідних протоках молочної залози жінки, яка годує груддю. Лактостаз може бути пов'язаний із закупоркою або спазмом вивідної протоки, гіперлактацією, труднощами під час годування, різкою відмовою від грудного вигодовування, носінням надто тісної білизни. Супроводжується болючістю залози, ущільненнями і почервоніннями деяких її ділянок, болем під час годування і зціджування. Невжиття заходів веде до погіршення загального самопочуття, розвитку спочатку неінфікованого, а згодом і інфікованого маститу, який потребує оперативного втручання.

Флегмона - це гнійний процес у жировій клітковині, що не має чітких меж і схильний до поширення на навколишні тканини. Збудником найчастіше є золотистий стафілокок. Флегмона проявляється загальним нездужанням та інтоксикацією, значним підвищенням температури тіла, різким болем під час рухів і пальпації ураженої ділянки. Поверхнева флегмона характеризується промацуванням щільного інфільтрату, який, поступово розм'якшуючись, перетворюється на заповнену гноєм порожнину. Діагноз встановлюється на підставі клінічної картини. Лікування флегмони проводиться шляхом її розтину та дренування, застосування протеолітичних ферментів і ранозагоювальних мазей.

Абсцес молочної залози - обмежене запальне вогнище в товщі м'яких тканин грудної залози, що являє собою інкапсульовану гнійну порожнину. Захворювання розвивається і протікає гостро, зі значним підвищенням температури і явищами інтоксикації, інтенсивним болем, почервонінням і набряком грудей, гнійними виділеннями із соска. У діагностиці важливими є дані анамнезу та скарги, об'єктивний огляд і додаткові методи дослідження (УЗД молочної залози, рентгенографія, бактеріологічний посів виділень із грудей). Лікування абсцесу грудної залози тільки хірургічне (розтин гнійника) з паралельним призначенням антибіотиків.