ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ЖИРОВОЇ ДЕГЕНЕРАЦІЇ ПЕЧІНКИ
Причинами розвитку жирової дегенерації печінки можуть бути різні порушення обміну речовин (метаболічні фактори), гепатотоксичні речовини, деякі захворювання і операції на органах шлунково-кишкового тракту, спадкові чинники і т.п.
Серед етіологічних чинників стеатогепатозу можна виділити наступні:
- цукровий діабет, гіпертригліцеридемія;
- нераціональне харчування (голодування, переїдання, велике споживання жирної і вуглеводної їжі, дефіцит білка в раціоні), ожиріння;
- надмірне споживання алкоголю (більше 30 мл на добу);
- генетична схильність;
- підвищення рівню соматотропного гормону (при ендокринних патологіях, черепно-мозкових травмах, гіпофізарних дизфункціях і т.п.);
- хронічні захворювання органів шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються порушенням всмоктування;
- прийом деяких лікарських засобів, інтоксикація ними (деякі антибіотики, глюкокортикоїди, нестероїдні протизапальні препарати, цитостатики);
- важкі хронічні захворювання (серцева недостатність, дихальна недостатність, злоякісні новоутворення);
- мікседема, синдром Кушинга;
- хірургічні втручання (гастропластика, велика резекція тонкого кишечника, анастомоз).
Факторами, що погіршують прогноз захворювання, є жіноча стать, вік більше 45 років, цукровий діабет 2 типу, обтяжений сімейний анамнез по даному захворюванню, значне ожиріння.
СИМПТОМИ ЖИРОВОЇ ДЕГЕНЕРАЦІЇ ПЕЧІНКИ
Дане захворювання тривалий час може не проявляти себе клінічно. При прогресуванні дистрофічних процесів в печінці можуть з'являтися такі симптоми захворювання:
- астенічний синдром (загальна слабість, швидка стомлюваність);
- дискомфорт, важкість, а потім і біль в правому підребер'ї;
- зниження апетиту, нудота, можлива блювота з домішками жовчі; жовтушність шкірних покривів і слизових оболонок;
- свербіж шкіри;
- ознаки зниження імунітету (часті ГРЗ);
- у важких випадках - ознаки печінково-клітинної недостатності.
ДІАГНОСТИКА ЖИРОВОЇ ДЕГЕНЕРАЦІЇ ПЕЧІНКИ
В діагностиці жирової дегенерації печінки, крім описаної раніше клінічної картини, враховують результати таких лабораторно-інструментальних методів дослідження:
- загальний клінічний аналіз крові (можливо виявлення анемії, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ);
- біохімічний аналіз крові (підвищення рівня печінкових трансаміназів, ГГТ, прямого білірубіну, холестерину);
- ультразвукове дослідження печінки (її збільшення і зміна структури);
- КТ і МРТ печінки;
- еластографія печінки (для виключення цирозу і фіброзу печінки);
- біопсія печінки (найбільш інформативний метод дослідження).
КЛАСИФІКАЦІЯ
За етіологічною ознакою жирову дегенерацію печінки поділяють на первинну і вторинну (виникає на тлі інших захворювань, як цукровий діабет), а також на алкогольну і неалкогольну.
Залежно від характеру поширення патологічного процесу в тканинах печінки розрізняють осередкову і дифузну жирову дегенерацію печінки.
За морфологією (при мікроскопічному дослідженні біоптату) виділяють дрібнокраплинну і крупнокрапельну жирову дегенерацію (інфільтрацію) печінки.
ДІЇ ПАЦІЄНТА
При виявленні будь-яких симптомів, описаних вище, слід звернутися до фахівця (лікаря-гастроентеролога) для обстеження і своєчасного виявлення патології.
ЛІКУВАННЯ ЖИРОВОЇ ДЕГЕНЕРАЦІЇ ПЕЧІНКИ
На початкових стадіях розвитку жирова дегенерація печінки є оборотним процесом.
При вторинному стеатогепатозі в першу чергу потрібне лікування основного захворювання, на тлі якого розвинулася дана патологія.
При алкогольному походженні захворювання слід відмовитися від вживання алкоголю. Також всім хворим рекомендується дієтичне харчування з обмеженням вживання тваринних жирів і вуглеводів, при ожирінні - зниження ваги.
Медикаментозна терапія полягає в застосуванні гепатопротекторних засобів, ліпотропні препарати, урсодезоксихолевої кислоти, вітамінів С і Е, а при розвитку печінкової недостатності - медикаментозна терапія даного ускладнення.
УСКЛАДНЕННЯ
Жирова дегенерація печінки може ускладнитися приєднанням запального процесу (стеатогепатит), фіброзом або цирозом печінки, холестазом (застоєм жовчі), а також розвитком печінкової недостатності.
ПРОФІЛАКТИКА ЖИРОВОЇ ДЕГЕНЕРАЦІЇ ПЕЧІНКИ
Профілактика даної патології полягає у відмові від вживання алкоголю, веденні здорового способу життя, нормалізації маси тіла, лікуванні захворювань, здатних спровокувати розвиток жирової інфільтрації печінки (ендокринні патології, хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту та ін.).
