Аутоімунний гепатит є досить рідкісним захворюванням, і причини його розвитку в даний час ще невідомі.
Є версія, що дана патологія може розвиватися при інфікуванні деякими вірусами. Зокрема, є дані, що аутоімунний гепатит розвивається після перенесених вірусних гепатитів А, В і С, після герпесної інфекції, а також після інфекції Епштейна-Барра.
СИМПТОМИ АУТОІМУННОГО ГЕПАТИТУ
Приблизно у 25% хворих захворювання протікає безсимптомно. Можливими симптомами аутоімунного гепатиту можуть бути:
- Підвищена стомлюваність;
- Підвищення температури тіла;
- Збільшення печінки;
- Жовтяниця;
- Болі і дискомфорт в правому підребер'ї;
- Лімфоаденопатія;
- Вугрова хвороба;
- Кушингоїд;
- Надмірне оволосіння;
- Ізольований асцит;
- Диспептичні прояви;
- Інші симптоми.
ДІАГНОСТИКА
Діагностика аутоімунного гепатиту включає в себе:
- Збір анамнезу захворювання і аналіз скарг пацієнта, фізикальний огляд хворого;
- Клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, коагулограма, імунологічний аналіз крові, аналіз крові на наявність вірусів гепатиту;
- Копрограма, аналіз калу на яйця глистів;
- Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, езофагогастродуоденоскопія;
- Комп'ютерна томографія органів черевної порожнини, біопсія печінки, еластографія;
- Інші методи дослідження (на розсуд лікаря).
КЛАСИФІКАЦІЯ
Виділяють кілька типів аутоімунного гепатиту, серед яких:
- Аутоімунний гепатит 1 типу - наявність антитіл до волокон гладкої мускулатури і антинуклеарних антитіл;
- Аутоімунний гепатит 2 типу - наявність антитіл до мікросомах клітин печінки і нирок;
- Аутоімунний гепатит 3 типу - наявність антитіл до розчинного печінкового антигену. Кожен з типів аутоімунногогепатиту має свої особливості прояву і лікування.
ДІЇ ПАЦІЄНТА
При виявленні у себе одного або декількох вищеописаних симптомів необхідно звернутися до лікаря-гастроентеролога. Чим раніше ви звернетеся за медичною допомогою, тим вище шанси на успішне лікування.
ЛІКУВАННЯ АУТОІМУННОГО ГЕПАТИТУ
При аутоімунному гепатиті хворому призначається дієта №5.
Консервативне лікування даного захворювання передбачає застосування наступних лікарських препаратів:
- аутоімунний гепатит фотоглюкокортікостероідние гормони;
- імунодепресанти;
- комбіноване застосування глюкокортикоїдів і імунодепресантів;
- препарати урсодезоксихолевої кислоти (урсохол).
Показниками ефективності проведеного лікування можна вважати стихання симптомів захворювання, нормалізація клінічної картини, гістологічної картини і біохімічних показників.
Хірургічне лікування при аутоімунному гепатиті виконується при неефективності медикаментозного лікування, частих рецидивах і ускладненнях від медикаментозної терапії. Хірургічне лікування передбачає проведення трансплантації печінки. Найчастіше виконують трансплантацію частини печінки від близького родича.
УСКЛАДНЕННЯ ПРИ АУТОІМУННОМУ ГЕПАТИТІ
Ускладненнями при аутоімунному гепатиті можуть бути:
- цироз печінки;
- ураження інших органів (виразковий коліт, цукровий діабет, гемолітична анемія, плеврит, поліартрит, гломерулонефрит, поліміозит, перикардит, міокардит, гіпереозінофільний синдром, шкірний васкуліт та інші).
ПРОФІЛАКТИКА АУТОІМУННОГО ГЕПАТИТУ
Первинна профілактика аутоімунного гепатиту не розроблена. До вторинної профілактики захворювання відноситься своєчасний медичний огляд пацієнтів з метою найбільш раннього виявлення даної патології.
