Панічні атаки - що це? Симптоми, діагностика, лікування.

СИМПТОМИ ПАНІЧНОЇ АТАКИ

Відчуваючи напад панічної атаки вперше, людина не може об'єктивно оцінити те, що відбувається, і зрозуміти, що зіткнулася з серйозною проблемою. Більшість пацієнтів списують синдром на втому, знаходять уявну причину різкого страху. Завдяки всім цим факторам, діагностика та терапія відкладаються в довгий ящик, що створює розладу сприятливі умови для еволюціонування в хронічну форму.   Давайте детально розберемося, яким чином проявляється справжня панічна атака. Якщо ви періодично відчуваєте на собі ряд наведених симптомів, вам рекомендовано не відкладати візит до фахівця.

Для панічної атаки характерні конкретні симптоми:

- Гострий невмотивований напад паніки, сильного страху чи тривоги;

- Думки про раптове наближення смерті саме зараз;

- Інтенсивне серцебиття, тахікардія, значне почастішання пульсу;

- Сплутаність думок, неясність свідомості;

- Гіпергідроз, відчуття холодного поту;

- Сильний тремор у кінцівках;

- Озноб;

- Почуття нестачі кисню, задуха, утруднення дихального процесу;

- Поколювання або оніміння лівої частини грудей;

- Напад нудоти або поліурії (підвищеного утворення сечі);

- Сильне запаморочення та потемніння в очах, що межує із синкопальним станом;

- Надмірна легкість у голові та тілі;

- Алопсихічна деперсоналізація та дереалізація;

- Поколювання та оніміння в кінцівках;

- Поперемінні припливи спеки та холоду;

- Панічний страх божевілля чи вчинення неконтрольованої дії.

Більшість пацієнтів відзначає сильне відчуття нереальності того, що відбувається, бояться збожеволіти або втратити контроль над своєю поведінкою.

На відміну від інших захворювань та станів, що супроводжуються схожою симптоматикою, ознаки панічної атаки проходять протягом 10-30 хвилин та не залишають сліду.

Залежно від стану нервової системи людини, супутніх захворювань та зовнішніх факторів, хвилі паніки можуть повторюватися з різною частотою від 1 разу на 1-2 місяці (розвернута форма протікання хвороби) до кількох разів на день (абортивна форма). 

Як правило, перший напад паніки є найважчим та найсильнішим. Він залишає після себе стійкий страх повторення того, що відбувається, також є провокуючим фактором. Розвивається патологічне замкнене коло, яке практично неможливо розірвати без допомоги фахівців. 

Спровокувати появу панічних атак здатні такі фактори:

- Особистісна схильність (емоційна лабільність, схильність «приймати все близько до серця», недовірливість);

- Низький показник стресостійкості;

- Перенесені психоемоційні потрясіння;

- Постійні стреси;

- Неврози;

- Синдром хронічної втоми;

- Нервова перенапруга;

- Тяжка фізична праця та перевтома на її фоні;

- Депресивні розлади;

- Соматичні порушення;

- Ендокринний дисбаланс;

- Тяжкі захворювання нервової системи;

- Вагітність (страх мимовільного аборту або народження хворого малюка);

- Інтелектуальні, емоційні та психічні навантаження;

- Прийом лікарських засобів з підвищеним вмістом стимулюючих речовин;

- Постійні конфлікти у колективі та сім'ї;

- Перенесене тілесне чи сексуальне насильство (зокрема у дітячому віці);

- Парасомнії та інсомнії;

- Генетичний фактор;

- Зловживання алкогольними напоями;

- Застосування наркотичних речовин, стимуляторів та антидепресантів (без лікарського призначення). 

ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПАНІЧНИХ АТАК

Сучасна психіатрія гарантує лікування панічних розладів на будь-якій стадії та за будь-якої частоти їх прояву.

Умовно лікування можна поділити на два типи:

- медикаментозна терапія;

- психотерапія.

Щоб виключити соматичні захворювання пацієнта направляють на комплексне обстеження, яке включає консультації кардіолога, невролога та ендокринолога, а також деякі дослідження:

- рентген легень,

- ЕКГ,

- УЗД органів черевної порожнини, серця,

- МРТ головного мозку, спостереження за динамікою артеріального тиску протягом доби

- ФГДС (фіброезофагогастродуоденоскопія)

Багатьох людей, які вперше зіткнулися з подібним захворюванням, цікавить питання — хто лікує панічні атаки? Якщо будь-які соматичні захворювання виключені, подальшим веденням пацієнта займаються психотерапевт і невролог.

На консультації пацієнта, перш за все, опитують: як часто трапляються напади, що передує, які симптоми у людини виникають. На основі анамнезу, а також результатів комплексної діагностики лікар може робити висновки та встановлювати конкретний діагноз.

Якщо трапився одиничний епізод паніки, то лікарі обов'язково порадять пацієнту поспостерігати за своїм станом ще деякий час. Медикаментозне лікування призначається індивідуально, залежно від клінічної картини. У тяжких випадках можуть бути призначені антидепресанти. Тривалість курсу залежить від тяжкості захворювання, але слід пам'ятати, що антидепресанти не дають миттєвого результату і перші кілька тижнів може здаватися, що ніякого ефекту від прийому ліків немає. Однак не слід кидати курс препаратів: вже через кілька місяців буде досягнуто максимального ефекту від їх регулярного прийому. Загалом, комплексна терапія може тривати від кількох місяців до одного року. 

За необхідності класичні методи можуть бути доповнені фітотерапією та фізіотерапією. Підбір лікування здійснюється з урахуванням: обставин виникнення та симптоматики панічних атак; супутніх захворювань; індивідуальних особливостей пацієнта.

Психотерапевтичне лікування

Психотерапевтичні методики лікування панічних атак включають:

- когнітивно-поведінкову терапію: спрямована на зміну сприйняття пацієнтом нападів паніки та її поведінки при них;

- курси боротьби зі страхом ефективні під час проведення мінімум 8-10 сеансів;

- психоаналіз: пошук причин підвищеної тривожності: психоемоційних травм, стримуваних емоцій тощо;

- тілесно-орієнтована психотерапія: навчання прийомів розслаблення та контролю дихання для зниження рівня тривоги при нападі;

- сімейні заняття: терапевтичні сеанси спільно з членами сім'ї, щоб вони могли допомогти при атаці та створити сприятливу обстановку вдома;

- гештальт-терапія: виявлення незадоволених потреб та відновлення психологічного балансу.

Медикаментозне лікування

Правильно підібрана терапія знижує частоту та силу панічних атак. Залежно від ситуації лікарі можуть призначити:

- транквілізатори: засоби швидкої дії для усунення нападів; використовуються епізодично; значно знижують здатність до концентрації уваги та не можуть використовуватися водіями;

- антидепресанти різних груп: необхідні при запущеній формі захворювання та супутній депресії; найбільш затребувані інгібітори зворотного захоплення серотоніну, які значно покращують настрій та пригнічують тривожність;

- бета-адреноблокатори швидкої дії: застосовуються під час нападів, що супроводжуються підвищенням артеріального тиску та сильним серцебиттям;

- ноотропи: покращують обмін речовин та кровообіг у головному мозку, сприяють підвищенню стійкості до стресу та посилюють дію антидепресантів та транквілізаторів.

Підбір медикаментозної терапії нерідко потребує часу та здійснюється лише лікарем. Самостійне використання таких препаратів, а також самовільна зміна дозування або скасування їх категорично заборонені.

Додаткові методи лікування панічних атак

Для підвищення ефективності стандартного лікування панічних атак використовуються:

- класичний та ериксоновський гіпноз: ефективні не у всіх пацієнтів;

- фізіотерапія: магнітотерапія, електрофорез та інші методики сприяють покращенню кровообігу в структурах центральної нервової системи та посилюють дію ноотропних препаратів;

- масаж: розслаблюючі та загальнозміцнювальні техніки мають гарний ефект у боротьбі з надмірною тривожністю;

- фітотерапія: валеріана, м'ята, хміль, собача кропива та інші трави у вигляді таблеток, відварів або ванн мають заспокійливу дію.

- дієта: людям, які страждають від панічних атак, рекомендується переглянути раціон та суттєво знизити або повністю виключити продукти, що стимулюють нервову систему: чорний чай; кава; спеції, особливо червоний та чорний перець; спиртні напої. 

Розібравшись в симптомах і причинах панічних атак хочеться підкреслити те що, ці розлади як такі, можуть вказувати на поточне захворювання, тобто стати його наслідком.

Панічна атака може бути симптомом таких захворювань:

Доброякісні або злоякісні пухлинні процеси кори надниркових залоз;

Важкі фобії;

Синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта;

Розсіяний склероз;

Синдром Лея;

Соматоформні розлади;

БДР (клінічна депресія);

Цукровий діабет;

Аутоімунний тиреоідит;

Гіпотиреоз чи гіпертиреоз;

Інфаркт міокарда;

Ішемічна хвороба серця;

Атеросклероз;

Серцева недостатність.

Як ви розумієте, всі ці захворювання є важкими, а з'ясувати їх наявність у себе ви можете звернувшись до лікаря невролога зі скаргами на панічні атаки. Це ще один пункт, який повинен підштовхнути до обстеження у спеціаліста, адже панічна атака може бути абсолютно невинним синдромом у порівнянні з тим, що відбувається з організмом загалом. 

Як поводитися під час нападу панічної атаки, щоб зменшити його інтенсивність

Найчастіше, незважаючи на терапію, панічна атака все ж таки відбувається.

У цьому випадку рекомендується дотримуватися такої тактики:

- відійти убік від потоку перехожих та дороги, якщо напад стався у людному місці;

- прийняти екстрені ліки, якщо вони призначені лікарем;

- переключити увагу з внутрішніх відчуттів на навколишні предмети: постаратися назвати те, що знаходиться перед очима, позначити основні характеристики об'єктів, що розглядаються (колір, матеріал тощо);

- зосередитися на звуках та фізичних відчуттях, подумки перерахувати їх;

- контролювати дихання: воно має бути рівним, повільним, глибоким;

- тривалість вдиху та видиху не менше 4 секунд для кожної фази;

- впоратися з гіпервентиляцією та надлишком кисню за допомогою дихання в пакет або повітряну кульку;

- почергово розслабити напружені м'язи; робити щось, що вимагає концентрації уваги, наприклад, включити нехитру гру на смартфоні: зосередження на процесі допомагає знизити рівень емоційності.

Якщо панічна атака трапилася у близької людини, важливо забезпечити її безпеку і по можливості відвести в спокійне, тихе місце. Напад пройде самостійно протягом 10-30 хвилин.