Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Байєр Фарма АГ/Байєр Ваймар ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина/Німеччина

Міжнародна непатентована назва: Norethisterone

АТ код: G03DC02

Форма випуску: Таблетки по 5 мг № 60 (10х6) у блістерах

Діючі речовини: 1 таблетка містить 5 мг норетистерону ацетату

Допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, полівідон 25 000, тальк, магнію стеарат

Фармакотерапевтична група: Препарати жіночих статевих гормонів та їх синтетичні аналоги

Показання: Вторинна аменорея й ендометріоз.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 5 років.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/3057/01/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ПРИМОЛЮТ – НОР

(PRIMOLUT- NOR)

 

Склад:

діюча речовина: норетистерону ацетат;

1 таблетка містить 5 мг норетистерону ацетату;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, полівідон 25 000, тальк, магнію стеарат.

 

Лікарська форма. Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група. Гормони статевих залоз та препарати, що застосовуються при патології статевої сфери. Гестагени. Код АТС  G03D C02.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Вторинна аменорея й ендометріоз.

 

Протипоказання.

Не застосовуйте препарат Примолют-Нор за наявності будь-якого зі станів або захворювань, зазначених нижче. Якщо один з них з’явиться під час лікування Примолютом-Нор, прийом препарату слід негайно припинити.

 

• Вагітність або підозра на неї.
• Годування груддю.
• Утворення кров’яного згустку у венах (тромбоз), наприклад у кровоносних судинах ніг (тромбоз глибоких вен) або легень (емболія легеневої артерії).
• Венозні або артеріальні тромботичні/тромбоемболічні явища (наприклад, тромбоз глибоких вен, емболія легеневої артерії, інфаркт міокарда) нині або в анамнезі.
• Високий ризик венозного або артеріального тромбозу (див. розділ “Особливості застосування”).
• Стани, які передують тромбозу (включаючи транзиторну ішемічну атаку, стенокардію)  нині або в анамнезі.
• Мігрень з вогнищевими неврологічними симптомами в анамнезі.
• Захворювання, пов'язані з порушенням кровообігу в артеріях, такі як інфаркт міокарда або інсульт, в даний час або в минулому.

• Цукровий діабет з судинними ускладненнями.
• Тяжкі захворювання печінки нині або в минулому, доки показники функції печінки не повернуться до нормальних значень.
• Синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора, а також жовтяниця чи випадки вираженого шкірного свербіжу протягом попередніх вагітностей.
• Попередні випадки пемфігоїду вагітних (герпес вагітних).
• Доброякісні або злоякісні пухлини печінки у даний час чи в минулому.
• Злоякісні пухлини, що є залежними від впливу статевих гормонів (наприклад, молочної залози чи статевих органів), які наявні нині або були в минулому.
• Підвищена чутливість до норетистерону або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату.

 

Спосіб застосування та дози.

Таблетки приймають з рідиною, не розжовуючи.

 

Для попередження вагітності необхідно застосовувати негормональні методи контрацепції (наприклад презерватив).

Дозування

·         Вторинна аменорея

Гормональне лікування вторинної аменореї можна проводити тільки після виключення вагітності.

Перед початком лікування вторинної аменореї слід виключити наявність пухлини  гіпофіза, що виділяє пролактин. Не можна виключити, що макроаденоми збільшуються в розмірах під дією високих доз естрогенів протягом тривалого періоду часу.

 

До початку застосування препарату Примолют-Нор необхідно підготувати ендометрій за допомогою естрогену (наприклад, протягом 14 днів). Після цього приймають 1 таблетку Примолюту-Нор 1-2 рази на добу протягом 10 днів. Кровотеча відміни розпочинається через кілька днів після прийому останньої таблетки.

При досягненні достатнього вироблення естрогенів організмом можна зробити спробу припинити лікування естрогенами та викликати циклічну кровотечу шляхом застосування 1 таблетки Примолюту-Нор двічі на добу з 16 по 25-ий день циклу.

 

·         Ендометріоз

Лікування розпочинають між першим і 5-им днем циклу з прийому препарату Примолют-Нор по 1 таблетці двічі на добу.  У випадку виникнення кровомазання, необхідно підвищити дозу і приймати двічі на добу по 2 таблетки препарату Примолют-Нор. Після припинення кровотечі  можна зменшити дозу до початкової. Тривалість курсу лікування становить не менше ніж 4-6 місяців. При безперервному щоденному застосуванні препарату овуляція і менструація  зазвичай відсутні.

 

Побічні реакції.

Побічні реакції найчастіше спостерігаються у перші місяці прийому препарату Примолют-Нор. З часом їх кількість зменшується. Нижче описані побічні реакції у пацієнток, які приймали Примолют-Нор. Проте причинно-наслідковий зв’язок може бути підтверджений не завжди. Також додаткова інформація про побічні реакції наведена в розділі «Особливості застосування».

 

У наведеній нижче таблиці зазначені побічні реакції за класифікацією Система Орган Клас (MedDRA SOCs). Побічні реакції подані у порядку зниження ступеня тяжкості у межах кожного показника. Дані про частоту побічних реакцій базуються на результатах постмаркетингових досліджень та даних наукової літератури.

 

*при ендометріозі

 

Для описання певної реакції, її симптомів і пов’язаних із цим порушень були використані відповідні терміни MedDRA.

 

Частота невідома (не може бути визначена з наявних даних) (див. детально в розділі «Особливості застосування»):

- тромбоемболія,

- пухлини печінки, які призводять до внутрішньочеревних кровотеч,

- хлоазма,

- сильний головний біль і мігрень або збільшення частоти незвично сильної мігрені; раптові розлади сприйняття; перші ознаки тромбофлебіту чи симптоми тромбоемболії; відчуття болю й стиснення в грудній клітці; поява жовтяниці, розвиток гепатиту, свербіж шкіри, суттєве підвищення артеріального тиску.

 

Дуже високі дози препарату Примолют-Нор можуть в окремих випадках призвести до холестатичних порушень печінки.

 

Передозування.

Дослідження гострої токсичності не продемонстрували ризику гострих побічних реакцій при випадковому прийомі препарату у дозі, що в кілька разів перевищує щоденну терапевтичну дозу.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Примолют-Нор не можна приймати жінкам під час вагітності або при підозрі на неї та під час годування груддю.

 

Діти. Препарат не застосовують дітям.

 

Особливості застосування.

Перш ніж розпочати або продовжити лікування із застосуванням Примолюту-Нор, слід провести індивідуальну оцінку співвідношення ризик/користь, якщо існують чи погіршуються будь-які з порушень/факторів ризику, які будуть описані нижче.

 

·         Судинні порушення

На основі епідеміологічних досліджень встановлено, що пероральний прийом інгібіторів овуляції, що містять естрогени/прогестагени, призводить до збільшення випадків тромбоемболічних розладів. Тому необхідно враховувати можливість підвищення ризику тромбоемболії, насамперед, при наявності таких захворювань в анамнезі.

Загальновизнаними факторами ризику венозної тромбоемболії (ВТЕ) є: особисті чи родинні випадки захворювання в анамнезі (ВТЕ у брата/сестри чи одного з батьків у відносно ранньому віці), вік, ожиріння, тривала іммобілізація, велике хірургічне втручання, важкі травми.

Слід враховувати підвищення ризику тромбоемболії в післяпологовий період.

Слід негайно припинити лікування в разі появи симптомів артеріального чи венозного тромбозу або при підозрі на нього.

 

·         Пухлини

Описані поодинокі випадки доброякісних пухлин печінки і ще рідші - випадки злоякісних пухлин у пацієнтів, які приймають такі гормональні речовини, що входять до складу Примолюту-Нор. В окремих випадках ці пухлини призводили до загрожуючих життю внутрішньочеревних кровотеч.

 

·         Інші випадки

Пацієнтки, хворі на діабет, повинні перебувати під ретельним лікарським наглядом.

У поодиноких випадках може виникнути хлоазма, насамперед у жінок із хлоазмою під час вагітності в анамнезі. Жінки, схильні до появи хлоазм, повинні уникати перебування на сонці або під ультрафіолетовими променями під час прийому Примолюту-Нор.

Пацієнтки з депресією в анамнезі повинні перебувати під пильним контролем лікарів. Необхідно припинити прийом препарату, якщо депресія прогресуватиме.

 

·         Причини негайного припинення лікування

Первинна поява сильного головного болю й мігрені або збільшення частоти незвично сильної мігрені, раптові порушення сприйняття, перші ознаки тромбофлебіту чи симптоми тромбоемболії, відчуття болю й стиснення в грудній клітці, заплановані хірургічні втручання (за шість тижнів до операції), іммобілізація, поява жовтяниці, розвиток гепатиту (неіктеричного), генералізований свербіж, суттєве підвищення артеріального тиску, вагітність.

 

·         Медичне обстеження, огляд й консультація лікаря

Перед початком або відновленням лікування препаратом Примолют-Нор жінка повина пройти повне медичне обстеження, в тому числі і гінекологічний огляд: слід врахувати протипоказання та особливості застосування препарату. Дослідження необхідно повторювати періодично протягом лікування препаратом Примолют-Нор. Частота та тип цих досліджень залежать від індивідуальних особливостей кожної окремої жінки, але в обов’язковому порядку вони повинні включати вимірювання артеріального тиску, дослідження молочних залоз, органів черевної порожнини та тазових органів, а також цитологічне дослідження шийки матки.

 

Попередження стосовно допоміжних речовин

 

Цей лікарський засіб містить лактозу. Пацієнти зі спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази Лаппа (недостатність, що спостерігається в деяких поселеннях Лапландії) чи поганим всмоктуванням глюкози або галактози не повинні застосовувати цей лікарський засіб.

 

Додаткові застереження, що базуються на парціальному метаболізмі норетистерону в етинілестрадіол

Після перорального прийому норетистерон частково метаболізується в етинілестрадіол, що еквівалентно прийому етинілестрадіолу в дозі 4-6 мкг на 1 мг перорального прийому норетистерону/норетистерону ацетату. Через часткове перетворення норетистерону в етинілестрадіол призначення Примолюту-Нор, як очікується, може призводити до схожих фармакологічних ефектів, що визначаються при прийомі комбінованих пероральних контрацептивів (КПК). Тому, окрім основних особливостей застосування, необхідно мати на увазі також основні застереження щодо прийому КПК.

• Порушення кровообігу

Ризик ВТЕ є найвищим протягом першого року застосування. Цей підвищений ризик спостерігається після того, як вперше  чи повторно (після 4 тижнів або більшої перерви в прийомі) розпочато прийом одного і того ж  чи іншого КПК. Дані, отримані у ході великого проспективного 3 когортного дослідження свідчать про те, що підвищений ризик спостерігається в основному протягом перших 3 місяців.

Загальний ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) у жінок, які приймають КПК, що містять естроген у низьких дозах (<50 мкг етинілестрадіолу), від двох до трьох раз вищій, ніж у невагітних жінок, які не застосовують КПК,  проте він залишається нижчим, ніж ризик, пов'язаний з вагітністю та пологами.

ВТЕ може загрожувати життю або мати смертельні наслідки (у 1-2 % випадків).

Венозна тромбоемболія (ВТЕ), що проявляється тромбозом глибоких вен та/або тромбоемболією легеневої артерії, може виникнути під час прийому будь-якого КПК.

Надзвичайно рідко повідомлялося про виникнення тромбозу в інших кровоносних судинах, наприклад артеріях і венах печінки, нирок, мезентеріальних судинах, венах і артеріях головного мозку або сітківки, у жінок, які застосовують КПК. На сьогодні не існує єдиної думки щодо зв’язку цих ускладнень із застосуванням КПК.

Симптоми тромбозу глибоких вен (ТГВ) можуть включати: однобічний дифузний набряк нижньої кінцівки чи набряк вздовж вени; біль чи підвищену чутливість у нозі, які можуть відчуватися тільки під час стояння або ходьби, посилене відчуття тепла у хворій нозі, почервоніння або зміни кольору шкіри ноги.

Симптоми тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) можуть включати: раптову задишку неясного походження або прискорене дихання; раптовий кашель (кровохаркання); гострий біль у грудній клітці, що може посилюватися при глибокому диханні; відчуття тривоги, тяжке запаморочення або вертиго; швидке або нерегулярне серцебиття. Деякі з цих симптомів (наприклад задишка, кашель) не є специфічними і можуть бути невірно інтерпретовані як захворювання, що зустрічаються частіше або є менш серйозними (наприклад інфекції дихальних шляхів).

Артеріальні тромбоемболічні події можуть включати порушення мозкового кровообігу, оклюзію судини або інфаркт міокарда (ІМ). Симптомами порушення мозкового кровообігу можуть бути: раптове оніміння або слабкість м'язів обличчя, рук або ніг, особливо однієї сторони тіла; раптова сплутаність свідомості, проблеми з мовленням чи розумінням мовлення, раптове порушення зору одного чи обох очей, раптові труднощі при ходьбі, запаморочення, втрата рівноваги або порушення координації; раптовий, сильний або тривалий головний біль без явної причини; втрата свідомості або непритомність з епілептичним нападом або без нього. Інші ознаки оклюзії судини можуть включати: раптовий біль, набряк, незначне посиніння кінцівки; «гострий» живіт.

Симптомами ІМ можуть бути: біль, дискомфорт, тиск, відчуття тяжкості, здавлювання або переповнення в грудній клітці, руці або за грудиною; біль, що може іррадіювати в спину, щелепу, горло, руку, живіт; відчуття переповнення, розлади шлунка; пітливість, нудота, блювання або запаморочення, виражена слабкість, занепокоєння, задишка, прискорене або нерегулярне серцебиття.

Артеріальні тромбоемболічні події можуть бути небезпечними для життя чи мати смертельні наслідки.

 

Підвищений синергічний ризик тромбозів слід очікувати в жінок, які мають кілька факторів ризику або більшу вираженість окремих факторів ризику. Це підвищений  ризик може бути більшим, ніж просто кумулятивний ризик існуючих факторів. КПК не слід призначати у разі переважання ризику над користю від призначення препарату. (див. розділ "Протипоказання")

Фактори, що підвищують ризик виникнення венозних або артеріальних тромботичних/тромбоемболічних подій або цереброваскулярних явищ:

·         вік;

·         ожиріння (індекс маси тіла понад 30 кг/м2);

·         позитивний щодо тромбозів родинний анамнез (наприклад випадки венозної або артеріальної тромбоемболії у братів чи сестер або батьків у відносно ранньому віці). Якщо є дані або підозра щодо спадкової схильності, перед вирішенням питання про застосування будь-якого КПК жінку слід направити на консультацію до відповідного фахівця;

·         тривала іммобілізація, великі хірургічні втручання, будь-які хірургічні операції на нижніх кінцівках, значні травми. У цих випадках рекомендується припинити застосування КПК (при планових операціях - щонайменше за чотири тижні до її проведення) і знову починати прийом препарату не раніше ніж через 2 тижні після повної ремобілізації;

·         паління (у поєднанні з інтенсивним палінням і підвищенням віку ризик зростає, особливо у жінок після 35 років);

·         дисліпопротеїнемія;

·         артеріальна гіпертензія;

·         мігрень;

·         захворювання клапанів серця;

·         фібриляція передсердь.

 

Немає єдиної точки зору щодо можливої ролі варикозного розширення вен та поверхневого тромбофлебіту у виникненні венозної тромбоемболії.

До інших станів, які можуть асоціюватися з побічними подіями з боку системи кровообігу, належать: цукровий діабет, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хронічні запальні захворювання кишечнику (захворювання Крона або виразковий коліт) та серпоподібно-клітинна анемія.

Підвищення частоти випадків або посилення інтенсивності мігрені під час застосування КПК (що може бути передвісником цереброваскулярних подій) може вимагати термінового припинення застосування КПК.

Біохімічні показники, які можуть бути використані для визначення спадкової або набутої схильності до венозних або артеріальних тромбозів, включають: резистентність до активованого протеїну С (АРС), гіпергомоцистеїнемію, дефіцит антитромбіну ІІІ, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, наявність антифосфоліпідних антитіл (антикардіоліпінові антитіла, вовчаковий антикоагулянт).

Аналізуючи співвідношення ризик/користь, лікар повинен враховувати той факт, що адекватне лікування захворювання може знижувати пов’язаний з ним ризик виникнення тромбозів, а також і те, що ризик виникнення тромбозів, асоційованих з вагітністю, вищий, ніж при застосуванні низькодозованих КПК (<0,05 мг етинілестрадіолу).

·         Пухлини

Найважливіший фактор ризику розвитку раку шийки матки – це персистенція папіломавірусної інфекції (HPV). Деякі епідеміологічні дослідження показали, що довготривале застосування КПК може підвищити цей ризик. Проте це твердження все ще має суперечливий характер, оскільки остаточно не з’ясовано, наскільки результати досліджень враховували супутні фактори, наприклад регулярність скринінгу шийки матки та статеву поведінку, включаючи застосування бар’єрних методів контрацепції.

Метааналіз 54 епідеміологічних досліджень вказує на незначне підвищення відносного ризику (ВР = 1,24) розвитку раку молочної залози у жінок, які застосовують КПК.  Цей підвищений ризик поступово зникає протягом10 років після припинення застосування КПК.  Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років зустрічається рідко, збільшення частоти раку молочної залози у жінок, які застосовують у даний час або нещодавно застосовували КПК, є незначним порівняно із загальним ризиком раку молочної залози. Результати цих досліджень не надають доказів існування причинного взаємозв’язку. Виявлене підвищення ризику може бути обумовлене як більш ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, які застосовують КПК, так і біологічною дією КПК або поєднанням обох факторів. Відзначено, що рак молочної залози, виявлений у жінок, які будь-коли приймали КПК, як правило, клінічно менш виражений, ніж у тих, хто ніколи не застосовував КПК.

Злоякісні пухлини можуть бути небезпечними для життя чи призводити до летального наслідку.

·         Інші захворювання

Хоча повідомлялося про незначне підвищення артеріального тиску у багатьох жінок, що приймають КПК, клінічно значущі підвищення спостерігаються рідко. Однак, якщо під час прийому КПК розвивається стійка клінічно значуща артеріальна гіпертензія, лікарю варто відмінити КПК і розпочати лікування артеріальної гіпертензії. Якщо після антигіпертензивної терапії буде досягнутий нормальний рівень артеріального тиску, прийом КПК може бути відновлено, якщо це вважатиметься доцільним.

Повідомлялося про виникнення або загострення зазначених нижче захворювань під час вагітності та при застосуванні КПК, однак їх взаємозв’язок із застосуванням КПК остаточно не доведений:

жовтяниця та/або свербіж, пов’язаний з холестазом;

утворення жовчних каменів;

порфірія;

системний червоний вовчак;

гемолітико-уремічний синдром;

хорея Сиденгама;

герпес вагітних;

втрата слуху, пов’язана з отосклерозом.

У жінок зі спадковим ангіоневротичним  набряком екзогенні естрогени можуть спричинити або загострити симптоми захворювання.

Гострі або хронічні порушення функції печінки можуть вимагати призупинення прийому КПК до нормалізації показників функції печінки.  Рецидив холестатичної жовтяниці, яка вперше маніфестувала під час вагітності або попереднього застосування статевих стероїдів, вимагає припинення прийому КПК.

Хвороба Крона та виразковий коліт асоціюються з прийомом комбінованих пероральних контрацептивів.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Не відзначалося впливу препарату на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодія з лікарськими засобами, що призводять до збільшення кліренсу статевих гормонів, може спричинити зниження терапевтичної ефективності препарату. Цей ефект спостерігається у багатьох препаратів-індукторів печінкових ензимів (таких як фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін, рифампіцин, окскарбазепін, звіробій та рифабутин). Існує підозра на подібну дію й в гризеофульвіну. 

Прогестагени можуть впливати на метаболізм інших лікарських засобів. Внаслідок цього концентрація зазначених засобів (наприклад циклоспорину) у плазмі й тканинах може змінюватися.

Примітка: слід ознайомитися з інструкцією для медичного застосування лікарських засобів, що приймаються одночасно, для виявлення ймовірних взаємодій.

 

·         Вплив на результати лабораторних аналізів

Прийом прогестагенів може впливати на результати деяких лабораторних аналізів.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка

Норетистерон – це прогестаген. У жінок, чутливих до дії естрогенів, при курсовому пероральному прийомі 100 – 150 мг норетистерону протягом одного менструального циклу можна досягти суцільної зміни ендометрія, тобто від проліферативного до секреторного стану.

Секреція гонадотропінів та ановуляція інгібуються при щоденному прийомі 0,5 мг ацетату норетистерону.

Норетистерон є пірогенною речовиною й впливає на базову температуру тіла.

 

Фармакокінетика

·         Абсорбція

Ацетат норетистерону (АНЕТ) при абсорбції та при першому проходженні через печінку гідролізується в норетистерон, діючу речовину лікарського засобу, та в оцетову кислоту. Найвища концентрація норетистерону в плазмі становить 18 нг/мл (після прийому 5 мг АНЕТ) та 25 нг/мл (після прийому 10 мг АНЕТ). Ці показники досягаються через 2 години після прийому однієї таблетки Примолюту-Нор. Згідно з дослідженням відносної біодоступності, діюча речовина повністю вивільняється з таблетки.  

·         Розподіл

Норетистерон зв’язується з білками плазми та з глобуліном, що фіксує статеві гормони (ГФСГ). Лише близько 3–4% від загальної концентрації діючої речовини в плазмі знаходиться у вигляді вільного стероїду, приблизно 35 % зв’язується з ГФСГ, а 61% зв’язується з альбуміном. Після перорального прийому розподіл  рівнів діючої речовини в плазмі має двофазний характер. Період напіврозпаду у плазмі для першої та другої фаз становить 1–3 години та 5–13 годин відповідно.

Умови підтримання стабільного стану:

При прийомі щоденної кількаразової дози норетистерону накопичення цієї речовини є неможливим через відносно короткий період напіврозпаду у плазмі. Однак, якщо щоденно також приймаються речовини-індуктори ГФСГ, такі як етинілестрадіол, може відбутися підвищення рівня концентрації норетистерону в плазмі завдяки його зв’язуванню з ГФСГ.

·         Метаболізм

Деякі з метаболітів виводяться з плазми надзвичайно повільно, період їх напіврозпаду у плазмі становить близько 67 годин. Тому протягом тривалого лікування зі щоденним пероральним прийомом норетистерону деякі з метаболітів накопичуються в плазмі.

Норетистерон метаболізується частково в етинілестрадіол, тобто з кожного міліграма норетистерону, що приймається перорально, формується кількість етинілестрадіолу, що дорівнює пероральній дозі для людини приблизно у 4 мкг.

·         Виведення

Норетистерон не виводиться в незміненому вигляді у значній кількості. Здебільшого метаболіти зі скороченим  кільцем А та гідроксилати, а також їх поєднання (глюкуроніди й сульфати) виводяться з сечею й калом у пропорції 7:3. Більша частина метаболітів, що екскретуються нирками, виводиться приблизно через 24 години, період їхнього напіврозпаду у плазмі становить близько 19 годин. 

Норетистерон проникає у грудне молоко. Концентрація цієї речовини у молоці становить близько 10 % від плазмових показників матері незалежно від способу прийому. Беручи до уваги, що у середньому максимальний рівень діючої речовини в плазмі матері становить 16 нг/мл, а щоденний об’єм годування становить близько 600 мл молока, то до дитини може потрапити максимум близько 1 мкг цієї речовини (0,02 % від дози матері).

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з рискою у вигляді хреста з одного боку.

 

Несумісність.

Не виявлено.

 

Термін придатності. 5 років.

 

Умови  зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 ºС, в недоступному для дітей місці.

 

 

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері, по 6 блістерів у картонній пачці з інструкцією для медичного застосування.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробники.

Байєр Фарма АГ, Німеччина/ Bayer Pharma AG Germany.

Байєр Ваймар ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина/ Bayer Weimar GmbH & Ko. KG, Germany

 

Місцезнаходження.

Мюллєрштрассе 178, 13353, Берлін, Німеччина/Mullerstrasse 178, 13353, Berlin, Germany