Виробник, країна: Р. Аш. Лабораторієз, Індія
Міжнародна непатентована назва: Fluconazole
АТ код: J02AC01
Форма випуску: Капсули по 150 мг № 1 у блістерах
Діючі речовини: 1 капсула містить флуконазолу в перерахуванні на 100 % речовину 150 мг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, метилпарабен, пропілпарабен, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк
Фармакотерапевтична група: Препарати для лікування грибкових захворювань
Показання: Вагінальні кандидози у пацієнтів, які були попередньо діагностовано (або виявляються епізодично) лікарем, кандидозний баланіт.
Умови відпуску: без рецепта
Терміни зберігання: 3 роки
Номер реєстраційного посвідчення: UA/1664/01/01
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосування
препарату
ФЛУКОНАЗОЛ
(FLUCONAZOLE)
Склад
лікарського
засобу:
діюча
речовина: fluсonazole;
1
капсула
містить
флуконазолу
в
перерахуванні
на 100 % речовину 150
мг;
допоміжні
речовини: лактози
моногідрат,
метилпарабен,
пропілпарабен,
кремнію
діоксид
колоїдний
безводний,
тальк.
Лікарська
форма. Капсули.
Тверді
желатинові
капсули
світло-жовтого
кольору, які
містять
порошок
білого кольору.
Заявник.
Стадкем
оф Індія,
Індія.
Виробник.
Р.Аш.
Лабораторієз
Назва і
місцезнаходження.
Опп.
Гондпур
Індастреал
Ареа, Паонта
Сахіб 173025,
Хімахал
Прадеш,
Індія.
Фармакотерапевтична
група. Протигрибкові
засоби для
системного
застосування,
похідні
триазолу. Код
АТС J02A C01.
Флуконазол
має високу
протигрибкову
активність.
Чинить фунгістатичну
дію на
чутливі
грибки,
пригнічує
синтез
ергостеролу,
важливого
компонента
клітинної
стінки
мікроміцетів.
Принцип дії –
блокада
фунгальних
ферментних
систем,
залежних від
цитохрому Р-450.
При
прийомі
внутрішньо
флуконазол
швидко
всмоктується
у шлунково-кишковому
тракті.
Максимальна
концентрація
у сироватці
досягається
через 1-2 години
після
прийому.
Біологічна
доступність
становить 92-97 %.
Прийом їжі та
ахлоргідрія
не змінюють
резорбцію. З
білками
сироватки
крові
зв'язується
лише 10-12 %
флуконазолу.
Концентрація
активної
речовини
знаходиться
у лінійній
залежності
від прийнятої
дози.
Стабільна
концентрація
розвивається
через 4-6 днів
лікування
препаратом
при його
прийомі 1 раз
на добу.
Терапевтична
концентрація
створюється
в усіх
тканинах та
рідинах
організму, в
тому числі у
спинномозковій
рідині,
плаценті,
грудному
молоці. У
сечі та шкірі
концентрація
у 10 разів вища.
До 80 % флуконазолу
виводиться
через нирки в
активній формі.
Біологічний
період
напіввиведення
становить 25-30
годин і
збільшується
при
захворюваннях
нирок. У
дітей цей
показник
дорівнює 16-18
годин
внаслідок
прискореного
виведення
нирками. У
новонароджених
(до двотижневого
віку)
виділення
уповільнене; при
введенні
дози 6 мг/кг
біологічний
період
напіввиведення
становить 88,6
годин і з
віком поступово
скорочується
до 55 годин.
Показання для застосування.
Вагінальні кандидози у пацієнтів, які були попередньо діагностовано (або виявляються епізодично) лікарем, кандидозний баланіт.
Протипоказання.
Підвищена
чутливість
до препарату
або близьких
за
структурою
азольних
сполук. Одночасне
призначення
терфенадину
протипоказане
хворим, які
лікуються
Флуконазолом.
Пацієнтам,
які
отримують
Флуконазол, протипоказане
призначення
цизаприду.
Належні
заходи
безпеки при
застосуванні.
У
поодиноких
випадках
застосування
флуконазолу
супроводжувалось
токсичними
ураженнями
печінки, у тому
числі з
фатальними
наслідками
(головним
чином, вони
спостерігались
у хворих із тяжкими
супутніми
захворюваннями).
У разі виникнення
гепатотоксичних
ефектів, пов’язаних
із прийомом
флуконазолу,
не
відзначено
явної
залежності
їх статі та
віку хворого.
Гепатотоксична
дія
флуконазолу,
як правило,
була
оборотною,
ознаки її
зникали
після припинення
терапії.
Необхідно
спостерігати
за хворими, в
яких під час
лікування
флуконазолом
порушуються
показники
функції
печінки, з метою
виявлення
ознак більш
тяжкого ураження
печінки. При
появі
клінічних
ознак ураження
печінки, які
можуть бути
пов’язані з
флуконазолом,
препарат
необхідно
відмінити.
Під час
лікування
флуконазолом
у хворих дуже
рідко
зустрічались
ексфоліативні
шкірні
реакції, такі
як синдром
Стівенса-Джонсона
та токсичний
епідермальний
некроліз. Хворі
на СНІД більш
схильні до
розвитку тяжких
шкірних
реакцій при
застосуванні
багатьох
препаратів.
Якщо у
хворого з
поверхневою
грибковою
інфекцією
з’являється
висип, який
можна
пов’язати з
флуконазолом,
препарат слід
відмінити.
При
появі висипу
у хворих з
інвазивними/системними
грибковими
інфекціями
за ними необхідно
пильно
спостерігати
і відмінити
флуконазол
при появі
бульозних
уражень або
мультиформної
еритеми.
При
сумісному
застосуванні
флуконазолу в
дозі менше 400 мг на
добу і
терфенадину
за
пацієнтами
слід
ретельно
спостерігати.
У
поодиноких
випадках, як
і для інших
азолів, були
зареєстровані
анафілактичні
реакції.
Окремі
азоли, включаючи
флуконазол,
впливають на
подовження
інтервалу QT
на ЕКГ.
Пацієнтам
з
потенційною
схильністю
до аритмії
флуконазол
слід
призначати з
обережністю.
Рекомендується
періодично
визначати концентрацію
креатиніну
та сечовини у
сироватці
крові,
особливо у
хворих з
порушенням
функції
нирок.
Особливі
застереження.
Застосування
у період
вагітності
або годування
груддю.
Адекватні
та добре
контрольовані
дослідження
у вагітних
жінок не
проводились.
Були описані
випадки
множинних
уроджених пороків
у новонароджених
дітей, матері
яких
протягом 3
місяців і
більше
застосовували
флуконазол у
високих
дозах (400-800 мг на
добу) з
приводу
кокцидіомікозу.
Зв’язок між
цими
порушеннями
та прийомом
флуконазолу
не
встановлений.
Слід
уникати
застосування
флуконазолу
у вагітних за
винятком
грибкових
інфекцій, які
потенційно
загрожують
життю (коли
очікувана користь
від
лікування
переважає
можливий
ризик для
плода). При
застосуванні
у період
лактації
флуконазол
виявляють у
молоці у тих
самих
концентраціях,
що й у крові,
тому призначати
препарат
жінкам, які
годують груддю,
не
рекомендується.
Діти.
Препарат
протипоказаний
дітям віком
до 18 років.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспортом
або роботі з
іншими
механізмами.
Досвід
застосування
флуконазолу свідчить
про те, що
погіршення
здатності керувати
автомобілем
та до роботи
з точними
механізмами,
пов’язане з
прийомом
препарату,
малоймовірне.
Спосіб
застосування
та дози.
Дорослі.
Для
лікування
вагінального
кандидозу Флуконазол
приймають
одноразово в
дозі 150 мг.
Пацієнти
літнього
віку.
Лікуванн
з
застосуванням
разової дози
150 мг
флуконазолу
у пацієнтів
старше 60
років без
нагляду
лікаря не
рекомендується.
Хворим з нирковою недостатністю при одноразовому застосуванні препарату у хворих з початковою та помірною ступенями ниркової недостатності зміна дози не потрібна. Якщо кліренс креатиніну становить більше 50 мл/хв, застосовується звичайна доза препарату (100 % рекомендованої дози).
Передозування.
При
передозуванні
призначають
промивання
шлунка та симптоматичну
терапію. Флуконазол виводиться
в основному
із сечею,
отже, форсований
діурез може прискорити
елімінацію
препарату з
організму.
Сеанс
гемодіалізу
протягом 3
годин призводить
до зниження
рівня
препарату у сироватці
крові на 50 %.
Побічні
ефекти.
З
боку
центральної
нервової
системи:
головний
біль.
З
боку травної
системи: біль
у животі,
діарея,
диспепсія,
нудота.
З
боку
печінки/жовчовидільної
системи:
токсичні
ураження
печінки,
включаючи
поодинокі
летальні
випадки,
підвищення
рівнів
лужної
фосфатази,
білірубіну,
аланінамінотрансферази
(АЛТ) та
аспартатамінотрансферази
(АСТ).
З
боку
кровотворної
та
лімфатичної
системи:
лейкопенія,
включаючи
нейтропенію
та агранулоцитоз,
тромбоцитопенія.
З
боку імунної
системи:
анафілаксія,
включаючи
ангіоневротичний
набряк,
набрякання
обличчя та
свербіж шкіри,
кропив’янка.
З
боку
метаболічних
процесів/особливостей
харчування:
гіперхолестеринемія,
гіпертригліцеридемія,
гіпокаліємія.
З
боку
центральної
та
периферичної
нервової системи:
запаморочення,
судоми,
порушення
смаку.
З
боку
серцево-судинної
системи:
подовження
інтервалу QT, пароксизмальна
шлуночкова
тахікардія типу
«пірует».
З
боку травної
системи:
порушення
травлення,
блювання.
З
боку
печінки/жовчовидільної
системи: печінкова
недостатність,
гепатит,
гепатоцелюлярний
некроз,
жовтяниця.
З
боку шкіри та
nідшкірнuх
тканин:
висипання,
алопеція,
ексфоліативні
шкірні
реакції,
включаючи
синдром
Стівенса-Джонсона
та токсичний
епідермальний
некроліз.
У
хворих на
тяжкі
захворювання
(СНІД або рак):
зміна
показників
крові,
функції
нирок та печінки.
Взаємодія
з іншими
лікарськими
засобами та
інші види
взаємодій.
Антикоагулянти
Були
повідомлення
про
збільшення
протромбінового
часу у
пацієнтів,
які
отримували
флуконазол
одночасно з
варфарином.
Потрібен
пильний
контроль за
протромбіновим
часом у
хворих, які
застосовують
кумаринові
антикоагулянти.
Бензодіазепіни
(короткої
дії)
При
призначенні
мідазоламу
внутрішньо застосування
флуконазолу
призводить
до значного
підвищення
концентрації
першого і до
виникнення
психомоторних
реакцій. Цей
ефект
мідазоламу
більш
виражений
при прийомі
флуконазолу
в капсулах,
порівняно з
флуконазолом,
що вводився
внутрішньовенно.
Якщо
пацієнту,
який отримує
лікування
флуконазолом,
необхідно
призначити
бензодіазепін,
дозу
останнього
слід
зменшити, а
за пацієнтом
встановити
пильне
спостереження.
Цизаприд
При
одночасному
застосуванні
флуконазолу
та цизаприду
описані
поодинокі
випадки
небажаних
реакцій з
боку серця,
включаючи пароксизмальну
шлуночкову
тахікардію типу
«пірует».
Одночасне
призначення
200 мг
флуконазолу
один раз на
добу і 20 мг
цизаприду
чотири рази на
добу
призводило
до значимого
зростання концентрації
цизаприду в
плазмі крові
і подовження
інтервалу QT.
Пацієнтам,
які
застосовуть
флуконазол,
призначення
цизаприду
протипоказане.
Циклоспорин
При
лікуванні
флуконазолом
рекомендується
визначати
концентрацію
циклоспорину
в крові.
Гідрохлортіазид.
При
дослідженні
кінетики
взаємодії у
здорових
добровольців,
які
застосовували
флуконазол,
багаторазове
застосування
гідрохлортіазиду
призводило
до підвищення
концентрації
флуконазолу
в плазмі крові до 40%.
Результати
цих
досліджень не
дають
підстав
коригувати
дозовий режим
застосування
флуконазолу
у пацієнтів,
які супутньо
застосовують
діуретики,
але лікарі не
повинні забувати
про можливу
взаємодію.
Пероральні
контрацептиви.
При
прийомі 50 мг
флуконазолу
не було
помічено
ніякого
суттєвого
впливу на рівні
гормонів,
тоді як при
прийомі 200
мг/добу спостерігалось
збільшення
площі під
кривою
концентрація-час
(AUC)
етинілестрадіолу
на 40% і
левоноргестролу
на 24%.
У
дослідженні
при прийомі
флуконазолу
у дозі 300 мг
один раз на
тиждень
площа під
кривою
концентрація-час
(AUC)
етинілестрадіолу
і
норетиндрону
була більшою
відповідно
на 24% і на 13%.
Малоймовірно,
що
багаторазовий
прийом
флуконазолу
у наведених
дозах мав
негативний
вплив на
ефективність
комбінованих
пероральних
контрацептивів.
Фенітоїн
Одночасне
призначення
флуконазолу
і фенітоїну
може
супроводжуватися
підвищенням
концентрації
фенітоїну до
клінічно значущого
ступеня.
Якщо
необхідне
сумісне
застосування
двох
препаратів,
потрібен
моніторинг
рівня фенітоїну
та підбір
його дози для
забезпечення
терапевтичної
концентрації
у сироватці
крові.
Рифабутин
Повідомлялося
про
взаємодію
флуконазолу
та
рифабутину,
результатом
якої було
підвищення
сироваткових
рівнів останнього.
При
одночасному
призначенні
флуконазолу
та
рифабутину
описані
випадки
увеїту.
Слід
пильно
наглядати за
хворими, які
отримують
рифабутин та
флуконазол
одночасно.
Рифампіцин
Одночасне
призначення
флуконазолу і
рифампіцину
призводить
до зменшення
АUС на 25 % і
тривалості
періоду
напіввиведення
флуконазолу
на 20 %.
У
хворих, які
отримують
одночасно
рифампіцин і
флуконазол,
необхідно
розглянути
доцільність
збільшення
дози
останнього.
Препарати
сульфонілсечовини
Флуконазол
при
одночасному
прийомі подовжує
період
напіввиведення
пероральних
сульфонілсечовинних
препаратів
(хлорпропаміду,
глібенкламіду,
гліпізиду та
толбутаміду).
Флуконазол
і пероральні
сульфонілсечовинні
препарати
можна
призначати
сумісно хворим
на цукровий
діабет, але
при цьому
треба зважати
на можливий
розвиток
гіпоглікемії.
Такролімус
Надходили
повідомлення
про
взаємодію флуконазолу
і
такролімусу,
внаслідок
якої відбувалося
підвищення
сироваткових
рівнів
останнього.
При
одночасному
призначенні
флуконазолу
і
такролімусу
описано
випадки
підвищення
нефротоксичності.
Слід
ретельно
наглядати за
хворими,
котрі отримують
такролімус і
флуконазол
одночасно.
Терфенадин
При
застосуванні
доз 400 та 800 мг
флуконазол у
дозі 400 мг на
добу і більше
значно підвищує
концентрації
терфенадину
в плазмі крові.
Одночасне
призначення
флуконазолу
в дозах 400 мг на
добу і більше
з
терфенадином
протипоказано.
Лікування
флуконазолом
у дозах менше
400 мг на добу в
поєднанні з
терфенадином
необхідно
проводити
під пильним
контролем.
Теофілін
Прийом
флуконазолу
по 200 мг
протягом 14
днів призвів
до зниження
середньої
швидкості кліренсу
теофіліну із
плазми на 18 %.
При
лікуванні
флуконазолом
хворих, які
застосовують
теофілін у
високих
дозах, або хворих
із
підвищеним
ризиком токсичної
дії
теофіліну,
необхідно
спостерігати
за
симптомами
передозування
теофіліну;
при їх появі
терапію
потрібно
змінити належним
чином.
Зидовудин
Кінетичні
дослідження
показали
підвищення
рівнів
зидовудину,
які були
пов’язані зі
зниженням
перетворення
останнього
на його
основний
метаболіт. За
хворими, які
застосовують
таку
комбінацію,
необхідно
спостерігати
з метою
виявлення побічної
дії
зидовудину.
Астемізол
Застосування
флуконазолу
в пацієнтів,
які
одночасно
приймають
астемізол
або інші препарати,
що метаболізуються
системою
цитохрому P450,
може
супроводжуватися
підвищеними
концентраціями
даних
препаратів у
сироватці крові.
При
відсутності
достовірної
інформації,
слід діяти
обережно під
час одночасного
призначення
флуконазолу.
За пацієнтами
слід пильно спостерігати.
Дослідження
взаємодії
показали, що
для флуконазолу,
який
приймається
разом з їжею,
циметидином,
антацидами
та
застосовується
одночасно з
тотальним
опроміненням
всього
організму
після
трансплантації
кісткового
мозку,
практично не
змінюються
абсорбційні
властивості.
Термін
придатності. 3 роки.
Умови
зберігання. Зберігати в
оригінальній
упаковці, у
недоступному
для дітей
місці, при
температурі не
вище 25 °С.
Упаковка.
По 1
капсулі у
блістері. По 1
блістеру в
пачці.