ФЛУКОНАЗОЛ

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Р. Аш. Лабораторієз, Індія

Міжнародна непатентована назва: Fluconazole

АТ код: J02AC01

Форма випуску: Капсули по 100 мг № 7, № 10 у блістерах

Діючі речовини: 1 капсула містить флуконазолу в перерахуванні на 100 % речовину 100 мг

Допоміжні речовини: лактози моногідрат, метилпарабен, пропілпарабен, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк

Фармакотерапевтична група: Препарати для лікування грибкових захворювань

Показання: Криптококоз, включаючи криптококовий менінгіт, та інші локалізації цієї інфекції (у тому числі легені, шкіра), як у хворих із нормальною імунною функцією, так і у хворих з різними формами імуносупресії (у тому числі у хворих на СНІД, при трансплантації органів); препарат можна застосовувати як засіб підтримуючої терапії для профілактики рецидивів криптококової інфекції хворим на СНІД.
Генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивних кандидозних інфекцій (інфекції очеревини, ендокарду, очей, дихальних і сечових шляхів). Лікування може проводитися у хворих зі злоякісними новоутвореннями, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії та проходять курс цитостатичної або імуносупресивної терапії, а також при наявності інших факторів, що сприяють розвитку кандидозу.
Кандидоз слизових оболонок, у тому числі порожнини рота та глотки, стравоходу, неінвазивна бронхолегенева інфекція, кандидурія, кандидози шкіри та слизових оболонок, а також атрофічний кандидоз порожнини рота, пов’язаний з носінням зубних протезів профілактика рецидиву орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД.
Мікози шкіри, включаючи мікози стоп, тіла, пахової ділянки; висівкоподібний лишай; оніхомікоз; кандидоз шкіри.
Глибокі ендемічні мікози, включаючи кокцидіомікоз, паракокцидіомікоз, споротрихоз і гістоплазмоз у хворих з нормальним імунітетом.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3 роки

Номер реєстраційного посвідчення: UA/1664/01/02



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ФЛУКОНАЗОЛ

(FLUCONAZOLE)

 

Склад:

діюча речовина: fluсonazole;

1 капсула містить флуконазолу у перерахуванні на 100 % речовину 50 мг або 100 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, метилпарабен, пропілпарабен, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк.

 

Лікарська форма. Капсули.

 

Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування, похідні триазолу. Код АТС  J02A C01.

 

Клінічні характеристики.

Показання. Криптококоз, включаючи криптококовий менінгіт, та інші локалізації цієї інфекції (у тому числі легені, шкіра), як у хворих із нормальною імунною функцією, так і у хворих з різними формами імуносупресії (у тому числі у хворих на СНІД, при трансплантації органів); препарат можна застосовувати як засіб підтримуючої терапії для профілактики рецидивів криптококової інфекції хворим на СНІД.

Генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивних кандидозних інфекцій (інфекції очеревини, ендокарду, очей, дихальних і сечових шляхів). Лікування може проводитися у хворих зі злоякісними новоутвореннями, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії та проходять курс цитостатичної або імуносупресивної терапії, а також при наявності інших факторів, що сприяють розвитку кандидозу.

Кандидоз слизових оболонок, у тому числі порожнини рота та глотки, стравоходу, неінвазивна бронхолегенева інфекція, кандидурія, кандидози шкіри та слизових оболонок, а також атрофічний кандидоз порожнини рота, пов’язаний з носінням зубних протезів профілактика рецидиву орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД.

Мікози шкіри, включаючи мікози стоп, тіла, пахової ділянки; висівкоподібний лишай; оніхомікоз; кандидоз шкіри.

Глибокі ендемічні мікози, включаючи кокцидіомікоз, паракокцидіомікоз, споротрихоз і гістоплазмоз у хворих з нормальним імунітетом.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до препарату або до близьких за структурою азольних сполук. Період вагітності та годування груддю. Дитячий вік до 5 років.

Одночасне призначення терфенадину протипоказане хворим, які лікуються Флуконазолом. Пацієнтам, які отримують Флуконазол, протипоказане призначення цизаприду.

 

 

Спосіб застосування та дози. 

Дорослі

Добова доза флуконазолу залежить від природи та тяжкості фунгальної інфекції. Лікування інфекцій, які потребують багаторазового прийому препарату, має продовжуватися до досягнення клініко-лабораторного ефекту (затухання активної грибкової інфекції). Недостатній термін лікування може призвести до відновлення активного інфекційного процесу. Пацієнти, хворі на СНІД та криптококовий менінгіт  або з рецидивуючим орофарингеальним кандидозом, зазвичай потребують підтримуючої терапії для попередження рецидиву. Терапію можна розпочати до отримання результатів культурального або інших лабораторних досліджень, а при їх отриманні додаються й антимікробні препарати.

При криптококовому менінгіті, криптококових інфекціях інших локалізацій у перший день призначають 400 мг, потім –  200-400 мг 1 раз на добу протягом 6-8 тижнів.

Для профілактики рецидиву криптококового менінгіту хворим на СНІД після завершення повного курсу первинного лікування призначають дозу 200 мг на добу протягом тривалого періоду.

При кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях доза зазвичай  становить  400 мг  у  першу  добу,  потім  по 200 мг на добу в 1 прийом не менше 4 тижнів. Після покращання клінічного стану лікування слід продовжувати ще 2 тижні.

При атрофічному кандидозі порожнини рота, пов’язаному з носінням зубних протезів, препарат призначають по 50 мг 1 раз на добу протягом 14 днів у поєднанні з місцевими антисептичними засобами для обробки протезу.

При інших локалізаціях кандидозу (за винятком генітального кандидозу), наприклад, при езофагіті, неінвазивному бронхолегеневому ураженні, кандидурії, кандидозі шкіри та слизових оболонок ефективна доза зазвичай становить 50-100 мг на добу при тривалості лікування 14-30 днів.

Для профілактики рецидиву орофарингеального кандидозу хворим на СНІД після завершення курсу первинної терапії препарат може бути призначений по 150 мг 1 раз на тиждень.

Для профілактики кандидозу рекомендована доза препарату становить 50-400 мг 1 раз на добу залежно від ступеня ризику розвитку грибкової інфекції.

Проти шкірних інфекцій, що включають мікоз стоп, мікоз гладенької шкіри, паховий дерматомікоз і кандидозні інфекції, рекомендована доза становить 150 мг один раз на тиждень або 50 мг 1 раз на день. Зазвичай лікування продовжується протягом 2-4 тижнів, але при мікозі стоп може тривати до 6 тижнів.

Проти різнобарвного лишаю рекомендована доза становить 300 мг раз на тиждень протягом 2 тижнів; окремим пацієнтам лікування може бути продовжено до 3 тижнів у тому ж самому дозуванні,  тоді  як  для  деяких  пацієнтів може бути достатньою і разова доза від 300 до 400 мг.  Альтернативний  режим  дозування – 50 мг  парентерально 1 раз на добу протягом 2-4 тижнів.

При  оніхомікозі   рекомендована    доза   становить   150 мг  1 раз   на  тиждень  протягом   6-12 місяців.

При  глибоких  ендемічних  мікозах  може  знадобитися   застосування  препарату  у  дозі 200-400 мг на добу терміном до 2 років. Тривалість терапії визначають індивідуально; вона може  становити  11-24  місяці  при кокцидіомікозі; 2-17 місяців – при паракокцидіомікозі; 1-16 місяців – при споротрихозі та 3-17 місяців – при гістоплазмозі.

Хворим літнього віку при відсутності порушень функції нирок варто дотримуватися звичайного режиму дозування препарату.

Хворим з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК) менше 50 мл/хв) режим дозування необхідно відкоригувати. При одноразовому застосуванні препарату зміна дози не потрібна. При повторному призначенні препарату хворим необхідно спочатку ввести ударну дозу від 50 мг до 400 мг. Якщо КК становить понад 50 мл/хв, застосовують звичайну дозу препарату (100 % рекомендованої дози). При КК від 11 до 50 мл/хв (без діалізу) застосовують дозу, що рівна 50 % рекомендованої. Хворим, які регулярно знаходяться на діалізі, одну дозу препарату застосовують після кожного сеансу гемодіалізу.

Дітям, віком старше 5 років препарат призначає лікар, виходячи з маси тіла.

Тривалість терапії у дітей, як і при відповідних інфекціях у дорослих, залежить від клінічного та антимікотичного ефекту.

Дітям препарат не слід застосовувати в добовій дозі, що перевищує таку у дорослих. 

При  кандидозі  слизових  оболонок  Флуконазол призначають із розрахунку 3 мг/кг/добу. У 1 день можливе призначення препарату в дозі 6 мг/кг/добу з метою швидкого досягнення достатньої концентрації.

Для лікування генералізованого кандидозу або криптококової інфекції рекомендована доза становить 6-12 мг/кг/добу.

Для профілактики грибкових інфекцій у дітей зі зниженим імунітетом препарат призначають по 3-12 мг/кг/добу.

Дітям слід приймати всю добову дозу в 1 прийом.

Капсулу слід приймати з їжею і ковтати цілою.

 

Побічні реакції.

З боку центральної нервової системи: головний біль.

З боку травної системи: біль у животі, діарея, диспепсія, нудота.

З боку печінки/жовчовидільної системи: токсичні ураження печінки, включаючи поодинокі летальні випадки, підвищення рівнів лужної фосфатази, білірубіну, аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ).

З боку кровотворної та лімфатичної систем: лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцитоз, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: анафілаксія, включаючи ангіоневротичний набряк, набрякання обличчя та свербіж шкіри, кропив’янка.

З боку метаболічних процесів/особливостей харчування: гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіпокаліємія.

З боку центральної та периферичної нервової систем: запаморочення, судоми, порушення смаку.

З боку серцево-судинної системи: подовження інтервалу QT, пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует».

З боку травної системи: порушення травлення, блювання.

З боку печінки/жовчовидільної системи: печінкова недостатність, гепатит, гепатоцелюлярний некроз, жовтяниця.

З боку шкіри та nідшкірнuх тканин: висипання, алопеція, ексфоліативні шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.

У хворих на тяжкі захворювання (СНІД або рак): зміна показників крові, функції нирок та печінки.

 

Передозування.

При передозуванні призначають промивання шлунка та симптоматичну терапію. Флуконазол виводиться в основному із сечею, отже, форсований діурез може прискорити елімінацію препарату з організму. Сеанс гемодіалізу протягом 3 годин призводить до зниження рівня препарату у сироватці крові на 50 %.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Адекватні та добре контрольовані дослідження у вагітних жінок не проводились. Були описані випадки множинних уроджених пороків у новонароджених дітей, матері яких протягом 3 місяців і більше застосовували флуконазол у високих дозах (400-800 мг на добу) з приводу кокцидіомікозу. Зв’язок між цими порушеннями та прийомом флуконазолу не встановлений.

Слід уникати застосування флуконазолу у вагітних за винятком грибкових інфекцій, які потенційно загрожують життю (коли очікувана користь від лікування переважає можливий ризик для плода). При застосуванні у період лактації флуконазол виявляють у молоці у тих самих концентраціях, що й у крові, тому призначати препарат жінкам, які годують груддю, не рекомендується.

 

Діти. Не застосовувати дану лікарську форму дітям віком до 5 років.

 

Особливості застосування.

У поодиноких випадках застосування флуконазолу супроводжувалось токсичними ураженнями печінки, у тому числі з фатальними наслідками (головним чином, вони спостерігались у хворих із тяжкими супутніми захворюваннями). У разі виникнення гепатотоксичних ефектів, пов’язаних із прийомом флуконазолу, не відзначено явної залежності їх від загальної добової дози, тривалості терапії, статі та віку хворого. Гепатотоксична дія флуконазолу, як правило, була оборотною, ознаки її зникали після припинення терапії. Необхідно спостерігати за хворими, в яких під час лікування флуконазолом порушуються показники функції печінки, з метою виявлення ознак більш тяжкого ураження печінки. При появі клінічних ознак ураження печінки, які можуть бути пов’язані з флуконазолом, препарат необхідно відмінити.

Під час лікування флуконазолом у хворих дуже рідко зустрічались ексфоліативні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Хворі на СНІД більше схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. Якщо у хворого з поверхневою грибковою інфекцією з’являється висип, який можна пов’язати з флуконазолом, препарат слід відмінити.

При появі висипу у хворих з інвазивними/системними грибковими інфекціями за ними необхідно пильно спостерігати і відмінити флуконазол при появі бульозних уражень або мультиформної еритеми.

При сумісному застосуванні флуконазолу у дозі менше  400 мг на добу і терфенадину за пацієнтами слід ретельно спостерігати.

У поодиноких випадках, як і для інших азолів, були зареєстровані анафілактичні реакції.

Окремі азоли, включаючи флуконазол, впливають на подовження інтервалу QT на ЕКГ.

Пацієнтам з потенційною схильністю до аритмії флуконазол слід призначати з обережністю.

Рекомендується періодично визначати концентрацію креатиніну та сечовини у сироватці крові, особливо у хворих із порушенням функції нирок.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Досвід застосування флуконазолу свідчить про те, що погіршення здатності керувати автомобілем та до роботи з точними механізмами, пов’язане з прийомом препарату, малоймовірне.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антикоагулянти

Були повідомлення про збільшення протромбінового часу у пацієнтів, які отримували флуконазол одночасно з варфарином. Потрібен пильний контроль за протромбіновим часом у хворих, які застосовують кумаринові антикоагулянти.

Бензодіазепіни (короткої дії)

При призначенні мідазоламу внутрішньо застосування флуконазолу призводить до значного підвищення концентрації першого і до виникнення психомоторних реакцій. Цей ефект мідазоламу більш виражений при прийомі флуконазолу в капсулах, порівняно з флуконазолом, що вводився внутрішньовенно. Якщо пацієнту, який отримує лікування флуконазолом, необхідно призначити бензодіазепін, дозу останнього слід зменшити, а за пацієнтом встановити пильний нагляд.

 

 

 

 

 

Цизаприд

При одночасному застосуванні флуконазолу та цизаприду описані поодинокі випадки небажаних реакцій з боку серця, включаючи пароксизмальну шлуночкову тахікардію типу «пірует».

Одночасне призначення 200 мг флуконазолу один раз на добу і 20 мг цизаприду чотири рази на добу призводило до значимого зростання концентрації цизаприду в плазмі крові і подовження інтервалу QT.

Пацієнтам, які застосовуть флуконазол, призначення цизаприду протипоказане.

Циклоспорин

При лікуванні флуконазолом рекомендується визначати концентрацію циклоспорину в крові.

Гідрохлортіазид.

При дослідженні кінетики взаємодії у здорових добровольців, які застосовували флуконазол, багаторазове застосування гідрохлортіазиду призводило до підвищення концентрації флуконазолу в плазмі крові  до 40%. Результати цих досліджень не дають підстав коригувати дозовий режим застосування флуконазолу у пацієнтів, які супутньо застосовують діуретики, але лікарі не повинні забувати про можливу взаємодію.

Пероральні контрацептиви.

При прийомі  50 мг флуконазолу не було помічено ніякого суттєвого впливу на рівні гормонів, тоді як при прийомі 200 мг/добу спостерігалось збільшення площі під кривою концентрація-час (AUC) етинілестрадіолу на 40% і левоноргестролу на 24%.

У дослідженні при прийомі флуконазолу у дозі 300 мг один раз на тиждень площа під кривою концентрація-час (AUC) етинілестрадіолу і норетиндрону була більшою відповідно на 24% і на 13%. Малоймовірно, що багаторазовий прийом флуконазолу у наведених дозах мав негативний вплив на ефективність комбінованих пероральних контрацептивів.

Фенітоїн

Одночасне призначення флуконазолу і фенітоїну може супроводжуватися підвищенням концентрації фенітоїну до клінічно значущого ступеня.

Якщо необхідне сумісне застосування двох препаратів, потрібен моніторинг рівня фенітоїну та підбір його дози для забезпечення терапевтичної концентрації у сироватці крові.

Рифабутин

Повідомлялося про взаємодію флуконазолу та рифабутину, результатом якої було підвищення сироваткових рівнів останнього.

При одночасному призначенні флуконазолу та рифабутину описані випадки увеїту.

Слід пильно наглядати за хворими, які отримують рифабутин та флуконазол одночасно.

Рифампіцин

Одночасне  призначення  флуконазолу  і  рифампіцину  призводить до зменшення АUС на 25 % і тривалості періоду напіввиведення флуконазолу на 20 %.

У хворих, які отримують одночасно рифампіцин і флуконазол, необхідно розглянути доцільність збільшення дози останнього.

Препарати  сульфонілсечовини

Флуконазол при одночасному прийомі подовжує період напіввиведення пероральних   сульфонілсечовинних препаратів (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду та толбутаміду).

Флуконазол і пероральні сульфонілсечовинні препарати можна призначати сумісно хворим на цукровий діабет, але при цьому треба зважати на можливий розвиток гіпоглікемії.

Такролімус

Надходили повідомлення про взаємодію флуконазолу і такролімусу, внаслідок якої відбувалося підвищення сироваткових рівнів останнього. При одночасному призначенні флуконазолу і такролімусу описано випадки підвищення нефротоксичності.

Слід ретельно наглядати за хворими, котрі отримують такролімус і флуконазол одночасно.

Терфенадин

При застосуванні доз 400 та 800 мг флуконазол у дозі 400 мг на добу і більше значно підвищує концентрації терфенадину у плазмі крові.

Одночасне призначення флуконазолу у дозах 400 мг на добу і більше з терфенадином протипоказано.

Лікування флуконазолом у дозах менше 400 мг на добу у поєднанні з терфенадином необхідно проводити під пильним контролем.

Теофілін

Прийом флуконазолу по 200 мг протягом 14 днів призвів до зниження середньої швидкості кліренсу теофіліну із плазми крові на 18 %.

При лікуванні флуконазолом хворих, які застосовують теофілін у високих дозах, або хворих із підвищеним ризиком токсичної дії теофіліну, необхідно спостерігати за симптомами передозування теофіліну; при їх появі терапію потрібно змінити належним чином.

Зидовудин

Кінетичні дослідження показали підвищення рівнів зидовудину, пов’язаних зі зниженням перетворення останнього на його основний метаболіт. За хворими, які застосовують таку комбінацію, необхідно спостерігати з метою виявлення побічної дії зидовудину.

Астемізол

Застосування флуконазолу в пацієнтів, які одночасно приймають астемізол або інші препарати, що метаболізуються системою цитохрому P450, може супроводжуватися підвищеними концентраціями даних препаратів у сироватці крові. При відсутності достовірної інформації слід діяти обережно під час одночасного призначення  флуконазолу. За пацієнтами слід пильно спостерігати.

Дослідження взаємодії показали, що для флуконазолу, який приймається разом з їжею, циметидином, антацидами та застосовується одночасно з тотальним опроміненням всього організму після трансплантації кісткового мозку, практично не змінюються абсорбційні властивості.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Флуконазол має високу протигрибкову активність. Чинить фунгістатичну дію на чутливі грибки, пригнічує синтез ергостеролу –  важливого компонента клітинної стінки мікроміцетів. Принцип дії – блокада фунгальних ферментних систем, залежних від цитохрому Р450.

Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо флуконазол швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація у сироватці досягається через 1-2 години після прийому. Біологічна доступність становить 92-97 %. Прийом їжі та ахлоргідрія не змінюють резорбцію. З білками сироватки крові зв'язується лише 10-12 % флуконазолу. Концентрація активної речовини знаходиться у лінійній залежності від прийнятої дози. Стабільна концентрація розвивається через 4-6 днів лікування препаратом при його прийомі 1 раз на добу. Введення ударної дози (перша доба лікування) вдвічі більшої за звичайну добову дозу, підвищує імовірність досягнення стабільної терапевтичної 90 % концентрації в організмі вже на другу добу лікування. Терапевтична концентрація створюється в усіх тканинах та рідинах організму, в тому числі у спинномозковій рідині, плаценті, грудному молоці. У сечі та шкірі концентрація у 10 разів вища. До 80 % флуконазолу виводиться через нирки в активній формі. Біологічний період напіввиведення становить 25-30 годин і збільшується при захворюваннях нирок. У дітей цей показник дорівнює 16-18 годин унаслідок прискореного виведення нирками. У новонароджених (до двотижневого віку) виділення уповільнене; при введенні дози 6 мг/кг біологічний період напіввиведення становить 88,6 годин і з віком поступово скорочується до 55 годин.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

капсули по 50 мг:  тверді желатинові капсули з білим корпусом та кришечкою зеленого кольору, які містять порошок білого кольору;

капсули по 100 мг: тверді желатинові капсули з блакитним корпусом та кришечкою синього кольору, які містять порошок білого кольору;

 

 

 

 

Термін придатності 3 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 °С.

 

Упаковка.

По 7 або 10 капсул у блістері. По 1 блістеру в пачці.

 

Умови відпуску. За рецептом.

 

Заявник.

Стадкем оф Індія, Індія.

 

Виробник.

Р.Аш. Лабораторією.

 

Назва і місцезнаходження.