АЗИТРОМІЦИН-РАТІОФАРМ

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Зентіва Саглик Урунлері Санаї ве Тіджарет А.Ш., Туреччина

Міжнародна непатентована назва: Azithromycin

АТ код: J01FA10

Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, по 500 мг № 3

Діючі речовини: 1 таблетка містить: азитроміцину дигідрату 524,032 мг, що відповідає азитроміцину 500 мг

Допоміжні речовини: Целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, повідон К-30, тальк, магнію стеарат; оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза, лактоза, тальк, титану діоксид, метилпарагідроксибензоат, поліетиленгліколь 6000

Фармакотерапевтична група: Антибіотики-макроліди та азаліди

Показання: Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:
• інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);
• інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, інтерстиціальна і альвеолярна пневмонія);
• інфекції шкіри та м’яких тканин: хронічна мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози, неускладнені форми Акне вульгарис;
• інфекції, що передаються статевим шляхом: неускладнений уретрит/цервіцит;
• інфекції шлунка та дванадцятипалої кишки, що спричинені Helicobacter pylori.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2р.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/1422/01/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

АЗИТРОМІЦИН-РАТІОФАРМ

(AZITHROMYCIN-RATIOPHARM)

 

Cклад:

діюча речовина: азитроміцину дигідрат;

1 таблетка містить азитроміцину дигідрату 524,032 мг, що відповідає азитроміцину 500 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, повідон, тальк, магнію стеарат, гідроксипропілцелюлоза, лактози моногідрат, титану діоксид (Е 171), метилпарагідроксибензоат (Е 218), поліетиленгліколь 6000.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди, лінкозаміди і стрептограміни. Код АТС  J01 F A10.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:

·                     інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);

·                     інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, інтерстиціальна і альвеолярна пневмонія);

·                     інфекції шкіри та м’яких тканин: хронічна мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози, неускладнені форми Акне вульгарис;

·                     інфекції, що передаються статевим шляхом: неускладнений уретрит/цервіцит;

·                     інфекції шлунка та дванадцятипалої кишки, що спричинені Helicobacter pylori.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до антибіотиків-макролідів.

Не застосовувати одночасно з препаратами ріжків (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).

Не призначають дітям із масою тіла менше 45 кг.

 

Спосіб застосування та дози.

Азитроміцин-ратіофарм  необхідно застосовувати за годину до або дві години після їди, тому що одночасний прийом порушує всмоктування азитроміцину. Препарат приймають 1 раз на день.

При інфекціях ЛОР-органів, дихальних шляхів, шкіри та м’яких тканин (окрім хронічної мігруючої еритеми): 500 мг (1 таблетка одноразово) на добу протягом 3 днів.

При хронічній мігруючій еритемі: дорослим – 1 раз на добу протягом 5 днів: 1-й день –   1 г (2 таблетки по 500 мг), потім – по 500 мг (1 таблетка) з 2-го по 5-й день.

При інфекціях, що передаються статевим шляхом: 1 г одноразово (2 таблетки по 500 мг).

При виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки: 1 г (2 таблетки по 500 мг) на добу протягом 3 днів разом з антисекреторним засобом та іншими лікарськими засобами за призначенням лікаря.

При Акне вульгарис: курсова доза становить 6 г. Рекомендується наступна схема лікування: у перші 3 дні призначають по  500 мг (1 таблетка) 1 раз на день, наступні

9 тижнів – по  500 мг (1 таблетка) 1 раз на тиждень, причому на другий тиждень таблетку вживають через 7 днів після попереднього прийому.

У разі пропуску прийому 1 дози препарату, пропущену дозу належить прийняти якомога раніше, а наступні – з інтервалами у 24 години.

У людей літнього віку і у хворих із порушеннями функції нирок немає необхідності змінювати дозування.

Для дітей з вагою понад 45 кг застосовують ті ж самі дози, що і для дорослих.

Пацієнти з хворобами нирок: при кліренсі креатиніну більше 40 мл/хв корегування дози не знадобиться. Досвіду застосування препарату при тяжких захворюваннях нирок немає.

Пацієнти з хворобами печінки: оскільки печінка є головним органом виведення азитроміцину, не слід застосувати зазначений препарат  хворим  з тяжкою печінковою недостатністю.

 

Побічні реакції.

Порушення з боку крові і лімфатичної системи

Поодинокі (0,01 % - 0,1 %)

У клінічних дослідженнях спостерігалися поодинокі випадки тромбоцитопенії, гемолітичної анемії, перехідної нейтропенії легкого ступеня, для яких не було отримано підтвердження причинного зв’язку з застосуванням азитроміцину.

 

Психічні розлади

Поодинокі (0,01 % - 0,1 %)

Можливі випадки агресії, збудження, тривоги, нервозності, деперсоналізації, а у хворих похилого віку – марення.

 

Порушення з боку нервової системи

Нечасті (0,1 % - 1 %)

Запаморочення, сонливість, головний біль, судоми, порушення нюху та смаку.

Поодинокі (0,01 % - 0,1 %)

Парестезія, втрата свідомості і астенічний синдром, безсоння, гіперактивність.

 

Розлади слуху 

Поодинокі (0,01 % - 0,1 %)

Застосування макролідних антибіотиків спричиняло ушкодження слуху. У деяких випадках у пацієнтів, що приймали азитроміцин, спостерігалося погіршення слуху, глухота і шум у вухах. Багато таких випадків стосуються експериментальних досліджень, в процесі яких азитроміцин застосовувався у великих дозах протягом тривалого часу. Однак при подальшому спостереженні було встановлено, що більшість таких ускладнень мали оборотний характер.

 

Кардіальні порушення

Поодинокі (0,01 % - 0,1 %)

Серцебиття, аритмія, включаючи супутню шлуночкову тахікардію. Існує потенційний ризик пролонгації інтервалу QT та двонаправленої шлуночкової тахікардії, особливо у хворих, схильних до таких станів.

 

Судинні зміни

Гіпотонія.

 

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

Часті (1 % - 10 %)

Нудота/блювання, діарея, неприємні відчуття в животі (біль/спазми).

Нечасті (0,1 % - 1 %)

Рідкі випорожнення (у нечастих випадках – зневоднення), метеоризм, анорексія, розлади травлення.

Поодинокі (0,01 % - 0,1 %)

Запори, знебарвлення язика, панкреатит, зміна кольору зубів, псевдомембранозний коліт.

 

Гепатобіліарні розлади

Поодинокі (0,01 % - 0,1 %)

Відхилення від норми результатів печінкових проб, гепатит, холестатична жовтуха,  поодинокі випадки гострого некротичного гепатиту та печінкової недостатності.

 

Порушення з боку шкіри і підшкірної тканини

Нечасті (0,1 % - 1 %)

Алергічні реакції, включаючи свербіж і висипання.

Поодинокі (0,01 % - 0,1 %)

Алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив’янку та світлочутливість; серйозні шкірні реакції, включаючи мультиформну еритему, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.

 

Порушення з боку м’язово-скелетної системи, сполучної тканини та кісток

Нечасті (0,1 % - 1 %)

Артралгія.

 

Ниркові розлади та порушення з боку сечовивідної системи

Поодинокі (0,01 % - 0,1 %)

Інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

 

Порушення з боку статевої системи та молочних залоз

Нечасті (0,1 % - 1 %)

Вагініт.

 

Загальні порушення і стан місця уведення препарату

Поодинокі (0,01 % - 0,1 %)

Анафілаксія, в тому числі набряк (у поодиноких випадках із летальним наслідком), астенія, кандидоз.

 

Передозування.

У разі передозування препаратом можуть виникнути виражені алергічні реакції, тимчасова втрата слуху, нудота, блювання, діарея. У такому випадку варто припинити прийом препарату та негайно звернутися до лікаря. У разі передозування при необхідності призначають активоване вугілля, а також загальне симптоматичне лікування і засоби для підтримки функцій життєдіяльності.

 

Застосування в період вагітності і годування груддю.

Безпечність вживання азитроміцину під час вагітності не  доведена. Отже, азитроміцин можна застосовувати під час вагітності, тільки якщо очікувані переваги для матері переважають потенційний ризик для плода.

Азитроміцин потрапляє в грудне молоко. Оскільки точно невідомо, чи справляє азитроміцин несприятливу дію на немовлят, яких годують грудним молоком, на період прийому препарату годування груддю слід припинити. У немовлят, яких годують груддю, можливі, зокрема, випадки діареї, грибкового захворювання слизової оболонки, а також сенсибілізації. Рекомендується припинити годування грудним молоком у період лікування та протягом 2 днів після закінчення прийому препарату. Після цього годування можна продовжувати.

 

Діти.

Дітям із масою тіла менше 45 кг препарат у вигляді таблеток, вкритих оболонкою, не призначають.

 

Особливості застосування.

Необхідна обережність при прийомі препарату хворими з тяжкими порушеннями функції нирок та печінки, з клінічно вираженою брадикардією,  серцевою аритмією чи важкою формою серцевої недостатності. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із вродженою чи набутою пролонгацією інтервалу QT, з порушеннями електролітного балансу, особливо за наявності гіпокаліємії та гіпомагніємії.

Препарат містить лактози моногідрат. При застосуванні у рекомендованих дозах із добовою дозою до організму надходить до 8,7 мг лактози. З обережністю слід застосовувати  хворим із недостатністю лактази, галактоземією або синдромом порушення всмоктування  глюкози/галактози.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або під час роботи з іншими механізмами.

Враховуючи, що у чутливих хворих при застосуванні Азитроміцину можуть виникнути побічні реакції (запаморочення, сонливість), на час прийому препарату слід утриматися від керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Антациди: Під час дослідження впливу одночасного прийому антациду на фармакокінетику азитроміцину не було помічено значних змін у біодоступності, однак показники максимальної концентрації азитроміцину в плазмі зменшилися на 30 %. Слід уникати одночасного вживання антацидів та азитроміцину. Рекомендується приймати азитроміцин не менш ніж за годину до прийому антацидів чи через дві години після прийому.

 

Алкалоїди ріжків: Одночасне вживання алкалоїдів ріжків та макролідних антибіотиків прискорює розвиток ерготизму. Дані про взаємодію між алкалоїдами ріжків та азитроміцином відсутні. Однак, оскільки існує ризик розвитку ерготизму, не слід одночасно призначати азитроміцин і похідні алкалоїдів ріжків.

 

Пероральні антикоагулянти типу кумарину: Спостерігалася підвищена тенденція до крововиливів у зв’язку з одночасним застосуванням азитроміцину і варфарину чи пероральних антикоагулянтів типу кумарину. Слід враховувати необхідність проведення регулярного контролю протромбінового часу.

 

Дигоксин: У деяких пацієнтів, які отримували певні макролідні антибіотики, спостерігалося порушення метаболізму дигоксину в кишечнику. Отже, якщо пацієнти отримують азитроміцин і дигоксин, слід враховувати можливість підвищення концентрацій дигоксину.

 

Зидовудин: При одноразовому прийомі 1000 мг та багаторазовому прийомі 1200 мг чи

600 мг азитроміцину спостерігався незначний вплив на фармакокінетику зидовудину або його глюкуронідного метаболіту в плазмі чи під час екскреції з сечею. Однак введення азитроміцину спричиняло збільшення концентрацій фосфорильованого зидовудину – клінічно активного метаболіту – у мононуклеарних клітинах периферичного кровообігу.

 

Диданозин: Одночасне застосування денної дози азитроміцину 1200 мг та диданозину 6 добровольцями не впливало на фармакокінетику диданозину у порівнянні з плацебо.

 

Рифабутин: Одночасне застосування азитроміцину та рифабутину може впливати на концентрацію обох діючих речовин у сироватці. У пацієнтів, які отримували одночасне лікування азитроміцином і рифабутином, спостерігалися випадки нейтропенії.

 

Теофілін: При одночасному застосуванні азитроміцину та теофіліну здоровими добровольцями не спостерігалося ніякого впливу азитроміцину на фармакокінетику теофіліну. У пацієнтів, які приймають азитроміцин, рівень теофіліну може підвищуватися, тому необхідно ретельно контролювати рівень теофіліну у плазмі пацієнтів, які одночасно приймають азитроміцин і теофілін.

 

Хоча за наявними даними азитроміцин не пригнічує ензим CYP3A4, слід виявляти обережність при призначенні препарату пацієнтам, які приймають хінідин, циклоспорин, цизаприд, астемізол, терфенадин, алкалоїди ріжків, пімозид чи інші лікарські препарати з вузьким терапевтичним індексом, що переважним чином метаболізуються ензимом CYP3A4.

 

Циклоспорин: фармакокінетичні та клінічні дослідження щодо можливої комбінованої дії азитроміцину та циклоспорину не проводились. Одночасне застосування цих двох засобів спричиняло значне підвищення рівня циклоспорину. Отже, перш ніж призначати одночасний прийом цих препаратів, необхідно детально вивчити терапевтичну ситуацію. Якщо таке комбіноване лікування вважатиметься придатним, слід ретельно контролювати рівень циклоспорину і відповідно коригувати дозування.

 

Терфенадин: результати фармакокінетичних досліджень не містять інформації про взаємодію між азитроміцином та терфенадином. У деяких випадках не виключалася можливість такої взаємодії, однак не було отримано конкретних свідчень, що така взаємодія дійсно відбулася. Слід виявляти обережність при призначенні азитроміцину у поєднанні з терфенадином.

 

Цизаприд: цизаприд метаболізується в печінці ензимом CYP3A4. Оскільки макроліди пригнічують цей ензим, одночасне застосування цизаприду може призвести до пролонгації інтервалу QT, шлуночкової аритмії та двонаправленої шлуночкової тахікардії.

 

Астемізол, тріазолам, мідазолам, алфентаніл: дані щодо взаємодії з астемізолом, тріазоламом, мідазоламом і алфентанілом відсутні. Слід виявляти обережність у випадку одночасного застосування цих препаратів та азитроміцину з огляду на підсилення дії останнього під час одночасного застосування макролідного антибіотика еритроміцину.  

 

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Препарат є напівсинтетичним макролідним антибіотиком, належить до групи азалідів, яка є підкласом макролідних антибіотиків.

Має широкий спектр антимікробної дії. У порівнянні з іншими антибіотиками групи макролідів  препарат має найбільш виражений  бактерицидний ефект, здатність проникати у тканини, клітини та рідини організму. Для досягнення клінічного ефекту у більшості випадків достатньо триденного курсу лікування.

Азитроміцин активний до грампозитивних аеробних мікроорганізмів (включаючи штами, що продукують β-лактамази): Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans, стрептококи груп С, F, G. Грампозитивні мікроорганізми, стійкі до дії еритроміцину, мають перехресну резистентність до азитроміцину. Більшість штамів Enterococcus faecalis та метицилінорезистентні стафілококи також стійкі до дії азитроміцину.

Грамнегативними аеробними  мікроорганізмами, чутливими до дії азитроміцину, є Bordetella pertussis, Bordetella parapertussis, Campilobacter jejuni, Esherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus ducreyi, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis,    Neisseria gonorrhoeae,      Shigella spp.,     Salmonella spp., Yersinia spp.

Грамнегативними анаеробами, чутливими до дії препарату, є Bacteroides bivius, Clostridium perfringens, Peptostreptococcus spp.

Активний стосовно внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів, у тому числі: Borrelia burgdorferi,   Chlamydia trachomatis та Chlamydia pneumoniae,  Mycoplasma pneumoniae, Listeria monocitogenes, Treponema pallidum, Ureaplasma urealyticum.

Фармакокінетика.

Після перорального прийому препарат швидко всмоктується та розповсюджується в організмі, при цьому у тканинах досягаються дуже значні концентрації антибіотика.  Препарат має довгий період напіввиведення і дуже повільно виводиться із тканин. Зазначені властивості дозволяють приймати препарат 1 раз на добу, а тривалість терапії може складати 3 дні. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 2–3 години після введення, концентрація у тканинах залишається набагато вищою, ніж у крові. Препарат виводиться в основному з жовчею у незмінному стані. Незначна частина (близько 6 % від пероральної дози) виводиться з сечею. Кінцевий час напіввиведення становить від 48 годин до 4 діб.

Фармакокінетика в окремих популяціях.

Ниркова недостатність

Після одноразового перорального прийому 1 г азитроміцину середнє значення Cmax та AUC0-120 збільшилося на 5,1 % і 4,2 % відповідно у осіб із нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня (кліренс креатиніну 10–80 мл/хв) у порівнянні з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 80 мл/хв). У групі з тяжкою нирковою недостатністю середнє значення Cmax та AUC0-120 збільшилося на 61 % та 35 % відповідно порівняно з нормальною функцією.

Печінкова недостатність

Для пацієнтів із легким та середнім порушенням печінкової функції не було помічено суттєвих змін у фармакокінетиці азитроміцину в сироватці крові порівняно з нормальною функцією печінки. У таких пацієнтів спостерігається підсилене виведення азитроміцину з сечею, можливо, з метою компенсації зниженого печінкового кліренсу.

Літні пацієнти

Фармакокінетика азитроміцину у літніх пацієнтів була подібна до фармакокінетики у молодших пацієнтів.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: білі таблетки, вкриті оболонкою, довгастої форми з опуклою поверхнею  з рискою.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 °С у  недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

По 3 таблетки у блістері, по 1 блістеру в картонній пачці.

 

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

Виробник. Еджзаджібаші-Зентіва Саглик Урунлері Санаї ве Тіджарет А.Ш., Туреччина.

(скорочена назва: Еджзаджібаші-Зентіва).

 

Місцезнаходження.

Еджзаджібаші-Зентіва, Кючуккариштиранб 39780 Люлебургаз, Киркларелі,Туреччина.

 

Заявник: ратіофарм Інтернешнл ГмбХ, Німеччина.

 

Місцезнаходження.

ратіофарм Інтернешнл ГмбХ, вул. Граф-Арко, 3, 89079, Ульм, Німеччина.