Виробник, країна: ОРХІД ХЕЛТХКЕР (відділення Орхід Кемікалс енд Фармасьютікалс Лімітед), Індія
Міжнародна непатентована назва: Cefuroxime
АТ код: J01DC02
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, по 250 мг № 10
Діючі речовини: 1 таблетка містить: цефуроксиму аксетилу Фарм. США у перерахунку на цефуроксим (аморфний) 250 мг
Допоміжні речовини: Крохмаль прежелатинізований, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний, опадрі (Y-1-7000) білий
Фармакотерапевтична група: Антибіотики групи цефалоспоринів
Показання: Інфекції, спричиненні чутливими до препарату збудниками, у тому числі: – інфекції ЛОР-органів (середній отит, синусит, тонзиліт, фарингіт);
– інфекції дихальних шляхів (пневмонія, гострі бронхіти, загострення
хронічних бронхітів;
– інфекції ЛОР-органів (середній отит, синусит, тонзиліт, фарингіт);
– інфекції сечовивідних шляхів (пієлонефрит, цистит, уретрит);
– інфекції шкіри та м'яких тканин (фурункульоз, піодермія, імпетиго);
– гонорея, гострі неускладнені гонококові уретрити, цервіцити.
Лікування ранніх проявів хвороби Лайма та наступне попередження пізніх проявів хвороби Лайма у дорослих та дітей віком від 12 років.
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 3р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/0312/02/01
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
СПІЗЕФ®
(SPIZEF)
Склад:
діюча речовина: cefuroxime axetil (amorphous),
1 таблетка містить цефуроксиму аксетилу Фарм. США у перерахунку на цефуроксим (аморфний) 250 мг або 500 мг;
допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний, опадрі білий.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного
застосування. Інші бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини другого покоління.
Код АТС J01D С02.
Клінічні характеристики.
Показання. Інфекції, спричиненні чутливими до препарату збудниками, у тому числі: – інфекції ЛОР-органів (середній отит, синусит, тонзиліт, фарингіт);
– інфекції дихальних шляхів (пневмонія, гострі бронхіти, загострення
хронічних бронхітів;
– інфекції ЛОР-органів (середній отит, синусит, тонзиліт, фарингіт);
– інфекції сечовивідних шляхів (пієлонефрит, цистит, уретрит);
– інфекції шкіри та м'яких тканин (фурункульоз, піодермія, імпетиго);
– гонорея, гострі неускладнені гонококові уретрити, цервіцити.
Лікування ранніх проявів хвороби Лайма та наступне попередження пізніх проявів хвороби Лайма у дорослих та дітей віком від 12 років.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препаратів групи цефалоспоринів, пеніцилінів,
кровотечі і захворювання травного тракту в анамнезі, у тому числі виразковий коліт.
Спосіб застосування та дози. Препарат застосовують внутрішньо, після прийому їжі,
не розжовуючи (таблетки не ділити і не подрібнювати), запиваючи достатньою кількістю рідини.
Дорослим. Звичайна доза препарату СПІЗЕФ® внутрішньо складає 250 мг 2 рази на добу протягом 7 діб (у межах від 5 до 10 діб). Добова доза - від 500 до 1000 мг.
Тип інфекції для дорослих та підлітків віком від 12 років, що є показанням до застосування препарату СПІЗЕФ®, наведені в таблиці 1.
Таблиця 1.
|
Тип інфекції |
Добова
доза |
Доза, інтервал
між введенями |
|
При тонзиліті, фарингіті |
500 мг |
250 мг 2 рази на добу, протягом 10 днів |
|
При гострому бактеріальному верхньощелепному синуситі |
500 мг |
250 мг 2 рази на добу, протягом 10 днів |
|
При бактеріальному загостренні хронічного бронхіту |
500 -
1000 мг |
250 мг або 500 мг 2 рази на добу, протягом 10 днів* |
|
Вторинні бактеріальні інфекції при гострому бронхіті (підозра не пневмонію) |
500 - 1000 мг |
250 мг або 500 мг 2 рази на добу, протягом 5-10 днів |
|
При інфекції шкіри та м’яких тканин
|
500 - 1000 мг |
250 мг або 500 мг 2 рази на добу, протягом 10 днів |
|
При інфекції сечовивідних шляхів |
500мг |
250 мг 2 рази на добу, протягом
7-10 днів |
|
При неускладненій гонореї |
1000 мг |
Одноразово |
|
Хвороба Лайма |
1000 мг |
500 мг 2 рази на добу, протягом 20 днів |
*Безпека та ефективність застосування препарату СПІЗЕФ® менше 10 днів у пацієнтів із бактеріальним загострення хронічного бронхіту не була встановлена.
Діти. Звичайна доза препарату СПІЗЕФ® внутрішньо для дітей віком від 3 років до 12 років (які можуть ковтати таблетки) складає 250 мг 2 рази на добу протягом 10 діб. Добова доза -
500 мг.
Тип інфекції для дітей віком від 3 років до 12 років, що є показанням до застосування
препарату СПІЗЕФ®, наведені в таблиці 2.
Таблиця 2.
|
Тип інфекції |
Добова
доза |
Доза, інтервал
між введеннями |
|
При середньому отиті або більш
тяжкій інфекції |
500 мг |
250 мг 2 рази на добу, протягом 10 днів |
Цефуроксим випускається також у вигляді цефуроксиму натрієвої солі для парентерального застосування. Це дозволяє проводити послідовну терапію одним антибіотиком при переході з парентерального введення на пероральне, якщо для цього є клінічні показання.
СПІЗЕФ®, таблетки ефективні у послідовному лікуванні пневмонії та загострень хронічного бронхіту після попереднього парентерального застосування СПІЗЕФ® (цефуроксиму натрію) -
порошок для розчину для ін’єкцій.
Послідовна терапія. Пневмонія: 1500 мг СПІЗЕФ® - порошок для ін’єкцій 2-3 рази на добу (внутрішньовенно) протягом 48-72 год, потім СПІЗЕФ® (цефуроксим аксетил) - таблетки, вкриті оболонкою, по 500 мг 2 рази на добу перорально протягом 7-10 діб.
Загострення хронічного бронхіту: 750 мг СПІЗЕФ® - порошок для ін’єкцій 2-3 рази на добу (внутрішньом’язово або внутрішньовенно) протягом 48- 72 годин, потім СПІЗЕФ® (цефуроксим аксетил), таблетки, вкриті оболонкою, по 250-500 мг кожні 12 годин перорально протягом 5-10 діб.
Тривалість як парентерального, так і перорального лікування визначається тяжкістю інфекції та станом хворого.
Дози для пацієнтів літнього віку. Режим дозування препарату СПІЗЕФ® для пацієнтів літнього віку та хворих із порушенням функції нирок, у тому числі хворих, які заходяться на гемодіалізі, при застосуванні препарату у дозі, яка не перевищує 1 г цефуроксиму аксетилу на добу, корекція дози не потрібна.
При значенні кліренса креатиніну нижче 20 мл/хв дозу препарату необхідно знизити або збільшити ено інтервал між прийомами. Пацієнтам, які знаходяться на гемодіалізі, показано застосування додаткової дози цефуроксиму аксетилу після проведення діалізу.
Побічні реакції. При застосуванні препарату СПІЗЕФ® побічна дія виникає доволі рідко, є помірно вираженою та носить оборотний характер.
Дані про побічну дію, що наведені нижче, класифіковані за органами і системами та за частотою її виникнення. Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто ³1/10; часто ³1/100 та <1/10; нечасто ³1/1000 та <1 /100; рідко ³1/10000 та <1/1000; дуже рідко <1/10 000.
Інфекції та інвазії.
Рідко: надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів, наприклад, Candida.
Кровоносна та лімфатична системи.
Часто: еозинофілія.
Нечасто: лейкопенія, зниження рівня гемоглобіну, тромбоцитопенія, нейтропенія, позитивний тест Кумбса.
Дуже рідко: гемолітична анемія.
Імунна система.
Реакції гіперчутливості, що включають:
Нечасто: шкірний висип.
Рідко: кропив’янка, свербіж.
Дуже рідко: медикаментозна гарячка, сироваткова хвороба, анафілаксія.
Нервова система.
Часто: головний біль, запаморочення.
Дуже рідко: збудження, нервозність, сплутаність свідомості.
З боку органів слуху.
Дуже рідко: у деяких випадках у дітей, яких лікували з приводу менінгіту, спостерігалася втрата слуху слабкого та середнього ступеня.
Шлунково-кишкові реакції.
Часто: гастроентерологічні розлади, включаючи діарею, нудоту, біль у животі.
Нечасто: блювання.
Рідко: псевдомембранозний коліт.
Гепатобіліарні реакції.
Рідко: транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ЛДГ).
Дуже рідко: жовтяниця (головним чином холестатична), гепатит.
Транзиторне підвищення рівня печінкових ензимів або білірубіну виникає головним чином у пацієнтів з існуючою патологією печінки.
Шкіра та підшкірні тканини.
Дуже рідко – поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.
Нирки і сечовидільна система
Нечасто: дизурія.
Рідко: збільшення рівня креатиніну сироватки крові, азоту сечовини крові та зменшення рівня кліренса креатиніну, особливо у хворих із нирковою недостатністю.
Інші: тривале застосування препарату може призвести до розвитку вторинних суперінфекцій, спричинених резистентними мікроорганізмами, наприклад, Candida, Enteroccoci і Сlostridium difficille.
Лабораторні показники: псевдопозитивна реакція Кумбса, що може впливати на результати тестів сумісності крові; хибно-позитивна реакція сечі на глюкозу.
Передозування. Передозування цефалоспоринових антибіотиків може призвести до розвитку симптомів подразнення головного мозку, внаслідок чого можуть виникнути судоми. Специфічного антидоту немає. Терапія симптоматична. Рівень цефуроксиму може бути знижений шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Експериментальних свідоцтв ембріотоксичної та тератогенної дії цефуроксиму не було одержано, проте, як і при застосуванні інших ліків, його необхідно з обережністю призначати у перші три місяці вагітності.
Цефуроксим виділяється у грудне молоко, тому у разі необхідності його з обережністю призначають матерям-годувальницям.
Діти. Таблетки по 250 мг – потрібно ковтати одну таблетку цілою. Допустиме застосування препарату внутрішньо лише дітям від 3 років.
Хворим, які не можуть проковтнути цілої таблетки, слід застосовувати цефуроксим аксетил у вигляді оральної суспензії, в т. ч. і дітям віком від 3 місяців до 3 років.
Особливості застосування. Довготривале застосування цефуроксиму аксетилу (так само, як і інших антибіотиків широкого спектра дії) може призвести до росту нечутливих мікроорганізмів (наприклад, Candida, Enterococci, Clostridium difficile), що може, у свою чергу, вимагати припинення лікування.
При застосуванні антибіотиків широкого спектра дії може спостерігатися псевдомембранозний коліт, тому важливо мати це на увазі, якщо у пацієнтів виникає сильний пронос під час або після антибактеріальної терапії.
Під час лікування препаратом СПІЗЕФ® хвороби Лайма спостерігалася реакція Яриша-Герксгеймера. Розвиток цієї реакції, що виражається в короткочаснім посиленні симптомів хвороби та ознак інтоксикації, вважають прогностично сприятливим фактором.
Реакція Яриша-Герксгеймера виникає безпосередньо через бактерицидну дію препарату СПІЗЕФ® на мікроорганізм, що спричиняє хворобу Лайма, – спірохету Borrelia burgdorferi. Пацієнтам необхідно пояснити, що це звичайний наслідок антибіотикотерапії хвороби Лайма, який не потребує лікування.
При проведенні послідовної терапії час переходу з парентеральної терапії на пероральну визначається тяжкістю інфекції, клінічним станом пацієнта та чутливістю патогенного мікроорганізму. При відсутності клінічного покращання протягом 72 годин парентеральну терапію слід продовжувати.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або під час роботи з іншими механізмами. Пацієнтам, які приймають препарат СПІЗЕФ®, слід утримуватись від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Препарати, що зменшують кислотність шлункового соку, можуть зменшувати біодоступність препарату СПІЗЕФ® і мають властивість ліквідовувати ефект покращеної абсорбції після вживання їжі.
Як і інші антибіотики, СПІЗЕФ® може впливати на флору кишечнику, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
Оскільки при фероціанідному тесті може спостерігатися псевдонегативний результат, для визначення рівня глюкози в крові та плазмі пацієнтам, що лікуються цефуроксимом аксетилом, рекомендується використовувати глюкозооксидазну або гексокіназну методики. Цефуроксим не впливає на лужно-пікратний аналіз визначення креатиніну.
Несумісна комбінація цефуроксиму аксетилу з антацидами, оскільки це призведе до збільшення рН шлунку і тим самим вплине на абсорбцію цефуроксиму. Одночасне застосування цефуроксиму у високих дозах із сильнодіючими діуретиками (етакринова кислота, фуросемід), аміноглікозидами, амфотерицином, колістином і поліміксином підвищує ризик розвитку ниркової недостатності. При одночасному застосуванні з фенілбутазоном або пробенцидом можливе зниження ниркового кліренсу цефуроксиму і його підвищення у сиворотці крові. При одночасному застосуванні з еритроміцином можливе зниження ефективності обох антибіотиків. Поскільки бактеріостатичні препарти можуть впливати на бактерицидну дію цефалоспаринів, не рекомендується застосування цефуроксиму з тетрациклінами, макролідами або хлорамфеніколом.
Цефуроксим, пригнічуючи шлункову флору, перешкоджає синтезу вітаміну К. Тому при одночасному застосуванні з препаратами, які знижують агрегацію тромбоцитів (НПВП, саліцилати, сульфінпіразон), підвищує ризик розвитку кровотечі. З ціє ж причини при одночасному застосуванні з антикоагулянтами відзначається підсилення антикоагуляційної дії.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик II покоління для парорального застосування. Механізм протимікробної дії пов’язаний із пригніченням активності мікробного ферменту транспептидази, внаслідок чого порушується синтез пептидоглікану клітинної стінки мікроорганізмів. Цефуроксим має високу активність стосовно широкого спектра грампозитивних і грамнегативних бактерій, включаючи штами, що продукують бета-лактамази. Цефуроксим стійкий до дії бета-лактамаз і тому відповідно виявляє активність щодо багатьох ампіцилін- або амоксицилінрезистентних штамів.
Цефуроксим in vitro ефективний проти таких мікроорганізмів, як
чутливі (аеробні грамнегативні бактерії) – Escherichia coli, Haemophilus influenzae (включаючи ампіцилінстійкі штами), Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella spp. (включаючи Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis (включаючи ампіцилін і цефалоспоринстійкі штами), Neisseria gonorrhoeae (включаючи продукуючі пеніциліназу і непродукуючі пеніциліназу штами), Proteus mirabilis, Providencia rettgeri;
чутливі (аеробні грампозитивні бактерії) – Staphylococcus aureus (чутливі до до метициліну), Staphylococcus epidermids, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичних стрептококів групи A); Staphylococcus haemolyticus, Streptococcus agalactiae;
чутливі (анаеробні грампозитивні бактерії) – Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.;
чутливі інші мікроорганізми – Borrelia burgdorferi;
з проміжним рівнем чутливості (аеробні грамнегативні бактерії) – Proteus mirabilis, Proteus inconstans, Providencia rettgeri;
з проміжним рівнем чутливості (анаеробні грампозитивні бактерії) – Staphylococcus epidermidis (включаючи штами,що продукують пеніциліназу, але виключаючи штами, стійкі до метициліну), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus agalactiae;
стійкі (аеробні грампозитивні бактерії) – Listeria monocytogenes; Enterococcus faecalis
стійкі (аеробні грамнегативні бактерії) - Acinetobacter сalcoaceticus, Enterobacter cloacae, Campylobacter spp., Citrobacter spp., Morganella morgannii, Pseudomonas spp.;
стійкі (анаеробні грампозитивні бактерії) – Clostridium difficile, Bacteroides fragilis.
Фармакокінетика. Абсорбція. Після перорального застосування цефуроксиму аксетил всмоктується із травного тракту і швидко гідролізується неспецифічними естеразами у слизовій оболонці кишечнику і у вигляді цефуроксиму потрапляє у кровообіг. Згодом цефуроксим розподіляється в тканинах і рідинах організму, включаючи плевральну рідину, мокротиння, кісткову тканину, синовіальну і внутрішньоочну рідину. Терапевтичні концентрації у спинномозковій рідині досягаються тільки при менінгіті.
Метаболізм. Аксетил метаболізується в ацетальдегид і оцетну кислоту.
Приблизно 50 % препарату зв’язується з білками сироватки крові.
Фармакокінетичні параметри для Цефуроксим аксетил таблетки* наведені в таблиці 3.
Таблиця 3.
|
Дози, еквівалентні до цефуроксиму |
Пікова
концентрація
у плазмі Cmax
(мкг/мл) |
Час досягнення
пікової концентрації
у плазмі (годин) |
Середній період напіввиведення T1/2 (годин) |
Площа під
кривой AUC
концентрація –
час мкг-год/мл |
|
250 мг |
4,1 |
2,5 |
1,2 |
12,9 |
|
500 мг |
7,0 |
3,0 |
1,2 |
27,4 |
*Препарат застосовують перорально, після прийому їжі.
Пікова концентрація у плазмі Cmax (мкг/мл) і площа під кривою AUC концентрація – час (мкг-год/мл) лінійно збільшуються зі збільшенням дози від 250 до 500 мг.
Біодоступність підвищується на 37-52 % при застосуванні препарату після прийому їжі.
Метаболізм. Цефуроксим не метаболізується. Виводиться повністю у незміненому стані.
Від 43 % до 52 % виводиться шляхом клубочкової фільтрації, залишок – шляхом канальцевої секреції протягом 24 годин.
Фармацевтичні характеристики:
основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, білого або майже білого кольору, капсулоподібні, двоопуклі, з відтиском 250 або 500 з однієї сторони і гладенькі з іншою сторони.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 250С у cухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток 250 мг або 500 мг у стрипі з алюмінієвої фольги, по 1 стрипі в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Орхід Хелтхкер (відділення Орхід Кемікалс енд Фармасьютікалс Лімітед), Індія.
Місцезнаходження. Б-77, СІДКО Індастріал Істейт, Алатхур-603 110,
