ЦЕФАЗОЛІН-ФАРМЕКС

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ТОВ "Фармекс Груп", Київська обл., м. Бориспіль, Україна

Міжнародна непатентована назва: Cefazolin

АТ код: J01DB04

Форма випуску: Порошок для приготування розчину для ін'єкцій по 1 г у флаконах № 1

Діючі речовини: 1 флакон містить цефазоліну натрію еквівалентно цефазоліну 1 г.

Допоміжні речовини: Відсутні

Фармакотерапевтична група: Антибіотики групи цефалоспоринів

Показання: Інфекції спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами: інфекції дихальних шляхів; інфекції сечостатевої системи; інфекції шкіри та м’яких тканин; інфекції кісток і суглобів; сепсис; ендокардит; інфекції жовчовивідних шляхів. Профілактика хірургічних інфекцій.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2р.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/10893/01/02



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦЕФАЗОЛІН-ФАРМЕКС (Було: ЦЕФАЗОЛІН-НОРТОН)

 

Склад:

діюча речовина:  сеfazolin;

1 флакон містить цефазоліну натрію еквівалентно цефазоліну 0,5 г або 1 г.

 

Лікарська форма. Порошок для приготування розчину для ін'єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини першої генерації. Код АТС J01D B04.

 

Клінічні характеристики.

Показання. Інфекції спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:

- інфекції дихальних шляхів;

- інфекції сечостатевої системи;

- інфекції шкіри та м’яких тканин;

- інфекції кісток і суглобів;

- сепсис;

- ендокардит;

- інфекції жовчовивідних шляхів.

Профілактика хірургічних інфекцій.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду та до інших b-лактамних антибіотиків. Період вагітності та період годування груддю. Препарат не призначають недоношеним дітям та дітям віком до 1 місяця.

 

Спосіб застосування та дози. Перед застосуванням Цефазоліну-Нортон слід зробити шкірну пробу на переносимість.

Цефазолін-Нортон вводять внутрішньом’язово і внутрішньовенно (краплинно або струминно).

Для внутрішньом’язового введення 1 г препарату розводять у 4-5 мл стерильної води для ін'єкцій, 0,5 г – у 2-3 мл стерильної води для ін'єкцій. Після повного розчинення порошку препарат вводять глибоко в м’яз.

Для внутрішньовенного струминного введення 1 г препарату розводять у 10 мл стерильної води для ін'єкцій і вводять повільно, протягом 3-5 хв. При внутрішньовенному краплинному введенні Цефазолін-Нортон розчиняють у 50-100 мл води для ін’єкцій або в одному з наступних розчинів: 0,9 % розчин натрію хлориду; 5 % або 10 % розчин глюкози; 5 % розчин глюкози в розчині лактату натрію для інфузій; 0,9 % розчин натрію хлориду з 5 % розчином глюкози для внутрішньовенної інфузії; 0,45 % розчин натрію хлориду з 5 % розчином глюкози для внутрішньовенної інфузії; розчин лактату натрію 5 % або 10 % розчин інвертованого цукру у воді для ін’єкцій; розчині Рінгера для ін’єкцій з лактатом або без лактату. Введення проводять протягом  20-30 хв (швидкість введення 60-80 крапель на хвилину). Загальні добові дози при внутрішньовенному введенні залишаються  такими ж, як і для внутрішньом'язового введення.

 

 

Дозування: звичайні дози для дорослих:

     * Рідко призначали цефазолін у дозі до 12 г на добу.

 

У дорослих з нирковою недостатністю Цефазолін-Нортон виводиться повільно. Після ударної дози, що відповідає тяжкості інфекції, можуть бути використані рекомендації, наведені в таблиці нижче.

У пацієнтів, які перебувають на перитонеальному діалізі (2 л/год), середні рівні цефазоліну у сироватці крові становлять приблизно 10 і 30 мкг/мл після 24-годинної інстиляції діалізуючого розчину, що містить 50 мг/л та 150 мг/л препарату, відповідно.

 

Порушення функції нирок

 

Пацієнти літнього віку: дозування, як у дорослих (за умови нормальної функції нирок).

Дозування у дітей:  загальна добова доза, що становить 25-50 мг/кг маси тіла і розподілена на  3-4 введення, є найефективнішою для лікування інфекцій легкого та середнього ступеня тяжкості (таблиця наведена нижче). При тяжких інфекціях загальна добова доза може бути збільшена до 100 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза для дітей - 100 мг/кг маси тіла.

 

Дозування у дітей

Дітям із нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 70-40 мл/хв) достатньо призначити 60 % звичайної добової дози, розподіленої для введення кожні 12 годин. Для лікування дітей з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 40-20 мл/хв) достатньо 25 % звичайної добової дози, розподіленої для введення кожні 12 годин. У дітей з вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 20-5 мл/хв) достатньо 10 % звичайної добової дози, розподіленої для введення кожні 24 годин. Усі рекомендовані дози призначають після початкової ударної дози.

Профілактика хірургічних інфекцій в перед- та післяопераційному періоді.

Дорослі: 1 г внутрішньовенно або внутрішньом'язово за 0,5-1 годину  до початку операції, а потім по 0,5-1 г внутрішньовенно або внутрішньом'язово кожні 6-8 годин протягом 24 годин після операції. Крім того, при тривалих оперативних втручань (2 години і більше) призначають від 0,5 до 1 г препарату внутрішньовенно або внутрішньом'язово протягом операції.

Профілактичне  застосування  цефазоліну  слід  припинити  у  більшості  випадків  протягом   24 годин після хірургічного втручання. Для пацієнтів, яким проводять оперативне втручання на відкритому серці або імплантацію протезів, введення препарату можна продовжувати 3-5 днів.

 

Побічні реакції.

Порушення з боку імунної системи: свербіж, почервоніння, дерматит, висипання, кропив'янка, медикаментозна гарячка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, ексудативна мультиформна еритема, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєла), еозинофілія, артралгія, набряк Квінке, сироваткова хвороба.

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: повідомлялось про випадки лейкопенії, агранулоцитозу, нейтропенії; лімфопенія, гемолітична анемія, апластична анемія, тромбоцитопенія, гіпопротромбінемія, зниження гематокриту, збільшення протромбінового часу, панцитопенія.

Шлунково-кишкові розлади: анорексія, нудота, блювання, спазми у ділянці живота, діарея, симптоми псевдомембранозного коліту, які можуть з'явитися під час або після лікування, при тривалому застосуванні можуть розвинутись дисбактеріози, кандидомікоз шлунково-кишкового тракту (у тому числі кандидозний стоматит).

Розлади гепатобіліарної системи: у поодиноких випадках спостерігалося транзиторне підвищення рівня АЛТ, ACT та лужної фосфатази, транзиторний гепатит і холестатична жовтяниця, гіпербілірубінемія.

Розлади з боку сечовидільної системи: порушення функції нирок (транзиторні підвищення рівня азоту сечовини в крові, гіперкреатинемія) без клінічних ознак ниркової недостатності. Рідко повідомлялося про інтерстиціальний нефрит та інші порушення функції нирок (нефропатія, ниркова недостатність).

Неврологічні розпади: судоми.

Інші побічні ефекти: блідість шкіри, тахікардія, гіперактивність, геморагії. У поодиноких випадках – біль та ущільнення в місці ін'єкції, відзначали випадки розвитку флебіту при внутрішньовенному введенні. Можлива поява аногенітального свербіжу, генітального кандидозу та вагініту. При тривалому застосуванні може розвинутися суперінфекція, спричинена стійкими до препарату збудниками.

Передозування. Застосування необґрунтовано високих доз парентеральних цефалоспоринів може спричинити запаморочення, парестезії і головний біль. При застосуванні деяких цефалоспоринів можуть виникати судоми, блювання, тахікардія, особливо у пацієнтів із порушенням функції нирок, у яких часто спостерігається кумуляція препарату.

Відхилення від норми в показниках лабораторних аналізів можуть включати: підвищення рівня креатиніну, азоту сечовини крові, печінкових ферментів і білірубіну, позитивний тест Кумбса, тромбоцитоз, тромбоцитопенію, еозинофілію, лейкопенію та  подовження протромбінового часу.

Лікування. У випадку тяжкого передозування рекомендована загальнопідтримуюча терапія та моніторинг гематологічної, ниркової та печінкової функцій і системи коагуляції крові до стабілізації стану пацієнта. У разі виникнення судом препарат слід негайно відмінити. При клінічних показаннях проводять протисудомну терапію. Рекомендована загальна підтримуюча терапія.  

У випадках тяжкого передозування, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, можна розглянути питання щодо комбінованого проведення гемодіалізу і гемоперфузії. Перитонеальний діаліз у даному випадку буде неефективним.

 

Застосування в період вагітності або годування груддю. Препарат протипоказаний під час вагітності.

У разі застосування препарату жінками, які годують груддю, годування слід припинити. 

 

Діти. Препарат не застосовують дітям віком до 1 місяця та недоношеним дітям.

 

Особливості застосування. До початку лікування цефазоліном слід встановити, чи були у пацієнта в анамнезі реакції гіперчутливості до цефалоспоринів, пеніцилінів або до інших препаратів.

При розвитку алергії препарат відміняють і призначають десенсибілізуючу терапію; при тяжких гострих алергічних реакціях може бути потрібним введення епінефрину (адреналіну) та проведення інших невідкладних заходів.

Необхідно пам’ятати про можливість розвитку перехресних алергічних реакцій з іншими цефалоспориновими антибіотиками, а також з антибіотиками пеніцилінового ряду. Пацієнти, про яких повідомлялося, що вони мали тяжкі реакції гіперчутливості (у тому числі анафілаксію), мали алергію на обидва препарати.

Антибіотики слід обережно призначати всім пацієнтам, в анамнезі яких були будь-які форми алергічної реакції, особливо до ліків.

Цефалоспорини можуть абсорбуватись на поверхні мембран еритроцитів і вступати у взаємодію з антитілами, спрямованими проти препарату. Це може призводити до псевдопозитивного тесту Кумбса і дуже рідко до розвитку гемолітичної анемії. При такій реакції може виникати перехресна реактивність з пеніцилінами.

Повідомлялось про розвиток псевдомембранозного коліту при застосуванні практично всіх антибіотиків широкого спектра дії, тому дуже важливо розглядати такий діагноз у пацієнтів з діареєю, що виникла при застосуванні антибіотиків. Ступінь тяжкості може коливатися від легкого до такого, що становить загрозу для життя; при легких формах для покращання, як правило, достатньо тільки припинити прийом препарату. При середньому ступені тяжкості і тяжких формах необхідно вжити відповідних заходів.

Антибіотики широкого спектра дії слід призначати з обережністю пацієнтам зі шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі, особливо колітом. Тривале застосування цефазоліну може призвести до надмірного росту нечутливих організмів. Уважне спостереження стану пацієнта є необхідним. Якщо під час лікування виникає суперінфекція, слід вжити відповідних заходів, зокрема – періодично проводити дослідження чутливості мікрофлори до препарату. 

Коли цефазолін призначають пацієнтам з порушеннями функції нирок, денну дозу слід знизити, щоб уникнути токсичності. Корекція дози для пацієнтів геріатричної групи з нормальною функцією нирок не потрібна. 

Інтратекальне введення препарату не рекомендується. Повідомлялось про тяжку токсичну реакцію з боку центральної нервової систем, у тому числі судоми, коли застосовували саме такий шлях введення.

Цефазолін може спотворювати результати визначення вмісту цукру в сечі неферментативними методами.

У випадку нещодавньої, що передувала призначенню цефазоліна, тривалої терапії антикоагулянтами необхідно здійснювати контроль протромбінового індексу.  

 

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Немає даних щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Екскреція Цефазоліну-Нортон знижується при одночасному прийомі з пробенецидом. Пробенецид уповільнює екскрецію, сприяє кумуляції, тривалому підвищенню концентрації препарату в крові.

Сполучення цефазоліну з антикоагулянтами підвищує ризик кровотечі, а з аміноглікозидами та петльовими діуретиками (фуросемід, кислота етакринова) — нефротоксичність, внаслідок блокади канальцевої секреції цефазоліну порушується функція нирок, при цьому дозу знижують і лікування проводять під контролем вмісту азоту сечовини і креатиніну в крові.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Цефазолін — напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик першого покоління для парентерального введення. Механізм антимікробної дії пов'язаний із пригніченням ферменту транспептидази, блокадою біосинтезу мукопептиду в клітинній стінці бактерії. Цефазолін — антибіотик широкого спектра дії, активний відносно багатьох грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. До препарату чутливi грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (включаючи штами, що продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis (стафілококи, резистентні до метициліну, також стійкі до цефазоліну), b-гемолітичні стрептококи групи А та інші штами стрептококів (багато штамів ентерококів, резистентні до препарату), Streptococcus (Diplococcus) pneumoniae, Corynebacterium diphtheria, Bacillus anthracis; а також грамнегативні мікроорганізми: Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella spp., Enterobacter aerogenes, Haemophilus influenzae, Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Shigella spp., Salmonella spp., treponema spp., Leptospira spp. Більшість індолпозитивних штамів Proteus (Proteus vulgaris), а також Enterobacter cloacae, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Serratia, Pseudomonas spp., Acinetobacter spp., а також анаеробні коки Peptococcus, Peptostreptococcus, у тому числі В. fragilis, резистентні до цефазоліну. Рикетсії, віруси, гриби та найпростіші стійкі до дії препарату.

Фармакокінетика. При внутрішньом’язовому введенні препарат швидко всмоктується; приблизно 90 % введеної дози зв'язується з білками плазми крові. Максимальна концентрація в крові  при  внутрішньом’язовому  введенні  0,5 г  препарату  становить:  через  1  годину  — 36,8 мкг/мл, через 2 години — 37,9 мкг/мл. При внутрішньовенному застосуванні максимальна концентрація препарату визначається відразу після введення і становить 188,4 мкг/мл.

 

 

Терапевтична концентрація в крові зберігається 8-12 год. Препарат добре проникає в тканини і рідини організму, проникає крізь запалену синовіальну оболонку в суглоби і в черевну порожнину. Препарат не метаболізується в печінці і виділяється із жовчю. Значна частина введеної дози препарату (приблизно 60-90 %) екскретується в перші 6 год., через 24 год. —
80-100 % й виводиться у незмінному стані із сечею. Незначна кількість препарату може виводитися з грудним молоком.

Період напіввиведення — приблизно 2 год. після внутрішньом’язового введення і 1,4 год. — після внутрішньовенного введення.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: білий кристалічний порошок, без запаху.

 

Несумісність.

Не змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами.

Розчин цефазоліну не слід змішувати з іншими антибіотиками в одному шприці або в одній інфузійній системі.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати в захищеному від світла і недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Приготовлені розчини зберіганню не підлягають.

 

Упаковка. Флакон з порошком, по 1 флакону у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. НЕОН ЛАБОРАТОРИС ЛІМІТЕД.

Місцезнаходження. Дамі Шамі Індустріальний Комплекс, 28, Махал Індастріал Істейт, M. Кейвз Роуд, Ендхері (Схід), Мумбай–400093, Індія.

 

Виробник. ВІНУС РЕМЕДІС ЛІМІТЕД.

Місцезнаходження. 51-52 Індустріальна площа – І, Панчкула-134109 (Харіана), Індія.

 

Власник реєстраційного посвідчення. АМЕРІКЕН НОРТОН КОРПОРЕЙШН.