Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Гілеад Сайенсіз Інк./Пфайзер Ірландія Фармасьютікалз/Амген Технолоджі Ірландія, США/Ірландія/Ірландія

Міжнародна непатентована назва: Pegaptanib

АТ код: S01XA17

Форма випуску: Розчин для ін'єкцій, 0,3 мг/90 мкл по 90 мкл у попередньо заповнених шприцах № 1

Діючі речовини: 1 мл попередньо наповненого шприца містить разову дозу 0,3 мг пегаптанібу натрію в номінальному об’ємі 90 мікролітрів (1,65 мг пегаптанібу натрію, відповідно до 0,3 мг вільної кислотної форми олігонуклеотиду у номінальному об’ємі 90 мкл).

Допоміжні речовини: Натрію дигідрофосфат моногідрат, натрію гідрофосфат гептагідрат, натрію хлорид, кислота хлористоводнева, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій

Фармакотерапевтична група: Офтальмологічні засоби

Показання: Неоваскулярна (волога форма) вікова макулодегенерація (ВМД).

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 36міс.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/9718/01/01

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

МАКУГЕН

(MACUGEN)

 

Склад.

Діюча речовина: pegaptanib; 1 мл попередньо наповненого шприца містить разову дозу 0,3 мг пегаптанібу натрію в номінальному об’ємі 90 мікролітрів (1,65 мг пегаптанібу натрію, відповідно до 0,3 мг вільної кислотної форми олігонуклеотиду у номінальному об’ємі 90 мкл);

допоміжні речовини: натрію дигідрофосфат моногідрат, натрію гідрофосфат гептагідрат, натрію хлорид, кислота хлористоводнева, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Офтальмологічні засоби. Код ATC S01XA17.

 

Клінічні характеристики:

 

Показання. Неоваскулярна (волога форма) вікова макулодегенерація (ВМД).

 

Протипоказання. Активна або очікувана очна чи періокулярна інфекція.

Відома гіперчутливість до активної речовини або будь-якого наповнювача.

 

Спосіб застосування та дози.

 

ТІЛЬКИ ДЛЯ ВВЕДЕННЯ У СКЛОВИДНЕ ТІЛО !

 

Лікування полягає у введенні препарату «Макуген» у скловидне тіло. Це процедура повинна  виконуватись офтальмологами, які мають досвід введення ін’єкцій у скловидне тіло (інтравітреальних ін’єкцій).

 

Макуген 0,3 мг слід призначати один раз кожні шість тижнів (9 ін’єкцій на рік) шляхом ін’єкції в скловидне тіло ураженого ока.

 

Перед застосуванням Макуген слід перевірити візуально на вміст твердих частинок і безбарвність.

 

Процедуру ін’єкції слід проводити в асептичних умовах, які включають хірургічну обробку рук, застосування стерильних рукавиць, серветок, розширювача повіки (або еквівалента). Перед проведенням процедури слід детально оцінити анамнез пацієнта щодо реакцій підвищеної чутливості. Перед ін’єкцією слід провести відповідну анестезію і застосувати місцево бактерицидні речовини широкого спектра дії (антисептики).

 

У пацієнтів, що застосовували препарат «Макуген», після ін’єкції було помічено тимчасове підвищення внутрішньоочного тиску. Тому слід спостерігати за рівнем кровопостачання диска зорового нерва і внутрішньоочного тиску. Крім того, слід уважно здійснювати моніторувння пацієнтів на предмет виникнення ендофтальміту протягом двох тижнів після введення ін’єкції. Пацієнти повинні бути попереджені, що у разі виникнення симптомів, які нагадують ендофтальміт, – негайно повідомити про це лікаря.

 

Побічні реакції.

У пацієнтів, які отримували Макуген, повідомлено про серйозні побічні реакції, пов’язані з очами, що включають ендофтальміт (12 випадків, 1%), крововилив у  сітківку (3 випадки, <1%), крововилив у скловидне тіло (2 випадки, <1%) і відшарування сітківки (4 випадки, <1%).

У пацієнтів, при застосуванні препарату у дозі 0,3 мг, описані нижче дані безпечності підсумовують усі побічні реакції, потенційно пов’язані з процедурою введення і препаратом. Побічні реакції наведені в списку за класом органів та систем і частотою виникнення:         дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100 і <1/10) і нечасті (≥1/1000 і <1/100).

Порушення психіки

Нечасті                      кошмарні сновидіння, депресія.

Порушення нервової системи

Часті                           головний біль.

Порушення зору

Зорові побічні реакції розглядались як потенційно пов’язані з лікуванням препаратом «Макугеном» (як з процедурою ін’єкції, так і з самим препаратом) і головним чином розглядались як такі, що пов’язані з процедурою ін’єкції.

Дуже часті        запалення передньої камери ока, очний біль, підвищений внутрішньоочний тиск, точковий кератит, плаваючі частинки в скловидному тілі і потемніння скловидного тіла.

 

Часті                 відчуття стороннього тіла в оці, катаракта, кон’юнктивальний крововилив, кон’юнктивальна гіперемія, набряк кон’юнктиви, кон’юнктивіт, дистрофія рогівки, дефект епітелію рогівки, порушення рогівкового епітелію, набряк рогівки, сухість ока, ендофтальміт, виділення з ока, запалення ока, подразнення ока, свербіж в ділянці ока, почервоніння ока, набряк ока, набряк повіки, підвищена сльозотеча, макулярна дегенерація, мідріаз, відчуття дискомфорту в оці, підвищений  внутрішньоочний тиск, періорбітальна гематома, світлобоязнь, фотопсія, крововилив у сітківку, розпливчастий зір, знижена гострота зору, порушення зору, відшарування скловидного тіла і порушення скловидного тіла.

 

Нечасті             астенопія, блефарит, алергічний кон’юнктивіт, рогівкові нашарування, очний крововилив, свербіж повік, кератит, крововилив у скловидне тіло, зниження зіничного рефлексу, садно рогівки, ексудати сітківки, птоз повіки, рубець сітківки, халязіон, ерозія рогівки, знижений внутрішньоочний тиск, реакція місця введення, пухирці на місці введення, відшарування сітківки, порушення рогівки, оклюзія артерії сітківки, розрив сітківки, ектропіон, порушення рухів очного яблука, подразнення повіки, гіфема, порушення зіниці, порушення райдужної оболонки, іктеричність склери, передній увеїт, очний преципітат (наліт), запалення райдужки, екскавація зорового нерва, дефект зіниці, оклюзія вени сітківки, а також пролапс скловидного тіла.

 

Порушення слуху та лабіринту

Нечасті                       глухота, загострення хвороби Меньєра, запаморочення.

Порушення серцево-судинної системи

Нечасті                       відчуття серцебиття.

Судинні порушення

Нечасті                      артеріальна гіпертензія, аневризма аорти.

Порушення системи дихання

Часті                           ринорея.

Нечасті                      назофарингіт.

Порушення шлунково-кишкового тракту

Нечасті                      блювання, диспепсія.

Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини

Нечасті                       контактний дерматит, екзема, зміна кольору волосся, висип, свербіж, нічна пітливість.

Порушення скелетно-м’язової системи і сполучної тканини

Нечасті                       біль у спині.

Загальні порушення і порушення з боку місця введення

Нечасті                       стомлюваність, озноб, болючість при дотику, біль у грудях, грипоподібний синдром

Лабораторні дослідження

Нечасті                       підвищення гамма-глутамілтрансферази.

Травма, отруєння і процедурні ускладнення

Нечасті                       садно.

 

У дослідженнях, під час яких лікування Макогеном продовжували до двох років, не було жодних доказів підвищення частоти небажаних ефектів протягом другого року застосування порівняно з аналогічними під час першого року.

Пост-маркетинговий досвід.  У пацієнтів, у межах кількох годин після введення пегаптанібу разом з різними препаратами, призначеними як складові частини підготовки до ін’єкції препарату, повідомлено про поодинокі випадки анафілактичних/анафілактоїдних реакцій, включно з ангіоневротичним набряком.

 

Передозування. Дані про можливість передозування препарату відсутні.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Пегаптаніб не досліджувався на вагітних жінках.  Дослідження на тваринах є недостатніми, але вони показали токсичний вплив на репродуктивну систему високих системних експозиційних доз. Потенційний ризик для людей невідомий. Очікується, що системна дія  пегаптанібу після внутрішньоочного застосування  буде дуже низькою. Незважаючи на це, під час вагітності Макуген слід використовувати тільки у тому випадку, коли можлива користь для матері перевищуватиме потенційний ризик для плода.

Залишається невідомим, чи виводиться Макуген з грудним молоком. Зважаючи на те, що багато препаратів екскретується грудним молоком, жінкам, які годують груддю, Макуген  рекомендується застосовувати із застереженнями.

 

Діти. Макуген не був досліджений на пацієнтах віком до 18 років. Тому його не рекомендують для використання у дітей та підлітків.

 

Особливі заходи безпеки. Очікується, що при інтравітреальних ін’єкціях може виникати транзиторне підвищення внутрішньоочного тиску. Тому після ін’єкцій  слід оцінювати кровопостачання диска зорового нерва і відповідно корегувати підвищення внутрішньоочного тиску.

Після ін’єкцій препарату можуть виникати ранні (в день ін’єкції) і запізнілі крововиливи в скловидне тіло.

Процедури інтравітреальних ін’єкцій пов’язані з ризиком виникнення ендофтальміту; в клінічних дослідженнях Макугену частота виникнення ендофтальміту становила 0,1% на ін’єкцію.

У пост-маркетингових дослідженнях повідомлялося про поодинокі випадки анафілактичних/анафілактоїдних реакцій, включаючи ангіоневротичний набряк, після процедури інтравітреального введення препарату. Прямий  зв’язок з Макугеном або іншими різноманітними препаратами, які застосовувались, під час підготовки до ін’єкції або з іншими факторами в даних випадках не був встановлений.

Особливі групи пацієнтів:

Зниження функції печінки

Макуген не вивчався у пацієнтів з ушкодженою функцією печінки, проте в даній популяції немає необхідності в жодних рекомендаціях.

Ниркова недостатність

Макуген був вивчений недостатньо у пацієнтів з тяжкими формами ниркової недостатності при кліренсі креатиніну < 20 мл/хв. Для пацієнтів з  кліренсом креатиніну > 20 мл/хв. жодних спеціальних рекомендацій непотрібно.

Діти та підлітки

Макуген не був досліджений на пацієнтах віком до 18 років. Тому його не рекомендовано використовувати для дітей та підлітків.

Пацієнти літнього віку

Ніяких спеціальних рекомендацій непотрібно.

Стать

Ніяких спеціальних рекомендацій непотрібно.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Після проведення інтравітреальної ін’єкції Макуген у пацієнтів може виникати тимчасова розпливчастість зору. До моменту зникнення цього симптому не слід керувати автомобілем  та працювати зі складними механізми.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій. Дослідження взаємодії лікарських засобів з Макугеном не проводили. Пегаптаніб метаболізується нуклеазами і тому взаємодії з препаратом, опосередковано через систему цитохрому P 450, є малоймовірними.

У пацієнтів, які отримували Макуген у режимі монотерапії і в комбінації з ФДТ (фотодинамічною терапією), не було виявлено жодних відмінностей у фармакокінетиці пегаптанібу у плазмі крові.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Пегаптаніб – це пегільований, модифікований олігонуклеотид, що зв’язується з високою специфічністю і спорідненістю з позаклітинними судинним ендотеліальним фактором росту (СЕФР)165, пригнічуючи його активність.  СЕФР є секретованим білком, що індукує ангіогенез, проникність судин і запалення, ці його властивості, вважається, сприяють прогресуванню неоваскулярної (вологої) форми ВМД. СЕФР165 є ізоформою СЕФР, переважно залученою в патологічний процес очної неоваскуляризації. У дослідах селективного інгібування пегаптанібом, проведених на тваринах, встановлено його дію на пригнічення патологічної неоваскуляризації у вигляді пан-СЕФР-інгібування; проте Макуген не впливав на нормальну судинну сітку, в той час як при пан-інгібуванні СЕФР цього ефекту не виникало. У пацієнтів з ВДМ, які отримували Макуген, відзначено зменшення росту середнього загального об’єму ушкодження, хороїдальної неоваскуляризації (величина ХНВ) і величини просочування флуоресцеїну.

Дані за період дослідження протягом двох років свідчать, що лікування Макугеном слід призначати якомога раніше. У випадку запущеної хвороби ініціювання і продовження лікування Макугеном слід розглянути як можливість збереження корисної гостроти зору ока.

Лікування препаратом «Макуген» одночасно обох очей не досліджувалось.

Безпечність та ефективність препарату Макугену після двох років не були вивчені.

 

Фармакокінетика.

Всмоктування

У тварин пегаптаніб після інтравітреального введення всмоктується повільно з ока в системний кровообіг. Швидкість абсорбції з ока є фактором, що обмежує швидкість в депонуванні препарату у тварин і є, вірогідно, такою самою у людей. У людей середній рівень уявного періоду напіввиведення з плазми пегаптанібу у дозі більше 3 мг (у 10 разів вище рекомендованої дози) монокулярної дози становить 10 ±4 дні.

Середня максимальна концентрація препарату в плазмі визначається з 1 по 4 добу після застосування 3 мг монокулярної дози в людей і становить 80 нг/мл. Середня площа під кривою (ППК) “концентрація в плазмі/час” при даній дозі становить приблизно                      25 мкг/год./мл. При інтравітреальному застосуванні кожні 6 тижнів пегаптаніб не накопичується в плазмі. У дозах, менших 0,5 мг/око, концентрація в плазмі пегаптанібу, ймовірно, не перевищує 10 нг/мл.

Абсолютна біодоступність пегаптанібу після інтравітреального введення не була оцінена в людей, проте вона становить приблизно 70-100% у кролів, собак і мавп.

У тварин, що отримували пегаптаніб у дозах до 0,5 мг/око в обидва ока, концентрації в плазмі становили від 0,03 до 0,15% її в скловидному тілі ока.

Розповсюдження/Метаболізм/Виведення

У дослідженнях на тваринах пегаптаніб поширюється первинно в плазму крові і  значною мірою не поширюється до периферичних тканин після внутрішньовенного застосування. Через двадцять чотири години після інтравітреального введення в обидва ока кролів радіоактивно міченої дози пегаптанібу, радіоактивність була здебільшого виявлена в скловидному тілі, сітківці і внутрішньоочній рідині. Після інтравітреального і внутрішньовенного введення кролям радіоактивно міченого  пегаптанібу найвища концентрація радіоактивності (за винятком ока при інтравітреальній дозі) була виявлена в нирці. У кролів виявлений складовий нуклеотид 2’-флюороуридин у плазмі і сечі після разової інтравітреальної і внутрішньовенної дози радіоактивно міченого препарату. Пегаптаніб метаболізується ендо- та екзонуклеазами. У кролів пегаптаніб головним чином елімінується з сечею у вигляді вихідної лікувальної речовини і метаболітів. 

 

Особливі популяції.

Фармакокінетика пегаптанібу є подібною у жінок і чоловіків, а також у віці від 50 до 90 років.

Пегаптаніб натрію недостатньо вивчений у пацієнтів з кліренсом креатиніну нижче 20 мл/хв. Зниження кліренсу креатиніну менше 20 мл/хв. може бути пов’язаний з 2,3-кратним підвищенням ППКП пегаптанібу. Для пацієнтів з кліренсом креатиніну вище 20 мл/хв., які отримують рекомендовану дозу пегаптанібу натрію 0,3 мг, особливих рекомендацій не існує.

Фармакокінетика пегаптанібу не вивчена у пацієнтів із зниженою функцією печінки. Системна експозиція очікується в межах добре переносимих рівнів у пацієнтів цієї групи, адже  10-кратна доза (3 мг/око) добре переносилася.

 

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: розчин від безбарвного до слабко–жовта рідина.

 

Несумісність. При відсутності досліджень сумісності даний медичний препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.

 

Термін придатності. 36 місяців

 

Умови зберігання. Зберігати у холодильнику (2–8 °С). Зберігати у недоступному для людей місці. Не заморожувати і не трясти сильно.

 

Упаковка. Попередньо наповнений шприц  містить разову дозу препарату.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник №1.

Гілеад Сайенсіз Інк. / Gilead Sciences Inc.

 

Місцезнаходження.

650 Кліфсайд Драйв, Сан Дімас, Каліфорнія 91773, США /

650 Cliffside Drive, San Dimas, CA 91773, USA.

 

Виробник №2.

Пфайзер Ірландія Фармасьютікалз / Pfizer Ireland Pharmaceuticals.

 

Місцезнаходження.

Поттери Роуд, Дан Лаогейр, Ко. Дублін, Ірландія /

Pottery Road, Dun Laoghaire, Co. Dublin, Ireland.

 

Виробник №3.

Амген Технолоджі Ірландія / Amgen Technology Ireland.

 

Місцезнаходження.

Поттери Роуд, Дан Лаогейр, Ко. Дублін, Ірландія /