Виробник, країна: Сановель Іляч Санаі ве Тиджарет А.Ш., Туреччина
Міжнародна непатентована назва: Atorvastatin
АТ код: C10AA05
Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 20 мг № 30 (10х3) у блістерах
Діючі речовини: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить: 21,69 мг аторвастатину кальцію, що еквівалентно 20 мг аторвастатину
Допоміжні речовини: кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, полісорбат 80, гідроксипропілцелюлоза, магнію стеарат, Опадри білий 02F28526 (гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид (Е 171), тальк, поліетиленгліколь 8000)
Фармакотерапевтична група: Гіполіпідемічні засоби
Показання: Для зниження підвищених рівнів загального холестерину, холестерину/ЛПНЩ, аполіпопротеїну В і тригліцеридів у хворих з первинною гіперхолестеринемією, гетерозиготною й гомозиготною сімейною й несімейною гіперхолестеринемією і комбінованою гіперліпідемією, коли дієтотерапія та інші нефармакологічні методи виявляються недостатньо ефективними.
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 5 років
Номер реєстраційного посвідчення: UA/9680/01/02
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЕСКОЛАН– сановель
(ESCOLAN – sanovel )
Склад.
Діюча речовина: аторвастатин;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 10,85 мг аторвастатину кальцію, що еквівалентно 10 мг аторвастатину;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 21,69 мг аторвастатину кальцію, що еквівалентно 20 мг аторвастатину;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 43,38 мг аторвастатину кальцію, що еквівалентно 40 мг аторвастатину;
допоміжні речовини: кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, полісорбат 80, гідроксипропілцелюлоза, магнію стеарат, Опадри білий 02F28526 (гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид (Е 171), тальк, поліетиленгліколь 8000).
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби, монокомпонентні. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Аторвастатин. Код АТС С10А А05.
Клінічні характеристики.
Показання.
Для зниження підвищених рівнів загального холестерину, холестерину/ЛПНЩ, аполіпопротеїну В і тригліцеридів у хворих з первинною гіперхолестеринемією, гетерозиготною й гомозиготною сімейною й несімейною гіперхолестеринемією і комбінованою гіперліпідемією, коли дієтотерапія та інші нефармакологічні методи виявляються недостатньо ефективними.
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до компонентів препарату;
- захворювання печінки або підвищення сироваткової активності трансаміназ (більш ніж у 3 рази порівняно з верхньою межею норми) нез’ясованого генезу;
- дитячий вік до 10 років;
- вагітність;
- період годування груддю.
Препарат не призначають жінкам репродуктивного віку, які не застосовують адекватні методи контрацепції.
Спосіб застосування та дози.
Перед призначенням аторвастатину хворому необхідно рекомендувати стандартну гіполіпідемічну дієту, котрої він повинен дотримуватись під час лікування. Початкова доза становить 10 мг/добу. Дозу підбирають з урахуванням вихідних рівнів холестерину/ЛПНЩ (ліпопротеїди низької щільності), мети терапії й індивідуального ефекту. Збільшувати дозу треба з інтервалом у 4 тижні й більше. Максимальна доза становить 80 мг/добу. Препарат можна застосовувати незалежно від прийому їжі.
При первинній гіперхолестеринемії й комбінованій (змішаній) гіперліпідемії у більшості хворих необхідного ефекту вдається досягти при застосуванні аторвастатину в дозі 10 мг
1 раз на добу. Терапевтична дія проявляється протягом 2 тижнів і звичайно досягає максимуму протягом 4 тижнів. При тривалому лікуванні ефект зберігається.
При гетерозиготній сімейній гіперхолестеринемії: початкова доза становить
10 мг 1 раз на добу. Дозу збільшують кожні 4 тижні до 40 мг/добу.
При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії: у дослідженнях дорослих хворих терапія аторвастатином у дозі 80 мг у більшості випадків призводила до зниження рівня холестерину/ЛПНЩ більш ніж на 15 % (18 - 45 %).
Літні пацієнти не потребують коригування дози.
Застосування дітям
Максимальна доза для дітей – 20 мг/добу. При гетерозиготній сімейній гіперхолестеринемії у дітей віком від 10 до 17 років рекомендована початкова доза аторвастатину становить 10 мг/добу. Максимальна доза – 20 мг/добу. Корекцію дози проводять з інтервалом у 4 тижні.
Хворим з нирковою недостатністю й захворюваннями нирок (не впливають на рівень аторвастатину в плазмі або ступінь зниження вмісту холестерину/ЛПНЩ) коригування дози не потрібне.
Літні пацієнти не потребують коригування дози.
Побічні реакції.
Аторвастатин зазвичай добре переноситься. Побічні ефекти, як правило, легкі й скороминущі.
Основні небажані явища (≥ 1 %), які відмічалися при лікуванні аторвастатином у контрольованих клінічних дослідженнях:
психічні розлади: безсоння;
нервова система: головний біль;
травний тракт: нудота, діарея, біль у животі, диспепсія, запор, метеоризм;
опорно-рухова система та сполучна тканина: міалгія;
загальні прояви: астенія.
Окрім названих, у клінічних дослідженнях відмічали такі побічні ефекти аторвастатину:
обмін речовин: гіпоглікемія, гіперглікемія;
нервова система: периферична нейропатія, парестезія;
травний тракт: панкреатит, блювання, анорексія;
гепатобіліарна система: гепатит, холестатична жовтуха;
шкіра та підшкірна клітковина: алопеція, свербіж, висип;
опорно-рухова система та сполучна тканина: міопатія, міозит, судоми м’язів;
репродуктивна система: імпотенція.
Передозування.
При передозуванні можлива артеріальна гіпотензія. За необхідності проводять симптоматичну терапію. Внаслідок активного зв'язування аторвастатину з білками плазми гемодіаліз не ефективний. Специфічного антидоту немає.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Аторвастатин протипоказаний при вагітності та в період годування груддю.
Препарат не призначають жінкам репродуктивного віку, які не застосовують адекватні методи контрацепції. Під час лікування препаратом слід припинити годування груддю.
Діти.
Застосовують у дітей віком 10 – 17 років, хворих на гетерозиготну сімейну гіперхолестеринемію.
Особливості застосування.
Стійке підвищення сироваткового рівня амінотрансфераз (більш ніж у 3 рази порівняно з верхньою межею норми при 2 і більше дослідженнях) спостерігалося у 0,7 % хворих, які застосовували аторвастатин у проведених клінічних дослідженнях. Підвищення активності амінотрансфераз звичайно не супроводжувалося жовтухою або іншими клінічними проявами. При зниженні дози аторвастатину, тимчасовій або повній відміні препарату активність амінотрансфераз відновлювалась.
Тому до початку й періодично під час лікування необхідно контролювати показники функції печінки. У випадку підвищення рівня амінотрансфераз їхню активність слід контролювати доти, доки вона не нормалізується. Якщо зберігається підвищення активності більш ніж у 3 рази порівняно з верхньою межею норми АСТ (аспартатамінотрансферази) й АЛТ (аланінамінотрансферази), рекомендується зниження дози або припинення застосування аторвастатину.
Аторвастатин слід застосовувати з обережністю хворим, які зловживають алкоголем і/або мають захворювання печінки. Активне захворювання печінки або стійке підвищення активності амінотрансфераз нез’ясованого генезу є протипоказанням до призначення аторвастатину.
У хворих, які застосовували аторвастатин, спостерігалися міалгії. У хворих з поширеними міалгіями, болючістю або слабкістю м'язів і/або вираженим підвищенням активності креатинфосфокінази (КФК) ризик розвитку міопатії (біль і слабкість у м'язах у поєднанні з підвищенням активності КФК більш ніж у 10 разів порівняно з верхньою межею норми) слід обговорювати. Хворих необхідно попередити про те, що їм потрібно негайно повідомити лікарю про появу незрозумілого болю або слабкості у м'язах, якщо вони супроводжуються загальним нездужанням або гарячкою. Терапію аторвастатином слід припинити у випадку вираженого підвищення активності КФК або при наявності підтвердженої або передбачуваної міопатії.
При застосуванні аторвастатину, як й інших препаратів цього класу, описані випадки рабдоміолізу з гострою нирковою недостатністю, обумовлені міоглобінурією.
Терапію аторвастатином потрібно тимчасово припинити або повністю відмінити з появою ознак гострої міопатії або наявності фактора ризику розвитку ниркової недостатності при рабдоміолізі (наприклад, тяжка гостра інфекція, артеріальна гіпотензія, серйозна операція, травма, тяжкі обмінні, ендокринні й електролітні порушення й неконтрольовані судоми).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Дані щодо небажаного впливу Есколан-сановель на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами відсутні.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Ризик міопатії під час лікування іншими препаратами цього класу підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину, фібратів, еритроміцину, протигрибкових препаратів, що належать до групи азолів і ніацину.
При одночасному застосуванні аторвастатин не впливає на фармакокінетику антипірину, тому взаємодія з іншими препаратами, що метаболізуються тими ж ізоферментами цитохрому, не очікується.
При застосуванні дигоксину в комбінації з аторвастатином концентрація дигоксину збільшувалася на 20 %. За хворими, які застосовують дигоксин у комбінації з аторвастатином, слід ретельно спостерігати.
При одночасному застосуванні аторвастатину й еритроміцину (500 мг 4 рази/добу), що інгібує цитохром Р450 3А4, спостерігалося підвищення рівня аторвастатину у плазмі.
При одночасному застосуванні аторвастатину й перорального контрацептива, що містить норетиндрон та етинілестрадіол, спостерігалося значне підвищення AUC (площа під фармакокінетичною кривою) норетиндрону й етинілестрадіолу. Цей ефект необхідно враховувати при виборі перорального контрацептива для жінок, які приймають аторвастатин.
При одночасному застосуванні холестираміну концентрації аторвастатину в плазмі знижувалися приблизно на 25 %. Однак гіполіпідемічний ефект при застосуванні комбінації аторвастатину й холестераміну більш виражений, ніж при прийомі кожного препарату окремо.
При одночасному застосуванні аторвастатину й суспензії, що містить гідроксид магнію й гідроксид алюмінію, концентрація аторвастатину в плазмі знижувалася приблизно на 35 %, однак ступінь зменшення рівня холестерину/ЛПНЩ при цьому не змінювався.
Одночасне застосування аторвастатину й варфарину спричиняло мінімальне зниження протромбінового часу протягом перших 4 днів (80 мг). Лікування було продовжено до 15 діб і до закінчення курсу величина протромбінового часу повернулася до вихідних показників.
При вивченні взаємодії аторвастатину з циметидином ознак клінічно значущої взаємодії не виявлено.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Аторвастатин - селективний, конкурентний інгібітор ГМГ- КоА-редуктази (3-гідрокси-3-метилглутарил-коензим А) – ключового ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглютарилкоензим А в мевалонову кислоту - попередник стеролів, включаючи холестерин.
Аторвастатин знижує рівні холестерину й ліпопротеїнів у плазмі, інгібуючи ГМГ-КоА-редуктазу в печінці та збільшуючи кількість печінкових рецепторів ЛПНЩ (ліпопротеїдів низької щільності) на поверхні клітин, що призводить до посилення захоплення й катаболізму холестерину/ЛПНЩ. Аторвастатин знижує утворення холестерину/ЛПНЩ і кількість ЛПНЩ. Він спричиняє виражене й стійке підвищення активності ЛПНЩ рецепторів, а також позитивно впливає на якість циркулюючих ЛПНЩ. Аторвастатин ефективно знижує рівень холестерину/ЛПНЩ у хворих з гомозиготною гіперхолестеринемією, що звичайно не піддається терапії іншими гіполіпідемічними засобами.
При вивченні дозозалежного ефекту аторвастатину було показано, що препарат (у дозі
10 - 80 мг) знижував рівні загального холестерину (на 30 – 46 %), холестерину/ЛПНЩ
(на 41 - 61 %), аполіпопротеїну Б (на 34 - 50 %) і тригліцеридів (на 14 - 33 %). Результати лікування були подібними у хворих з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, несімейними формами гіперхолестеринемії й змішаною гіперхолестеринемією, в тому числі у хворих з інсуліннезалежним цукровим діабетом.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Аторвастатин швидко абсорбується після прийому внутрішньо. Сmax (максимальна концентрація) досягається через 1-2 години. Ступінь абсорбції й концентрації в плазмі підвищується пропорційно дозі. Абсолютна біодоступність аторвастатину дорівнює 14 %, а системна біодоступність інгібуючої активності відносно ГМГ-КоА-редуктази - близько 30 %.
Розподіл. Ступінь зв'язування аторвастатину з білками плазми ≥ 98 %. Середній об’єм розподілу дорівнює 565 л.
Метаболізм. Аторвастатин активно метаболізується з утворенням орто- і парагідроксильованих похідних і різних продуктів бета-окислення. Іn vіtro інгібуючий ефект орто- і парагідроксильованих метаболітів відносно ГМГ-КоА-редуктази подібний до аторвастатину.
Виведення. Аторвастатин і його метаболіти виводяться, головним чином, з жовчю після печінкового й/або позапечінкового метаболізму; однак аторвастатин не піддається кишково-печінковій рециркуляції. Період напіввиведення становить близько
14 годин, однак період напіввиведення інгібуючої активності відносно ГМГ-КоА-редуктази дорівнює 20 - 30 годин, що пояснюється наявністю активних метаболітів.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках.
Концентрації аторвастатину значно підвищуються (Cmax й AUC приблизно в 16 і 11 разів відповідно) у хворих на алкогольний цироз печінки (Чайлд-П’ю Б).
Захворювання нирок не впливають на концентрації аторвастатину в плазмі або його ефект на показники ліпідного обміну.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: довгасті, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору.
Термін придатності. 5 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Сановель Іляч Санаі ве Тиджарет А.Ш.
Місцезнаходження. Місто Чанта, селище Карталтепе, поруч з автотрасою Е-5,
