ОКСАЛІПЛАТИН

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ВАТ "Київмедпрепарат", м. Київ, Україна

Міжнародна непатентована назва: Oxaliplatin

АТ код: L01XA03

Форма випуску: Розчин для ін'єкцій, 2 мг/мл по 25 мл (50 мг) або 50 мл (100 мг) у флаконах № 1 (пакування із in bulk фірми-виробника "Фрезеніус Кабі Онколоджи Лімітед", Індія)

Діючі речовини: 1 мл розчину містить 2 мг оксаліплатину, в перерахуванні на 100 % речовину

Допоміжні речовини: Кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань

Показання: У комбінації з 5-фторурацилом та фоліновою кислотою оксаліплатин показаний для:
- ад’ювантного лікування колоректального раку ІІІ стадії (Duke’s C) після повного видалення первинної пухлини;
- лікування метастатичного колоректального раку.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2 роки.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/7653/01/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ОКСАЛІПЛАТИН

(OXALIPLATIN)

 

Склад:

діюча речовина: oxaliplatin;

1 мл розчину містить 2 мг оксаліплатину, в перерахуванні на 100 % речовину, по 25 мл        (50 мг) або 50 мл (100 мг) у флаконі;

допоміжні речовини: кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій. 

 

Лікарська форма.

Розчин для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група.

Антинеопластичні засоби. Сполуки платини. Код АТС L01X A03.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

У комбінації з 5-фторурацилом та фоліновою кислотою оксаліплатин показаний для:

-          ад’ювантного лікування колоректального раку ІІІ стадії (Duke’s C) після повного видалення первинної пухлини;

-          лікування метастатичного колоректального раку.

 

Протипоказання.

-          Підвищена чутливість до активної субстанції чи допоміжних речовин препарату;

-          період вагітності та годування груддю; 

-          дитячий вік;

-    мієлосупресія (кількість нейтрофілів < 2x109/л і/або кількість тромбоцитів < 100x109/л) до початку першого курсу лікування;

-          периферична сенсорна нейропатія з функціональними порушеннями до початку першого курсу лікування;

-          тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначений тільки для лікування дорослих.

Рекомендована доза оксаліплатину при призначенні ад’ювантної терапії становить 85 мг/м2 поверхні тіла внутрішньовенно, цю ж саму дозу вводити повторно кожні два тижні протягом 12 циклів (6 місяців).

Рекомендована доза оксаліплатину для лікування  метастатичного колоректального раку становить 85 мг/м2 внутрішньовенно, яку вводять повторно кожні два тижні до регресування захворювання або до появи ознак непереносимої токсичності.

Дозу потрібно коригувати відповідно до індивідуальної переносимості препарату (див. розділ «Особливості застосування»).

Оксаліплатин слід завжди вводити раніше, ніж фторопіримідини, наприклад перед введенням 5-фторурацилу.

Оксаліплатин вводять внутрішньовенно краплинно у вигляді 2-6-годинних інфузій Оксаліплатин застосовують тільки для дорослих.

Інфузія.

Оксаліплатин  слід завжди вводити до застосування фторопіримідинів. 

Оксаліплатин застосовують у вигляді внутрішньовенної інфузії.

Оксаліплатин переважно вводиться у комбінації з безперервною інфузією 5-фторурацилу. Введення оксаліплатину потрібно завжди проводити раніше, ніж інфузію 5-фторурацилу.

Для схеми лікування, що повторюється кожні два тижні, рекомендується режим дозування у вигляді болюсного введення та безперервної інфузії 5-фторурацилу. 

Застосування оксаліплатину не потребує попередньої гідратації.

Оксаліплатин, розведений  у 250–500 мл 5 % розчину глюкози для отримання концентрації від 0,2 до 0,7 мг/мл, слід вводити в центральну або периферичну вену протягом 2–6 годин. Концентрація 0,7 мг/мл відповідає найвищій, що застосовується у клінічній практиці при дозі оксаліплатину 85 мг/м2.

Розчин для інфузії стабільний протягом 24 годин при зберіганні при температурі від 2 ˚С до 8 ˚С. З мікробіологічної точки зору розчин для інфузії необхідно застосовувати негайно. Якщо препарат не ввести одразу після приготування, відповідальність за умови та час зберігання несе спеціаліст, який його вводить.

Перед застосуванням проводять візуальний контроль. Можна застосовувати тільки прозорий розчин без видимих частин.

Препарат призначений для одноразового застосування. Залишки препарату, незастосований розчин та всі предмети, що використовувалися для розведення та введення Оксаліплатину,   необхідно утилізувати з дотриманням стандартних процедур утилізації цитотоксичних препаратів, враховуючи чинні нормативні акти щодо знищення небезпечних відходів.

Рекомендації з корекції дози і режиму введення оксаліплатину.

У випадку гематологічних порушень (кількість нейтрофілів < 1500/мкл та/або тромбоцитів    < 50000/мкл) призначення наступного курсу відкладають до відновлення лабораторних показників.

При розвитку діареї ІV ступеня токсичності, нейтропенії III–IV ступеня (кількість нейтрофілів < 10х109/л), тромбоцитопенії III–IV ступеня (кількість тромбоцитів < 50х109/л) доза оксаліплатину при наступних введеннях повинна бути знижена з 85 до 65 мг/м2 при терапії дисемінованого колоректального раку і раку яєчників; і до 75 мг/м2 при ад’ювантній терапії колоректального раку додатково до звичайного зниження дози 5-фторурацилу у випадку їх комбінованого застосування.

Хворим, у яких протягом інфузії або протягом декількох годин після 2-годинної інфузії розвивається гостра гортанно-глоткова дизестезія, інфузію оксаліплатину варто проводити протягом 6 годин.

Рекомендації щодо коригування дози оксаліплатину при розвитку нейротоксичності:

- при симптомах нейротоксичності, що спричиняють біль, тривалістю більше 7 діб, наступна доза оксаліплатину повинна бути знижена з 85 до 65 мг/м2 при терапії дисемінованого колоректального раку, до 75 мг/м2 – при ад’ювантній терапії колоректального раку;

- при парестезії без функціональних порушень, що зберігається до наступного циклу, наступна доза оксаліплатину повинна бути знижена з 85 до 65 мг/м2 при терапії дисемінованого колоректального раку, до 75 мг/м2 – при ад’ювантній терапії колоректального раку;

- при парестезії з функціональними порушеннями, що зберігається до наступного циклу, оксаліплатин треба відмінити;

- при зменшенні виразності симптомів нейротоксичності після відміни оксаліплатину можна розглянути питання про відновлення лікування.

При розвитку стоматиту та/або мукозитів II (і вище) ступеня токсичності лікування оксаліплатином необхідно припинити до зникнення або зниження проявів токсичності до I ступеня.

Хворі з порушеною функцією нирок. Оксаліплатин забороняється застосовувати пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю.

У пацієнтів з легкою та середньо-тяжкою нирковою недостатністю рекомендована доза оксаліплатину становить 85 мг/м2.

Хворі з недостатністю функції печінки. Зміна дозування у хворих зі слабкою або помірною недостатністю функції печінки не потрібна. Даних щодо застосування оксаліплатину хворим з тяжкими порушеннями функції печінки немає.

Пацієнти літнього віку. Профіль безпеки оксаліплатину як засобу монотерапії або у комбінації з 5-фторурацилом у хворих віком від 65 років аналогічний такому у пацієнтів віком до 65 років.

Спеціальні застережні заходи щодо введення.

- ніколи не використовувати інфузійні системи, до складу яких входять алюмінієві частини, або голки, що містять алюміній; 

- ніколи не вводити препарат у нерозведеному вигляді;

- ніколи не розчиняти та не розводити сольовими розчинами (в тому числі 0,9 % розчином натрію хлориду);

- ніколи не змішувати з іншими лікарськими засобами в одному і тому ж пакеті для інфузії, не застосовувати одночасно в одній  системі для інфузії (особливо з 5-фторурацилом, лужними розчинами, трометамолом та лікарськими засобами, що містять фолінієву кислоту та трометамол як допоміжну речовину). Оксаліплатин можна застосовувати одночасно з фолінієвою кислотою за допомогою Y-подібної інфузійної системи, з розвилкою безпосередньо перед місцем введення. Оксаліплатин і фолінієву кислоту не слід змішувати в одному і тому ж флаконі. Фолінієва кислота не повинна містити трометамол як допоміжну речовину, її слід розводити лише ізотонічним 5 % розчином глюкози, але ніколи не розводити розчином натрію хлориду або лужними розчинами;

- застосовувати тільки рекомендований розчинник (5 % розчин глюкози);

- після введення Оксаліплатину інфузійну лінію та вену потрібно промити 5 % розчином глюкози.

Утилізація та безпека при застосуванні.

Враховуючи токсичність оксаліплатину, рекомендуються такі запобіжні заходи:

-          персонал повинен мати відповідну кваліфікацію і бути проінформованим щодо техніки роботи з препаратом.

-          При маніпуляціях із препаратом слід додержуватися правил роботи з цитостатиками.

-          Вагітним медичним працівникам не можна працювати з препаратом.

-          При роботі з препаратом персонал повинен користуватися захисним одягом: халатами, шапочками, масками, окулярами і одноразовими рукавичками.

-          Для маніпуляцій з препаратом необхідно виділити спеціальне місце, де заборонено курити, їсти та пити. Робочі поверхні слід закрити одноразовими аркушами абсорбуючого паперу із захисним плівковим покриттям зі зворотного боку.

-          Залишки препарату, всі речі та матеріали, що використовуються при розчиненні, розведенні і введенні розчинів оксаліплатину, а також прибиранні (включаючи рукавички), необхідно складати у спеціальні контейнери або надміцні мішки для токсичних відходів і знищувати відповідно зі стандартною процедурою утилізації відходів цитотоксичних речовин згідно з діючими нормативними актами щодо знищення небезпечних відходів.

-          Необхідно з обережністю прибирати блювоту та екскременти пацієнтів.

-          При випадковому потраплянні ліофілізованого порошку або розчинів оксаліплатину на шкіру або слизові оболонки їх слід негайно змити великою кількістю води.

 

 

Побічні реакції.

При комбінованій   терапії  оксаліплатином   та   5-фторурацилом/фолінієвою   кислотою    (5-ФУ/ФК)  найчастіше спостерігаються  гастроінтестинальні  побічні  ефекти (діарея, нудота, блювання та мукозит), гематологічні розлади (нейтропенія, тромбоцитопенія) та неврологічні синдроми (гостра та залежна від кумулятивної дози сенсорна периферична нейропатія). Загалом, ці побічні ефекти  частіше спостерігаються та характеризуються більш тяжким перебігом при комбінації оксаліплатину з 5-ФУ/ФК, ніж при терапії тільки                              5-ФУ/ФК.

Побічні ефекти за системами органів.

Реакції у місці введення. Набряк і тромбоз у місці введення, екстравазація може призвести до відчуття болю та запалення в місці ушкодження, яке може бути тяжким та спричинити ускладнення, в тому числі некроз, особливо при введенні інфузії оксаліплатину в периферичну вену (див.  «Особливості застосування»).

Загальні розлади. Гарячка (гарячка, озноб внаслідок інфекції (що супроводжуються або не супроводжуються фебрильною нейтропенією), або гарячка, озноб імунологічного походження), втомлюваність, астенія, біль, збільшення маси тіла (ад’ювантна терапія), зменшення маси тіла (у пацієнтів з метастазами), імуноалергічна тромбоцитопенія, гемолітична анемія.

Розлади з боку імунної системи. Інфекція, алергія/алергічна реакція (висипання на шкірі (особливо кропив'янка), кон'юнктивіт, риніт, анафілактичні реакції, включаючи бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, гіпотензію та анафілактичний шок), імуноалергічна тромбоцитопенія, гемолітична анемія.

Порушення метаболізму. Гіперглікемия, гіпокаліємія, гіпернатріємія, дегідратація, метаболічний ацидоз.

Психічні розлади. Депресія, безсоння, знервованість.

Порушення центральної та периферичної нервової системи. Сенсорна периферична нейропатія, головний біль, сенсорні порушення, порушення відчуття смаку. Запаморочення, неврит рухового нерва, менінгізм. Дизартрія, синдром зворотної задньої лейкоенцефалопатії (PRLS або PRES).

Розлади органів зору. Кон’юнктивіт, розлади зору, порушення поля зору, тимчасове зниження гостроти зору, тимчасова втрата зору (проходить після припинення терапії), неврит зорового нерва.

Розлади органів слуху. Ототоксичність, глухота.

Судинні розлади. Носова кровотеча, кровоточивість, почервоніння, тромбофлебіт глибоких вен, емболія легеневої артерії, ректальна кровотеча, артеріальна гіпертензія.

Гастроінтестинальні порушення. Діарея, нудота, блювання, стоматит/мукозит, абдомінальний біль, запор, анорексія, диспепсія, гастроезофагеальний рефлюкс, гастроінтестинальна кровотеча, ілеус (непрохідність кишечнику), коліт, включаючи діарею, спричинену Clostridium difficile, панкреатит.

Скелетно-м’язові порушення. Біль у спині, артралгія, біль у кістках.

Ураження шкіри та підшкірних тканин. Захворювання шкіри, алопеція, ексфоліація шкіри, еритематозні висипання, висипання, гіпергідратоз, ураження придатків шкіри.

Порушення дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Диспное, кашель, біль у грудях, гикавка, інтерстиціальні захворювання легень, легеневий фіброз (див. «Особливості застосування»).

Розлади з боку ЛОР-органів. Риніт, інфекція верхніх дихальних шляхів.

Порушення сечовидільної системи. Дизурія, часте та болісне сечовипускання, підвищення рівня креатиніну, гематурія.

Відхилення лабораторних показників від норми.

-       Гематологічні: анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, лімфопенія, фебрильна нейтропенія/нейтропенічний сепсис (наприклад, нейтропенія ІІІ−ІV ступеня тяжкості та документально підтверджені інфекції).

-       Біохімічні: підвищення рівня лужної фосфатази та білірубіну, гіперглікемія, підвищення рівня лактатдегідрогенази (ЛДГ), гіпокаліємія, відхилення від норми рівня ферментів печінки (АЛТ/АСТ), гіпернатріємія, підвищення рівня креатиніну.

Порушення гепатобіліарної системи: венооклюзивне захворювання печінки або гістологічні аномалії, пов’язані з цим захворюванням, включаючи пеліоз печінки, вузлову  регенеративну гіперплазію і перисинусоїдальний фіброз. Клінічні симптоми можуть включати портальну гіпертензію та/або  підвищення рівня трансаміназ.

Порушення нирок та сечовивідних шляхів: гострий тубулярний некроз, гострий інтерстиційний нефрит і гостра ниркова недостатність.

Гематологічна токсичність при застосуванні дози Оксаліплатин 85 мг/м2 у комбінації з 5-ФУ/ФК кожні 2 тижні: анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія, нейтропенічний сепсис, гемолітичний уремічний синдром.

Гастроінтестинальна токсичність при застосуванні дози Оксаліплатин 85 мг/м2 у комбінації з 5-ФУ/ФК кожні 2 тижні: нудота, діарея, блювання, мукозит/стоматит. Тяжка діарея та/або блювання можуть призвести до дегідратації, непрохідності кишечнику (в тому числі до паралітичної), гіпокаліємії, метаболічного ацидозу та ниркової недостатності, особливо у разі комбінованого лікування оксаліплатином з 5-фторурацилом (див. розділ «Особливості застосування»).

Нервова система. Неврологічна токсичність оксаліплатину залежить від дози. Вона, головним чином, проявляється у вигляді периферичних сенсорних нейропатій, для яких характерна дизестезія та/або парестезія кінцівок, що супроводжуються або не супроводжуються судомами, які часто бувають спричинені холодом. Тривалість цих симптомів, регресія яких зазвичай настає між циклами лікування, зростає при збільшенні кількості циклів лікування.

Залежно від тривалості симптомів, таких як біль та/або функціональні порушення                 (див. розділ «Особливості застосування»), необхідна корекція дози або навіть відміна лікування.

Повідомлялося про гострі нейросенсорні прояви. Ці прояви розпочинаються протягом кількох годин після введення препарату та часто виникають під дією холоду. Вони характеризуються оборотною парестезією, дизестезією або гіпостезією, або ж проявляються у вигляді гострого синдрому гортанно-глоткової дизестезії. Цей гострий синдром характеризується суб’єктивним відчуттям дисфагії або диспное, без жодних об’єктивних ознак респіраторного порушення (не супроводжується ціанозом або гіпоксією), або ларингоспазмом, або бронхоспазмом (без стридору або свистячого дихання); також проявляється спазмом щелепи, порушенням чутливості язика, дизартрією та відчуттям здавленості в груднині.

Хоча  в  таких випадках  застосовуються антигістамінні препарати та бронходилататори, ці симптоми швидко минають, навіть за відсутності лікування. Подовження часу інфузії протягом наступних циклів сприяє зменшенню частоти проявів цього синдрому                 (див. розділ «Особливості застосування»).

Спостерігалися й інші симптоми: спазми щелепи, м'язові спазми, мимовільні скорочення м'язів, міоклонус, розлади координації рухів, порушення ходи, атаксія, порушення рівноваги, судоми, стискування глотки або грудної клітки, пригніченість, дискомфорт та біль. Може виникати порушення краніальних нервів у вигляді птозу повік, диплопії, афонії, дистонії, хрипоти, які іноді називають як параліч голосових зв'язок, афазія, невралгія трійчастого нерва.

Під час лікування оксаліплатином також можливі інші неврологічні симптоми, такі як дизартрія, втрата сухожильного рефлексу та симптом Лерміта (Lhermitte's sign). Є дані про окремі випадки невриту зорового нерва.

 

Передозування. У випадку передозування можна чекати більш вираженого прояву побічних ефектів. Варто встановити ретельний контроль за пацієнтом, зокрема гематологічний контроль. За необхідності призначається симптоматична терапія. Антидот до оксаліплатину не відомий.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Безпека застосування оксаліплатину у період вагітності не досліджувалася. Доклінічні дані свідчать про те, що оксаліплатин у терапевтичних дозах може чинити ембріолетальну та/або тератогенну дію на плід, тому препарат не рекомендується застосовувати у період вагітності та жінкам репродуктивного віку, які не застосовують контрацептиви.

Призначення препарату можливе тільки після ретельного зважування користі і ризику, а також після інформування пацієнтки про ризик для плода і за умови її згоди. Під час прийому препарату пацієнтам необхідно застосовувати належні заходи контрацепції. Необхідно продовжувати їх застосування після закінчення лікування: жінкам – протягом 4-х місяців, чоловікам – протягом 6 місяців. Оксаліплатин може мати негативний вплив на фертильність.

Екскреція оксаліплатину у грудне молоко не вивчалася. У період лікування оксаліплатином годування груддю протипоказано.

 

Діти. Безпека та ефективність застосування препарату дітям не встановлені.

 

Особливості застосування.

Оксаліплатин слід застосовувати тільки у спеціалізованих онкологічних відділеннях та під наглядом досвідченого лікаря-онколога.   

Порушення функції нирок.

За пацієнтами з порушеннями функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості слід ретельно спостерігати з метою виявлення побічних реакцій та корегувати дозу препарату залежно від рівня токсичності.

Реакції гіперчутливості.

Необхідне ретельне спостереження за станом хворих з алергічними реакціями на інші сполуки платини в анамнезі. У разі виникнення реакції на оксаліплатин, подібної анафілактичній, інфузію препарату потрібно негайно припинити та призначити відповідне симптоматичне лікування. Повторне застосування оксаліплатину для лікування таких хворих протипоказане. Надходили повідомлення про випадки перехресних реакцій з усіма сполуками платини, які іноді завершувалися летально.

У випадку екстравазації (потрапляння поза вену) оксаліплатину інфузію слід негайно припинити та почати звичайне місцеве симптоматичне лікування.

Неврологічні симптоми.

Слід ретельно контролювати прояви неврологічної токсичності оксаліплатину, особливо якщо він комбінується з іншими препаратами, які мають неврологічну токсичність. Перед початком кожного введення, а потім періодично потрібно проводити неврологічне обстеження хворого.

Хворим, у яких під час інфузії або протягом декількох годин після двогодинної інфузії розвивається гостра гортанно-глоткова дизестезія (див. розділ «Побічні реакції»), наступне введення оксаліплатину слід проводити протягом 6 годин.

Периферична нейропатія.

Якщо виникають неврологічні симптоми (парестезія, дизестезія), корекція дози оксаліплатину повинна базуватися на тривалості та ступені тяжкості цих симптомів:           

• якщо симптоми зберігаються більше 7 днів та супроводжуються болем, наступну дозу оксаліплатину слід знизити з 85 до 65 мг/м2 (лікування метастазів) або до 75 мг/м2 (ад’ювантна терапія);

• якщо парестезія без функціональних порушень зберігається до наступного циклу, дозу оксаліплатину слід знизити з 85 до 65 мг/м2 (лікування метастазів) або до 75 мг/м2 (ад’ювантна терапія);

• якщо парестезія з функціональними порушеннями зберігається до наступного циклу, лікування оксаліплатином слід припинити;

 

• якщо ці симптоми зникають після припинення лікування оксаліплатином, можна розглянути питання про поновлення лікування.

Необхідно проінформувати пацієнтів, що симптоми сенсорної периферичної невропатії можуть зберігатися після припинення лікування. Помірні локалізовані парестезії або парестезії, що можуть заважати функціональній активності, можуть спостерігатися до 3 років після припинення ад’ювантної терапії.

Синдром зворотної задньої лейкоенцефалопатії (RPLS).

Випадки виникнення синдрому зворотної задньої лейкоенцефалопатії (RPLS, також відомого як RPЕS (синдром звооротної задньої енцефалопатії) були зафіксовані у пацієнтів, які отримували оксаліплатин у складі комбінованої хіміотерапії. RPLS є рідкісним, зворотним, неврологічним захворюванням, яке швидко розвивається і може супроводжуватися судомами, артеріальною гіпертензією, головним болем, сплутаністю свідомості, сліпотою та іншими оборотними зоровими і неврологічними розладами (див. розділ «Побічні реакції»). Діагноз RPLS підтверджується за допомогою методів візуалізації головного мозку, бажано МРТ (магнітно-резонансної томографії).

Нудота, блювання, діарея, дегідратація та гематологічні зміни.

При шлунково-кишковій токсичності оксаліплатину, що проявляється у вигляді нудоти та блювання, потрібно застосовувати противоблювотні засоби з профілактичною та/або лікувальною метою (див. розділ «Побічні реакції»).

Сильний пронос та/або блювання можуть призвести до зневоднення організму, паралітичної кишкової непрохідності, обструкції кишечнику, гіпокаліємії, метаболічного ацидозу та порушення функції нирок, особливо при комбінованому застосуванні оксаліплатину з               5-фторурацилом. 

У випадку розвитку гематологічної токсичності (кількість нейтрофілів < 1,5x109/л або кількість тромбоцитів < 50x109/л) початок наступного курсу відкладають до встановлення допустимих рівнів гематологічних показників. Розгорнутий аналіз крові потрібно проводити до початку лікування оксаліплатином та перед кожним наступним циклом.   

Пацієнтів необхідно проінформувати про можливість виникнення діареї/блювання, мукозиту/стоматиту та нейтропенії після застосування оксаліплатину та 5-фторурацилу, щоб вони могли негайно звернутися до лікаря за необхідним лікуванням.

У разі розвитку мукозиту/стоматиту, що супроводжується або не супроводжується нейтропенією, наступне призначення препарату слід відкласти до настання регресії мукозиту/стоматиту до ступеня тяжкості ≤ І та/або до встановлення кількості нейтрофілів      ≥ 1,5x109/л.

Якщо оксаліплатин комбінують з 5-фторурацилом (з фоліновою кислотою або без неї), у зв’язку з токсичністю 5-фторурацилу, зазвичай рекомендується корекція його дози.

При діареї IV-го ступеня тяжкості, нейтропенії ІІІ–ІV ступеня тяжкості (кількість нейтрофілів < 1x109/л) або тромбоцитопенії ІІІ– IV ступеня тяжкості (кількість тромбоцитів < 50x109/л) додатково до зниження дози 5-фторурацилу необхідно знизити дозу оксаліплатину з 85 до 65 мг/м2 (лікування метастазів) або до 75 мг/м2 (ад’ювантна терапія).

Легеневі прояви.

При виникненні респіраторних симптомів нез’ясованої етіології, таких як непродуктивний кашель, диспное, крепітація або легеневі інфільтрати на рентгенограмі, необхідно припинити лікування оксаліплатином до виключення інтерстиціального пневмоніту шляхом додаткових обстежень легенів (див. розділ «Побічні реакції»).

Печінкові прояви.

При зміні результатів функціональних проб печінки або при появі симптомів портальної гіпертензії, яка, очевидно, не являється результатом метастазів в печінці, необхідно врахувати можливість розвитку поодиноких випадків ураження судин печінки, спричинених застосуванням препарату.

Фертильність.

Були виявлені генотоксичні ефекти оксаліплатину. Чоловікам рекомендується застосовувати протизаплідні засоби протягом всього періоду прийому оксаліплатину і 6 місяців після припинення терапії, а також проконсультуватися про можливість консервації сперми до початку терапії, оскільки оксаліплатин може викликати необоротну безплідність.

Жінки повинні уникати вагітності під час прийому препарату та застосовувати надійний засіб контрацепції (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Вплив оксаліплатину на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не досліджувався, однак потенційно можливі побічні ефекти (такі як запаморочення, нудота, блювання, порушення зору, зокрема тимчасова втрата зору, що проходить після припинення лікування, та неврологічні симптоми) можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Таким чином, необхідно попереджати пацієнтів про можливий негативний вплив препарату.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Оксаліплатин стимулює розвиток холінергічного синдрому, пов’язаного із застосуванням іринотекану, через посилення пригнічення ацетилхолінестерази.

Оксаліплатин не впливає на фармакокінетику фторурацилу та топотекану. Є дані, що вказують на синергічну дію з фторурацилом і SN-38, активним метаболітом іринотекану. Є інформація, що в дослідженнях іn vitro  не спостерігається суттєвого заміщення оксаліплатину, зв'язаного з білками плазми, такими лікарськими засобами: еритроміцин, саліцилати, гранісетрон, паклітаксел та вальпроат натрію.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Оксаліплатин - протипухлинний препарат, похідне платини, у молекулярній структурі якого атом платини утворює комплекс з оксалатом і 1,2-діаміноциклогексаном. Активна речовина є енантіомером. Оксаліплатин виявляє широкий спектр цитотоксичної дії in vitro і протипухлинної дії in vivo у різних моделях пухлин. Також виявляє активність in vitro та in vivo на різних моделях, стійких до цисплатину. Механізм дії обумовлений взаємодією оксаліплатину з ДНК шляхом утворення між- та внутрішньоспіральних ланцюгів і пригніченням синтезу ДНК.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення оксаліплатин, головним чином, акумулюється в еритроцитах і не переходить до плазми. 85-88 % платини зв’язуються з білками у перші 5 годин після введення. Оксаліплатин зазнає швидкої неферментної біотрансформації з утворенням реактивних комплексів платини. Активні метаболіти оксаліплатину належать до групи ДАЦГ-комплексів платини.

Виведення. Оксаліплатин виводиться з організму головним чином шляхом ниркової екскреції. Приблизно 50 % введеної дози екскретується із сечею протягом перших 3 днів. Екскреція з калом становить приблизно 0,5 % на добу і досягає 5 % від загальної дози на 11-у добу. Період напіввиведення ультрафільтрованої платини (оксаліплатин і вільні метаболіти оксаліплатину) становить 273±19 годин. Виведення платини з еритроцитів триває приблизно 48 днів.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках. Значне зниження кліренсу з         17,55±2,18 л/год до 9,95±1,91 л/год спостерігається при нирковій недостатності разом зі статистично значним зменшенням Vd з 330±40,9 до 241±36,1 л. Вплив значного зниження ниркової функції на кліренс платини не вивчений.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: безбарвний прозорий розчин.

 

Несумісність.

-          Оксаліплатин не можна вводити разом з лужними лікарськими засобами (зокрема           5-фторурацилом, трометамолом і препаратами фолінової кислоти, що містять трометамол).

-          Оксаліплатин не можна розчиняти у 0,9 % розчині натрію хлориду або розводити 0,9 % розчином натрію хлориду.

-          Оксаліплатин не можна змішувати з іншими лікарськими засобами в одному інфузійному мішку/флаконі або одній інфузійній лінії (інструкції щодо одночасного введення фолінової кислоти наведені у розділі «Спосіб застосування та дози»).

-          Оксаліплатин не можна вводити за допомогою інфузійних систем, до складу яких входять алюмінієві частини, або через голки, що містять алюміній.

-          Не слід розводити сольовими розчинами, що містять хлориди (включаючи хлориди Са, К та Na).

 

Термін придатності.

2 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С, не заморожувати.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

25 мл (50 мг) або 50 мл (100 мг) у скляному флаконі, 1 флакон у пачці.

Категорія відпуску. За  рецептом.

Виробник. ВАТ «Київмедпрепарат» (пакування з in bulk фірми-виробника «Фрезеніус Кабі Онколоджи Лімітед», Індія).