Зазвичай реабілітаційні програми розроблені таким чином, щоб відповідати структурованому прогресу, який відповідає фізіологічним процесам одужання, і важливо повністю дотримуватися перебігу всіх процедур. Розробкою програми реабілітації займається команда спеціалістів, які ретельно вивчають медичну історію пацієнта та беруть до уваги його діагноз, навантаження від лікування, вік та особливості організму. - Коли ослаблені або болючі ділянки не тренуються належним чином, люди часто несвідомо покладаються на альтернативні м'язи або суглоби для виконання рутинних завдань. Згодом ці компенсації можуть спричинити ненормальне механічне навантаження на тіло, що призведе до вторинних проблем, таких як навантаження на суглоби, порушення постави та хронічний дискомфорт. Виправлення цих неадаптивних патернів пізніше вимагає додаткових терапевтичних зусиль, що часто подовжує загальний термін відновлення.
- Такі завдання, як підйом по сходах, вставання з сидячого положення, перенесення продуктів або тривала ходьба, можуть залишатися складними без постійної роботи над зміцненням і рухливістю. Для літніх людей або тих, хто відновлюється після складних хірургічних втручань, це може призвести до зниження здатності жити самостійно. У більш важких випадках неповна реабілітація може призвести до збільшення залежності від засобів пересування або допомоги доглядачів, що змінить якість життя в довгостроковій перспективі.
- Реабілітаційні рухи спеціально підбираються для підтримки правильного вирівнювання тканин, зменшення запалення та підтримання змащення суглобів. Коли вправи не виконуються регулярно, організм може відчувати періодичний дискомфорт через скутість, набряки або погіршення кровообігу. Цей постійний біль може ще більше знеохочувати до участі, створюючи цикл, в якому уникнення призводить до погіршення симптомів і більших труднощів у відновленні рухливості.
- Багато реабілітаційних програм включають аеробні вправи низької інтенсивності для підтримки кровообігу, зменшення післяопераційних ускладнень та поліпшення загальної витривалості. Недотримання програми може сприяти втраті фізичної форми, втомі та зниженню толерантності до фізичної активності. Таке зниження рівня фізичної форми може уповільнити повернення до нормального ритму життя та збільшити ризик майбутніх проблем зі здоров'ям, пов'язаних з гіподинамією.
- Пацієнти, які не завершують реабілітацію, можуть страждати від розчарування, зниження мотивації або зменшення впевненості у своїх фізичних здібностях. Ці фактори можуть впливати на більш широкі аспекти відновлення, включаючи соціальну активність та емоційне благополуччя.
Суворе дотримання програми реабілітації рухливості сприяє не тільки фізичному відновленню, але й стабільності та впевненості, що сприяють стійкому одужанню.
