У масштабному дослідженні, проведеному Intermountain Health, з’ясовано, що препарати для зниження ваги (агоністи рецептора GLP-1) у пацієнтів з дуже високими тригліцеридами не збільшують ризик панкреатиту або несприятливих серцевих подій.
Контекст і захист панкреасу
З моменту появи перших агоністів GLP-1 (GLP1RA) у 2005 році деякі лікарі вагаються призначати їх пацієнтам із сильно підвищеним рівнем тригліцеридів. Це пояснюється тим, що такі пацієнти мають підвищений ризик панкреатиту, а ці препарати взаємодіють з підшлунковою залозою.
Дизайн дослідження
Відкритий ретроспективний аналіз охопив електронні медичні записи пацієнтів Intermountain Health за період з січня 2006 до квітня 2025 року. У вибірку увійшли понад **346 667 дорослих** з діабетом 2 типу та/або ІМТ ≥ 27.
Серед них лише **3 834 (1,1 %)** отримували препарати GLP1RA. Особлива увага приділялася пацієнтам із тяжкою гіпертригліцеридемією (рівень тригліцеридів > 500).
Основні результати
Не було виявлено підвищеного ризику панкреатиту серед пацієнтів, які приймали GLP1RA, навіть серед тих, у кого рівень тригліцеридів був надзвичайно високим.
Більше того: у пацієнтів з тяжкою гіпертригліцеридемією, які ніколи раніше не мали панкреатиту, прийом GLP1RA асоціювався з вчетверо нижчим ризиком виникнення панкреатиту**, ніж у тих, хто не приймав ці препарати.
Клінічні наслідки
Автори дослідження підкреслюють, що дуже високий рівень тригліцеридів не має бути приводом відмовляти в GLP-1 терапії пацієнтам, які в іншому випадку можуть отримати користь.
Крім цього, клініцисти зауважують зниження рівня тригліцеридів у пацієнтів, які отримують GLP1RA, — що логічно, оскільки ці препарати впливають на метаболізм, вагають цукор та часто використовуються при діабеті й ожирінні.
