АРДУАН®

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ВАТ "Гедеон Ріхтер", Угорщина

Міжнародна непатентована назва: Pipecuronium bromide

АТ код: M03AC06

Форма випуску: Ліофілізат для розчину для ін'єкцій по 4 мг у флаконах № 25 з розчинником (0,9% розчин натрію хлориду) по 2 мл в ампулах № 25

Діючі речовини: 1 флакон містить піпекуронію броміду 4 мг

Допоміжні речовини: Маніт (Е 421);
1 мл розчинника містить натрію хлориду 9 мг;
Вода для ін’єкцій

Фармакотерапевтична група: Курареподібні препарати

Показання: Міорелаксація на фоні загальної анестезії для полегшення ендотрахеальної інтубації та проведення хірургічних втручань, що вимагають більш ніж 20-30-хвилинну міорелаксацію.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: Ліофілізат – 3 роки; розчинник – 5 років

Номер реєстраційного посвідчення: UA/7334/01/01

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

АРДУАН®

(ARDUAN®)

 

Склад:

діюча речовина: піпекуронію бромід;

1 флакон містить піпекуронію броміду 4 мг;

допоміжні речовини:  маніт (Е 421);

1 мл розчинника містить натрію хлориду 9 мг;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Ліофілізат для розчину для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Міорелаксанти з периферичним механізмом дії.

Код АТС М03А С06.

 

Клінічні характеристики.

Показання. Міорелаксація на фоні загальної анестезії  для полегшення ендотрахеальної інтубації  та проведення хірургічних втручань, що вимагають більш ніж 20-30-хвилинну міорелаксацію.

 

Протипоказання. Відома підвищена чутливість до діючої речовини препарату (до піпекуронію або брому) або до будь-якої допоміжної речовини препарату. Міастенія.

 

Спосіб застосування та дози. Як і у випадках з іншими нервово-м’язовими блокаторами, дозу Ардуану® підбирають для кожного хворого індивідуально, з урахуванням типу анестезії, передбачуваної тривалості хірургічного втручання, можливих взаємодій з іншими лікарськими препаратами, які використовуються до або під час анестезії, супутніх захворювань і загального стану хворого. Рекомендується застосовувати стимулятор периферичних нервів для забезпечення контролю нервово-м’язового блоку.

Застосовувати препарат внутрішньовенно. Безпосередньо перед введенням 4 мг сухої речовини препарату  розчинити  розчинником, що додається, − 0,9 % розчином натрію хлориду.

Рекомендовані дози для дорослих:

-        початкова доза для інтубації і наступного хірургічного втручання: 0,06-0,08 мг/кг маси тіла, забезпечує умови для інтубації протягом 150-180 сек, при цьому тривалість м’язової релаксації − 60-90 хв.;

-        початкова доза для міорелаксації  при   інтубації   з   використанням  сукцинілхоліну:   0,05 мг/кг маси тіла, забезпечує 30-60-хвилинну міорелаксацію;

-        підтримуюча доза: 0,01-0,02 мг/кг маси тіла, забезпечує 30-60-хвилинну міорелаксацію під час хірургічної операції;

-        пацієнтам з порушеннями функції нирок не рекомендується застосовувати дози, що перевищують 0,04 мг/кг маси тіла.

Застосування  дітям:

У разі  комбінованого наркозу  початкова  доза  Ардуану® для дітей віком від 1 до 14 років  становить 0,08-0,09 мг/кг маси тіла.

Для новонароджених та дітей віком до 1 року рекомендуються нижчі дози – 0,04-0,06 мг/кг маси тіла.

Зазначені дози препарату забезпечують релаксацію при 25-35-хвилинному хірургічному втручанні. При необхідності подовження міорелаксації ще на  25-35 хвилин препарат вводити повторно у дозі,  що становить 1/3 від початкової дози.

Можливе подовження  часу дії препарату у наступних випадках:

-        надлишкова вага, ожиріння (при підборі дози слід виходити з ідеальної ваги тіла);

-        одночасне застосування інгаляційних анестетиків (дозу Ардуану® можна зменшити);

-        під час інтубації із сукцинілхоліном (Ардуан® вводять після зникнення клінічних ознак дії сукцинілхоліну. Як і  у випадку з іншими недеполяризируючими міорелаксантами, введення Ардуану® після деполяризируючого міорелаксанту може скоротити час, необхідний для настання міорелаксації, і збільшити тривалість максимального ефекту).

Припинення ефекту: при 80-85 % блокаді, виміряної за допомогою стимулятора периферичних нервових волокон, або при  частковій блокаді, визначеній  за клінічними ознаками, застосування атропіну (дорослим в дозі 0,5-1,25 мг) у комбінації з неостигміном (дорослим в дозі 1-3 мг) або галантаміном (дорослим в дозі 10-30 мг) припиняє міорелаксуючу дію  Ардуану®.

 

 

Побічні реакції.

Найбільш частим побічним ефектом недеполяризуючих блокаторів як класу - це подовження фармакологічної дії на більш тривалий період часу, який необхідний для хірургічного втручання та анестезії. Клінічні прояви можуть варіюватися від слабкості скелетних м’язів до глибокого і тривалого паралічу скелетних м’язів, що може привести до дихальної недостатності або апное.

Перелік побічних реакцій  наведений за частотою появи: дуже часто (³1/10); часто (³1/100 - <1/10); іноді (³1/1000 - <1/100); рідко (³1/10000 - <1/1000); дуже рідко (<1/10000), невідомо (або з доступної інформації неможливо визначити).

З боку імунної системи:

дуже рідко: анафілактичні та анафілактоїдні реакції*.

З боку обміну речовин та харчування:

іноді: підвищення рівня креатиніну, гіпоглікемія, гіперкаліємія;

дуже рідко: тетанія.

З боку психіки:

дуже рідко: сонливість.

З боку центральної нервової системи:

іноді: гіпестезія, пригнічення центральної нервової системи;

дуже рідко: параліч.

З боку органів зору:

дуже рідко: блефарит.

З боку серцево-судинної системи:

іноді: інсульт, тромбоз, ішемія міокарда, фібриляція передсердь, шлуночкова екстрасистолія;

дуже рідко: аритмія, брадикардія, пригнічення роботи серця, тахікардія і фібриляція** шлуночків, артеріальна гіпертензія, гіпотензія, вазоділатація.

З боку дихальної системи:

іноді: пригнічення дихання, ларингоспазм, ателектаз;

дуже рідко: апное, задишка, гіповентиляція легенів, бронхоспоспазм, кашель.

З боку опорно-рухового апарату:

іноді: м'язова атрофія, утруднена інтубація;

дуже рідко: м’язова слабкість.

З боку шкіри:

іноді: висипання, кропив'янка.

З боку сечостатевої системи:

іноді: анурія.

Лабораторні показники:

дуже рідко: незначне зниження рівня калію, магнію, кальцію у плазмі крові; підвищення рівня глюкози; збільшення концентрації сечовини у крові; зменшення частоти серцевих скорочень.

*Анафілактичні та анафілактоїдні реакції іноді можуть зустрічатися при застосуванні недеполяризуючих міорелаксантів. Незважаючи на те, що при застосуванні ін’єкції Ардуан® тільки в одному випадку (не однозначно доведено) описали анафілактичну реакцію (кашель, бронхоспазм, набряк обличчя, почервоніння і набряклість очей), під час застосування препарату треба приготувати ліки і апаратуру для купірування анафілактичної реакції. Препарат треба використовувати з особливою обережністю при наявності в анамнезі алергічної реакції до інших міорелаксантів, оскільки між недеполяризуючими міорелаксантами може сформуватися перехресна алергія.

Вивільнення гістаміну і подібні до гістаміну реакції: Ардуан® не  вивільняє гістамін.

**Ардуан® має легкий гемодинамічний ефект, можливо, через слабко виражений кардіоселективний, ваголітичний ефект піпекуронію броміду. При   застосуванні   дози  до 0,1 мг/кг маси тіла не відзначали гангліоблокуючої або ваголітичної дії, тільки слабко виражені серцево-судинні побічні ефекти (зниження артеріального тиску, брадикардія), особливо при одночасному застосуванні галотану або фентанілу під час введення наркозу.

 

 

Передозування. У випадку передозування або тривалого нервово-м’язового блоку штучну вентиляцію легенів продовжують до відновлення спонтанного дихання. На початку відновлення спонтанного дихання як антидот вводять інгібітор ацетилхолінестерази (наприклад неостигмін, піридостигмін, ендрофоній) у відповідній дозі. До відновлення задовільного спонтанного дихання слід проводити ретельний контроль дихальної функції.

 

 

Застосування у період вагітності або годування груддю. Дані, достатні для доказу нешкідливості Ардуану® для вагітних  і плода, відсутні. Застосування препарату під час вагітності можливо в тих випадках,  коли очікуваний сприятливий ефект виправдовує ризик. Невідомо, чи  проникає препарат у грудне молоко.

Кесарів розтин.

Застосування Ардуану® під час операції  кесаревого розтину не змінює показники шкали Апгар, м’язовий тонус і кардіоваскулярну адаптацію новонародженого. Через плаценту проникає лише мінімальна кількість активної речовини препарату і виявляється в крові пуповини.

У вагітних, яким для лікування токсикозу застосовували солі магнію, що підсилюють нервово-м’язову блокаду,  припинення міорелаксуючого ефекту лікарським шляхом може виявитися недостатнім. У таких випадках обов’язково застосовують стимулятор периферичних нервів.

 

 

Діти. Препарат застосовують  дітям (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). 

 

 

Особливості застосування. Ардуан® слід застосовувати винятково в умовах спеціалізованого стаціонару у присутності фахівця та при наявності апаратури для проведення ендотрахеальної інтубації, штучної вентиляції легенів, кисневої терапії і препаратів  антагоністів.

У медичній літературі описані випадки анафілактичної та анафілактоїдної реакцій при застосуванні міорелаксантів. Незважаючи на відсутність повідомлень про подібну дію Ардуану®, препарат слід застосовувати винятково в умовах, що дозволяють негайно приступити до лікування таких станів. Ардуан® не викликає вивільнення гістаміну.

Дози Ардуану®, що викликають міорелаксацію, не мають істотного кардіоваскулярного ефекту і, на відміну від деяких анестетиків, практично не викликають брадикардію, обумовлену вагусним рефлексом.

З огляду на вищевикладене застосування і дозування ваголітичних препаратів з метою премедикації підлягає ретельній попередній оцінці; слід також врахувати стимулюючий вплив на вагус інших лікарських препаратів, які використовують одночасно,  і тип операції.

З метою запобігання відносному передозуванню препарату і забезпечення відповідного контролю за відновленням м’язової активності рекомендується застосовувати стимулятор периферичних нервів.

Необхідно з особливою обережністю вводити препарат пацієнтам з алергією на інші міорелаксанти в анамнезі через можливу перехресну алергію.

На фармакокінетику і/або міорелаксуючий ефект Ардуану® можуть впливати наступні фактори:

Ниркова недостатність продовжує дію і час  так званого «повернення» хворого.

Нервово-м’язові захворювання: Ардуан® призначають з обережністю через можливе у таких випадках як посилення, так і послаблення дії препарату.

Захворювання печінки: застосування Ардуану® можливе винятково у випадках, коли очікувана користь перевищує можливу шкоду.

Злоякісна гіпертермія: ні в ході досліджень Ардуану®, ні в клінічній практиці злоякісну гіпертермію не спостерігали. У зв’язку з тим, що міорелаксант ніколи не застосовують без інших лікарських препаратів, а також, оскільки цей синдром може розвинутися і у відсутності відомих провокуючих факторів, лікар має знати ранні ознаки синдрому, методи його діагностики і лікування.  

Інші: перед початком анестезії необхідно компенсувати наявні водно-електролітні розлади і порушення рН крові.

У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, набряками, а також осіб похилого віку, у яких зменшена швидкість циркуляції крові, дія препарату може починатися пізніше, ніж зазвичай.

Гіпотермія може пролонгувати  дію препарату.

Гіпокаліємія, дигіталізація, прийом діуретиків, гіпермагніємія, гіпокальціємія (трансфузія), дегідратація, ацидоз, гіпопротеїнемія, гіперкапнія, кахексія можуть сприяти посиленню і продовженню дії Ардуану®.

Як і інші міорелаксанти Ардуан® може частково знижувати тромбопластиновий і протромбіновий час.

Необхідно застосовувати винятково  свіжоприготовлений розчин.

Змішування Ардуану® з інфузійними розчинами не рекомендується.

 

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. У перші 24 годин після припинення міорелаксуючої дії Ардуану® не рекомендується керувати автомобілем та іншими механізмами, робота на яких пов’язана з підвищеним ризиком травматизму.

 

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Лікарські препарати, наведені нижче, здатні впливати  на  Ардуан®:

1. Підсилюють або продовжують дію:

-        інгаляційні анестетики (галотан, метоксифлуран, діетиловий ефір, енфлуран, ізофлуран, циклопропан);

-        анестезуючі засоби для внутрішньовенного введення (кетамін, фентаніл, пропанідид, барбітурати, етомідат, γ-гідроксимасляна кислота);

-        інші недеполяризуючі міорелаксанти, попереднє застосування сукцинілхоліну;

-        деякі антибіотики і хіміотерапевтичні препарати (аміноглікозиди, поліпептиди, імідазоли, метронідазол);

-        діуретики, α- і β-блокатори, тіамін, інгібітори МАО, гуанідин, протамін, фенітоїн, антагоністи кальцієвих каналів, солі магнію, лідокаїн для внутрішньовенного введення.

2. Дію послаблюють:

-        тривале попереднє застосування глюкокортикостероїдів, неостигміну, едрофонію, піридостигміну, норадреналіну, азатіоприну, теофіліну, калію хлориду, натрію хлориду, кальцію хлориду.

3. Дію підсилюють або послабляють:

-        попереднє застосування деполяризируючих міорелаксантів (залежно від дози, тривалості застосування та індивідуальної чутливості пацієнта).

 

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Піпекуронію бромід є недеполяризуючим нервово-м’язовим блокатором тривалої дії. За рахунок компетитивного зв’язку з нікотин-чутливими рецепторами ацетилхоліну, розташованими у моторних закінченнях поперечно-смугастих м’язових волокон, блокує передачу сигналу від нервових закінчень до м’язових волокон. Його антидотами є інгібітори ацетилхолінестерази (наприклад неостигмін, піридостигмін, ендрофоній). На відміну від деполяризуючих міорелаксантів (наприклад сукцинілхолін), піпекуронію бромід не спричиняє м’язової фасцикуляції. Піпекуронію бромід не чинить гормональної дії.

Навіть у дозах, що у кілька разів перевищують його ефективну дозу, необхідну для 90 % зниження м’язової контрактильності (ЕD90), не має гангліоблокуючої, ваголітичної та симпатоміметичної активності.

За даними досліджень, при збалансованій анестезії дози ЕD50 і ЕD90 піпекуронію броміду становлять 0,03 і 0,05 мг/кг маси тіла відповідно.

Доза, що становить 0,05 мг/кг маси тіла, забезпечує 40-50-хвилинну м’язову релаксацію під час різних операцій.

Максимальна дія піпекуронію броміду залежить від дози і настає через 1,5-5 хв. Ефект розвивається швидше за все при дозах, що становлять 0,07-0,08 мг/кг маси тіла. Подальше збільшення дози скорочує час, необхідний для розвитку дії та істотно продовжує дію препарату.

Фармакокінетика.

При внутрішньовенному введенні початковий  об’єм розподілу (Vdc) становить: 110 мл/кг ваги тіла; об’єм розподілу у фазі насичення (Vdss) − 300±78 мл/кг; плазмовий кліренс (Cl) − 2,4±0,5 мл/хв/кг; середній час напіввиведення (t1/2) − 121±45 хв; середній час присутності (МRT) − 140 хв.   

При повторному введенні підтримуючих доз кумулятивний ефект несуттєвий, якщо в момент відновлення 25 % вихідної контрактильності використані дози 0,01-0,02 мг/кг.

75 % препарату виводиться в незмінному стані  переважно  нирками, 56 % − за перші 24 години, а інша кількість − у формі 3-дезацетил-піпекуронію. За даними доклінічних досліджень, печінка також бере участь в елімінації піпекуронію.

 

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: білого або майже білого кольору ліофілізат;

розчинник: безбарвний, прозорий розчин та практично вільний від часток.

 

 

Термін придатності. Ліофілізат – 3 роки; розчинник – 5 років.

 

Умови зберігання. Зберігати при температурі 2-8 0С в оригінальній упаковці для захисту від впливу світла. Препарат зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. 4 мг ліофілізату у флаконі з безбарвного скла. 2 мл розчинника в ампулі з безбарвного скла з крапкою для розлому. 5 флаконів ліофілізату і 5 ампул розчинника у пластиковій формі,  по 5 пластикових форм  у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом. Застосовувати препарат винятково за призначенням лікаря в умовах стаціонару.

 

Виробник. ВАТ «Гедеон Ріхтер».