Виробник, країна: ПАТ "Фармак", м. Київ, Україна
Міжнародна непатентована назва: Glucose
АТ код: B05CX01
Форма випуску: Розчин для ін'єкцій 40 % по 10 мл або по 20 мл в ампулах № 5, № 10 у пачці, № 5х1, № 5х2 у блістерах в пачці
Діючі речовини: 1 мл препарату містить глюкози 0,4 г у перерахуванні на глюкозу безводну
Допоміжні речовини: 0,1 М розчин кислоти хлористоводневої, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група: Цукри
Показання: Гіпоглікемія.
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 5 років
Номер реєстраційного посвідчення: UA/6525/01/01
І Н С Т Р У К Ц І
Я
для
медичного
застосування
препарату
ГЛЮКОЗА
(Glucosum)
Загальна
характеристика:
міжнародна
та хімічна
назви: glucose;
(+)-D-глюкопіранози
моногідрат;
основні
фізико-хімічні
властивості: безбарвна або
злегка
жовтувата, прозора
рідина;
склад: 1 мл розчину
містить 0,4 г
глюкози у
перерахуванні
на глюкозу
безводну;
допоміжні
речовини: 0,1 М
розчин
кислоти
хлористоводневої,
натрію хлорид,
вода
для ін’єкцій.
Форма
випуску.
Розчин для
ін’єкцій.
Фармакотерапевтична
група. Розчин
для внутрішньовенного
введення.
Вуглеводи.
Код ATC B05C X01.
Фармакологічні
властивості. Фармакодинаміка.
Глюкоза
забезпечує
субстратне
поповнення
енерговитрат.
При введенні
у вену гіпертонічних
розчинів
підвищується
внутрішньосудинний
осмотичний
тиск,
посилюється
надходження
рідини із
тканин у
кров, прискорюються
процеси
обміну
речовин,
покращується
антитоксична
функція
печінки, посилюється
скорочувальна
діяльність
серцевого
м’яза,
збільшується
діурез. При
введенні
гіпертонічного
розчину
глюкози посилюються
окислювально-відновні
процеси,
активується
відкладення
глікогену в
печінці.
Фармакокінетика. Після
внутрішньовенного
введення
глюкоза з
течією крові
надходить до
органів і тканин,
де
включається
в процеси
метаболізму.
Запаси
глюкози
відкладаються
в клітинах
багатьох
тканин у
вигляді
глікогену.
Вступаючи в
процес
гліколізу
глюкоза
метаболізується
до пірувату
або лактату,
в аеробних умовах
піруват
повністю
метаболізується
до
вуглекислого
газу і води з
утворенням енергії
у формі АТФ.
Кінцеві
продукти
повного
окиснення
глюкози
виділяються
легенями і
нирками.
Показання
для
застосування.
Гіпоглікемія.
Спосіб
застосування
та дози. Глюкози
розчин 40%
вводять
внутрішньовенно
(дуже
повільно),
дорослим – по
20-40-50 мл на
введення. При
необхідності
вводять
краплинно, зі
швидкістю до 30
крапель/хв (1,5
мл/кг/год). Доза
для дорослих
при внутрішньовенному
краплинному
введенні – до
300 мл на добу.
Максимальна
добова доза
для дорослих
– 15 мл/кг, але
не більше 1000 мл
на добу.
Побічна
дія. При
швидкому
внутрішньовенному
введенні
можливий
розвиток
флебіту.
Можливий
розвиток
іонного
(електролітного)
дисбалансу.
Протипоказання. Цукровий
діабет і
різні стани,
що супроводжуються
гіперглікемією.
Передозування.
При
передозуванні
препарату
розвивається
гіперглікемія,
глюкозурія,
підвищення осмотичного
тиску крові
(аж до
розвитку гіперглікемічної
гіперосмотичної
коми), гіпергідратація
і порушення
електролітної
рівноваги. В
цьому разі
препарат
відміняють і
призначають
інсулін із
розрахунку 1
ОД на кожні
0,45–0,9 ммоль
глюкози
крові до
досягнення
рівня глюкози
крові 9
ммоль/л.
Рівень
глюкози
крові слід
знижувати
поступово.
Одночасно з
призначенням
інсуліну
проводять
інфузію збалансованих
сольових
розчинів.
Особливості
застосування. Препарат
слід
застосовувати
під контролем
рівня цукру в
крові та
рівня
електролітів.
Не
рекомендується
призначати
глюкози розчин
у гострий
період
тяжкої
черепномозкової
травми, при
гострому
порушенні
мозкового
кровообігу,
тому що
препарат може
збільшувати
пошкодження
структур мозку
і
погіршувати
перебіг
захворювання
(крім випадку
корекції
гіпоглікемії).
При
гіпокаліємії
введення
глюкози
розчину
необхідно
поєднувати
одночасно з
корекцією
дефіциту
калію (через
небезпеку
посилення
гіпокаліємії).
Інфузії
глюкози
вагітним із
нормоглікемією
можуть
спричинити
гіперглікемію
плода,
викликати у
нього
метаболічний
ацидоз. Останнє
важливо
враховувати,
особливо коли
дистрес
плода або
гіпоксія вже
обумовлені
іншими
перинатальними
факторами.
Для
кращого засвоєння
глюкози при
нормоглікемічних
станах
введення
препарату
бажано
поєднувати
із
призначенням
(підшкірно)
інсуліну короткої
дії з
розрахунку 1
ОД на 4 - 5 г
глюкози
(сухої
речовини).
Взаємодія
з іншими
лікарськими
засобами. У зв’язку з
тим, що
глюкоза є
достатньо
сильним
окислювачем,
її не слід
вводити в
одному
шприці з
гексаметилентетраміном.
Глюкози
розчин не
рекомендується
змішувати в
одному
шприці з
лужними розчинами:
зі
снодійними
(знижується
їхня активність),
розчинами
алкалоїдів
(відбувається
їх розпад).
Глюкоза
також
послаблює
дію аналгетиків,
адреноміметиків,
інактивує
стрептоміцин.
Умови
та термін
зберігання.
Зберігати в
недоступному
для дітей
місці при
температурі
не вище 25 °С.
Термін придатності
– 5 років.
Умови
відпуску. За рецептом.
Упаковка.
По 10 мл або 20
мл в ампулі.
По 5 або 10 ампул
у пачці.
Виробник. ПАТ
«Фармак».