Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Орхід Хелтхкер (відділення Орхід Кемікалс eнд Фармасьютікалс Лімітед), Індія

Міжнародна непатентована назва: Cefotaxime

АТ код: J01DD01

Форма випуску: Порошок для розчину для ін'єкцій по 1000 мг у флаконах № 1

Діючі речовини: 1 флакон містить цефотаксиму натрію у перерахуванні на цефотаксим 1000 мг.

Допоміжні речовини: Відсутні.

Фармакотерапевтична група: Антибіотики групи цефалоспоринів

Показання: Лікування бактеріальних інфекційних процесів, викликаних мікроорганізмами, які чутливі до цефотаксиму, а саме:
– інфекції дихальних шляхів (включаючи пневмонію, бронхіти, плеврити, абсцеси);
– інфекції ЛОР-органів (ангіни, отити);
– інфекції сечостатевої системи;
– інфекції шкіри і м’яких тканин, кісток та суглобів (включаючи остеоміеліт);
– інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт);
– бактеремія, септицемія;
– інфекції центральної нервової системи (включаючи менінгіт, за винятком лістеріозного).
Профілактика інфекцій після хірургічних операцій на травному тракті, урологічних та акушерсько-гінекологічних операцій.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3р

Номер реєстраційного посвідчення: UA/6482/01/03



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТАКС-О-БІД®

(TAX-O-BID)

 

Cклад:

діюча речовина: cefotaxime;

1 флакон містить цефотаксиму натрію у перерахуванні на цефотаксим 500 мг або 1000 мг.

 

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини та споріднені речовини. Код АТС J01D D01.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування бактеріальних інфекційних процесів, викликаних мікроорганізмами, які чутливі до цефотаксиму, а саме:

– інфекції дихальних шляхів (включаючи пневмонію, бронхіти, плеврити, абсцеси);

– інфекції ЛОР-органів (ангіни, отити);

– інфекції сечостатевої системи; 

– інфекції шкіри і м’яких тканин, кісток та суглобів (включаючи остеоміеліт);

– інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт);

– бактеремія, септицемія;

– інфекції центральної нервової системи (включаючи менінгіт, за винятком лістеріозного).

Профілактика інфекцій після хірургічних операцій на травному тракті, урологічних та акушерсько-гінекологічних операцій.

 

Протипоказання.

Підвищена індивідуальна чутливість до препаратів групи цефалоспоринів та інших бета-лактамних антибіотиків.

Підвищена чутливість до лідокаїну (при використанні у якості розчинника).

Внутрішньом’язове введення дітям віком до 2,5 року.

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовують для внутрішньовенного струминного, краплинного та внутрішньом'язового введення.

Перед застосуванням препарату необхідно провести шкірні проби на чутливість до антибіотика ги лідокаїну.

Для внутрішньовенного струминного введення 1 г порошку розчинити у 8 мл стерильної воли для ін'єкцій. Вводити повільно протягом 3-5 хвилин.

Для внутрішньовенної інфузії 1 г порошку розчинити у 50 мл 0,9 % розчину нагрію хлориду або 5 % розчині глюкози. Тривалість внутрішньовенної інфузії становить

50-60 хвилин. Для внутрішньом'язового введення 1 г порошку розчиняють у 4 мл стерильної води для ін'єкцій або 1 % розчині лідокаїну та вводять глибоко у сідничний м'яз.

Флакон з препаратом ТАКС-О-БІД®  струшувати  до повного розчинення порошку. Для отримання прозорого безбарвного або ледь жовтуватого кольору розчину,  вільного від сторонніх часток.

Тривалість курсу лікуваня встановлюється індівідуально.

Дорослими і дітям з масою тіла 50 кг і більше призначають ТАК-О-БІД® у дозі 1 г кожні 12 годин. У тяжких випадках призначають препарат у дозі 1 г 3-4 рази на добу.

При неускладнених інфекціях, а також при інфекціях сечовивідних шляхів призначають внутрішньом’язово або внутрішньовенно у дозі 1 г кожні 12 годин; при неускладненій гострій гонореї призначають 1 флакон у дозі 1 г внутрішньом’язово 1 раз на добу або внутрішньовенно; при інфекціях середньої тяжкості призначають препарат у дозі 1-2 г кожні 12 годин; при тяжких інфекціях (менінгіт) призначають у дозі 2 г препарату внутрішньовенно кожні 6-8 годин.

Максимальна добова доза становить 12 г.

З метою профілактики інфекцій перед хірургічною операцією зазвичай вводити 1 г внутрішньом’язово або внутрішньовенно з початком операції, потім повторно вводити через 6-12 годин після операції. При виконані кесаревого розтину у момент накладання затисків на пуповину вводити 1 г препарату ТАКС-О-БІД® внутрішньовенно, повторно вводити 1 г через 6-12 год внутрішньом’язово  або внутрішньовенно.

При порушеннях функції нирок дозу препарату потрібно зменшити. При кліренсі креатиніну 10 мл/хв і менше добову дозу препарату зменшують удвічі.

Дітям з масою тіла до 50 кг препарат призначають у дозі 50-100 мг/кг маси тіла на добу, розподілений на 3-4 внутрішньом’язові або внутрішньовенні введення. При тяжких інфекціях (у тому числі мінінгіт) добову дозу збільшити до 100-200 мг/кг маси тіла і ввести 4-6 разів внутрішньом’язово або внутрішньовенно.

Для недошених дітей та дітей віком від 1-го тижня життя добова доза препарату становить 50 мг на 1 кг маси тіла, розподілена на дві рівні дози,  і вводиться внутрішньовенно.

Для дітей 1-4-го тижня життя добова доза препарату становить 50-100 мг на 1 кг маси тіла, розподілена на три рівні дози, і вводиться внутрішньовенно.

 

Побічні реакції.

У більшості випадків побічні дії при застосуванні препарату

ТАКС-О-БІД® не були тяжкими – діарея, блювання, нудота – переносилися пацієнтами, не потребуючи відміни. За частотою виникнення ця побічна дія становить

(³1/100 – <1/10).

Дані про побічні реакції, наведені нижче, класифіковані за органами і системами та за частотою їх виникнення. Застосовується така класифікація за частотою виникнення побічних ефектів: дуже часто (³1/10); часто (³1/100 – <1/10); нечасто (³1/1000 – <1 /100); рідко (³1/10000 – <1/1000); дуже рідко (<1/10000).

  Побічні реакції наведені у таблиці 1.

                                                                                                                                     Таблиця 1.

 

Лабораторні показники.

Позитивний результат тесту Кумбса без гемолізу, можлива псевдопозитивна реакція на глюкозу у сечі при проведенні тестів з розчинами Бенедикта або Фелінга, збільшення концентрації азоту сечовини.

 

При лікуванні борреліозу: реакція Яриша-Герксхаймера (протягом перших днів лікування), шкірний висип, свербіня, лихоманка, лейкопенія, підвищення рівня ферментів печінки, утруднене дихання і дискомфорт у ділянці суглобів.

 

 

 

Передозування.

При застосуванні препарату у високих дозах існує ризик появи оборотної  енцефалопатії. Специфічний антидот невідомий. Лікування симптоматичне.

 

3астосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування ТАКС-О-БІД® у період вагітності можливе лише у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У разі необхідності застосування препарату ТАКС-О-БІД® на час лікування слід припинити годування груддю.

 

 Діти.

Препарат не призначають внутрішньом’язово дітям віком до 2,5 року.

 

Особливості застосування.

Перед призначенням препарату ТАКС-О-БІД® необхідно зібрати алергологічний анамнез, особливо відносно вказівок на алергічний діатез, реакції підвищеної чутливості до бета-лактамних антибіотиків. Відома перехресна алергія між пеніцилінами і цефалоспоринами, яка виникає у 5-10 % випадків. При виникненні реакцій підвищеної чутливості препарат слід відмінити.

ТАКС-О-БІД®, розведений  лідокаїном, ніколи не можна вводити:

– внутрішньовенно;

– пацієнтам з внутрішньосерцевою блокадою;

– пацієнтам із тяжкою серцевою недостатністю;

– дітям віком до 30 місяців;

– при підвищеній чутливості до лідокаїну або до іншого місцевого анестетика амідного     

  типу.

Обережності слід дотримуватися при лікуванні пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі. Уникати призначення препарату при копростазі. У перші тижні лікування можливе виникнення псевдомембранозного коліту, що проявляється тяжкою тривалою діареєю. Діагноз підтверджується при колоноскопії і/або гістологічному дослідженні. Дане ускладнення розцінюють як дуже серйозне; ТАКС-О-БІД® негайно відмінити і призначити адекватну терапію та у разі необхідності заходи невідкладної допомоги.

Як і інші цефалоспорини, ТАКС-О-БІД® може зумовлювати позитивний результат прямого тесту Кумбса. При визначенні рівня глюкози в сечі методом відновлення можуть бути отримані хибнопозитивні результати. Щоб уникнути цього, для визначення глюкозурії слід використовувати ферментативний метод.

  При порушеннях функції нирок дозу препарату слід зменшити з урахуванням   вираженої ниркової недостатності і чутливості збудника. Під час лікування не можна вживати  алкоголь, оскільки можливі ефекти, схожі з дією дисульфіраму (гіперемія обличчя,      спазм   у   животі і ділянці шлунка,   нудота,   блювання,   гольовний   біль,   зниження артеріального   тиску,    тахікардія,    утруднення   дихання).    Одночасне   застосування цефотаксиму з нефротоксичними препаратами потребує контролю функцій нирок; при застосуванні препарату більше 10 днів необхідний контроль периферичної крові.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Через можливість виникнення побічних реакцій з

боку нервової системи слід уникати керування транспортними засобами або роботи з

іншими механізмами у перід лікування.

 

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

ТАКС-О-БІД®, пригнічуючи кишкову флору, перешкоджає синтезу вітаміну К. Тому при одночасному застосуванні з препаратами, що знижують агрегацію тромбоцитів (нестероїдні протизапальні засоби, саліцилати, сульфінпіразон), збільшується ризик розвитку кровотеч. Із цієї ж причини при одночасному застосуванні з антикоагулянтами відзначається посилення антикоагулянтної дії. ТАКС-О-БІД®  посилює нефротоксичність аміноглікозидів.

Пробенецид уповільнює виведення препарату ТАКС-О-БІД® через зниження канальцевої секреції останнього. Не сумісний в одному шприці з аміноглікозидами.

При одночасному застосуванні з протизаплідними засобами цефотаксим зменшує їх ефективність.

Не можна застосовувати цефотаксим з антибіотиками  бактеріостатичного типу дії (тетрацикліни, еритоміцин і хлорамфенікол), оскільки можливий антогоністичний ефект.

Фізична несумісність цефотаксиму і гентаміцину.  Підсилює (взаємно) ризик прояву ото- і нефротоксичності).

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії відноситься до  групи цефалоспоринів III генерації для парентерального застосування. За хімічною природою близький до цефалоспоринових антибіотиків першого та другого покоління, однак особливості структури забезпечують високу активність його щодо грамнегативних бактерій, стійкість до дії продукованих ними бета-лактамаз.

Препарат має бактерицидну дію за рахунок пригнічення синтезу клітинної стінки бактерій. Механізм дії зумовлений ацетилюванням мембранозв’язаних транспептидаз і порушенням перехресної зшивки пептидогліканів, необхідної для забезпечення міцності та ригідності клітинної стінки. Має широкий спектр протимікробної дії. Високоактивний щодо грамнегативних мікроорганізмів, стійких до інших антибіотиків:

чутливі (аеробні грамнегативні  бактерії) Acinetobacter spp., Citrobacter spp.,

Enterobacter spp., Escherichia coli, Haemophilus influenzae (включаючи ампіцилінстійкі штами), Haemophilus parainfluenzae,  Klebsiella spp.(включаючи  Klebsiella pneumoniae),  Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (включаючи  і до бета-лактамази позитивні і негативні штами), Neisseria meningitidis, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia stuartii, Providencia rettgeri, Proteus inconstant (група В), Salmonella spp. (включаючи Salmonella typhi),  Serratia species,  Serratia marcescens.

Примітка: багато штамів вищезгаданих організмів, які  є стійкими до інших антибіотиків, наприклад  до пеніцилінів, цефалоспоринів та аміноглікозидів, чутливі

до цефотаксиму натрію. Цефотаксим натрію активний щодо деяких штамів Pseudomonas aerugіnosa;

чутливі (аеробні грампозитивні бактерії)  Enterococcus spp., Staphylococcus aureus

(включаючи  штами продукуючі бета-лактамази; стафілококи, стійкі до метициліну/оксациліну також будуть стійкі до цефотаксиму натрію); Streptococcus agalactiae (стрептококи групи В), Staphylococcus epidermids, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичних стрептококів групи  A), Streptococcus spp., Bifidobacterium spp.; Corynebacterium spp., Propionibacterium spp.; 

 чутливі (анаеробні  грампозитивні  бактерії)   Bacteroides spp.(включаючи  Bacteroides

fragilis), Clostridium spp. (виключення стійкі штами Clostridium difficile), 

Fusobacterium spp. (включаючи  Fusobacterium nucleatum), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Bifidobacterium spp., Veillonella spp.,  Eubacterium spp.;

стійкі (аеробні грампозитивні бактерії) Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (стафілококи, стійкі до метициліну/оксациліну, також будуть стійкими цефотаксиму натрію);

стійкі (аеробні грамнегативні  бактерії) Pseudomonas aeruginosa,  Pseudomonas cepacia; Stenotrophomonas maltophilia, Acinetobacter baumannii;

стійкі (анаеробні  грампозитивні  бактерії)  Clostridium difficile.

Препарат неактивний відносно Chlamydia, грибів і вірусів.

При ацетилуванні в організмі цефотаксим утворює головний метаболіт –   дезацетилцефотаксим, який є більш мікробіологічно активним щодо аеробних грампозитивних бактерій, ніж цефазолін або цефокситин. Попередні результати вказують, що антибактеріальна активність цефотаксиму і дезацетилцефотаксиму в умовах in vitro діє  синергістично відносно цефотаксимчутливого Staphylococcus aureus і Enterobacterіaceae

Фармакокінетика.

Абсорбція.Після одноразового внутрішньом’язового  введення 500 мг або 1 г цефотаксиму у здорових добровольців зумовлює пікову концентрацію у плазмі,  яка виявляється через  30 хв і  становить приблизно 11,7 мкг/мл для дози 500 мг і 20,5 мкг/мл для дози 1 г. Період напіввиведення цефотаксиму становить 1 годину. Після внутрішньовенного  введення  500 мг, 1 г і 2 г доз цефотаксиму  пікова концентрація у плазмі крові становить відповідно 38,9; 101,7 і 214,4 мкг/мл період напіввиведення цефотаксиму не змінний.

При внутрішньовенному введенні багаторазових 1 г доз з інтервалом 6 годин протягом

14 днів у пацієнтів з нормальною функцією нирок кумуляція цефотаксиму у плазмі крові та сечі не відбувається. Приблизно 60 % внутрішньовенної дози виводться із сечею у незміненому вигляді протягом 6 годин, після чого подальша екскрекція з сечею не значна.

Всмоктування. Максимальна концентрація у плазмі (С max)  досягається одразу ж після внурішньовенної ін’єкції.  

Розподілення. У дорослих після одноразового внутрішньовенного  введення 1 г дози

 Цефотаксиму максимальна концентрація у плазмі крові  виявляється через 0,5 годин і становить від 0,22 до 0,29 л/кг. Зв'язування з білками плазми крові становить від 13 до

38 %.

Цефотаксим легко проникає у рідини і тканини організму, але в центральну нервову систему, при відсутності запального процесу, проникає слабко. Досягає терапевтичних концентрацій у спинномозковій рідині, особливо при менінгіті. Високі концентрації цефотаксиму виявляються у мокротинні, бронхіальному секреті, перитонеальній, асцитичній рідині, нирках, жовчі, серці, кістках, слизовій оболонці, синусах.

Цефотаксим легко проникає через плацентарний бар’єр, потрапляє у грудне молоко в незначній кількості. У проведених дослідженнях через 2-3 години після одноразового  внутрішньовенного  введення   1 г дози цефотаксиму мікробіологічна активність у молоці становить 0,25-0,52 мкг/мл.

Цефотаксим ацетилюється в організмі та утворює два неактивних метаболіти –  дезацетилцефотаксимлактони (M2 і M3) і один активний — дезацетилцефотаксим.

Метаболізм. Цефотаксим частково піддається метаболізму у печінці, причому один із метаболітів – дезацетилцефотаксим – має власну бактерицидну активність.

Виведення. Період напіввиведення цефотаксиму  у здорових добровольців становить

1-1,2 години. Близько 90 % введеної дози препарату виводиться сечею: 40-60 %  у  незмінному вигляді:  20 % – у вигляді  активних метаболітів. Частково виводиться з жовчю.

У пацієнтів літнього віку.  Період напіввиведення цефотаксиму збільшується до

2,5 години  у пацієнтів старше 80 років.

У дорослих пацієнтів із порушенням функції нирок. Об’єм розподілення не змінюється, а період напіввиведення не перевищує 2,5 години, навіть на останніх стадіях ниркової  недостатності.

У дітей, немовлят і недоношених. У дітей рівень цефотаксиму у плазмі крові і об’єм розподілення такі ж як і у дорослих, яким застосовують таку ж дозу препарату у мг/кг. Період напіввиведення цефотаксиму становить від 0,75 до 1,5 години. У доношених і недоношених  немовлят рівень цефотаксиму у плазмі і об’єм розподілення такий же самий, як і у дітей. Середній період напіввиведення цефотаксиму становить від 1,4 до

6,4 години.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

кристалічний порошок від білого до блідо-жовтого кольору, розчин порошку має бути прозорим безбарвним або ледь жовтуватого кольору,  вільним від сторонніх часток, рН розчину 4,5-6,5.

 

Несумісність.

 Розчин препарату ТАКС-О-БІД® несумісний з розчинами інших антибіотиків в одному шприці або інфузійному розчині. Цефотаксим з лідокаїном не можна призначати для внутрішньовенного ведення.

 

Термін придатності. Для дозування 500 мг - 2 роки.

Для дозування 1000 мг – 3 роки.

 

Умови  зберігання. Зберігати  при температурі не вище 25 0 С у  захищеному від світла  та недоступному для дітей місці.

Після розчинення препарату у стерильній воді для внутрішньом'язових ін’єкцій розчин зберігає свою активність до 12 годин при температурі не вище 25 0С або до 7 діб при температурі  не вище 5 0С; розчин для внутрішньовених ін’єкцій зберігає свою активність до 24 годин при температурі не вище 25 0С або 7 діб при температурі  не вище 5 0С;

 

Упаковка.

По 500 мг або 1000 мг  препарату у флаконі на 10 мл з прозорого скла. По 1 флакону в картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

Орхід Хелтхкер (відділення Орхід Кемікалс eнд Фармасьютікалс Лімітед)

Orchid Healthcare (A Division of Orchid Chemicals & Pharmaceuticals Limited).

 

Місцезнаходження.

911, Джи Ай Ді Сі, Макарпура, Вадодара  – 390010 Гуджарат, Індія