Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ПАТ "Київський вітамінний завод", м. Київ, Україна

Міжнародна непатентована назва: Terbinafine

АТ код: D01BA02

Форма випуску: Таблетки по 250 мг № 14 (7х2) у блістерах

Діючі речовини: 1 таблетка містить тербінафіну гідрохлориду у перерахуванні на тербінафін 250 мг

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза)

Фармакотерапевтична група: Препарати для лікування грибкових захворювань

Показання:  Оніхомікоз (грибкова інфекція нігтів), спричинений грибами-дерматофітами.
 Мікози волосистої частини голови.
 Грибкові інфекції шкіри – лікування трихофітії гладкої шкіри, промежини, дерматомікозів і дріжджових інфекцій шкіри, спричинених грибами роду Candida (наприклад Candida albicans), у тих випадках, коли локалізація ураження, вираженість або поширеність інфекції зумовлюють доцільність пероральної терапії.
Примітка. На відміну від тербінафіну для місцевого застосування, Тербінафін-КВ для застосування внутрішньо не показаний для лікування різнобарвного лишаю.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 4 роки.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/6118/01/01

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТЕРБІНАФІН-КВ

(TERBINAFINE-KV)

Склад:

діюча речовина: terbinafine;

1 таблетка містить тербінафіну гідрохлориду у перерахуванні на тербінафін 250 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза).

 

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протигрибкові препарати для системного застосування.

Тербінафін. Код ATC D01В A02.

 

Клінічні характеристики.

 

Показання.

§  Оніхомікоз (грибкова інфекція нігтів), спричинений грибами-дерматофітами.

§  Мікози волосистої частини голови.

§  Грибкові інфекції шкіри – лікування трихофітії гладкої шкіри, промежини, дерматомікозів і дріжджових інфекцій шкіри, спричинених грибами роду Candida (наприклад Candida albicans), у тих випадках, коли локалізація ураження, вираженість або поширеність інфекції зумовлюють доцільність пероральної терапії.

      Примітка. На відміну від тербінафіну для місцевого застосування, Тербінафін-КВ для застосування внутрішньо не показаний для лікування різнобарвного лишаю.

 

Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.

 

Спосіб застосування та дози.

Дорослі. 250 мг 1 раз на день.

Діти. Препарат призначають дітям від 6 років з масою тіла від 20 кг у дозі 125 мг (½ таблетки).

Діти з масою тіла 20 - 40 кг – 125 мг (½ таблетки) 1 раз на день.

Діти з масою тіла  > 40 кг – 250 мг 1 раз на день.

Тривалість курсу лікування залежить від характеру і тяжкості перебігу захворювання.

Тривалість лікування:

– при дерматомікозі стоп  – 2-6 тижнів;

– при трихофітії гладкої шкіри, промежини – 2-4 тижні;

– при кандидозі шкіри – 2-4 тижні;

– при мікозі волосистої частини голови – 4 тижні.

Повне зникнення проявів інфекції шкіри і скарг, пов’язаних з нею, може настати лише через кілька тижнів після мікологічного вилікування. Грибкове ураження волосистої частини голови спостерігається переважно у дітей.

Середня тривалість ефективного курсу лікування при оніхомікозах становить 6-12 тижнів.

При оніхомікозі нігтів на руках – 6 тижнів, при оніхомікозі нігтів на ногах – 12 тижнів.

Деяким пацієнтам, які мають знижену швидкість росту нігтів, може знадобитися триваліше лікування.

При грибкових інфекціях нігтів оптимальний клінічний ефект спостерігається через кілька місяців після мікологічного вилікування і припинення терапії. Це відповідає тому періоду часу, що потрібний для виростання здорового нігтя.

У пацієнтів літнього віку корегувати дозу не потрібно.

 

Побічні реакції. Зазвичай препарат переноситься добре, побічні реакції слабко і помірно виражені та мають тимчасовий характер. Побічні реакції за можливою частотою виникнення розподіляються: дуже поширені (≥1/10), поширені (≥1/100, <1/10), непоширені (≥1/1000, <1/100), рідко поширені (≥1/10 000, <1/1000), дуже рідко поширені (<1/10 000), включаючи поодинокі повідомлення.

З боку шлунково-кишкового тракту:  поширені – відчуття тяжкості і болю в епігастральній ділянці, зниження апетиту, диспепсія, нудота, діарея; рідко поширені – холестаз, жовтяниця, гепатит.

З боку системи кровотворення: дуже рідко поширені – нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія.

З боку нервової системи: поширені – головний біль; рідко поширені – порушення або втрата смакових відчуттів (відновлюється після припинення лікування), дуже рідко поширені – запаморочення, парестезія, підвищена втомлюваність, гіпестезія.

Алергічні реакції: поширені – шкірний висип, кропив’янка; дуже рідко поширені – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілактичні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк), псоріазоподібні висипання.

Інші: поширені – міалгія, артралгія; дуже рідко поширені – алопеція (причинно-наслідковий зв’язок не доведений), генералізований екзантематозний пустульоз.

 

Передозування. При перевищенні рекомендованих доз можливі: головний біль, нудота, блювання, біль у нижній частині живота, запаморочення.

Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. Специфічного антидоту не існує.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У зв’язку з тим, що даних про безпеку застосування тербінафіну у період вагітності немає, при вирішенні питання щодо призначення препарату вагітним необхідно зважити очікувану користь від лікування для матері та потенційний ризик для плода.

Оскільки тербінафін проникає у грудне молоко, при необхідності лікування препаратом слід припинити годування груддю.

 

Діти.

Дана лікарська форма не призначена для лікування дітей віком до 6 років з масою тіла до 20 кг.

 

Особливості застосування. Перед призначенням препарату треба оцінити стан хворого з існуючим захворюванням печінки. Якщо у процесі лікування тербінафіном у хворого спостерігаються симптоми неясного генезу, що дозволяють припустити порушення функції печінки, такі як стійка нудота, блювання, відсутність апетиту, підвищена втома, жовтяниця, біль у правому підребер’ї, сеча темного кольору або знебарвлений кал, слід підтвердити печінкове походження зазначених симптомів (шляхом визначення сироваткового рівня печінкових трансаміназ) і відмінити препарат.

Препарат не рекомендується пацієнтам з хронічним чи активним ураженням печінки.

У разі виникнення прогресуючих висипань на шкірі лікування препаратом необхідно припинити.

Системне застосування при оніхомікозі виправдане у випадку тотального ураження більшості нігтів, наявності вираженого піднігтьового гіперкератозу, неефективності попередньої місцевої терапії.

У процесі лікування (через 2 тижні і наприкінці курсу лікування) необхідно проводити протигрибкову обробку білизни, взуття.

У випадку будь-якої патологічної зміни крові у пацієнтів, які застосовували Тербінафін-КВ, слід рекомендувати можливу зміну медикаментозного лікування, включаючи припинення прийому Тербінафіну-КВ. У пацієнтів зі зниженою функцією нирок (кліренс креатиніну < 50 мл/хв  або рівень креатиніну сироватки крові > 300 мкмоль/л) застосування тербінафіну належним чином не вивчалося, тому таким пацієнтам не рекомендується застосовувати препарат.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Дані про вплив тербінафіну на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами відсутні, але слід враховувати можливість виникнення запаморочення при застосуванні препарату.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Тербінафін незначно впливає на кліренс препаратів, що метаболізуються за участі системи цитохрому Р 450 (циклоспорин, терфенадин, тріазолам, толбутамід, пероральні контрацептиви).

Тербінафін не впливає на кліренс антипірину або дигоксину, зменшує кліренс кофеїну, який вводився внутрішньовенно, на 19 %. Препарат зменшує кліренс дезипраміну на 82 % та збільшує кліренс циклоспорину на 15 %.

При одночасному застосуванні препарати, які викликають індукцію мікросомальних ферментів печінки (рифампіцин), прискорюють, а інгібітори цитохрому Р 450 (циметидин, терфенадин) уповільнюють елімінацію тербінафіну, що у разі необхідності подібної комбінованої терапії  може потребувати корекції дози тербінафіну.

Блокатори Н1-рецепторів гістаміну підвищують плазмову концентрацію тербінафіну за рахунок пригнічення його біотрансформації.

Тербінафін пригнічує метаболізм препаратів, що біотрансформуються за участі цитохрому CYP2D6 (трициклічні антидепресанти, бета-адреноблокатори, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, інгібітори МАО типу В та антиаритмічні препарати, включаючи клас 1А, 1В і 1С). Це необхідно враховувати у випадку, коли препарат, що застосовується, має малий діапазон терапевтичної концентрації.

У пацієнток, які одночасно приймали тербінафін і пероральні контрацептиви, у деяких випадках відзначалася нерегулярність менструального циклу, хоча частота цих порушень залишалась у межах величини, що спостерігалася при ізольованому застосуванні оральних контрацептивів.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Протигрибковий засіб групи аліламінів широкого спектра дії. Специфічно пригнічує ранній етап біосинтезу стеринів у клітині гриба шляхом інгібування ферменту скваленепоксидази у клітинній мембрані, що призводить до дефіциту ергостерину, внутрішньоклітинного накопичення сквалену і загибелі клітини гриба.

Активний щодо збудників дерматомікозів (Trichophyton, у т.ч. Т. rubrum, Т. mentagrophytes, Т. tonsurans, Т. verrucosum, Т. violaceum; а також Microsporum canis і Epidermophyton floccosum), дріжджоподібних грибів роду Candida (головним чином Candida albicans), збудника різнобарвного лишаю (Pityrosporum orbiculare або Malassezia furfur). На дерматофіти, плісняві та деякі диморфні гриби виявляє фунгіцидну дію; на дріжджові гриби – фунгістатичну або фунгіцидну дію залежно від їх виду. Максимальну ефективність виявляє щодо червоного трихофітону і патогенних грибів – пліснявих, пітиріазису і міцеліальних форм роду Candida.

При призначенні тербінафіну перорально у шкірі, волоссі і нігтях утворюються концентрації препарату, що забезпечують фунгіцидну дію.

Фармакокінетика. Після перорального введення з урахуванням метаболізму після першого проходження через печінку тербінафін добре абсорбується (>70 %), а абсолютна біодоступність тербінафіну  становить приблизно 50 %. Разова пероральна доза 250 мг тербінафіну показала середнє  значення пікових концентрацій у плазмі крові – 1,3 мкг/мл через 1,5 години після прийому.

За умов стабільного стану, у порівнянні з разовою дозою, пікова концентрація тербінафіну була у середньому на 25 % вище, а площа під кривою плазми збільшилася в 2,3 рази. На основі зростання площі під кривою у плазмі крові можна обрахувати ефективний період напіввиведення ~30 год. Їжа мало впливає на біодоступність тербінафіну (підвищення  площі під кривою приблизно     20 %), що не потребує коригування дози.

Тербінафін активно зв’язується з протеїнами плазми крові (99 %). Він швидко дифундує через дерму та концентрується у ліпофільному роговому шарі. Тербінафін також виділяється у шкірному салі і досягає високих концентрацій у волосяних фолікулах, волоссі та шкірі. Доведено, що тербінафін розподіляється у нігтьові пластинки протягом перших тижнів після початку терапії.

Тербінафін швидко  метаболізується за участі не менше семи ізоферментів цитохрому Р450, при цьому основну роль відіграють ізоферменти CYP2C9, CYP1A2, CYP3A4, CYP2C8, CYP2C19. Не виявлено змін рівноважної концентрації тербінафіну у плазмі крові залежно від віку, але у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки може бути сповільнена швидкість виведення препарату, що призводить до вищих концентрацій тербінафіну у крові.

Внаслідок біотрансформації тербінафіну утворюються метаболіти, які не мають протигрибкової активності і виводяться переважно з сечею.

Фармакокінетичні дослідження разової дози у пацієнтів з нирковим ураженням (кліренс креатиніну <50 мл/хв) або з раніше існуючими захворюваннями печінки показали, що кліренс препарату може знизитися приблизно на 50 %.

 

Фармацевтичні характеристики.

 

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки плоскоциліндричної форми зі скошеними краями і рискою, білого або майже білого кольору.

 

Термін придатності.  4 роки.

 

Умови зберігання. В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. По 7 таблеток у блістері; по 2 блістери у пачці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. ПАТ «Київський вітамінний завод».

 

Місцезнаходження. 04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.