КОРГЛІКАРД

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС", м. Харків, Україна

Міжнародна непатентована назва:

АТ код: C01AX

Форма випуску: Розчин для внутрішньовенного введення, 0,6 мг/мл по 1 мл в ампулах № 10

Діючі речовини: 1 мл розчину містить корглікону 0,6 мг

Допоміжні речовини: Хлорбутанолугідрат, вода для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група: Серцеві глікозиди

Показання: Гостра і хронічна серцева недостатність (при непереносимості препаратів дигіталісу).

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3р.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/5767/01/01

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

КОРГЛІКАРД

(CORGLYCARD)

 

 

Склад:

діюча речовина: 1 мл розчину містить корглікону  0,6 мг;

допоміжні речовини: хлорбутанолугідрат, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група.

Серцеві глікозиди. Код АТС С01А Х.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Гостра і хронічна серцева недостатність (при непереносимості препаратів дигіталісу).

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату, а також до інших серцевих глікозидів. Серцева недостатність при порушенні діастолічної функції, гострий інфаркт міокарда, атріовентрикулярна блокада різного ступеня, брадикардія, екстрасистолія, синдром слабкості синусового вузла без імплантованого водія ритму, нестабільна стенокардія, синдром гіперчутливості каротидного синусу, гострий міокардит, ендокардит, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, констриктивний перикардит, аневризма грудного відділу аорти, ізольований мітральний стеноз, WPW синдром, гіперкальціємія, гіпокаліємія, глікозидна інтоксикація.

 

Спосіб застосування та дози.

Корглікард вводять внутрішньовенно. Введення здійснювати повільно протягом 5-6 хвилин (препарат розводити тільки у 10-20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду) 1-2 рази на добу. Дорослим вводити у разовій  дозі 0,5-1  мл,  дітям  від 2  до 5  років – по  0,2-0,5  мл;  від  6  до

12 років – по 0,5-0,75 мл. При  введенні  2  рази  на  добу  інтервал  між  ін’єкціями  становить

8-12 годин.

Максимальні дози для дорослих внутрішньовенно: разова – 1 мл, добова – 2 мл.

 

Побічні реакції.

З боку серцево-судинної системи: препарат може спричинити порушення серцевого ритму за рахунок впливу на автоматизм і провідність, особливо при швидкому введенні (екстрасистолія, атріовентрикулярна блокада, брадиаритмія, шлуночкові аритмії, уповільнення AV-провідності).

З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, сухість у роті, анорексія, дискомфорт і біль в епігастрії.

 

 

З боку нервової системи та органів чуття: сплутаність свідомості, біль і парестезія в кінцівках, апатія, слабкість, безсоння, запаморочення, головний біль, порушення сприймання кольорів, при тривалому застосуванні – випадання полів зору, зниження гостроти зору.

З боку шкіри: анафілактичний шок, висипання.

Інші: гіпокаліємія, гінекомастія (при тривалому застосуванні); алергічні реакції, включаючи кропив’янку, свербіж; зміни в місці введення.

 

Передозування.

Симптоми:

з боку серцево-судинної системи: аритмії, у тому числі брадикардія, атріовентрикулярна блокада, шлуночкова тахікардія або екстрасистолія, фібриляція шлуночків;

з боку травного тракту: анорексія, нудота, блювання, діарея;

з боку центральної нервової системи та органів чуття: головний біль, підвищена стомлюваність, запаморочення, рідко – порушення сприймання кольорів, зниження гостроти зору, скотоми, макро- і мікропсія, дуже рідко – сплутаність свідомості, синкопальні стани.

Лікування. При розвитку глікозидної інтоксикації, виникненні аритмії внутрішньовенно краплинно вводити препарати калію, бажано без інсуліну (введення припинити при концентрації калію у сироватці крові 5 мEq/л). Препарати калію протипоказані при порушенні AV-провідності. При вираженій брадикардії призначають розчин атропіну сульфату. Показана оксигенотерапія. Як антидотний засіб призначають унітіол (у перші 2 дні вводять підшкірно з розрахунку 0,05 г препарату (1 мл 5 % розчину) на 10 кг маси тіла хворого 3-4 рази на добу, потім 1-2 рази на добу до припинення кардіотоксичної дії Корглікарду). Терапія симптоматична.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю.

 

Діти.

Застосовують дітям від 2 років.

 

Особливості застосування.

В осіб з порушенням функції нирок, осіб літнього віку, ослаблених хворих, з імплантованим електростимулятором необхідно ретельно підбирати дозу. При застосуванні Корглікарду слід контролювати електролітний баланс. При порушенні видільної функції нирок необхідно зменшити дозу препарату для запобігання виникненню глікозидної інтоксикації. Імовірність розвитку глікозидної інтоксикації підвищується також при гіпокаліємії, гіпомагніємії, гіперкальціємії, вираженій дилатації порожнин серця, легеневому серці, алкалозі, у осіб літнього віку.

При швидкому внутрішньовенному введенні можливий розвиток брадиаритмії, шлуночкової тахікардії, атріовентрикулярної блокади та зупинки серця. Для профілактики цього ефекту добову  дозу можна розподілити на 2-3 введення. Лікування проводять під постійним контролем електрокардіограми. Слід бути обережними, призначаючи препарат при тиреотоксикозі і передсердній екстрасистолії внаслідок можливості переходу у мерехтіння передсердь.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Під час застосування Корглікарду не рекомендується керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами, що потребують швидкості психомоторних реакцій.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Адреноміметичні засоби. Одночасне застосування ефедрину гідрохлориду, адреналіну гідрохлориду або норадреналіну гідротартрату, а також селективних бета-адреноміметичних засобів із серцевими глікозидами може спричинити виникнення аритмії серця.

 

 

Антагоністи кальцію (особливо верапаміл), хінідин, еритроміцин, тетрациклін, аміодарон уповільнюють виведення та збільшують концентрацію препарату у плазмі крові. У випадку необхідності одночасного застосування дозу Корглікарду зменшують у 2 рази.

Аміназин та інші фенотіазинові похідні. Дія серцевих глікозидів зменшується.

Антихолінестеразні препарати. При одночасному застосуванні антихолінестеразних препаратів із серцевими глікозидами брадикардія посилюється. При необхідності її можна усунути або послабити введенням атропіну сульфату.

Глюкокортикостероїди. При виникненні гіпокаліємії внаслідок тривалого лікування глюкокортикостероїдами можливе збільшення небажаних ефектів серцевих глікозидів.

Діуретичні засоби. При одночасному застосуванні діуретичних засобів із серцевими глікозидами дія останніх посилюється. При одночасному їх застосуванні потрібно дотримуватися оптимального дозування.

Препарати калію. Під впливом препаратів калію небажані ефекти серцевих глікозидів зменшуються.

Препарати кальцію. При лікуванні серцевими глікозидами парентеральне застосування препаратів кальцію небезпечне, оскільки кардіотоксичні ефекти посилюються.

Інсулін. При одночасному застосуванні з інсуліном підвищується ризик глікозидної інтоксикації.

Кислоти етилендіамінтетраоцтової динатрієва сіль (ЕДТА). Спостерігається зниження ефективності та токсичності серцевих глікозидів.

Препарати кортикотропіну. Дія серцевих глікозидів під впливом кортикотропіну може посилюватися.

Похідні ксантину. Препарати кофеїну або теофіліну збільшують ризик порушення ритму серця.

Натрію аденозинотрифосфат. Не слід призначати натрію аденозинотрифосфат одночасно з серцевими глікозидами.

Ергокальциферол. При гіпервітамінозі, спричиненому ергокальциферолом, можливе посилення дії серцевих глікозидів, зумовлене розвитком гіперкальціємії.

Наркотичні анальгетики. Комбінація фентанілу та серцевих глікозидів може стати причиною  артеріальної гіпотензії.

Парацетамол. Клiнiчне значення цiєї взаємодiї вивчено недостатньо, але є данi про зменшення видiлення нирками серцевих глікозидів пiд впливом парацетамолу.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Корглікард належить до групи серцевих глікозидів і за своїм специфічним ефектом близький до строфантину, але має тривалішу дію. Механізм дії лікарського засобу Корглікону пов’язаний з блокадою Nа+-К+-АТФ-ази кардіоміоцитів, впливом на  енергетичне забезпечення скорочувального процесу міофібрил. Препарат має позитивну міотропну дію, негативний хроно- та дромотропний ефект, незначно уповільнює серцевий ритм і провідність за пучком Гіса. Препарат поліпшує гемодинаміку, знижує активність симпатоадреналової системи. Препарат має седативний вплив на центральну нервову систему.

Фармакокінетика.

Ефект препарату після введення у вену спостерігається через 3-5 хвилин, досягає максимуму у межах 30 хвилин. Препарат не зв’язується з білками плазми крові, не метаболізується в організмі. Екскретується у незміненому вигляді переважно з сечею. Практично не має кумулятивної дії. Період напіввиведення з  організму  (головним  чином  нирками)  –  приблизно

28 годин.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина, злегка жовтуватого кольору, зі специфічним слабким запахом.

 

 

 

 

 

Несумісність.

Не слід змішувати препарат з іншими лікарськими засобами в одній ємкості.

 

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

По 1 мл в ампулах, по 10 ампул у пачці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС».

 

Місцезнаходження.