ПУРЕГОН®

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Органон (Ірландія) Лтд./Н.В.Органон, Ірландія/Нідерланди

Міжнародна непатентована назва: Follitropin beta

АТ код: G03GA06

Форма випуску: Розчин для ін'єкцій, 100 МО/0,5 мл по 0,5 мл у флаконах № 1, № 5, № 10

Діючі речовини: 0,5 мл містить фолітропіну бета 100 МО

Допоміжні речовини: сахароза, натрію цитрат, полісорбат 20, L-метіонин, 0,1 Н кислота хлористоводнева та/або натрію гідроксид, вода для ін’єкцій

Фармакотерапевтична група: Гормони гіпофіза та гіпоталамуса

Показання: У жінок – лікування жіночого безпліддя у таких клінічних випадках:
– ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) у жінок, у яких лікування кломіфен-цитратом неефективне;
– для контролю гіперстимуляції яєчників при індукції множинного розвитку фолікулів під час проведення методик допоміжної репродукції (наприклад, у методиках екстракорпорального запліднення/перенесення ембріонів (ЕКЗ/ПE), ін’єкцій сперматозоїдів у маткові труби (ВМІ) та інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїдів (ІКСІ).
У чоловіків – недостатній сперматогенез унаслідок гіпогонадотропного гіпогонадизму.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3 роки

Номер реєстраційного посвідчення: UA/5023/01/03



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ПУРЕГОН®

(PUREGON®)

 

Склад:

діюча речовина: follitropin beta;

0,5 мл містить фолітропіну бета 100 МО;

допоміжні речовини: сахароза, натрію цитрат, полісорбат 20, L-метіонин, 0,1 Н кислота хлористоводнева та/або натрію гідроксид,  вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма.

Розчин для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група.

Гонадотропіни та інші стимулятри овуляції. Фолітропін бета. Код АТС G03G A06.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

У жінок – лікування жіночого безпліддя у таких клінічних випадках:

– ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) у жінок, у яких лікування кломіфен-цитратом неефективне;

– для контролю гіперстимуляції яєчників при індукції множинного розвитку фолікулів під час проведення методик допоміжної репродукції (наприклад, у методиках екстракорпорального запліднення/перенесення ембріонів (ЕКЗ/ПE), ін’єкцій сперматозоїдів у маткові труби (ВМІ) та інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїдів (ІКСІ).

У чоловіків – недостатній сперматогенез унаслідок гіпогонадотропного гіпогонадизму.

 

Протипоказання.

Для чоловіків та жінок:

• гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату;
• пухлини яєчників, молочної залози, матки, яєчок, гіпофіза або гіпоталамуса;
• первинна недостатність статевих залоз.

Додатково для жінок:

• вагітність;
• вагінальні кровотечі невстановленої етіології;
• кісти яєчників або збільшення яєчників, не пов’язане із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ);
• порушення анатомії репродуктивних органів, не сумісне з вагітністю; 
• фіброма матки, не сумісна з вагітністю.

 

 

 

Спосіб застосування та дози.

Лікування Пурегоном необхідно розпочинати під наглядом лікаря, який має досвід у лікуванні безпліддя.

Першу ін’єкцію препарату слід виконувати під безпосереднім медичним наглядом.

При використанні шприца необхідно враховувати, що вводиться на 18 % менше фолікулостимулюючого гормона (ФСГ), ніж при використанні ручки-інжектора. Це слід враховувати при переході від шприца на ручку-інжектор, і навпаки, в одному циклі лікування. Корекція дози особливо необхідна при переході від шприца  на ручку, щоб уникнути неприпустимого завищення дози введення.

Дозування для  жінок

Дозу підбирають індивідуально, залежно від реакції яєчників. Для цього проводять УЗД і визначають рівень естрадіолу у плазмі крові.

Для досягнення ефекту лікування необхідно проведення максимум 3 курсів лікування при обох показаннях. Досвід проведення штучного запліднення свідчить про те, що протягом перших 4 курсів лікування існує найбільша ймовірність завагітніти і в подальшому поступово знижується.

Ановуляція

Рекомендується  послідовна схема лікування. Зазвичай вона розпочинається зі щоденного введення 50 МО Пурегону, яке проводять протягом 7 днів. У разі відсутності відповіді яєчників щоденну дозу поступово збільшують, поки не буде досягнуто росту фолікулів або підвищення рівня естрадіолу, що свідчить про достатню реакцію яєчників. Оптимальним вважається щоденне збільшення концентрації естрадіолу у плазмі крові на 40-100 %.

Отриману таким чином дозу підтримують до досягнення стану преовуляції. Стан преовуляції визначається як наявність домінантного фолікула діаметром 18 мм (за даними УЗД) та/або концентрації естрадіолу у плазмі крові 300-900 пікограм/мл (1000-3000 пмоль/л). Зазвичай для досягнення цього стану потрібно 7-14 днів лікування. Після цього введення Пурегону припиняють та індукують овуляцію введенням людського хоріонічного гонадотропіну (лХГ). Якщо кількість фолікулів, які відповідають, занадто велика або концентрація естрадіолу збільшується дуже швидко, тобто більш ніж у 2 рази за добу протягом 2-3 наступних днів, то щоденну дозу слід зменшити. Оскільки кожен фолікул діаметром понад 14 мм найбільш придатний  до  запліднення  при  наявності  кількох преовулянтних фолікулів діаметром більше 14 мм існує висока ймовірність багатоплідної вагітності. У цьому разі лХГ не вводять і вживають заходів щодо попередження багатоплідної вагітності.

Контроль гіперстимуляції яєчників під час проведення методик допоміжної репродукції.

Застосовують різні схеми стимуляції. Протягом щонайменше 4 перших днів рекомендується вводити 100-225 МО препарату. Після цього дозу можна підбирати індивідуально, виходячи з реакції яєчників. У клінічних дослідженнях було показано, що зазвичай буває достатнім застосування підтримуючої дози 75-375 МО протягом 6-12 днів, але у деяких випадках може знадобитися і триваліше лікування.

Пурегон® можна застосовувати як ізольовано, так і в комбінації з агоністом або антагоністом гонадотропін-релізинг гормона (ГнРГ) для запобігання передчасному формуванню жовтого тіла. При застосуванні агоніста ГнРГ можуть знадобитися більш високі дози Пурегону для досягнення відповідного росту фолікулів.

Реакцію яєчників контролюють шляхом УЗД і визначення концентрації естрадіолу у плазмі крові. При наявності не менше 3-х фолікулів діаметром 16-20 мм (за даними УЗД) і позитивної реакції яєчників (концентрації естрадіолу у плазмі крові – 300-400 пкг/мл (1000-1300 пмоль/л) на кожен фолікул діаметром понад 18 мм), індукують кінцеву фазу дозрівання фолікула шляхом введення лХГ. Через 34-35 год проводять аспірацію яйцеклітин.

Дозування для чоловіків

Пурегон® слід призначати у дозуванні 450 МО на тиждень, бажано загальну тижневу дозу розподілити на 3 дози по 150 МО, лікування проводити разом з лХГ.  Лікування слід продовжувати щонайменше протягом 3-4 місяців, саме в цей період очікується покращання сперматогенезу. Для оцінки ефективності через 4-6 місяців після початку лікування рекомендується провести аналіз сперми. У разі відсутності зрушень комбіноване лікування можна продовжити; клінічний досвід свідчить, що для відновлення сперматогенезу період лікування має становити 18 місяців або довше.

Спосіб застосування

Для запобігання болісних відчуттів при виконанні ін’єкції і для зведення до мінімуму витікання з місця ін’єкції розчин Пурегону слід негайно вводити підшкірно. Необхідно чергувати ділянки підшкірного введення, щоб запобігти розвитку жирової атрофії.

Підшкірне введення Пурегону може бути виконано пацієнткою або членом родини при наданні відповідних інструкцій лікарем. Самостійно застосовувати Пурегон® можуть лише відповідно підготовлені пацієнтки, проте під контролем спеціаліста.

Інструкція щодо  введення препарату

Розчин не можна застосовувати, якщо в ньому містяться чужорідні частинки або якщо він непрозорий. Вміст флакона необхідно використати одразу після проколювання гумової пробки голкою. Залишки розчину після ін’єкції слід вилити.

Крок 1 – підготування шприца.

Для введення Пурегону слід використовувати стерильні одноразові шприці і голки. Об’єм шприца має бути  невеликим,  щоб можна було  з більшою точністю набрати необхідну дозу.

Не застосовувати розчин, якщо в ньому містяться чужорідні частинки або якщо він непрозорий. Спочатку зняти з флакона кришку. З’єднати шприц із голкою і проткнути голкою гумову пробку  флакона. Набрати розчин у шприц і замінити цю голку на голку для ін’єкцій. Тримаючи  шприц  голкою догори, обережно  постукати по ньому, щоб піднялися бульбашки повітря. Потім натиснути  на поршень до виходу з голки всіх бульбашок повітря і переконатися, що в шприці залишився тільки розчин Пурегону. У разі необхідності поршень можна просунути далі, щоб точно встановити об'єм розчину для введення.

Крок 2 –  місце введення.

Найкращим місцем для підшкірної ін’єкції є частина живота навколо пупка, де шкіра не натягнута  і є прошарок жирової тканини. При проведенні кожної наступної ін’єкції необхідно дещо  змінювати місце введення. Препарат можна вводити і в інші місця. Лікар або медсестра мають поінформувати пацієнта, в яке місце краще робити ін’єкцію.

Крок 3 –  підготовка ділянки введення.

Навіть незначне подразнення (легке потирання або пощипування) ділянки шкіри, вибраної для ін’єкції, стимулює нервові закінчення та знижує неприємні відчуття при введенні голки. Руки слід вимити, а місце ін’єкції – протерти дезінфікуючим розчином (наприклад, 0,5% хлоргексидином) для видалення поверхневих бактерій. Дезінфікуючий розчин слід нанести на ділянку діаметром близько 5 см навколо місця майбутнього введення і  залишити на шкірі для висихання принаймні 1 хв.

Крок 4 –  введення голки.

Трохи відтягнути шкіру, сформувавши складку шкіри в  ділянці введення голки. Іншою рукою вставити голку в шар шкіри під кутом 90 градусів.

Крок 5 –  перевірка правильного положення голки.

Якщо голку ввести правильно, поршень шприца буде дуже важко витягти назад. Якщо при відтягуванні поршня у шприці з’явилася кров, це свідчить про те, що  кінець голки потрапив у судину. Якщо це трапилось, вийняти голку зі шприцом і притискати до цього місця  тампон із дезінфікуючим засобом; виділення крові з місця уколу припиниться  через 1-2 хв. Розчин у шприці не можна застосовувати для наступного введення, його необхідно вилити. Потім взяти нову голку і шприц, новий флакон Пурегону і повторити всю процедуру, починаючи з першого кроку.

Крок 6 – введення розчину.

Щоб правильно ввести розчин і не спричинити пошкодження тканин шкіри, необхідно натискати на поршень повільно і з однаковим зусиллям.

Крок 7 – видалення зі шкіри шприца з голкою.

Швидко витягти голку зі шприцом і притиснути до місця ін’єкції тампон з дезінфікуючим розчином.  Легкий масаж місця введення з незначним надавлюванням допоможе рівномірно розподілитися розчину Пурегону та запобігти неприємним відчуттям.

 

 

Побічні реакції.

Застосування препарату Пурегон® може супроводжуватися розвитком місцевих реакцій у ділянці ін’єкції.  Нечасто спостерігалися генералізовані алергічні реакції.

Також можуть спостерігатися:

у жінок: під час клінічних досліджень препарату гіперстимуляція яєчників спостерігалася у 3 % випадків. Клінічними симптомами помірної гіперстимуляції яєчників є біль у ділянці таза і/або застійні явища, біль у черевній порожнині і/або здуття живота, симптоми з боку молочних залоз і збільшення яєчників.

У таблиці нижче наведені побічні реакції відповідно до систем органів та частоти спостереження.

 

1. Симптоми з боку молочних залоз: напруженість, біль та/або набухання та біль у сосках.

2. Реакції у місці ін’єкцій: синці, біль, почервоніння, припухлість і свербіж.

3. Генералізовані реакції підвищеної чутливості: еритема, кропив’янка, висипання та свербіж.

 

Крім того, повідомлялося про ектопічну вагітність, викидні та багатоплідні вагітності.

При лікуванні Пурегоном у комбінації з хоріонічним гонадотропіном у рідкісних випадках можливий розвиток тромбоемболії.

У чоловіків:

у таблиці нижче наведені побічні реакції відповідно до систем органів та частоти спостереження:

Передозування.

Дані про гостру токсичність Пурегону відсутні. Але занадто висока доза ФСГ може призвести до гіперстимуляції яєчників. У такому разі необхідно негайно припинити введення Пурегону і провести, у разі необхідності симптоматичне лікування.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Застосування препарату у період вагітності протипоказане.
У разі ненавмисного застосування під час вагітності, клінічних даних недостатньо, щоб виключити тератогенний ефект рекомбінантного ФСГ.

Годування груддю. Немає жодної інформації на підставі клінічного дослідження або дослідження на тваринах щодо виділення фолітропіну бета в грудне молоко. Малоймовірно, що фолітропін бета виділяється у жіноче молоко через його високу молекулярну масу. Якщо б фолітропін бета виділявся в жіноче молоко, він би розпадався у шлунково-кишковому тракті дитини. Фолітропін бета може впливати на продукування молока.

 

Діти.

Препарат застосовують лише дорослим.

 

Особливості застосування.

Препарат може містити залишкові кількості стрептоміцину та/або неоміцину. Ці антибіотики можуть спричиняти реакції підвищеної чутливості у пацієнтів. Перед початком лікування слід виключити наявність ендокринних захворювань, які не належать до захворювань статевих залоз (наприклад, захворювань щитовидної залози, надниркових залоз або гіпофіза).

Після індукції овуляції за допомогою гонадотропних препаратів існує підвищений ризик розвитку багатоплідної вагітності. Відповідно підібрана доза ФСГ має попереджувати множинний розвиток фолікулів. Багатоплідна вагітність, особливо на пізніх термінах, підвищує ризик ускладнень у пологовому та перинатальному періодах. Тому необхідно попереджувати пацієнтів про потенційний ризик багатоплідної вагітності/пологів перед початком лікування.

Після лікування фолітропіном бета і після лікування іншими гонадотропінами повідомлялося про перекручення яєчника. Це може бути пов’язано з іншими факторами ризику, такими як синдром гіперстимуляції яєчників, вагітність, попередні хірургічні втручання у черевній порожнині, випадки перекручення яєчника в анамнезі, кісти яєчників або їх наявність в анамнезі і полікістози яєчників. Пошкодження яєчника внаслідок зменшення кровопостачання може бути зменшене при ранньому діагностуванні та якомога швидшому розкручуванні яєчника.

Оскільки у жінок, яким проводять штучне запліднення, часто виявляють аномалії маткових труб, у них існує підвищений ризик розвитку позаматкової вагітності. Тому дуже важливе раннє УЗД підтвердження внутрішньоматкового розташування плода. У жінок, які застосовують методи допоміжної репродукції, ризик розвитку переривання вагітності вищий, ніж при природному зачатті.

Частота виникнення вроджених аномалій розвитку після проведення програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) дещо вища, ніж при неплановому зачатті, що пояснюється різницею у характеристиках батьків (вік матері, характеристики сперми), а також незначним підвищенням ймовірності ризику багатоплідної вагітності при проведенні ДРТ. Проте немає даних, що застосування гонадотропінів під час проведення ДРТ пов’язано з підвищенням ризику вроджених вад розвитку.

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ).

До початку лікування і регулярно у процесі лікування слід проводити УЗД розвитку фолікулів і визначати рівень естрадіолу у плазмі крові. Крім можливого розвитку великої кількості фолікулів, може спостерігатися дуже швидке зростання концентрації естрадіолу (тобто більш ніж у 2 рази за добу протягом 2-3 наступних днів), яка може досягти найвищих значень. Діагноз гіперстимуляції яєчників може бути підтверджений УЗД. Якщо відбувається така небажана гіперстимуляція яєчників (тобто не як частина контрольованої гіперстимуляції яєчників у програмах допоміжних репродуктивних технологій), введення препарату необхідно припинити. У цьому випадку слід запобігати настанню вагітності, і відмінити застосування лХГ, тому що це може викликати, на додаток до множинної овуляції, розвиток синдрому гіперстимуляції яєчників. Клінічні симптоми і ознаки синдрому гіперстимуляції яєчників легкого ступеня включають біль у черевній порожнині, нудоту, діарею і легке або помірне збільшення яєчників і кіст яєчників. У зв’язку із синдромом гіперстимуляції яєчників повідомлялося про транзиторні відхилення від норми показників функції печінки, що свідчать про дисфункцію печінки, які можуть супроводжуватися морфологічними змінами біопсії печінки. У рідкісних випадках має місце тяжкий синдром гіперстимуляції яєчників, який може бути небезпечним для життя. Він характеризується розвитком великих кіст яєчників (що можуть розірватися), асцитом, часто гідротораксом і збільшенням маси тіла. У рідкісних випадках у зв’язку з гіперстимуляцією яєчників може розвиватися венозна або артеріальна тромбоемболія. У жінок із загальними факторами ризику розвитку тромбозу, такими як особистий або сімейний анамнез, ожиріння високого ступеня (індекс маси тіла > 30 кг/м2), тромбофілія, може бути підвищений ризик розвитку венозної або артеріальної тромбоемболії при лікуванні гонадотропінами, навіть без розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників. У таких випадках слід зважити переваги штучного запліднення та ризику.

Підвищений рівень ендогенного ФСГ у чоловіків є ознакою первинної недостатності функції яєчок. У таких пацієнтів лікування цим препаратом не ефективне.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Не впливає.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування Пурегону® і кломіфен-цитрату може посилити реакцію яєчників.

Після проведення десенситизації гіпофіза за допомогою аналогів гонадотропіну релізинг-гормона, для досягнення достатньої реакції яєчників може знадобитися більш висока доза Пурегону.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Пурегон® містить рекомбінантний фолікулостимулюючий гормон (ФСГ). Його отримують за допомогою технології рекомбінантної ДНК, використовуючи культуру клітин яєчників китайського хом’яка, в які вбудовані субодиниці гена людського ФСГ. Первинна амінокислотна послідовність рекомбінантної ДНК ідентична натуральному людському ФСГ. При цьому існують невеликі різниці у структурі вуглеводневого ланцюга.

ФСГ необхідний для забезпечення нормального росту та дозрівання фолікулів і для синтезу статевих стероїдних гормонів. Рівень ФСГ у жінок є фактором, який визначає початок і тривалість розвитку фолікулів, і, отже, визначає кількість дозріваючих фолікулів, а також час їх дозрівання. Таким чином, Пурегон® можна застосовувати для стимуляції розвитку фолікулів і синтезу стероїдів при деяких порушеннях функцій яєчників. Крім того, Пурегон® може застосовуватися для індукції множинного розвитку фолікулів при проведенні штучного запліднення, наприклад, у методиках екстракорпорального запліднення/пересаджування ембріона (ЕКЗ/ПE), ін’єкції сперматозоїдів у маткові труби та інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїдів. Після лікування Пурегоном зазвичай вводять людський хоріонічний гонадотропін (лХГ) для стимуляції останньої фази розвитку фолікулів, продовження мейозу та розриву фолікулів.

При порівнянні Пурегону® та сечового ФСГ під час клінічних досліджень було показано, що при лікуванні Пурегоном® для досягнення преовуляторного стану потрібна менша загальна доза та коротший термін лікування. Тому вважається більш доцільним введення нижчої дози Пурегону®, ніж застосування сечового ФСГ. Це має значення не тільки для оптимізації розвитку фолікулів, але й для зниження ризику небажаної гіперстимуляції яєчників.

Фармакокінетика. Після підшкірного введення Пурегону® максимальна концентрація ФСГ у плазмі крові досягається приблизно через 12 годин. Завдяки поступовому виділенню препарату із ділянки ін’єкції і тривалому періоду напіввиведення (від 12 до 70 годин, у середньому – 40 годин) рівень ФСГ залишається підвищеним протягом 24-48 годин, у зв’язку з чим повторне введення тієї ж самої дози ФСГ призводить до подальшого збільшення концентрації ФСГ у 1,5-2 рази порівняно з першим введенням. Це дозволяє досягнути терапевтичної концентрації ФСГ у крові. Фармакокінетичні показники після внутрішньом’язового і підшкірного введення Пурегону® суттєво не відрізняються. При таких шляхах уведення бідоступність препарату становить приблизно 77 %. Рекомбінантний ФСГ біохімічно подібний до ФСГ із сечі людини і так само розподіляється, метаболізується і виводиться з організму.

 

Фармацевтичні характеристики:

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин.

 

Несумісність.

При відсутності досліджень несумісності цей препарат не застосовувати разом із будь-яким іншим  лікарським засобом.

 

Термін придатності.

3 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі 2 - 8 °С. Не заморожувати.

 

Упаковка.

По 0,5 мл у флаконах. По 1 флакону або 5 флаконів, або 10 флаконів у картонній коробці.

 

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

Виробник.

Н.В. Органон, Нідерланди / N.V.Organon, the Netherlands.

            Органон (Ірландія) Лтд, Ірландія / Organon (Ireland) Ltd, Ireland.

                                 

Місцезнаходження.

Клоостерштраат 6, 5349 АВ Осс, Нідерланди / Kloosterstraat 6, 5349 AB Оss, the Netherlands.