Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Алкем Лабораторіз Лтд., Індія

Міжнародна непатентована назва: Amoxicillin and enzyme inhibitor

АТ код: J01CR02

Форма випуску: Порошок для оральної суспензії, 125 мг/31,25 мг в 5 мл по 100 мл у флаконах № 1

Діючі речовини: 5 мл суспензії містять амоксициліну тригідрату, еквівалентно амоксициліну 125 мг, клавуланату калію із силоїдом (1:1), еквівалентно клавулановій кислоті 31,25 мг

Допоміжні речовини: маніт (E 421), натрію цитрат, кислота лимонна, моногідрат; натрію бензоат (Е 211), ксантанова камедь, кремнію діоксид колоїдний безводний, м’ятний ароматизатор DC-117, аспартам (Е 951)

Фармакотерапевтична група: Препарати групи пеніциліну

Показання: Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими штамами мікроорганізмів до комбінації амоксицилін/клавуланова кислота:
- інфекції ЛОР-органів, у т.ч. рецидивуючі тонзиліти, синусити, середні отити;
- інфекції дихальних шляхів, у т.ч. загострення хронічного бронхіту, лобарні та бронхопневмонії;
- інфекції сечовидільної системи, у т.ч. цистити, уретрити, пієлонефрити;
- інфекції шкіри та м'яких тканин, у т.ч. запалення підшкірної клітковини, укуси тварин.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2 роки

Номер реєстраційного посвідчення: UA/4469/02/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

КЛАВАМ

(CLAVAM)

 

Склад:

діючі речовини: амоксицилін та клавуланова кислота;

5 мл суспензії містять амоксициліну тригідрату, еквівалентно амоксициліну 125 мг, клавуланату калію із силоїдом (1:1), еквівалентно клавулановій кислоті 31,25 мг;

допоміжні речовини: маніт (E 421), натрію цитрат, кислота лимонна, моногідрат; натрію бензоат (Е 211), ксантанова камедь, кремнію діоксид колоїдний безводний, м’ятний ароматизатор DC-117, аспартам (Е 951).

 

Лікарська форма. Порошок для оральної суспензії.

 

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Пеніциліни.  Код АТС J01C R02.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими штамами мікроорганізмів до комбінації амоксицилін/клавуланова кислота:

- інфекції ЛОР-органів, у т.ч. рецидивуючі тонзиліти, синусити, середні отити;

-  інфекції дихальних шляхів, у т.ч. загострення хронічного бронхіту, лобарні та      бронхопневмонії;

-  інфекції сечовидільної системи, у т.ч. цистити, уретрити, пієлонефрити;

-  інфекції шкіри та м'яких тканин, у т.ч. запалення підшкірної клітковини, укуси тварин.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до амоксициліну, клавуланової кислоти, бета-лактамів, у тому числі до пеніцилінів та цефалоспоринів, карбапенему, монобактаму. Захворювання травного тракту (у тому числі коліт, пов’язаний із застосуванням антибіотиків), хронічна ниркова та печінкова недостатність, холестатична жовтяниця,  гепатит,  тяжкі порушення функцій печінки, спричинені застосуванням антибіотиків групи пеніцилінів в анамнезі, інфекційний мононуклеоз, лімфолейкоз, фенілкетонурія.

 

Спосіб застосування та дози.

Дози зазначено в одиницях амоксицилін/кислота клавуланова. При підборі дози препарату слід враховувати:

- очікувані патогенні мікроорганізми та їх вірогідну чутливість до діючих речовин;

- тяжкість і локалізацію інфекції;

- вік, масу тіла і стан функції нирок пацієнта.

У разі необхідності слід розглянути доцільність застосування альтернативних форм препарату (наприклад тих,  що містять більш високі дози  амоксициліну та/або різне співвідношення амоксициліну і кислоти клавуланової).

Тривалість терапії залежить від перебігу захворювання. Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без консультації лікаря.

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг: разова доза – 500 мг/125 мг 3 рази на добу.

Діти з масою тіла < 40 кг: від 20 мг/5 мг на 1 кг маси тіла на добу (при інфекціях легкої та середньої тяжкості) до 60 мг/15 мг  на 1 кг маси тіла на добу (при тяжких інфекціях) у вигляді трьох окремих доз.

Рекомендації щодо дозування дітям наведено у таблиці нижче.

 

 

УВАГА! Точні добові дози розраховуються відповідно до маси тіла дитини, а не її віку. Пацієнти літнього віку

Коригування дози не потрібне.

Порушення функції нирок

Коригування дози базується на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну та залежить від швидкості клубочкової фільтрації. Для пацієнтів із кліренсом креатиніну понад 30 мл/хв регулювання дози не потрібне.

Дорослі і діти з масою тіла ≥ 40 кг

 

Діти з масою тіла < 40 кг

 

Порушення функції печінки

Препарат застосовують з обережністю. Слід регулярно контролювати функцію печінки.

 

Спосіб застосування

Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку травного тракту препарат слід приймати на початку прийому їжі.

Розпочинати лікування можна з парентерального введення препарату, а продовжувати формою препарату для перорального застосування.

Приготування   100  мл   суспензії:   перед   застосуванням   перевірити   цілісність   кришки,   що закривається. Струсити флакон, щоб  порошок відділився від стінок і дна. Додати питну воду двома порціями (спочатку до 2/3, а потім до мітки на флаконі), струшуючи кожен раз. ПЕРЕД КОЖНИМ ПРИЙОМОМ ДОБРЕ ЗБОВТАТИ.

 

Побічні реакції. 

Інфекції та інвазії: кандидоз шкіри та слизових оболонок, розвиток суперінфекцій.

З боку крові  та лімфатичної  системи: еозинофілія, тромбоцитоз, оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія, гіпоплазія кісткового мозку, оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія, збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.

З боку імунної системи:  ангіоневротичний набряк, анафілаксія/шок, синдром, схожий на сироваткову хворобу, (кропив`янка або шкірні висипання, що супроводжувались артритом, артралгією, міалгією та підвищенням температури тіла, а також бронхоспазмом), алергічний васкуліт.

Неврологічні розлади:  запаморочення, безсоння, головний біль, судоми, сплутаність свідомості, збудження, гіперактивність. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих, хто отримує високі дози препарату.

З боку травного тракту: діарея,  нудота, блювання, порушення травлення,  абдомінальний біль, стоматит, потемніння язика, забарвлення зубної емалі (видаляється зубною щіткою), кандидоз, антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт).

Гепатобіліарні  порушення:  минущі підвищення рівня сироваткових трансаміназ (АСТ та/або АЛТ), лактатдегідрогенази та лужної фосфатази; порушення функцій печінки, холестатична жовтяниця, холестатичний гепатит, гепатити. Ці реакції виникають при застосуванні інших пеніцилінів і цефалоспоринів.

Гепатити виникають головним чином у чоловіків і хворих літнього віку, і їх виникнення може бути пов´язане з тривалим лікуванням препаратом.

У дітей такі явища виникають дуже рідко.

Ознаки та симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнути через кілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища зазвичай мають оборотний характер. Надзвичайно рідко мають місце летальні випадки, які завжди трапляються у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.

З боку шкіри  та підшкірної клітковини: шкірні висипання, свербіж, кропив´янка, поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.

Нирки та сечовидільна система:  інтерстиціальний нефрит, гематурія, кристалурія

(див. розділ «Передозування»).

 

Передозування.

Передозування може супроводжуватися симптомами з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, пронос) та розладами водного та електролітного балансу, можливі збудження, безсоння, запаморочення, інколи – судоми. Зазначені симптоми лікують симптоматично, з особливою увагою до корекції водно-електролітного балансу.

Може спостерігатися кристалурія амоксициліну, що в деяких випадках може призводити до ниркової недостатності. Є повідомлення про преципітацію амоксициліну у сечовому катетері при застосуванні внутрішньовенного амоксициліну з клавулановою кислотою у високих дозах. Слід регулярно перевіряти його прохідність.

Лікування. Симптоматичне. Клавам може бути видалений з кровотоку методом гемодіалізу.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Слід уникати застосування препарату під час вагітності, особливо у І триместрі, крім випадків, коли користь від застосування препарату переважає потенційний ризик.

Амоксицилін і клавуланова кислота у невеликій кількості проникають у грудне молоко, тому не можна виключити ризик розвитку гіперчутливості у дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні. Застосування препарату у період годування груддю можливе тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.

 

Діти.

Препарат у формі суспензії призначають дітям віком від 3 місяців з масою тіла до  40 кг.

Дітям з масою тіла більше 40 кг доцільно призначати препарат в іншій лікарській формі.

 

Особливості застосування.

Перед початком терапії препаратом необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів. Тяжкі алергічні реакції (в т.ч. анафілактоїдні) найчастіше виникають у хворих з наявністю гіперчутливості до пеніцилінів в анамнезі. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію Клавамом і розпочати відповідну альтернативну терапію.

У випадку, коли доведено, що інфекція зумовлена мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну, необхідно переглянути можливість переходу з комбінації амоксицилін/кислота клавуланова на амоксицилін відповідно до офіційних рекомендацій.

Тривале   застосування   препарату   іноді   може   спричиняти   надмірний   ріст нечутливої   до препарату мікрофлори. Препарат не слід застосовувати для лікування

S. рпеитопіае, стійкого до пеніциліну.

У пацієнтів із порушеннями функції нирок або у тих, хто отримував високі дози препарату, можуть виникати судоми.

Розвиток  генералізованої  еритеми   на  початку  лікування  може   бути   симптомом   гострого генералізованого екзантематозного пустульозу. У такому разі необхідно припинити застосування препарату, і в подальшому протипоказано введення амоксициліну.

Препарат необхідно відмінити при підозрі на інфекційний мононуклеоз і лімфоцитарний

лейкоз, оскільки виникнення при цьому захворюванні кореподібного висипання може бути пов'язане з прийомом амоксициліну.

Зрідка   у   пацієнтів,    котрі    приймають   препарат,    може    спостерігатися   подовження протромбінового   часу.   При   супутньому   прийомі   антикоагулянтів   необхідний   відповідний моніторинг.

Клавам слід з обережністю призначати пацієнтам з порушеннями функцій печінки. Небажані реакції з боку печінки виникають переважно у чоловіків і хворих літнього віку, і їх виникнення може бути пов'язано з тривалим застосуванням препарату. Ознаки та симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнути через кілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища зазвичай мають оборотний характер. Надзвичайно рідко мали місце летальні випадки, які траплялись у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, які одночасно лікувались препаратами, що мають негативний вплив на печінку.

Застосування  антибіотиків  може  спричинити розвиток  псевдомембранозного  коліту різного ступеня вираженості. При наявності тяжкої персистуючої діареї після застосування антимікробних засобів важливо впевнитися, що вона не пов'язана з указаною патологією. Препарати, що пригнічують перистальтику, протипоказані.

У випадку довготривалого лікування показані регулярні перевірки ниркової та печінкової функції та проведення гематологічних досліджень.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня порушення. У хворих зі зменшенням кількості виділеної сечі дуже рідко може виникнути кристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату.

При   лікуванні   амоксициліном   для   визначення   рівня   глюкози   в   крові   рекомендується використовувати ферментативні реакції з глюкозооксидазою, оскільки інші методи можуть давати хибнопозитивні результати.

Присутність клавуланової кислоти у препараті може спричиняти неспецифічне зв'язування lgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, тому, як наслідок, можливий хибнопозитивний результат при проведенні тесту Кумбса.

Є повідомлення про хибнопозитивні результати тестів на наявність Аspergillus  у пацієнтів, які отримували амоксицилін/клавуланову кислоту.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

До з’ясування індивідуальної реакції на препарат (може бути запаморочення) рекомендується дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами. При виникненні під час застосування препарату Клавам запаморочення слід утриматись від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасно застосовувати пробенецид не рекомендується. Пробенецид зменшує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування Клаваму може призводити до підвищених рівнів у крові амоксициліну протягом тривалого часу, але не клавуланової кислоти.  При одночасному застосуванні Клаваму і метотрексату токсичність останнього підвищується.

Одночасний прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшувати ймовірність алергічних реакцій з боку шкіри. Даних про одночасне застосування Клаваму та алопуринолу немає.

Як і інші антибіотики, Клавам може мати вплив на флору кишечнику, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

Присутність клавуланової кислоти в Клавамі може викликати неспецифічне зв‘язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, що може мати як наслідок хибнопозитивну реакцію Кумбса.

Існують окрeмі повідомлення про збільшення рівня INR у пацієнтів, які лікуються аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або рівень INR з додаванням або припиненням лікування Клавамом.

Клавам і аміноглікозиди фізично і хімічно несумісні.

Слід уникати одночасного призначення дисульфіраму.

Посилює всмоктування дигоксину.

Антациди, глюкозамін, проносні засоби знижують абсорбцію, аскорбінова кислота – підвищує її.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Клавам є комбінацією амоксициліну – антибіотика широкого спектра антибактеріальної дії, і клавуланової кислоти, інгібітору ß-лактамаз, що утворює з ними стабільні неактивні комплексні сполуки та захищає амоксицилін від розпаду. Діє бактерицидно, пригнічує синтез бактеріальної стінки.

Клавам має широкий спектр антимікробної дії. Він активний відносно амоксицилінчутливих мікроорганізмів, а також відносно стійких бактерій, що синтезують ß-лактамази, таких як:

грампозитивні аероби (Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococсus viridans, Staphylococcus aureus (стафілококи, стійкі до дії метициліну/oксациліну, вважаються також стійкими і до дії комбінації амоксицилін/клавуланова кислота), Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus saprophyticus, Listeria spp., Enteroccocus faecalis);

грамнегативні аероби (Haemophillus influenzae, Haemophillus ducreyi, Moraxella (Branchamella) catarrhalis, Escherichia coli, Klebsiella spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Neisseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida, Salmonella species, Shigella species, Vibrio cholerae, Helicobacter pylori, Eikenella corrodens);

анаероби (Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Bacteroides spp., Fusobacterium spp., Prevotella spp., Clostridium perfringens, Actinomyces israelli).

Фармакокінетика. Після внутрішнього прийому обидва активних компоненти Клаваму  –амоксицилін і клавуланова кислота – швидко і повністю всмоктуються зі шлунково-кишкового тракту. Абсорбція оптимальна при прийомі препарату на початку вживання їжі. При прийманні Клаваму концентрації амоксициліну в плазмі схожі з такими ж при прийманні внутрішньо еквівалентних доз одного амоксициліну. При прийманні внутрішньо терапевтичні концентрації амоксициліну і клавуланової кислоти утворюються в різних органах і тканинах, інтерстиціальній рідині: легенів, органах черевної порожнини, жировій, кістковій і м’язовій тканин, плевральній, синовіальній і перитонеальній рідині, шкірі, жовчі, мокротинні. Амоксицилін і клавуланова кислота мають помірний ступінь зв’язування з білками плазми крові. Проведені досліди показали, що з білками плазми зв’язується 25 % загальної кількості клавуланової кислоти і 18 % амоксициліну. Сліди клавуланової кислоти і амоксициліну спостерігаються у грудному молоці (у дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні, існує ризик сенсибілізації без інших негативних впливів). Амоксицилін і клавуланова кислота проникають через плацентарний бар’єр (не було відмічено порушень фертильності несприятливого впливу на плід). Метаболізуються обидви компоненти у печінці: амоксицилін – на 10 % від введеної дози, клавуланова кислота – на 50 %. Виводиться головним чином, нирками (клубочкова фільтрація і канальцева секреція): 50 – 78 % і 25 – 40 % дози амоксициліну і клавуланової кислоти відповідно, виводиться в незміненому вигляді протягом перших 6 годин після прийому.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: білий гранульований порошок, після розчинення  у воді утворюється біла однорідна суспензія з м’ятним запахом.

 

Термін придатності. 

2 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Після приготування суспензію зберігати протягом 7 діб при температурі 2-8 °С.

 

Упаковка.

По 1 флакону об’ємом 100 мл із мірним ковпачком у картонній упаковці.

 

 

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

Алкем Лабораторіз Лтд.

 

Місцезнаходження.