КАРДІОСТАД®

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: СТАДА Арцнайміттель АГ, Німеччина

Міжнародна непатентована назва: Carvedilol

АТ код: C07AG02

Форма випуску: Таблетки по 12,5 мг № 28 (7х4) у блістерах

Діючі речовини: 1 таблетка містить: карведілолу 12,5 мг

Допоміжні речовини: Лактоза, моногідрат; сахароза; повідон; кросповідон; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат

Фармакотерапевтична група: Бета-адреноблокатори

Показання: Артеріальна гіпертензія, хронічна стабільна стенокардія, як додаткове лікування при хронічній серцевій недостатності.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 5 років

Номер реєстраційного посвідчення: UA/3966/01/02



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

КАРДІОСТАД®

 (CARDIOSTAD®)

 

Склад:

діюча речовина: карведилол;

1 таблетка містить карведилолу 6,25 мг або 12,5 мг або 25 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; сахароза; повідон; кросповідон; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат.

 

Лікарська форма. Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група. Блокатори альфа- і бета- адренорецепторів.

Код АТС C07AG02.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Артеріальна гіпертензія, хронічна стабільна стенокардія, як додаткове лікування при хронічній серцевій недостатності.

 

Протипоказання.

- Підвищена чутливість до карведилолу та інших допоміжних речовин, що входять до складу препарату.

- Декомпенсована серцева недостатність (ІV класу за NYHA), що потребує внутрішньовенного інотропного лікування.

- Хронічні обструктивні легеневі захворювання з бронхіальною обструкцією.

- Клінічно значуща дисфункція печінки.

- Бронхіальна астма.

- Атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступеня.

- Тяжка брадикардія (< 50 ударів на хвилину).

- Синдром слабкості синусного вузла.

- Кардіогенний шок.

- Виражена артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 85 мм рт. ст.).

- Стенокардія Принцметала.

- Нелікована феохромоцитома.

- Метаболічний ацидоз.

- Галактоземія.

- Тяжкі порушення периферичного артеріального кровообігу.

- Поєднане внутрішньовенне лікування верапамілом або дилтіаземом.

- Дитячий вік.

- Вагітність та період годування груддю.

 

 

 

 

Спосіб застосування та дози.

Таблетки Кардіостаду® треба приймати, запиваючи достатньою кількістю рідини. Однак пацієнти із серцевою недостатністю повинні приймати Кардіостад® з їжею, щоб сповільнити його абсорбцію й, таким чином, зменшити ризик ортостатичної гіпотензії.

Артеріальна гіпертензія

Кардіостад® може застосовуватись самостійно або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами, особливо тіазидовими діуретиками. Рекомендується прийом однієї дози один раз на день, однак разова рекомендована доза 25 мг, максимальна добова доза 50 мг.

Дорослі.

Початкова рекомендована доза становить 12,5 мг один раз на день протягом перших двох днів, потім по 25 мг один раз на день. При необхідності дозу можна збільшувати поступово з інтервалами у 2 тижні.

Пацієнти літнього віку.

Початкова рекомендована доза при гіпертензії становить 12,5 мг один раз на день, що також може бути достатнім і для тривалого лікування. При необхідності дозу можна збільшувати поступово з інтервалами у 2 тижні.

Хронічна стабільна стенокардія

Дорослі.

Початкова доза становить12,5 мг два рази на добу в перші два дні, після цього по 25 мг два рази на добу. Якщо необхідно, дозу можна збільшувати поступово з інтервалами збільшення в 2 тижні або ще рідше до рекомендованої максимальної дози 100 мг на день, розділеної на два прийоми.

Пацієнти літнього віку.

Початкова доза становить 12,5 мг два рази на добу в перші два дні. Після цього лікування триває дозами 25 мг два рази на день, що є рекомендованою максимальною добовою дозою.

Хронічна серцева недостатність

Початкова доза становить 3,125 мг два рази на день протягом двох тижнів. При добрій переносимості дозу збільшують із інтервалами не менш двох тижнів, до 6,25 мг два рази на добу, потім до 12,5 мг два рази на добу, потім до 25 мг два рази на добу. Дозу варто збільшувати до максимальної, переносимої хворим. У пацієнтів з масою тіла менш 85 кг максимальна рекомендована доза становить 25 мг два рази на добу, а в пацієнтів при масі тіла понад 85 кг 50 мг два рази на добу, з урахуванням індивідуальної чутливості. Підвищення дози до 50 мг двічі на добу повинно проводитися обережно під суворим наглядом лікаря.

Якщо Кардіостад® був відмінений, лікування слід знову починати з дози 3,125 мг двічі на добу з поступовим підвищенням, як рекомендовано вище.

Ниркова недостатність

Дозу слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта, проте, за даними фармакокінетичних досліджень, немає потреби у зниженні дози карведилолу цим пацієнтам.

Помірна печінкова недостатність

Може бути потрібне зниження дози.

 

Побічні реакції.

Частота випадків побічної дії визначається так:

дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10 000 до <1/1000); дуже рідко (≥1/10 000); невідомо (не може бути оцінено внаслідок відсутності даних).

Побічні реакції зазвичай виникають на початку лікування.

При застосуванні препарату у хворих з серцевою недостатністю можливі нижченаведені побічні ефекти.

Порушення з боку лімфатичної системи та системи крові

Часто: помірне зниження числа тромбоцитів.

Рідко: анемія.

При порушенні метаболізму й харчування

Дуже часто: гіперглікемія, у пацієнтів хворих на цукровий діабет, гіперволемія, затримка рідини.

Рідко: анорексія/зниження маси тіла.

Порушення з боку центральної нервової системи

Часто: втома, гіпестезія, запаморочення.

Рідко: непритомність.

Порушення з боку органів зору

Дуже часто: порушення зору, сухість очей.

Порушення з боку серцево-судинної системи

Дуже часто: артеріальна гіпертензія, підвищене серцебиття, брадикардія.

Рідко: повна атріовентрикулярна блокада, погіршення перебігу серцевої недостатності.

Судинні порушення

Дуже часто: ортостатична гіпотензія.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

Дуже часто: нудота, діарея, блювання.

Нечасто: запор, періодонтит, мелена.

Порушення з боку опорно-рухового апарату

Рідко: атрофія м’язів, біль у кінцівках, судоми.

Порушення з боку системи сечовиділення та нирок

Рідко: погіршення функції нирок, гематурія, альбумінурія.

Дуже рідко: порушення сечовипускання (нетримання сечі, особливо у жінок).

Невідомо: гостра ниркова недостатність у хворих на генералізований атеросклероз та/чи порушення ниркової функції.

Порушення з боку репродуктивних органів і молочних залоз

Дуже часто: генітальний набряк.

Загальні розлади

Дуже часто: набряки, включаючи периферійні набряки, грипоподібний синдром, підвищення температури; анафілактичні реакції, можливі прояви латентного діабету.

 

При застосуванні препарату у хворих з артеріальною гіпертензією та хронічною стабільною стенокардією можливі нижченаведені побічні ефекти. Побічні реакції подібні до таких у хворих з серцевою недостатністю, проте їх частота є нижчою.

Порушення з боку лімфатичної системи та системи крові

Рідко: помірне зниження числа тромбоцитів, анемія, лейкопенія.

При порушенні метаболізму й харчування

Часто: підвищення рівня ліпідів у крові (гіперхолестеринемія).

Рідко: периферичні набряки, анорексія/зниження маси тіла.

Психічні розлади

Рідко: порушення сну, депресія.

Порушення з боку центральної нервової системи

Дуже часто: запаморочення (на початку лікування), головний біль.

Рідко: парестезія, непритомність (на початку лікування).

Порушення з боку органів зору

Дуже часто: зниження сльозовиділення.

Дуже рідко: порушення зору, подразнення слизової оболонки очей.

Порушення з боку серцево-судинної системи

Дуже часто: брадикардія (на початку лікування).

Судинні порушення

Дуже часто: ортостатична гіпотензія.

Рідко: недостатність периферичного кровообігу.

Порушення з боку респіраторної системи

Поодинокі: закладання носа.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

Часто: нудота, біль у животі, діарея.

Рідко: блювання, запор.

Дуже рідко: сухість у роті.

 

 

Порушення з боку опорно-рухового апарату

Дуже часто: біль у суглобах.

Рідко: атрофія м’язів.

Порушення з боку системи сечовиділення та нирок

Рідко: погіршення функції нирок.

Дуже рідко: порушення сечовипускання (нетримання сечі, особливо у жінок).

Порушення збоку репродуктивних органів і молочних залоз

Дуже рідко: імпотенція.

Загальні розлади

Дуже часто: підвищення маси тіла (на початку лікування).

Лабораторні дослідження

Рідко: підвищення рівня сироваткових трансаміназ, зниження рівню протромбіну, глюкозурія, гіперкаліємія, гіпертригліцеридемія, гіпонатріємія, підвищення рівнів лужної фосфатази, креатиніну, сечовини, гіперурикемія.

Дуже поодинокі побічні реакції: стенокардія, порушення провідності імпульсу від верхньої до нижньої камери серця (атріовентрикулярна блокада) і погіршення симптомів певних судинних захворювань (переміжна кульгавість, синдром Рейно).

Порушення з боку дихальної системи

Поширеними є астматична задишка у схильних пацієнтів.

Порушення з боку шкірних покривів

Алергічна реакція шкіри (псоріаз, кропив’янка, свербіж й висипання за типом плескатого лишаю, поява або загострення вже наявних псоріатичних елементів).

Бета-блокатори неселективної дії можуть призвести до загострення і прояву цукрового діабету та порушення балансу глюкози в крові. Легкі порушення балансу глюкози можливі, але нечасті, особливо під час лікування Кардіостадом®.

За винятком запаморочення, порушень зору і брадикардії жоден з описаних вище побічних ефектів не є дозозалежним.

 

Передозування.

Симптоми: різка артеріальна гіпотензія, брадикардія, серцева недостатність, кардіогенний шок, зупинка серця; можливі порушення дихання, бронхоспазм, блювання, сплутаність свідомості, кома, судоми.

Лікування: необхідно проводити моніторинг і корекцію життєво важливих показників, при необхідності у відділенні інтенсивної терапії. Слід використовувати такі заходи: а) атропіну по 0,5-2 мг внутрішньовенно при вираженій брадикардії; б) глюкагон по 1-10 мг внутрішньовенно струминно, потім по 2-5 мг на годину у вигляді інфузії для підтримки серцево-судинної діяльності; в) симпатоміметики (добутамін, ізопреналін або адреналін) у різних дозах, залежно від маси тіла й ефективності.

Якщо в клінічній картині передозування домінує вазодилатація, вводять норадреналін або етилефрин. При резистентній до лікування брадикардії показане застосування штучного водія ритму. При бронхоспазмі вводять бета-симпатоміметики у вигляді аерозолю (при неефективності внутрішньовенно) або теофілін внутрішньовенно. У випадку судомів внутрішньовенно повільно вводять діазепам.

При важкому передозуванні із симптоматикою шоку підтримуючу терапію потрібно продовжувати досить довго, оскільки можна чекати подовження періоду напіввиведення карведилолу і його перерозподілу з глибокого компартменту. Підтримуючі заходи слід продовжувати, доки стан пацієнта не стабілізується.

Кардіостад® активно зв'язується з білком, тому його неможливо видалити за допомогою діалізу.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не рекомендовано застосовувати препарат у період вагітності або годування груддю.

Кардіостад® можна призначати під час вагітності тільки в тому випадку, коли можливі переваги його застосування перевищують потенційний ризик).

 

 

Діти.

Препарат не застосовують дітям.

 

Особливості застосування.

Тимчасове погіршення симптомів серцевої недостатності може спостерігатися на початку лікування або при підвищенні дози, особливо в пацієнтів з тяжкою формою серцевої недостатності і/або тих, які приймають великі дози діуретиків. Хоча це, звичайно, не потребує припинення лікування, дозу не слід збільшувати. Пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря-кардіолога протягом мінімум двох годин після прийому початкової дози або підвищення дози. Перед кожним підвищенням дози варто здійснювати перевірку щодо можливості погіршення серцевої недостатності або симптомів надлишкової вазодилатації (ниркова функція, вага тіла, кров’яний тиск, пульс і ритм). Погіршення серцевої недостатності або затримка рідини лікуються підвищенням дози діуретика, а дозу карведилолу не підвищують або знижують до стабілізації клінічного стану хворого. Якщо з'являється брадикардія або у випадку подовження передсердно-шлуночкової провідності, іноді може виникнути необхідність знизити дозу карведилолу або тимчасово припинити лікування. Навіть у цих випадках можна успішно проводити титрування доз карведилолу.

Ниркова функція, тромбоцити і глюкоза повинні регулярно контролюватися при титрації дози. Однак після закінчення титрації частота контролю може бути знижена.

Ниркова недостатність

У пацієнтів із серцевою недостатністю і низьким тиском крові (систолічний тиск нижче 100 мм рт. ст.) може тимчасово погіршитися функція нирок під час лікування Кардіостадом®.

Це стосується особливо пацієнтів, у яких є такі порушення, як, наприклад, коронарна хвороба серця, атеросклероз і/або раніше існуюче порушення функції нирок. Слід ретельно контролювати функцію нирок під час титрації доз у таких пацієнтів. Якщо функція нирок значно погіршується, доза карведилолу повинна бути зменшена або лікування необхідно припинити.  

Помірна дисфункція печінки

Може знадобитися підбір дози.

У хворих на хронічні обструктивні захворювання легень, що не одержують  пероральних або інгаляційних препаратів, карведилол призначають тільки в тому випадку, коли можливі переваги його застосування перевищують потенційний ризик. При наявності тенденції до бронхоспазму в результаті підвищення опору дихальних шляхів при прийомі  карведилолу може розвинутися респіраторний дистрес-синдром. На початку прийому і при збільшенні дози Кардіостаду® цих хворих потрібно ретельно спостерігати, знижуючи дозу препарату з появою початкових ознак бронхоспазму.

З обережністю препарат призначають хворим на цукровий діабет. Оскільки він може маскувати  симптоми гіпоглікемії. На початку терапії карведилолом або при зміні його дози рекомендується частий самоконтроль глікемії і при необхідності корекція дози цукрознижувальних препаратів.

Кардіостад® може зменшувати вираженість симптомів тиреотоксикозу.

Кардіостад® може приховувати або зменшувати симптоми підвищеної активності щитоподібної залози.

Кардіостад® може спричиняти брадикардію. При зниженні пульсу до рівня менш 55 ударів на хвилину і симптомів, пов'язаних з брадикардією, дозу карведилолу варто зменшити.
Особи, що користуються контактними лінзами, повинні бути поінформовані про можливе зменшення сльозовиділення.

Варто бути обережним при призначенні Кардіостаду® пацієнтам, що страждають на алергічні реакції, і тим, що проходять курс десенсибілізації, тому що бета-блокатори можуть збільшувати чутливість до алергенів і посилювати анафілактичні реакції.
Варто бути обережним при призначенні бета-блокаторів пацієнтам із псоріазом, тому що шкірні реакції можуть збільшуватися.

Обережність необхідна при призначенні Кардіостаду® пацієнтам із захворюваннями периферичних судин, оскільки бета-блокатори можуть посилювати симптоми артеріальної недостатності і синдрому Рейно.

Пацієнти з поганим метаболізмом дебризохіну повинні перебувати під ретельним спостереженням лікаря на початку лікування.

Слід з обережністю призначати Кардіостад® хворим на лабільну і вторинну артеріальну гіпертензію, оскільки досвід його застосування у цих категорій пацієнтів недостатній.

Хворим на феохромоцитому до початку застосування будь-яких бета-блокаторів необхідно призначити альфа-адреноблокатор. Хоча карведилол має як бета-, так і альфа-блокуючі властивості, досвіду його застосування в таких хворих немає, тому його призначення хворим з підозрою на феохромоцитому повинно бути обережним.

У зв’язку з негативною дромотропною дією Кардіостад® слід призначати з обережністю пацієнтам із АV-блокадою серця першого ступеня.

Бета-блокатори знижують ризик аритмій при анестезії, однак ризик гіпотензій може  збільшитися. Тому слід бути обережними при застосуванні певних анестетиків.
Як й інші бета-блокатори, лікування карведилолом не слід припиняти, різко, або раптово у зв’язку з ризиком розвитку синдрому відміни. Лікування Кардіостадом® повинне припинятися поступово протягом двох тижнів, тобто зменшенням добової дози наполовину кожні три дні. Якщо необхідно, може бути одночасно розпочата замісна терапія для запобігання загостренню захворювання.

Пацієнти літнього віку

Пацієнти літнього віку можуть бути чутливіші до дії Кардіостаду® і тому повинні перебувати під спостереженням лікаря.

Препарат містить лактозу і сахарозу. Пацієнти з проблемами спадкоємної чутливості до галактози і фруктози, дефіцитом лактази, цукрози-ізомальтази чи мальабсорбцією глюкози-галактози, що виникають рідко, не повинні приймати ці ліки.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Індивідуальна реакція на препарат  може змінити здатність реагування, тобто знизити здатність активної участі в дорожньому русі, керуванні автомобілем та роботі з іншими механізмами. Це особливо стосується початку лікування, зміни дозування. Лікування Кардіостадом® потребує регулярного лікарського спостереження.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Антиаритмічні засоби

При одночасному призначенні карведилолу, як й інших бета-блокаторів, з антагоністами кальцію типу верапамілу або дилтіазему, а також антиаритмічними засобами, у тому числі аміодароном, через ризик виникнення порушення передсердно-шлуночкової провідності і ризик серцевої недостатності (синергічний ефект) необхідно ретельно відстежувати ЕКГ і артеріальний тиск. Під час лікування карведилолом ці препарати не слід призначати внутрішньовенно.

Циметидин слід призначати з обережністю, оскільки дія Кардіостаду® може підсилюватися.

Одночасне призначення резерпіну, гуанетидину, метилдопи, гуанфацину й інгібіторів моноамінооксидази (виключення МАО-В інгібіторів) може призводити до додаткового зменшення серцевого ритму.  

Дигідропіридин

Призначення дигідропіридинів та Кардіостаду® повинне проводитися під ретельним спостереженням лікаря, оскільки є повідомлення про серцеву недостатність і тяжку гіпотензію.

Нітрати

Супутнє застосування з Кардіостадом® призводить до збільшення гіпотензивного ефекту.

Серцеві глікозиди

Прийом карведилолу і дигоксину може збільшити час атріовентрикулярного проведення. Крім того, рівноважні мінімальні концентрації дигоксину у хворих на артеріальну гіпертензію зростають приблизно на 16% і дигітоксину - на 13%. Рекомендується контроль концентрації дигоксину в плазмі крові при початку, закінченні або регулюванні лікування карведилолом.

 

Інші антигіпертензивні засоби

Кардіостад® може потенціювати дію антигіпертензивних засобів, що призначають одночасно з ним (наприклад, антагоністи α1-рецепторів) і ліків з антигіпертензивним додатковим ефектом, таких як барбітурати, фенотіазини, трициклічні антидепресанти, вазодилататори та етанол.

Циклоспорин

Рівень циклоспорину в плазмі збільшується, коли одночасно призначають Кардіостад®. Рекомендується ретельно стежити за концентраціями циклоспорину.

Антидіабетичні лікарські засоби, включаючи інсулін

Кардіостад® може підсилювати зниження рівня цукру в крові. Симптоми гіпоглікемії при цьому можуть бути замасковані. Тому необхідно регулярно здійснювати контроль рівня глюкози в крові у пацієнтів, хворих на цукровий діабет.

Клонідин

У разі припинення прийому Кардіостаду® й клонідину приймання Кардіостаду® повинно бути припинено за кілька днів до поступової відміни клонідину.

Анестезуючі засоби

Рекомендується обережність при застосуванні анестезії через синергічний, інотропний й гіпотензивний ефект Кардіостаду® й деяких анестетиків.

Нестероїдні протизапальні засоби, естрагени й кортикостероїди

Антигіпертензивний ефект Кардіостаду ®зменшується через затримку води й натрію.

Ліки, що стимулюють й інгібують цитохромні P450 ензими

Пацієнти, що одержують ліки, які стимулюють (наприклад, рифампіцин й барбітурати) або пригнічують (наприклад, циметидин, кетоконазол, флуоксетин, галоперидол, верапаміл, еритроміцин) ензими цитохрому P450, повинні ретельно спостерігатися під час одночасного лікування Кардіостадом®, тому що концентрації карведилолу в сироватці можуть знижуватися першими із зазначених ліків і підвищуватися інгібіторами ензимів.

Симпатоміметики з альфа-міметичним і бета-міметичним ефектом

Ризик розвитку артеріальної гіпертензії й вираженої брадикардії.

Ерготамін

Посилюється вазоконстрикція.

Міорелаксанти

Кардіостад® підсилює дію міорелаксантів.

Похідні ксантину

Слід з обережністю застосовувати з похідними ксантину (амінофілін, теофілін) – через зменшення бета-адреноблокуючої дії.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Карведилол є неселективним бета-блокатором з антиоксидантними властивостями. Його незначний вазодилатуючий ефект головним чином проявляється через селективну блокаду α1-рецепторів. Завдяки вазодилатації карведилол дещо знижує периферичний судинний опір. Крім того, він пригнічує активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи за допомогою блокади бета-адренорецепторів. Карведилол не має власної симпатоміметичної активності і подібно до пропранололу має мембраностабілізуючу властивість. Карведилол є двостереоізомерним рацематом. Блокування адренергічних рецепторів бета-1 і бета-2 відбувається в основному завдяки енантіомеру S(-). Карведилол є потужним антиоксидантом і поглиначем вільних радикалів.

Карведилол поліпшує фракцію викиду і розміри лівого шлуночка в пацієнтів з дисфункцією

лівого шлуночка. Карведилол практично не має несприятливого впливу на склад ліпідів сироватки або електроліти.

Фармакокінетика. Абсолютна біодоступність приблизно 25 %. Пік концентрації в сироватці досягається приблизно через одну годину. Співвідношення між дозою і концентрацією в сироватці є лінійним. Прийом їжі не впливає на біодоступність, хоча збільшує час до досягнення максимальної концентрації в плазмі. Карведилол є високоліпофільною сполукою. Приблизно 98-99% карведилолу зв'язуються з білками плазми. Його об’єм  розподілу приблизно 2 л/кг, у пацієнтів з цирозом печінки він вище. Ефект пресистемного метаболізму при прийомі внутрішньо дорівнює приблизно 60-75%.

Період напіввиведення карведилолу становить 6-10 годин. Плазмовий кліренс приблизно     590 мол/хв. Виведення відбувається головним чином з жовчю і калом. Невелика частина дози виводиться через нирки у вигляді різних метаболітів. Карведилол метаболізується в печінці, в основному за рахунок оксидації ароматичного кільця і глюкуронідації. Деметилювання  і гідроксилювання у феноловому кільці призводить до утворення трьох активних метаболітів, що впливають на бета-рецептори. 4-гідроксифенол-метаболіт як бета-адреноблокатор у 13 разів  активніше карведилолу. Порівняно з карведилолом ці три метаболіти мають слабку судинорозширювальну дію. У людини їх концентрації в 10 разів нижче, ніж концентрації карведилолу. Два з гідроксикарбозольних метаболітів карведилолу є винятково потужними антиоксидантами, причому їхня активність у цьому відношенні в 30-80 разів перевищує таку для карведилолу.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: білі, овальні, двоопуклі таблетки, з рискою на одному боці та написом «S2» на другому (для таблеток по 6,25 мг); білі, овальні, двоопуклі таблетки, з рискою на одному боці та написом «S3» на другому (для таблеток по 12,5 мг); білі, круглі, двоопуклі таблетки зі скошеними краями та рискою на одному боці (для таблеток по 25 мг).

 

Термін придатності. 5 років.

Не використовувати препарат після закінчення терміну придатності.

 

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 ºС в оригінальній упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. 6,25 мг або 12,5 мг: по 7 таблеток у блістері; по 4 блістери в картонній коробці.      25 мг: по 14 таблеток у блістері; по 2 блістери в картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

«СТАДА Арцнайміттель АГ».

 

Місцезнаходження.