НІВАЛІН®

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: АТ "Софарма", Болгарія

Міжнародна непатентована назва: Galantamine

АТ код: N06DA04

Форма випуску: Розчин для ін'єкцій, 2,5 мг/мл по 1 мл в ампулах № 10

Діючі речовини: 1 мл розчину містить галантаміну - 2.5 мг

Допоміжні речовини: Натрію хлорид, вода для ін'єкцій

Фармакотерапевтична група: Інгібітори холінестерази

Показання: Неврологія
– Захворювання периферичної нервової системи (полірадікулоневрит, радікулоневрит, неврит, поліневрит, поліневропатії);
– лікування станів, пов'язаних із пошкодженнями передніх рогів спинного мозку (після поліомієліту, мієліту, спінальної м'язової атрофії);
– церебральний параліч (стани після інсульту мозку, дитячого церебрального паралічу, після травм ЦНС);
– порушення нервово-м'язового синапсу (міастенія гравіс, м'язова дистрофія);
– когнітивні порушення при різних захворюваннях центральної нервової системи (травма, інтоксикація, множинний склероз, аутизм).
Анестезіологія та хірургія
Для зняття дії недеполяризуючих нервово-м'язових блокаторів і при лікуванні післяопераційних парезів тонкого кишечнику та сечового міхура.
Фізіотерапія
Іонофорез при неврологічних ураженнях периферичної нервової системи, нічному нетриманні сечі.
Токсикологія
При отруєнні антихолінергічними засобами.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 5р.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/3335/01/02

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

НІВАЛІН®

(NIVALIN®)

 

Склад:

діюча речовина:  галантамін;

1 мл розчину містить 1 мг або 2,5 мг, або 5 мг, або 10 мг галантаміну гідроброміду;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма.

Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що застосовуються при деменції. Інгібітори холінестерази. Галантамін.

Код АТС N06D A04.

Клінічні характеристики.

Показання.

Неврологія

– Захворювання периферичної нервової системи (полірадікулоневрит, радікулоневрит, неврит, поліневрит, поліневропатії);

– лікування станів, пов'язаних із пошкодженнями передніх рогів спинного мозку (після поліомієліту, мієліту, спінальної м'язової атрофії);

– церебральний параліч (стани після інсульту мозку, дитячого церебрального паралічу, після травм ЦНС);

– порушення нервово-м'язового синапсу (міастенія гравіс, м'язова дистрофія);

– когнітивні порушення при різних захворюваннях центральної нервової системи (травма, інтоксикація, множинний склероз, аутизм).

Анестезіологія та хірургія

Для зняття дії недеполяризуючих нервово-м'язових блокаторів і при лікуванні післяопераційних парезів тонкого кишечнику та сечового міхура.

Фізіотерапія

Іонофорез при неврологічних ураженнях периферичної нервової системи, нічному нетриманні сечі.

Токсикологія

При отруєнні антихолінергічними засобами.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату;

бронхіальна астма;

брадикардія;

AV-блокада;

ішемічна хвороба серця;

тяжка серцева недостатність;

епілепсія;

гіперкінези;

механічна кишкова непрохідність;

механічні порушення прохідності сечовивідних шляхів;

тяжка ниркова (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) або печінкова недостатність.

 

Спосіб застосування та дози.

Нівалін® у формі розчину для ін’єкцій призначений для підшкірного, внутрішньом’язового, внутрішньовенного застосування.

Дозування і тривалість лікування галантаміном залежать від характеру та перебігу захворювання, а також ефективності лікування.

Неврологія

Нівалін® у формі розчину для ін'єкцій застосовують для нетривалого лікування та для пацієнтів, для яких неможливо пероральне застосування. При першій нагоді переходять на застосування Нівалін® у формі таблеток.

Дорослі

Зазвичай Нівалін® розчин для ін'єкцій застосовують у дозі 0,03-0,28 мг/кг.

Рекомендується  початкова доза 2,5 мг  на добу. Добову дозу поступово збільшують через 3-4 дні на 2,5 мг, розподілену на 2-3 рівні дози.

Максимальна разова доза для дорослих становить 10 мг підшкірно, а максимальна добова доза – 20 мг.

Діти

У дітей дозування препарату Нівалін® розчин для ін'єкцій встановлює лікар залежно від маси тіла дитини. Препарат застосовують підшкірно в наступних добових дозах:

діти від 1 до 2 років: 0,25-1 мг (0,02-0,08 мг/кг);

дітям від 3 років Нівалін®  розчин для ін'єкцій застосовують у дозі 0,03-0,28 мг/кг або:

дітям від 3 до 5 років: 0,5-5 мг;

дітям від 6 до 8 років: 0,75-7,5 мг;

дітям від 9 до 11 років: 1-10 мг;

дітям від 12 до 15 років: 1,25-12,5 мг;

дітям старше 15 років: 12,5-15 мг.

Тривалість лікування залежить від особливостей і складності захворювання і зазвичай становить 40-60 днів. Курс можна повторювати 2-3 рази з інтервалом 1-2 місяці. Більш високі лікувальні дози, як правило, розподіляються на 2 прийоми на добу.

Анестезіологія, хірургія і токсикологія

Як антикурарний засіб і антидот при передозуванні периферичних недеполяризуючих міорелаксантів Нівалін® призначають внутрішньовенно по 10-20 мг/добу. При післяопераційних парезах шлунково-кишкового тракту і сечового міхура вводиться підшкірно, внутрішньом’язово або внутрішньовенно у дозах відповідно віку, розподілених на 2-3 застосування на день.

Діти

Дітям дозування препарату Нівалін® розчин для ін'єкцій встановлює лікар, залежно від маси тіла дитини. Препарат застосовують внутрішньовенно в наступних добових дозах:

діти від 1 до 2 років: 0,25-1 мг (0,03-0,08 мг/кг);

дітям від 3 років Нівалін®  розчин для ін'єкцій застосовують у дозі 0,03-0,28 мг/кг або:

дітям від 3 до 5 років: 0,5-5 мг;

дітям від 6 до 8 років: 0,75-7,5 мг;

дітям від 9 до 11 років: 1-10 мг;

дітям від 12 до 15 років: 1,25-12,5 мг;

дітям від 15 років і дорослі: 1,25-15 мг.

Фізіотерапія

Іонофоретично Нівалін® застосовують у дозі 2,5-5 мг галантаміну (при величині електричного струму  від 1 до 2 мА) протягом 10 хвилин протягом 10-15-денного періоду.

Побічні реакції.

Зазвичай препарат переноситься добре, побічні ефекти зустрічаються рідко і мають минущий характер.

Побічні реакції можуть проявитися через виражені нікотинові або мускаринові (меншою мірою) ефекти, характерні для фармакологічного класу, або через реакції гіперчутливості.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, AV-блокада, стенокардія, серцебиття, артеріальна гіпотензія або артеріальна гіпертензія.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, безсоння, сонливість.

З боку органа зору: міоз, збільшення сльозної секреції.

Дихальні, грудні і медіастинальні порушення: тахипное, бронхоспазм, збільшення назальної і бронхіальної секреції.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, збільшена салівація, посилення кишкової перистальтики, біль у животі.

Загальні: втрата апетиту, зменшення маси тіла, підвищене потовиділення,  м’язові спазми.

З боку імунної системи: свербіж, висипання, кропив’янка, риніт. У поодиноких випадках  спостерігалися гострі реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію з втратою свідомості.

При посилених парасимпатикоміметичних ефектах під час застосування галантаміну добову дозу слід зменшити або лікування припинити на 2-3 дні і після цього продовжити більш низькими дозами.

Передозування.

Симптоми: симптоми передозування подібні до симптомів передозування інших симпатикоміметиків. Ці ефекти стосуються ЦНС, парасимпатичної нервової системи і нервово-м’язових зв’язків. Крім м'язової слабкості або фасцікуляції можливий розвиток деяких або всіх ознак холінергічного кризу: виражена нудота, блювання, шлунково-кишкові коліки, діарея, слиновиділення, сльозотеча, пітливість, брадикардія, гіпотензія, колапс і судоми. Збільшена м'язова слабкість разом з трахеальною гіперсекрецією і бронхоспазмом можуть призвести до гострого дихального епізоду.

Лікування: при передозуванні необхідно контролювати функції дихальної і серцево-судинної систем, проводити загальнозміцнюючі заходи та симптоматичне лікування. Як антидот застосовують атропін у дозі 0,5-1 мг внутрішньовенно, дозу можна повторити залежно від клінічної стану.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У зв’язку з недостатністю клінічних даних препарат не застосовують під час вагітності та в період годування груддю.

Діти.

Препарат не застосовують для лікування дітей віком до 1 року.

Особливості застосування.

У результаті фармакологічної дії парасимпатикоміметики можуть спричинити ваготонічну дію на серцевий ритм (брадикардія, АV-блокада). Тому галантамін необхідно призначати з обережністю пацієнтам із синдромом слабкості синусового вузла або іншими надшлунковими порушеннями серцевої провідності; пацієнтам, які одночасно застосовують препарати, що значно зменшують серцевий ритм, такі як дигоксин або бета-блокатори, або пацієнтам з некоригованим електролітним балансом (гіпер- або гіпокаліємія).

Парасимпатикоміметики можуть спричинити генералізовані судоми, тому їх слід призначати з особливою обережністю  пацієнтам із паркінсонізмом.

Галантамін слід використовувати з обережністю пацієнтам з гострими і хронічними захворюваннями легень (хронічна обструктивна хвороба легень).

При лікуванні хворих з легкою формою ниркової недостатності слід застосовувати Нівалін® у нижчих дозах відповідно до показників кліренсу креатиніну.

Лікування холінестеразними інгібіторами, включно і галантаміном, може супроводжуватися зменшенням маси тіла, тому необхідно періодично контролювати масу тіла пацієнтів.

Нівалін® слід з обережністю призначати пацієнтам з утрудненим сечовипусканням, після нещодавно перенесеної резекції передміхуровій залози або сечового міхура, а також після операцій під загальним наркозом.

Препарат з обережністю призначають пацієнтам з виразковою хворобою шлунка, оскільки в результаті підвищеної холінергічної активності інгібітори холінестерази (включаючи галантамін) підвищують шлункову секрецію кислоти. Для таких пацієнтів необхідний контроль  появи відповідної симптоматики.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або під час роботи з іншими механізмами.

Через ризик виникнення таких побічних дій як порушення зору, запаморочення і сонливість, водіям автотранспортних засобів та особам, робота яких потребує швидких психічних і фізичних реакцій, слід призначати Нівалін® з обережністю після ретельної оцінки можливого ризику.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Галантамін антагонізує інгібуючу дію морфіну і його аналогів на дихальний центр.

При одночасному застосуванні галантаміну з іншими холіноміметиками можна спостерігати посилення їх холіноміметичної дії.

При одночасному застосуванні галантаміну з дигоксином або бета-блокаторами можливе значне зменшення серцевого ритму.

Галантамін є антагоністом М-холіноміметиків (атропіну та подібних субстанцій), гексаметонію та інших гангліоблокаторів, недеполярізуючих міорелаксантов (тубокурарин).

Галантамін може антагонізувати ефект прокаїнаміду, чия дія обумовлюється частково його антихолінергічною активністю.

Аміноглікозиди (гентаміцин, амікацин) можуть зменшити терапевтичний вплив галантаміну на нервово-м'язову провідність.

Можливе подовження дії деполяризуючих нервово-м'язових блокаторів (суксаметоній) при одночасному застосуванні з галантаміном.

Інгібітори CYP2D6 (хінідін, пароксетин, флуоксетин) або CYP3A4 (кетоконазол, зидовідин, ритонавір, еритроміцин) можуть впливати на метаболізм галантаміну і спричинити підвищення його концентрації у плазмі.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Галантамін належить до групи парасимпатикоміметиків непрямої дії. Він є селективним зворотним інгібітором ацетилхолінестерази; прямим шляхом стимулює нікотинові рецептори і підвищує чутливість постсинаптичних рецепторів до ацетилхоліну. У порівнянні з неостигміном галантамін має значно слабшу дію на мускаринові рецептори. Полегшує проведення збудження у нервово-м’язових синапсах і відновлює нервово-м’язову провідність у випадках її блокади недеполяризуючими нервово-м’язовими блокаторами. Галантамін проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, полегшує проведення імпульсів у ЦНС і посилює процеси збудження. Підвищує тонус гладенької мускулатури і посилює секрецію травних і потових залоз, спричиняє міоз.

Вважається, що при застосуванні парасимпатикоміметиків існує ризик розвитку припадків (незважаючи на те, що не спостерігалися при застосуванні галантаміну). Це вимагає ретельного спостереження за пацієнтами з хворобою Альцгеймера, у яких ризик появи судом збільшений.

Фармакокінетика.

Резорбція: галантаміну гідробромід швидко резорбується після підшкірного застосування. Не спостерігається статистично значущих відмінностей у середніх величинах площин під фармакокінетичною кривою (AUC) після введення дози 10 мг перорально і парентерально. Максимальна концентрація у плазмі при введенні підшкірно дози 10 мг досягається протягом приблизно 2 годин.

Розподіл: незначною мірою зв’язується з білками плазми. Легко проникає через гемато-енцефалічний бар’єр  і виявляється у тканинах мозку.

Метаболізм: метаболізується в печінці за допомогою цитохрому P450 (CYP3A4 і CYP2D6). Біотрансформація галантаміну повільна і незначна за рахунок деметилювання до 5-6 %. Метаболіти галантаміну – епігалантамін, галантамінон та норгалантамін виявляються у плазмі та сечі.

Виведення: період напіввиведення становить 5 годин. Центральний компартамент виводиться швидше, ніж периферичний. Галантамін виводиться в основному у незміненому вигляді шляхом гломерулярної фільтрації. Нирковий кліренс галантаміну становить 1,4 мл/хв/кг. Незмінений галантамін і його метаболіти після підшкірного введення виводяться з сечею. Галантамін не кон’югується у печінці, секреція його із жовчею слабка і становить 0,2 ± 0,1 % протягом 24 годин.  Дані досліджень показують, що у пацієнтів зі зниженим кліренсом креатиніну можливе уповільнення виведення галантаміну.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина, що майже не містить часточок.

Несумісність.

Введення препарату разом з іншими лікарськими препаратами одним шприцом неприпустимо.

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці,  в оригінальній упаковці (в сухому, захищеному від світла місці) при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

Упаковка.

По 1 мл розчину в ампулах. По 10 ампул у блістері. По 1 блістеру в картонній пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. АТ «Софарма», Болгарія.