Виробник, країна: Маклеодс Фармасьютикалс Лімітед, Індія
Міжнародна непатентована назва: Gatifloxacin
АТ код: J01MA16
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, по 200 мг № 5
Діючі речовини: 1 таблетка містить гатифлоксацину сесквігідрату, що еквівалентно 200 мг гатифлоксацину
Допоміжні речовини: Целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, натрію кроскармелоза, тальк, магнію стеарат, гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид (Е 171), пропіленгліколь, діетилфталат.
Фармакотерапевтична група: Фторхінолони
Показання: Лікування інфекційно-запальних процесів, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:
– інфекції дихальних шляхів (у тому числі гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, негоспітальна пневмонія);
– інфекції нирок і сечовидільної системи (у тому числі ускладнені інфекції сечових шляхів, гострий пієлонефрит; неускладнені інфекції сечових шляхів (цистит);
– неускладнена уретральна гонорея у чоловіків;
– ендоцервікальна і ректальна гонорея у жінок.
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 3р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/3159/01/01
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосування
препарату
ГАТИМАК
(GATIMAC)
Загальна
характеристика:
міжнародна
та хімічна
назви: gatifloxacin;
хімічна
назва
(±)-1-циклопропіл-6-флоро-1,4-дигідро-8-метокси-7-(3-метил-1-піперазиніл)-4-оксо-3-квінолінекарбоксилін
кислоти сесквігідрат;
основні
фізико-хімічні
властивості: таблетки
круглі,
вкриті
оболонкою,
білого або
майже білого
кольору,
двоопуклі, з
гладкою
поверхнею з
обох боків;
склад: 1
таблетка
містить гатифлоксацину
сесквігідрату,
що
еквівалентно
200 мг або 400 мг гатифлоксацину;
допоміжні
речовини:
целюлоза
мікрокристалічна,
натрію крохмальгліколят,
натрію лаурилсульфат,
кремнію діоксид
колоїдний
безводний, повідон (PVP K-30),
натрію кроскармелоза,
тальк
очищений,
магнію стеарат,
гідроксипропілметилцелюлоза,
титану діоксид,
пропіленгліколь,
діетилфталат.
Форма
випуску. Таблетки, вкриті
оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні
засоби для
системного
застосування. Фторхінолони.
Код АТС J01MA16.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм
дії гатифлоксацину
відрізняється
від
механізму
дії пеніцилінів,
цефалоспоринів,
аміноглікозидів,
макролідів
і
тетрациклінів.
Гатифлоксацин
може діяти
проти патогенів,
які є
стійкими до
цих
антибіотиків.
Не існує
перехресної
стійкості
між гатифлоксацином
і
зазначеними
антибіотиками.
Гатифлоксацин
має
антибактеріальну
активність проти
широкого
діапазону грамнегативних
і грампозитивних
мікроорганізмів.
Протибактеріальна
дія гатифлоксацину
забезпечується
завдяки
пригніченню ДНК- гірази та топоізомерази
IV. ДНК- гіраза
є важливим
ферментом,
який бере
участь у редуплікації
ДНК
збудників. Топоізомераза
IV є
ферментом,
який
відіграє
провідну
роль у поділі
хромосом
ДНК при
поділі бактеріальної
клітини.
Виявилося, що
С-8-метоксична
половина має
більшу
активність і
повільніший
розвиток
резистентності
у порівнянні з неметоксичною
С-8 половиною.
Згідно з цим, гатифлоксацин
показаний для
лікування
відповідних
нозологій,
причиною
яких є чутливі
збудники - грампозитивні
мікроорганізми: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes та
відносно
чутливі грампозитивні
мікроорганізми:
Streptococcus milieri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включаючи
метицилінрезистентні
штами), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans, Corynebacterium diphtheriae;
чутливі
збудники - грамнегативні
мікроорганізми: Haemophillus influenzae (включаючи
штами, що
продукують β-лактамази), Haemophilias раrаinfluenzae: Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи
штами, що
продукують β-лактамази), Escherichia coli, Enterobacter cloacae, Neisseria gonorrhoеae (включаючи
штами, що
продукують β-лактамази);
та
відносно
чутливі - грамнегативні
мікроорганізми:
Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteus mіrabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Providencia stuartii;
відносно
чутливі
анаероби — Bacteroides distasonis, Bacteroides eggerthiі, Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonas spp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonas magnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Ctostridium perfringens, Clostridium ramosum; чутливі
збудники
атипової
форми -
C.pneumoniae, C. trachomatis, M.pneumoniae, L. Pneumophilia, Ureaplasma;
та відносно
чутливі
атипові
форми -
Legionella pneumophila, Caxiella burnettii.
До гатифлоксацину
чутливі такі
збудники, як
мікобактерії
туберкульозу,
H. Pylori.
Гатифлоксацин
ефективний
відносно
бактерій
резистентних
до β-лактамних
і макролідних
антибіотиків.
Фармакокінетика.
Абсолютна
біологічна
доступність гатифлоксацину
– 96%. Пік
концентрації
в
плазмі
настає через
1-2 год
після
перорального
застосування.
Зв’язування
з білками
плазми крові
становить майже 20
%.
Гатифлоксацин добре проникає у більшість тканин організму і швидко розподіляється по біологічних рідинах. Високі концентрації утворюються в легеневій тканині, слизовій оболонці бронхів, придаткових порожнинах носа, в альвеолярних макрофагах, тканинах середнього вуха, тканинах шкіри, тканинах і секреті простати, слині, жовчі, сім’явивідній рідині, піхві , матці, ендо- та міометрії, маткових трубах, яєчниках.
Гатифлоксацин в
організмі біотрансформується з < 1 %
виділення
дози у сечу.
Виводиться
нирками.
Середнє
видалення гатифлоксацину
– від 7 до 14
годин і не
залежить від
дози та режиму
застосування.
При
експериментах
з тваринами гатифлоксацин
вільно
проходить
крізь
плаценту та
потрапляє у
грудне
молоко.
Відмінності
у
фармакокінетиці гатифлоксацину
були виявлені
у жінок.
Жінки
похилого
віку мали 21 %
збільшення Смакс і 32 %
збільшення AUC (0-) і більш
повільне
виведення у
порівнянні з
жінками
молодшого
віку.
Педіатрія:
фармакокінетика
гатифлоксацину
у дітей віком
до 18 років не
була визначена.
Ниркова
недостатність:
кліренс гатифлоксацину
знижений та
системний
вплив більш
виражений у
людей з
нирковою
недостатністю.
Показання
для
застосування.
Гатимак
показаний
пацієнтам
старше 18
років для лікування
інфекційно-запальних
процесів, спричинених
чутливими
до препарату
мікроорганізмами,
таких як:
-
інфекції
дихальних
шляхів
(гострий
бронхіт,
хронічний
бронхіт, кістозний
фіброз,
пневмонія);
-
інфекції
нирок і
сечовидільної
системи (гострий
і хронічний
пієлонефрит,
простатит,
цистит;
хронічні
інфекції
сечовидільної
системи);
-
інфекції
шкіри і
м’яких
тканин;
-
інфекції
кісток і
суглобів;
-
інфекції
травного
тракту;
-
післяопераційні
інфекційні
ускладнення;
-
неускладнена
уретральна
гонорея у
чоловіків;
-
ендоцервікальна і
ректальна
гонорея у
жінок.
Спосіб застосування
та дози. Препарат
приймають
незалежно
від прийому їжі.
При гострих
і
ускладнених
хронічних
бронхітах,
пневмонії,
інфекціях
шкіри і
підшкірної
клітковини,
гострому
пієлонефриті
та
ускладнених
інфекціях сечовидільного
тракту доза
препарату
становить 400
мг, один раз
на добу або по 200
мг два рази
на добу, протягом
7-10 діб.
При
гострому синуситі
призначають
400 мг
препарату
один раз на
добу або по 200
мг 2
рази на добу,
протягом 7-14
діб.
При
неускладнених
інфекціях
сечового тракту
(цистит)
початковою
дозою препарату є 400 мг
або 200 мг один
раз на добу, протягом
3 діб.
При
неускладненій
уретральній
гонореї у чоловіків,
цервікальній
гонореї у
жінок – 400 мг
один раз на
добу.
Оскільки Гатимак
виділяється
в основному
шляхом
ниркової екскреції,
пацієнтам з
кліренсом креатиніну
< 40 мл/хв,
включаючи
пацієнтів, що
знаходяться
на гемодіалізі
або
тривалому
амбулаторному
перитонеальному
діалізі,
потрібна
корекція
режиму
дозування.
Рекомендуються
такі зміни
дозування
препарату у
пацієнтів з
нирковою
недостатністю:
Кліренс
креатиніну,
мл/хв |
Початкова
доза, мг |
Наступна
доза |
³ 40 |
400 |
400 мг
щоденно |
< 40 |
400 |
200 мг
щоденно |
Гемодіаліз |
400 |
200 мг
щоденно |
Тривалий
амбулаторний
перитонеальний
діаліз |
400 |
200 мг
щоденно |
Схема з
одноразовим
застосуванням
препарату в
дозі 400 мг (для
лікування
неускладнених
інфекцій
сечових
шляхів і
гонореї) і 200 мг 1
раз на добу
протягом 3
днів не
потребує
корекції
дози у
пацієнтів з
порушенням
функції нирок.
Побічна
дія. Запаморочення,
блювання,
діарея,
вагініт, абдомінальний
біль,
головний
біль, порушення
смаку,
алергічні
реакції,
озноб, жар,
біль у спині,
біль у
грудях,
прискорене серцебиття,
запор,
диспепсія,
глосит, кандидоз
ротової
порожнини,
стоматит,
виразка
ротової
порожнини,
периферичні
набряки,
неспокійний
сон,
безсоння,
парестезії,
тремор,
розширення
судин, диспное,
фарингіт,
пітливість,
порушення
зору, дзвін у
вухах,
дизурія та
гематурія.
Гатимак може
бути
причиною
порушень
центральної нервової
системи,
включаючи
знервованість,
неспокій,
безсоння,
кошмари чи
параною.
Протипоказання.
Гатимак
протипоказаний
пацієнтам з
підвищеною
чутливістю до гатифлоксацину, квінолонових
протибактеріальних
компонентів
та інших
компонентів
цього
препарату,
вагітним,
жінкам що
годують
груддю, дітям
до 18 років.
Передозування.
Симптоми:
посилення
побічних
ефектів.
У разі
перорального
передозування
Гатимаку
необхідно
провести
промивання
шлунка.
Пацієнт
повинен
знаходитись
під контролем
та
отримувати
симптоматичне
та
підтримуюче
лікування.
Потрібно
застосовувати
відповідну
до стану
гідратаційну
терапію. Гатимак
недостатньо
ефективно
виводиться з
організму
шляхом
гемодіалізу
(приблизно 14 %
протягом 4
годин) або за
допомогою форсованого
гемодіалізу (приблизно
11 % через 8 днів).
Особливості застосування. Гатимак може
спричинити
збільшення QT
інтервалів
електрокардіограми
у деяких пацієнтів.
Через
недостатній
клінічний досвід гатифлоксацин
не повинен
застосовуватися
пацієнтами з подовженими
QT
інтервалами,
пацієнтами з
неадекватною
гіперкальціємією та
пацієнтами,
які
отримують
клас І А
(наприклад, квінідин, прокаїнамід)
або клас ІІІ
(наприклад, аміодарон,
соталол) протиаритмічних
препаратів.
Фармакокінетичні
дослідження
не були
проведені
для Гатимаку
та
препаратів,
які
подовжують QT
інтервали,
таких як цизаприд,
еритроміцин, протипсихотикс
та
трициклічні
антидепресанти.
Гатимак
повинен
застосовуватися з
обережністю
при
паралельному
застосуванні
з цими
препаратами.
Препарат
необхідно
застосовувати
з обережністю
пацієнтам з
брадикардією та
гострою
ішемією
міокарда.
Серйозні та
фатальні
випадки
підвищеної чутливості
та
анафілактичні
реакції спостерігались
у пацієнтів,
які пройшли
лікування квінолоном.
Гатимак не
слід
застосовувати
при перших
проявах підвищеної
чутливості -
висипу на
шкірі чи інших
алергічних
реакціях.
Слід
обережно
застосовувати під час
керування
транспортними
засобами (можливо
запаморочення).
З
обережністю
слід
призначати Гатимак
хворим з
нирковою
недостатністю.
Ретельне
клінічне
обстеження
та
відповідні
лабораторні
аналізи
необхідно
проводити до
і протягом
курсу лікування,
за
необхідності
слід знизити
дозу Гатимаку.
Пацієнтам з
порушеною
нирковою
функцією (кліренс
креатиніну
< 40 мл/хв)
необхідно
проводити
корекцію
дози (зменшення
дози), щоб
уникнути
накопичення гатифлоксацину
через
зниження
кліренсу.
Пацієнтам з
кліренсом креатиніну
< 30 мл\хв
рекомендуються
знижені
дози Гатимаку.
У більшості
випадків у
пацієнтів,
хворих на
діабет, які
отримують
паралельне
лікування
пероральними
гіпоглікемічними
препарати
(наприклад, глібурид)
або
інсуліном
було
виявлено
порушення вмісту
глюкози у
крові,
включаючи
симптоматичні
гіпер- та
гіпоглікемію.
У таких
пацієнтів
рекомендується
проводити
контроль
рівня
глюкози у
крові.
Взаємодія з іншими
лікарськими
засобами.
Прийом Гатимаку
через 1 год
після циметидину
(один раз на
день, перорально, у дозі 200
мг) не
впливає на фармакокінетику
гатифлоксацину.
Ці
результати
свідчать про
те, що на
всмоктування
гатифлоксацину
впливають
антагоністи
Н2-рецепторів,
такі
як циметидин.
Застосування
Гатимаку
не впливає на
системний
кліренс внутрішньовенного
мідазоламу.
Добова
внутрішньовенна
доза мідазоламу
(0,0145 мг/кг)
не впливає на
фармакокінетику
гатифлоксацину.
Ці
результати
можуть бути
враховані
при недостатній
ефективності гатифлоксацину
при
проведенні
досліджень з
ізоферментом
CYP3A4 у людей.
Паралельне
застосування Гатимаку
та теофіліну
не впливало на
фармакокінетику
жодного з
препаратів.
Паралельне
застосування
Гатимаку
та варфарину
не впливало
на фармакокінетику
жодного з
препаратів, протромбіновий
час не
змінювався.
Паралельне
застосування
Гатимаку
та глібуриду
(при
стабільному
стані один
раз на день)
пацієнтами з
2-м типом
цукрового
діабету не мало
значного
впливу на
розміщення
жодного з
препаратів,
рівні
глюкози
натще не
змінилися.
Паралельне
застосування
гатифлоксацину
та дигоксину
не дали
значного
ефекту
стосовно
зміни фармакокінетики
гатифлоксацину.
Пацієнти, які
приймають дигоксин,
повинні
перевірятися
на ознаки та
симптоми
токсичності. У пацієнтів,
які
виявили
ознаки чи симптоми
інтоксикації
дигоксином,
концентрація
дигоксину
у сироватці
повинна бути
перевірена
та доза дигоксину
відкоригована
відповідно.
Системне
виведення гатифлоксацину
значно
підвищується
при
паралельному
застосуванні
Гатимаку
та пробенециду.
У пацієнтів,
які
отримували варфарин,
не було
виявлено
значних змін
у часі згортання
крові при
паралельному
застосуванні
Гатимаку.
Під час доклінічних
і клінічних
досліджень
виявлено, що при
паралельному
застосуванні
з нестероїдними
протизапальними
препаратами,
такими як квінолон,
виявилось,
що квінолон
може
підвищити
ризик
розладів
ЦНС і судом.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С, у сухому та недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 2 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. По 5 таблеток у блістері, кожний в картонній упаковці. По 20 упаковок у картонній упаковці.
Виробник. МАКЛЕОДС
ФАРМАСЬЮТИКАЛС
ЛІМІТЕД.