Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Легасі Фармасьютікалз Світселенд ГмбХ, Швейцарія

Міжнародна непатентована назва: Ribavirin

АТ код: J05AB04

Форма випуску: Концентрат для приготування розчину для інфузій, 0,1 г/мл по 12 мл у флаконах № 5

Діючі речовини: 1 мл концентрату містить рибавірину 100 мг

Допоміжні речовини: Натрію гідрофосфат безводний, калію дигідрофосфат, вода для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група: Противірусні препарати

Показання: Геморагічна пропасниця з нирковим синдромом

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3р.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/2923/01/01

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ВІРАЗОЛ

(VIRAZOLE)

 

Склад:

діюча речовина: 1 мл концентрату містить рибавірину 100 мг;

допоміжні речовини: натрію гідрофосфат безводний, калію дигідрофосфат, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Концентрат для приготування розчину для інфузії.

 

Фармакотерапевтична група. Противірусний засіб для системного застосування. Код ATC J05A B04.

 

Клінічні характеристики.

Показання. Геморагічна пропасниця з нирковим синдромом.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Вагітність або період годування груддю. Пацієнти з тяжкими захворюваннями серцево-судинної системи, включаючи нестабільні та неконтрольовані серцево-судинні захворювання протягом останніх 6 місяців. Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) з проведенням гемодіалізу; тяжка печінкова недостатність (некомпенсований цироз печінки); гемоглобінопатія (наприклад, таласемія, серпоподібно-клітинна анемія), дитячий вік.

 

Спосіб застосування та дози. Доза Віразолу концентрату для приготування розчину для інфузії для кожного пацієнта розраховується індивідуально, залежно від маси тіла. Перед введенням концентрований розчин Віразолу необхідно розвести 5 % розчином декстрози для ін’єкцій або 0,9 % розчином натрію хлориду і довести загальний об’єм розчину для введення до 100 мл. Одержаний розчин вводять шляхом інфузії через перфузор протягом 10-15 хвилин.

Концентрат Віразолу для внутрішньовенних інфузій не має консервантів, і після розведення слід використати протягом 24 годин.

Початкова доза навантаження: 33 мг/кг маси тіла. Через 6 годин після цієї дози починають  вводити по 16 мг/кг маси тіла через кожні 6 годин протягом 4 діб (усього 16 доз).

Через 8 годин після введення останньої з цих доз починають застосовувати препарат по 8 мг/кг кожні 8 годин протягом 3 діб (9 доз). (Див. таблицю). Лікування Віразолом у такому дозуванні триває залежно від стану хворого та погляду лікаря на доцільність застосування, але не має перевищувати 14 діб.

 

 

Даний режим внутрішньовенного застосування Віразолу базується на численних контрольованих клінічних дослідженнях.

 

Побічні реакції.

З боку нервової системи: головний біль, безсоння, астенічний синдром.

З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, брадикардія, зупинка серця.

З боку органів кровотворення: гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія.

З боку системи дихання: пневмоторакс, диспное, бронхоспазм, набряк легенів, синдром гіпервентиляції, ателектаз легенів.

З боку травної системи: анорексія, нудота, гіпербілірубінемія.

Алергічні реакції: шкірний висип.

Інші: кон’юнктивіт, при струминному введенні Віразолу може виникати озноб, у зв’язку з чим препарат рекомендовано вводити повільно, протягом 10-15 хвилин.

 

Передозування. Випадків передозування не зареєстровано.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосування препарату протипоказане під час вагітності та у період годування груддю.

 

Діти. Застосування препарату дітям протипоказано.

 

Особливості застосування.

Застосовувати тільки в умовах стаціонару зі спеціалізованим реанімаційним відділенням.

Медичному персоналу, який працює з препаратом, слід враховувати його тератогенність.

Чоловікам та жінкам репродуктивного віку під час лікування та протягом 7 місяців після закінчення терапії необхідно застосовувати ефективні контрацептивні засоби. Рибавірин може накопичуватися в клітинах і дуже повільно виводитися з організму. У дослідженнях на тваринах рибавірин, який містився у спермі, міг виявляти свою тератогенну дію при заплідненні яйцеклітин.

Особливої уваги потребують пацієнти, які мають некомпенсований цукровий діабет (стан кетоацидозу), тромбоемболію легеневої артерії, захворювання щитовидної залози (тиреотоксикоз), депресію, схильність до суїциду (в анамнезі).

Лабораторні дослідження (клінічний аналіз крові з лейкоцитарною формулою та кількістю тромбоцитів, аналіз електролітів, визначення вмісту креатиніну, функціональних проб печінки) необхідно проводити до початку терапії, на 2-му та 4-му тижні, у подальшому - регулярно.

 

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Віразол не впливає або майже не впливає на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антагонізм із зидовудином: пригнічує фосфорилювання зидовудину до його активної форми трифосфату.

 

 

 

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Віразол має широкий спектр активності проти різних вірусів, що мають РНК (аренавіруси, буньявіруси, ретровіруси, параміксовіруси тощо) і ДНК (аденовіруси, вірус герпесу, цитомегаловіруси тощо). Препарат пригнічує реплікацію вірусів-збудників особливо небезпечних геморагічних пропасниць як in vitro, так і in vivo. Профілактична та терапевтична активність Віразолу показана в експериментах на приматах для геморагічних пропасниць, спричинених аренавірусами: пропасниця Ласса, болівійська геморагічна пропасниця; буньявірусами: пропасниця Долини Ріфт, Крим-Конго геморагічна пропасниця, а також хантавірусами: геморагічна пропасниця з нирковим синдромом та хантавірусний пульмональний синдром. При цьому різні штами високопатогенних арена- та буньявірусів Ласса, Мачухо, Крим-Конго, Хантаан, Сеул, Пуумула, Добрава та Сін Номбре, виділені від диких гризунів і хворих людей у різних географічних регіонах світу, мають високу чутливість до Віразолу.

Віразол легко проникає в інфіковані вірусом клітини, де під впливом аденозинкінази фосфорилюється у моно-, ди- та трифосфатні метаболіти. Противірусна дія Віразолу зумовлена трьома різними механізмами. По-перше, препарат знижує внутрішньоклітинний пул гуанозинтрифосфату і тим самим опосередковано пригнічує синтез нуклеїнових кислот вірусу. По-друге, Віразол може змінювати синтез РНК з подальшим порушенням транскрипції вірусу. Нарешті, показаний прямий пригнічуючий вплив Віразолу на активність полімерази вірусів.

Віразол при лікуванні геморагічної пропасниці з нирковим синдромом суттєво знижує тяжкість перебігу захворювання: зменшує тривалість таких симптомів, як пропасниця, олігурія, біль у поперековій ділянці, животі та головний біль. Значне зниження пікових показників сечовини та креатиніну свідчить про зменшення ступеня ураження нирок. До того ж, ризик розвитку геморагій у хворих, які приймали Віразол, значно зменшується. Результатом послаблення тяжкості клінічного перебігу захворювання є значне (приблизно у 7 разів) зменшення летальних випадків.

Фармакокінетика. При внутрішньовенному введенні Віразолу максимальна концентрація   у   плазмі   досягається   у  кінці  інфузії  і  становить  приблизно  43  і  72  мікромоль/л  для  доз  600  і  1  200  мг  відповідно.  Період напіврозподілу майже 0,2 години та період напіввиведення від 0,5 до 2 годин.

Розподіляється у плазмі, секреті дихальних шляхів та еритроцитах. Значна кількість активного метаболіту рибавіринтрифосфату накопичується в еритроцитах, сягаючи постійного рівня приблизно через 4 доби, і залишається в них протягом кількох тижнів після застосування.

Метаболізується внутрішньоклітинно шляхом фосфорилювання з утворенням моно-, ди-   і   три фосфатного   (активного)   метаболіту;    метаболізується    також   до    1,2,4-тріазолкарбоксаміду. Інактивується дерибозилюванням з подальшим гідролізом та розривом тріазольного кільця.

З білками крові практично не зв’язується.

Після внутрішньовенного введення 19 % препарату у незміненому вигляді виводиться нирками протягом 24 годин і 24 % протягом 48 годин. Нирковий шлях виведення характерний і для метаболіту 1,2,4-тріазолкарбоксаміду.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина практично вільна від видимих часток.

 

Несумісність. Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки рекомендовані розчинники.

 

 

 

 

 

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати  при температурі не вище 25 °С в захищеному від світла місці. Препарат зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. У флаконі по 12 мл № 5.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

Легасі Фармасьютікалз Світселенд ГмбХ.

Legacy Pharmaceuticals Switzerland GmbH.

 

Місцезнаходження.