МОВАЛІС®

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ/Берінгер Інгельхайм Еллас А.Е., Німеччина/Греція

Міжнародна непатентована назва: Meloxicam

АТ код: M01AC06

Форма випуску: Таблетки по 7,5 мг № 20 (10х2) у блістерах

Діючі речовини: 1 таблетка містить: мелоксикаму 7,5 мг

Допоміжні речовини: Натрію цитрат, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, кросповідон, магнію стеарат

Фармакотерапевтична група: Нестероїдні протизапальні препарати

Показання: Симптоматичне лікування
 больового синдрому при остеоартритах (артрозах, дегенеративних суглобових зах¬ворюваннях);
 ревматоїдних артритів;
 анкілозивних спондилітів.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3 роки

Номер реєстраційного посвідчення: UA/2683/02/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МовалісТ

(MovalisТ)

 

 

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка містить мелоксикаму 7,5 мг або 15 мг;

допоміжні речовини: натрію цитрат, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, кросповідон, магнію стеарат.

 

Лікарська форма. Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та протиревматичні засоби.

Код АТС М01А С06.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Симптоматичне лікування

-        больового синдрому при остеоартритах (артрозах, дегенеративних суглобових зах­ворюваннях);

-        ревматоїдних артритів;

-        анкілозивних спондилітів.

 

Протипоказання.

-        Відома гіперчутливість до мелоксикаму або до інших складових лікарського засобу. Є можливість перехресної алергії на ацетилсаліцилову кислоту та інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП).

-        Препарат не слід призначати пацієнтам, у яких виникали симптоми астми, носові поліпи, ангіоневротичний набряк або кропив’янка після прийому ацетилсаліцилової кислоти чи інших НПЗП.

-        Активна форма або недавня поява виразки у шлунково-кишковому тракті/перфорації.

-        Запальне захворювання кишечнику в активній формі (хвороба Крона або виразкові коліти).

-        Тяжка печінкова недостатність.

-        Тяжка ниркова недостатність без застосування діалізу.

-        Відкрита шлунково-кишкова кровотеча, нещодавня цереброваскулярна кровотеча або встановлені системні порушення згортання крові.

-        Тяжка неконтрольована серцева недостатність.

МОВАЛІС протипоказаний для лікування болю протягом післяопераційного періоду при аортокоронарному шунтуванні.

Застосування препарату протипоказане у разі вроджених порушень, при яких можуть бути шкідливими неактивні компоненти препарату (див. розділ «Особливості застосування»).

 

Спосіб застосування та дози.

Дорослі

Остеоартрити: призначають із розрахунку 7,5 мг/добу. Якщо необхідно, дозу можна збільшити до 15 мг/добу.

Ревматоїдні артрити: призначають із розрахунку 15 мг/добу. Згідно з терапевтичним ефектом дозу можна зменшити до 7,5 мг/добу.

Анкілозивні спондиліти: призначають із розрахунку 15 мг/добу. Відповідно до терапевтичної реакції дозу можна зменшити до 7,5 мг/добу.

Для пацієнтів з підвищеним ризиком побічних реакцій початкова лікувальна доза становить 7,5 мг/добу.

Для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, що знаходяться на діалізі, доза не має перевищувати 7,5 мг/добу.

Оскільки зі збільшенням дози і тривалості лікування підвищується ризик побічних реакцій, необхідно застосовувати найменшу ефективну добову дозу протягом найкоротшого періоду лікування.

 

Діти віком старше 12 років

Максимальна рекомендована добова доза для підлітків становить 0,25 мг/кг маси тіла.

Максимальна рекомендована добова доза МОВАЛІСУ становить 15 мг.

Таблетки слід приймати під час прийому їжі, запивати водою або іншою рідиною.

При комбінованому застосуванні різних форм препарату МОВАЛІС (капсули, таблетки, супозиторії, суспензія або розчин для ін’єкцій) загальна добова доза не має перевищувати    15 мг.

 

Побічні реакції.

Повідомлялося про наступні побічні реакції, які можуть виникати під час застосування препарату Моваліс.

З боку системи крові та лімфатичної системи:

відхилення показників крові від норми (включаючи зміну кількості лейкоцитів), лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія.

Одночасний прийом потенційно мієлотоксичного препарату, особливо метотрексату, може призводити до виникнення цитопенії.

З боку імунної системи: анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція та інші алергічні реакції негайного типу.

Психічні розлади: сплутаність свідомості, дезорієнтація, зміна настрою.

Неврологічні розлади: запаморочення, сонливість, головний біль.

З боку органів зору: розлади функції зору, що включають нечіткість зору, кон’юнктивіт.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату: запаморочення, шум у вухах.

Кардіальні порушення: прискорене серцебиття.

Судинні розлади: підвищення артеріального тиску, припливи.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: астма у пацієнтів з алергією на ацетилсаліцилову кислоту та інші НПЗП.

З боку шлунково-кишкового тракту: шлунково-кишкова перфорація, прихована або макроскопічна шлунково-кишкова кровотеча, гастродуоденальна виразка, коліт, гастрит, езофагіт, стоматит, біль у животі, диспепсія, діарея, нудота, блювання, запор, метеоризм, відрижка.

Шлунково-кишкова кровотеча, виразкування або перфорація можуть бути потенційно летальними.

Розлади гепатобіліарної системи: гепатит, порушення показників функції печінки (наприклад, підвищення трансаміназ або білірубіну).

З боку шкіри і підшкірної клітковини: токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, бульозний дерматит, поліморфна еритема, висипання, кропив’янка, фотосенсибілізація, свербіж.

З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність, зміни показників функції нирок (підвищення креатиніну та/або сечовини).

Застосування нестероїдних протизапальних засобів може супроводжуватись розладами сечовипускання, включаючи гостру затримку сечі.

Загальні порушення: набряк.

 

Передозування.

У разі передозування рекомендовано промивання шлунка та загальні підтримуючі засоби, оскільки специфічний антидот невідомий. У ході клінічних випробувань було показано, що холестирамін підвищує виведення мелоксикаму.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Моваліс протипоказаний у період вагітності.

Інгібування синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона і плода. Дані епідеміологічних досліджень дають змогу припустити збільшення ризику викидня та розвитку вад серця і гастрохізисів після застосування інгібіторів синтезу простагландинів у ранній період вагітності. Абсолютний ризик розвитку вад серця збільшився з менш ніж 1 % до близько 1,5 %. Вважається, що цей ризик збільшується зі збільшенням дози та тривалості лікування.

У ході ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть створювати для плода ризик:

-     серцево-легеневої токсичності (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);

-     порушення функції нирок, що може розвинутися у ниркову недостатність з олігогідроамніоном;

можливі ризики в останні терміни вагітності для матері та новонародженного:

-     можливість продовження часу кровотечі, протиагрегаційного ефекту навіть при дуже низьких дозах;

-     пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або затягування пологів.

Хоча конкретних даних щодо МовалісУ немає, про НПЗП відомо, що вони можуть проникати в грудне молоко. Тому Моваліс протипоказаний жінкам, які годують груддю.

 

Діти.

Препарат застосовують для лікування дітей віком старше 12 років за винятком ювенільного ревматоїдного артриту (хвороба Стілла/Шоффара).

 

Особливості застосування.

Як і у випадку з іншими НПЗП, слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі та які застосовують антикоагулянти. Слід спостерігати за пацієнтами, у яких є симптоми захворювань шлунково-кишкового тракту. Лікування препаратом Моваліс слід припинити, якщо з’являються ознаки пептичної виразки або шлунково-кишкової кровотечі.

Як і при застосуванні інших НПЗП, потенційно летальні шлунково-кишкова кровотеча, виразка або перфорація можуть виникнути в будь-який час у процесі лікування при наявності чи без попередніх симптомів або серйозних шлунково-кишкових захворювань в анамнезі. Наслідки таких явищ зазвичай більш серйозні у пацієнтів літнього віку.

При застосуванні нестероїдних протизапальних засобів у дуже поодиноких випадках спостерігалися серйозні шкірні реакції, деякі з них були фатальними, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик появи таких реакцій спостерігався на початку лікування, при цьому у більшості випадків такі реакції з’являлися протягом першого місяця лікування. При першій появі шкірних висипань, уражень слизових оболонок або інших ознак надмірної чутливості необхідно припинити застосування МОВАЛІСУ.

Нестероїдні протизапальні засоби можуть збільшувати ризик появи серйозних серцево-судинних тромботичних явищ, інфаркту міокарда та інсульту, які можуть бути летальними. При збільшенні тривалості лікування цей ризик може зростати. Такий ризик може збільшуватись у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями або з факторами ризику розвитку таких захворювань.

НПЗП інгібують синтез ниркових простагландинів, який відіграє важливу роль у підтримуванні ниркового кровотоку. У пацієнтів зі зниженим об’ємом крові та зниженим нирковим кровотоком застосування НПЗП може спричиняти ниркову недостатність, яка має оборотний характер після припинення лікування НПЗП.

Найбільший ризик такої реакції у пацієнтів літнього віку, у пацієнтів з дегідратацією, із застійною серцевою недостатністю, у хворих на цироз печінки, з нефротичним синдромом і хронічними ренальними порушеннями, а також у хворих, які отримують супутню терапію діуретиками, інгібіторами АПФ або блокаторами рецепторів ангіотензину-II або після великих хірургічних втручань, що призвели до гіповолемії. Таким пацієнтам потрібен контроль діурезу та контроль функції нирок на початку терапії.

У поодиноких випадках НПЗП можуть призводити до інтерстиціальних нефритів, гломерулонефритів, ренальних медулярних некрозів або до розвитку нефротичних синдромів.

Доза МовалісУ для пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю, які знаходяться на діалізі, не має перевищувати 7,5 мг (у вигляді таблеток). Для хворих з незначними або помірними ренальними порушеннями дозу можна не знижувати (рівень кліренсу креатиніну більше 25 мл/хв).

Як і при лікуванні більшістю НПЗП, описано поодинокі випадки підвищення рівня трансаміназ або інших параметрів функції печінки. У більшості випадків ці відхилення були незначні і мали тимчасовий характер. При стійкому та значному відхиленні від норми показників функції печінки лікування МовалісОМ слід припинити та провести контрольні тести. Для хворих із клінічно стабільним перебігом цирозу печінки не треба знижувати дози МовалісУ.

Ослаблені хворі потребують більш ретельного нагляду. Як і при лікуванні іншими НПЗП, треба бути обережними щодо хворих літнього віку, в яких більш імовірне зниження функції нирок, печінки та серця.

НПЗП можуть посилити затримку натрію, калію та води і вплинути на натрійуретичні ефекти діуретиків, що може спричинити або посилити серцеві порушення або артеріальну гіпертензію. Таким пацієнтам рекомендується проведення клінічного моніторингу.

Meлоксикам, як і будь-який інший НПЗП, може маскувати симптоми інфекційних захворювань.

Застосування мелоксикаму, як і інші лікарські засоби, що інгібують синтез циклооксигенази/простагландину, може негативно впливати на репродуктивну функцію і не рекомендований жінкам, які хочуть завагітніти. Тому для жінок, які планують завагітніти або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість припинення прийому мелоксикаму.

Щодо суттєвих лікарських взаємодій які потребують особливої уваги див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».

До складу таблеток МОВАЛІС по 7,5 мг входить лактоза, і при введенні максимальної рекомендованої дози в організм потрапляє 47 мг лактози. Тому цей препарат не рекомендується приймати пацієнтам з рідкісною вродженою непереносимістю галактози, з дефіцитом лактази або порушенням всмоктування глюкози чи галактози.

До складу таблеток МОВАЛІС по 15 мг входить лактоза, і при введенні максимальної рекомендованої дози в організм потрапляє 20 мг лактози. Тому цей препарат не рекомендується приймати пацієнтам з рідкісною вродженою непереносимістю галактози, з дефіцитом лактази або порушенням всмоктування глюкози чи галактози.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Спеціальних досліджень щодо впливу препарату на здатність керування автомобілем або роботі з механізмами немає. Проте пацієнтам, у яких спостерігалися  розлади функції зору, сонливість або інші порушення центральної нервової системи, рекомендовано утриматися від керування автомобілем або роботі з механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

-     Інші інгібітори простагландинсинтетази, включаючи глюкокортикоїди і саліцилати (ацетилсаліцилова кислота): поєднане введення інгібіторів простагландинсинтетази може призводити до збільшення ризику кровотечі та появи виразок у шлунково-кишковому тракті через синергічну дію, тому таке поєднання не рекомендується. Мелоксикам не рекомендується застосовувати разом з іншими нестероїдними протизапальними засобами. Одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоті у здорових добровольців показало тенденцію збільшення площі під кривою “концентрація-час” (AUC) та Сmax мелоксикаму. Клінічна значимість цієї взаємодії не відома.

-     Пероральні антикоагулянти, антитромбоцитарні засоби, гепарин при системному введенні, тромболітичні засоби, а також селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищують ризик кровотечі через гальмування функції тромбоцитів. У разі такого поєднаного лікування рекомендується здійснювати ретельне спостереження.

-     Літій: є дані щодо НПЗП, які підвищують рівень концентрації літію у плазмі крові, які можуть досягнути токсичних величин. Одночасне застосування літію та НПЗП не рекомендовано. Якщо комбінована терапія необхідна, то ретельно контролюють вміст літію у плазмі крові на початку лікування, при підборі дози та при припиненні лікування МОВАЛІСОМ.

-     Метотрексат: НПЗП можуть зменшувати тубулярну секрецію метотрексату, тим самим підвищуючи концентрацію його у плазмі крові. З цієї причини не рекомендується супутньо застосовувати НПЗП пацієнтам, які приймають високу дозу метотрексату (понад 15 мг/тиждень). Ризик взаємодії НПЗП і метотрексату слід враховувати також пацієнтам з низькою дозою метотрексату, зокрема пацієнтам з порушеною функцією нирок. У випадку, коли потрібне комбіноване лікування, необхідно контролювати показники крові та функції нирок. Слід дотримуватись застережень у випадку, коли прийом НПЗП і метотрексату триває 3 дні поспіль, оскільки плазмовий рівень метотрексату може підвищитись та посилити токсичність. Хоча фармакокінетика метотрексату (15 мг/тиждень) не зазнала впливу супутнього лікування мелоксикамом, слід вважати, що гематологічна токсичність метотрексату може зростати при лікуванні НПЗП.

-     Контрацепція: НПЗП знижують ефективність протизаплідних засобів.

-     Діуретики: лікування НПЗП зневоднених хворих пов’язано з потенційним ризиком появи гострої ниркової недостатності. Тому перед початком лікування слід контролювати функцію нирок, а надалі при одночасному застосуванні МОВАЛІСУ та діуретиків хворим необхідно отримувати адекватну кількість рідини.

-     Антигіпертензивні препарати (наприклад бета-адреноблокатори, інгібітори АПФ, вазодилататори, діуретики): НПЗП зменшують антигіпертензивний ефект, що пов’язано з інгібуючим впливом на вазодилататорні простагландини.

-     НПЗП та антагоністи рецепторів ангіотензину-II, а також інгібітори АПФ виявляють синергічний ефект на зменшення клубочкової фільтрації. У пацієнтів з наявним порушенням ниркової функції це може призвести до гострої ниркової недостатності.

-     Холестирамін зв’язує мелоксикам у гастроінтестинальному тракті, призводячи до його швидкого виведення.

-     НПЗП можуть посилювати нефротоксичність циклоспорину через вплив на ниркові простагландини, що потребує значного контролю функції нирок при одночасному застосуванні препаратів.

Мелоксикам майже повністю руйнується шляхом печінкового метаболізму, приблизно дві третини якого метаболізуються цитохромом (CYP) Р450 та одна третина – шляхом пероксидазного окиснення.

Можлива фармакокінетична взаємодія МовалісУ та інших препаратів на етапі метаболізму за рахунок впливу їх на СYР 2С9 та/або СYР 3А4.

Взаємодії МовалісУ з антацидами, циметидином, дигоксином і фуросемідом при одночасному прийомі не виявлено.

Не можна виключати взаємодії препарату з пероральними антидіабетичними засобами.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Моваліс − це нестероїдний протизапальний лікарський засіб класу єнолієвої кислоти, що має протизапальну, аналгетичну та антипіретичну дію. Мелоксикам виявив високу протизапальну активність на всіх стандартних моделях запалення. Загальний механізм розвитку зазначених ефектів може полягати у здатності мелоксикаму інгібувати біосинтез простагландинів, які є медіаторами запалення.

Механізм дії пов’язується із селективним інгібуванням ЦОГ-2 порівняно з ЦОГ-1. На сьогодні очевидно, що терапевтичний ефект нестероїдних протизапальних препаратів пов’язаний з інгібуванням синтезу ЦОГ-2, тоді як інгібування ЦОГ-1 призводить до токсичного ураження шлунка та нирок.

Селективність інгібування ЦОГ-2 мелоксикамом підтверджена багатьма дослідниками як in vitro, так і ex vivo. Переважно інгібування ЦОГ-2 ex vivo мелоксикамом підтверджується більшим інгібуванням продукції ліпополісахаридстимулюючого PGE2 (ЦОГ-2) порівняно з продукцією тромбоксану у коагульованій крові (ЦОГ-1). Ці ефекти дозозалежні. Мелоксикам не впливає на агрегацію тромбоцитів або на тривалість кровотечі  при застосуванні рекомендованих доз ex vivo, тоді як індометацин, диклофенак, ібупрофен та напроксен значно інгібують агрегацію тромбоцитів та подовжують тривалість кровотечі.

Клінічні дослідження встановили низьку частоту шлунково-кишкових побічних явищ (перфорації, утворення виразок та кровотечі) при застосуванні рекомендованих доз мелоксикаму порівняно із застосуванням стандартних доз інших НПЗП.

 

Фармакокінетика. Мелоксикам добре абсорбується з шлунково-кишкового тракту при пероральному застосуванні; абсолютна біодоступність препарату становить 89 %. Одночасне вживання їжі не впливає на абсорбцію препарату. Концентрації лікарського засобу при прийомі перорально 7,5 та 15 мг на добу відповідно дозозалежні. Стабільні концентрації досягаються на 3-5-ту добу.

Безперервне лікування протягом тривалого періоду (наприклад, 6 місяців) не призводило до змін фармакокінетичних параметрів порівняно з параметрами після 2-х тижнів перорального застосування мелоксикаму по 15 мг на добу. Будь-які зміни є також малоймовірними, навіть при тривалому лікуванні понад 6 місяців.

Більше 99 % мелоксикаму зв’язується з білками плазми, головним чином з альбуміном. Препарат проникає в синовіальну рідину, концентрація його в якій у половину менша, ніж у плазмі крові. Об’єм розподілу низький, в середньому 11 л.

Виведення мелоксикаму  відбувається в основному у формі метаболітів у рівних частинах з сечею та калом. Менше 5 % добової дози виділяється у незміненому стані з калом, незначна кількість виділяється з сечею. Період напіввиведення становить 20 годин.

Печінкова та ниркова недостатність суттєво не впливають на фармакокінетику мелоксикаму.

Плазмовий кліренс у середньому становить 8 мл/хв. Кліренс  знижується у людей літнього віку.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

Круглі таблетки від пастельно-жовтого до лимонно-жовтого кольору. З одного боку опуклі, зі скошеними краями та маркуванням символу компанії. З іншого боку з лінією розлому навпіл та кодом. Поверхня таблетки може бути злегка шершавою.

 

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

для дозування 7,5 мг: по 10 таблеток у блістері, по 2 блістери в картонній коробці.

для дозування 15 мг: по 10 таблеток у блістері, по 1 або 2 блістери в картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ/

Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG.

 

Місцезнаходження.

Бінгер Штрассе 173, D-55216 Інгельхайм, Німеччина/

Binger Strasse 173, D-55216 Ingelheim, Germany.

 

або

 

Виробник.

Берінгер Інгельхайм Еллас А.Е./

Boehringer Ingelheim Ellas A.E.

 

Місцезнаходження.

5-й км Пайаніа-Маркопоуло, 194 00 Коропі Атика, Греція/