Виробник, країна: ВАТ "Гедеон Ріхтер", Угорщина
Міжнародна непатентована назва: Bicalutamide
АТ код: L02BB03
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, по 150 мг № 30
Діючі речовини: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить: 150 мг бікалутаміду
Допоміжні речовини: ядро: кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, повідон, натрію крохмальгліколят, тип «А»; лактози моногідрат;
оболонка: опадрі II 33G білий (гліцерол триацетат, макрогол 3000, лактози моногідрат, титану діоксид C.I. 77891, (Е 171); гіпромелоза)
Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань
Показання: Монотерапія або ад'ювантна терапія у поєднанні з радикальною простатектомією або радіотерапією у пацієнтів з локалізованим запущеним раком передміхурової залози з високим ризиком прогресування захворювання.
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 5р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/2632/01/02
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосування
препарату
КАЛУМІД
(CALUMIDÒ)
Склад:
діюча
речовина: бікалутамід;
1
таблетка, вкрита
оболонкою,
містить 150 мг бікалутаміду;
допоміжні
речовини:
ядро: кремнію
діоксид
колоїдний
безводний,
магнію стеарат,
повідон,
натрію крохмальгліколят,
тип «А»;
лактози
моногідрат;
оболонка: опадрі
II 33G білий
(гліцерол
триацетат, макрогол
3000, лактози
моногідрат,
титану діоксид
C.I. 77891, (Е 171); гіпромелоза).
Лікарська
форма. Таблетки,
вкриті
оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антиандрогенні засоби. Код АТС L02В B03.
Клінічні
характеристики.
Показання. Монотерапія або ад’ювантна
терапія у
поєднанні з
радикальною простатектомією
або
радіотерапією
у пацієнтів з
локалізованим
запущеним
раком
передміхурової
залози з
високим ризиком
прогресування
захворювання.
Протипоказання.
Підвищена
чутливість
до будь-яких
компонентів
препарату.
Одночасне
лікування терфенадином,
астемізолом
або цисапридом.
Не можна
застосовувати
жінкам та
дітям.
Спосіб
застосування
та дози.
Дорослим
чоловікам, у
тому числі і у
літньому
віці: по 1
таблетці по 150
мг, один раз
на добу. Калумід
таблетки,
вкриті
оболонкою, по
150 мг необхідно
застосовувати
протягом не
менше 2-х років
або до
прогресування
захворювання.
Ниркова
недостатність:
корекція
дози не
потрібна.
Захворювання
печінки: при
захворюваннях
легкого
ступеня
тяжкості
корекція
дози не
потрібна.
Можливе
посилене кумулювання
при
захворюваннях
середнього і тяжкого
ступеня.
Побічні
реакції.
Система
органів |
Дуже поширені (≥10 %) |
Поширені (≥10 % - <1 %) |
Непоширені (≥0,1 % - <1 %) |
Рідко
поширені (≥0,01 % - <0,1 %) |
Кров
і лімфатична
система |
|
Анемія |
|
|
Імунна
система |
|
|
Реакції гіперчутливості
(включаючи ангіоневротичний
набряк і кропив’янку) |
|
Обмін
речовин |
|
Анорексія |
|
|
Психічні
розлади |
|
Зниження лібідо,
депресія |
|
|
Нервова
система |
|
Запаморочення,
сонливість |
|
|
Судинні
розлади |
|
Припливи (відчуття
жару) |
|
|
Респіраторні,
торакальні та медіастинальні
розлади |
|
|
Інстерстиціальне
захворювання
легенів |
|
Шлунково-кишкові
розлади |
|
Біль у
животі, запор, диспепсія, здуття, нудота,
діарея |
|
Блювання |
Розлади
гепато-біліарної
системи |
|
Порушення
функції
печінки
(збільшення
активності трансаміназ,
холестаз,
жовтяниця)1 |
|
Печінкова недостатність2 |
Шкіра
та підшкірна
клітковина |
Висип |
Алопеція, сухість та свербіж
шкіри, гірсутизм |
|
|
Нирки
та розлади
сечовивідних
шляхів |
|
Гематурія |
|
|
Репродуктивна
система та молочні
залози |
Гінекомастія,
біль у грудних
залозах3 |
Імпотенція |
|
|
Загальні
розлади |
Астенія |
Біль у
грудях, набряки, збільшення
маси тіла |
|
|
1. Зміни з
боку печінки
частіше
мають транзиторний
характер і
повністю
проходять
або зменшуються
при
продовженні
лікування
або після
його
припинення.
2.
Печінкова
недостатність
виникала
дуже рідко,
причинно-наслідковий
зв'язок не
встановлений.
Рекомендується
періодично
контролювати
функцію
печінки.
3.
Більшість
пацієнтів,
які
отримують
лікування бікалутамідом,
в якості монотерапії,
відчувають гінекомастію
або біль у
грудних
залозах. У
дослідженнях
ці симптоми
розцінювалися
як тяжкі у
пацієнтів,
число яких
доходило до 5 %.
Ознаки гінекомастії
не можуть
зникнути
спонтанно
після скасування
терапії,
особливо
після
тривалого лікування.
Іноді
виникали
серцево-судинні
порушення,
такі як
стенокардія,
серцева
недостатність,
подовження
інтервалів PR
та QT,
аритмія і
неспецифічні
зміни ЕКГ, тромбоцитопенія.
У
клінічних
випробуваннях
комбінованого
застосування
бікалутаміда
з аналогом
РФЛГ в ≥ 1%
випадків
спостерігали:
серцеву
недостатність,
сухість у
роті, диспное,
ніктурію,
підвищене
потовиділення,
цукровий
діабет,
гіперглікемію,
біль у малому
тазу,
головний
біль, пропасницю,
однак їх
зв'язок з
лікуванням
не доведений.
Передозування. Даних
щодо
передозування
препарату у
людини немає.
Специфічного
антидоту
немає,
лікування –
симптоматичне.
Діаліз
неефективний,
тому що бікалутамід
має високу
здатність
зв'язуватись
з білками і
не
виводиться з
сечею у
незміненому
вигляді.
Рекомендується
загальне
підтримуюче
лікування і
суворий
контроль за
життєво важливими
функціями
організму.
Застосування
в період
вагітності
або годування груддю.
Препарат
застосовують
винятково
для лікування
чоловіків.
Діти.
Препарат
протипоказаний
дітям.
Особливості
застосування. Бікалутамід
піддається
екстенсивному
метаболізму
в печінці.
При тяжкому
ураженні
печінки
елімінація
препарату
значною
мірою сповільнюється
і призводить
до його
кумуляції. На
підставі
даних,
отриманих у
хворих із
тяжким
ураженням
печінки,
можливе
сповільнення
виведення
препарату і
посилення
кумуляції бікалутаміду.
Необхідно
проявляти
обережність
при лікуванні
препаратом
хворих із
захворюваннями
печінки
середнього й
тяжкого
ступенів.
Необхідно
проводити
періодичний
аналіз функції
печінки,
оскільки
можлива
зміна показників.
Порушення
функції
печінки при
застосуванні
препарату
спостерігаються
рідко. При погіршенні
перебігу
захворювання
печінки
лікування препаратом
необхідно
припинити.
Для
пацієнтів, у
яких
відбувається
прогресування
захворювання
з
підвищенням
специфічного
антигену
простати (PSA),
необхідно
розглянути
питання щодо
припинення
терапії.
Бікалутамід інгібує
цитохром Р450,
тому
препарати,
які метаболізуються
в основному за
участю
ферменту CYP 3A4, необхідно
застосовувати
з
обережністю
при
лікуванні бікалутамідом.
Цей
лікарський
засіб
містить 193,2 мг лактози.
Препарат не
можна
застосовувати
при
спадковій
непереносимості
галактози, лактазній
недостатності
Лаппа
або при
порушенні
всмоктування глюкози-галактози.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспортом
або роботі з
іншими
механізмами.
Лікарський
засіб не
впливає
швидкість реакції,
які
необхідні
для керування автомобілем
та роботи з
іншими
механізмами.
Однак іноді
препарат
може
спричиняти
сонливість,
тому
пацієнтам,
які
приймають
препарат,
рекомендується
виважено
підходити до
питання
керування автомобілем
і роботи з
механізмами.
Взаємодія
з іншими
лікарськими
засобами. За
даними
досліджень in vitro, R-бікалутамід
є
інгібітором
CYP3А4, меншою
мірою
проявляє пригнічувальну
активність
щодо CYP 2С9, CYP 2С19 і CYP 2D6.
У
клінічних
дослідженнях
із
застосуванням
антипірину
як маркера
активності
цитохрому Р450
не виявлено
потенційної
здатності бікалутаміду
до взаємодії
з іншими
лікарськими
засобами. У
ході
28-денного
застосування
разом із мідазоламом
середня
величина
експозиції
(AUС) зросла на 80 %.
Подібне
підвищення
було
виявлено після
застосування
грейпфрутового
соку. У
випадку
більшості
лікарських засобів,
які метаболізуються
головним
чином завдяки
цитохрому CYP 3А4,
подібне
збільшення
не має
клінічного
значення. У
разі прийому
препаратів з
низьким
терапевтичним
індексом
подібне збільшення
AUC може мати
клінічні
наслідки, тому
одночасне
застосування
бікалутаміду
з циклоспорином,
і
блокаторами
кальцієвих
каналів
вимагає
підвищеної
обережності.
При
одночасному
застосуванні
циклоспорину
на початку
лікування і
при
завершенні
його рекомендується
проводити
вимір концентрації
препарату в
плазмі і
моніторинг
побічних
реакцій.
Дослідження
in vitro
показали
здатність бікалутаміду
вивільняти
антикоагулянт
кумаринового
ряду варфарин
із його
зв'язків з
протеїнами.
Слід регулярно
контролювати
протромбіновий
час у хворих,
які
приймають
антикоагулянти
кумаринового
ряду
одночасно з бікалутамідом.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка. Бікалутамід є антиандрогенним
нестероїдним
засобом, який
позбавлений
іншого
впливу на
ендокринну
систему. Вступає
у зв'язок з
андрогенними
рецепторами
без
активації
генної
експресії,
блокуючи в такий
спосіб
андрогенну
стимуляцію.
Це призводить
до регресії
пухлин
простати. Є
рацемічною
сполукою, антиандрогенну
активність
проявляє
винятково (R)-енантіомер.
Фармакокінетика.
Бікалутамід
добре
абсорбується
при прийомі
внутрішньо.
Їжа не
виявляє
будь-якого
істотного
впливу на біодоступність.
У
порівнянні з
(R)-енантіомером,
(S)-енантіомер
швидко
виводиться з
організму,
період напіввиведення
першого
становить
близько 1 тижня.
При
щоденному
прийманні бікалутаміду
в дозі 150 мг,
концентрація
(R)-енантіомера
в плазмі
зростає в 10
разів у
результаті
тривалого
періоду напіввиведення.
При
щоденному
прийомі бікалутаміду
в дозі 150 мг
плазмові
концентрації
(R)-енантіомера
в стадії
насичення
становлять ≈ 22 мкг/мл.
Переважно
активний (R)-енантіомер
становить 99 % від
загальної
кількості
циркулюючих енантіомерів
у стадії
насичення.
На
фармакокінетику
(R)-енантіомера
не впливає ні
вік, ні
ниркова
недостатність,
ні печінкова
недостатність
легкого і
середнього
ступенів. При
тяжкій
печінковій
недостатності
(R)-енантіомер
виводиться
із плазми
повільніше.
Бікалутамід
вступає в
тісний
зв'язок із
білками (рацемований:
96 %, (R)-енантіомер:
> 99 %) і
екстенсивно метаболізується
(шляхом
окислювання
і глюкуронування);
метаболіти
виводяться
нирками та з
жовчю
приблизно в
однакових
співвідношеннях.
Фармацевтичні
характеристики.
Основні
фізико-хімічні
властивості: круглі
двоопуклі
таблетки
білого або
майже білого
кольору,
вкриті
оболонкою з
гравіруванням „ХL”
на одному боці
та „RG” -
на іншому.
Термін
придатності. 5 років.
Умови
зберігання.
Зберігати
при
температурі не
вище 30 0С.
Зберігати
в
недоступному
для дітей
місці!
Упаковка. По 10
таблеток,
вкритих
оболонкою, в
блістері; по 3
блістери в
картонній
пачці.
Категорія
відпуску. За
рецептом.
Виробник.
ВАТ
„Гедеон
Ріхтер”,
Угорщина.