КЕТОКОНАЗОЛ

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: АТ "Лекхім-Харків", м. Харків, Україна

Міжнародна непатентована назва: Ketoconazole

АТ код: J02AB02

Форма випуску: Таблетки по 0,2 г № 10х1, № 30 у блістерах

Діючі речовини: 1 таблетка містить 200 мг (0,2 г) кетоконазолу

Допоміжні речовини: Крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, повідон.

Фармакотерапевтична група: Препарати для лікування грибкових захворювань

Показання: - Інфекції шкіри, волосся, спричинені дерматофітами та/або дріжджами (дерматофітози, висівкоподібний лишай, фолікуліт, спричинений Pityrosporum), кандидоз шкіри, хронічний кандидоз слизових оболонок і шкіри, кандидоз ротоглотки та стравоходу, хронічний вагінальний кандидоз, який має рецидиви, у тих випадках, коли ці інфекції не можна лікувати засобами для місцевого застосування, а також при відсутності ефекту від проведеного раніше місцевого лікування.
- Системні грибкові інфекції, паракокцидіоїдомікоз, гістоплазмоз, кокцидіоїдомікоз, бластомікоз.
Кетоконазол погано проникає в ЦНС і тому лікування грибкового менингіту пероральним кетоконазолом є недоцільним.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 5 років.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/2571/01/01

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

Кетоконазол

(Ketoconazolе)

 

 

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка містить 200 мг (0,2 г) кетоконазолу;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, повідон.

 

 

Лікарська форма. Таблетки.

 

 

Фармакотерапевтична група.  Протигрибкові засоби для системного застосування. Похідні імідазолу. Код АТС  J02A B02.

 

 

Клінічні характеристики.

Показання.

-         Інфекції шкіри, волосся, спричинені дерматофітами та/або дріжджами (дерматофітози, висівкоподібний лишай, фолікуліт, спричинений Pityrosporum), кандидоз шкіри, хронічний кандидоз слизових оболонок і шкіри, кандидоз ротоглотки та стравоходу, хронічний вагінальний кандидоз, який має рецидиви, у тих випадках, коли ці інфекції не можна лікувати засобами для місцевого застосування, а також при відсутності ефекту від проведеного раніше місцевого лікування.

-         Системні грибкові інфекції, паракокцидіоїдомікоз, гістоплазмоз, кокцидіоїдомікоз, бластомікоз.

Кетоконазол погано проникає в ЦНС і тому лікування грибкового менингіту пероральним кетоконазолом є недоцільним.

 

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до кетоконазолу та до інших складових препарату чи до інших імідазольних протигрибкових препаратів; гострі чи хронічні захворювання печінки; одночасний прийом кетоконазолу та препаратів, які є інгібіторами HMG-GoA редуктази та метаболізуються системою ферментів CYP3A4; терфенадин, астемізол, сертиндол, цисаприд, хінідин, пімозид, бепридил, галофантрин, дизопірамід, дофетилід, левацетилметадол (левометадил), мізоластин, тріазолам, мідазолам, симвастатин, ловастатин, алкадоїди ріжків (наприклад, дигідроерготамін), нізолдипін, еплеренон, іринотекан, еверолімус та сиролімус (рапаміцин); діти з масою тіла до 15 кг.

 

 

 

Спосіб застосування та дози.

Кетоконазол слід приймати під час їди для максимальної абсорбції (всмоктування).

Дорослі.

-               Інфекції шкіри, волосся, слизових оболонок, викликані дерматофітами та/або дріжджами та системні інфекції:

1 таблетка (200 мг) 1 раз на добу разом з їжею. Якщо прийом зазначеної дози не призводить до поліпшення стану, її слід збільшити до 2 таблеток (400 мг).

-     Вагінальний кандидоз: 2 таблетки (400 мг) один раз на день під час їди.

Діти.

-     Діти з масою тіла від 15 до 30 кг: 100 мг* один раз на день під час їди.

-     Діти з масою тіла понад 30 кг: такіж самі дози, що і для дорослих.

* При  необхідності застосування дози 100 мг слід застосовувати кетоконазол у відповідному дозуванні.

 

Середня тривалість лікування.

-     вагінальний кандидоз – 5 днів поспіль;

-     мікози шкіри, спричиненні дерматофітами – приблизно 4 тижні;

-     висівкоподібний лишай - 10 днів;

-     кандидоз ротової порожнини та шкіри - 2-3 тижні;

-     інфекції волосистої частини голови - 1-2 місяці;

-     паракокцидіомікоз, гістоплазмоз, кокцидіоїдомікоз: середня тривалість лікування становить 6 місяців.

 

Як правило, лікування за вказаними схемами необхідно проводити без перерви доти, доки не мине 1 тиждень після зникнення усіх симптомів та до отримання негативних результатів лабораторних досліджень.

 

Недостатньо тривале лікування може призвести до рецидиву активної інфекції. Разом з тим лікування необхідно негайно перервати і  провести функціональні печінкові тести у разі появи суб´єктивних чи об´єктивних симптомів гепатиту, як то: анорексія, нудота, блювання, втома, жовтяниця, біль у животі та темне забарвлення сечі.

 

 

Побічні реакції.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Часто - диспепсія, нудота, блювання, абдомінальний біль та діарея.

Алергічні реакції.

Анафілактичний шок, анафілактичні та анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, кропив´янка.

З боку центральної нервової системи.

Рідко - головний біль, запаморочення, сонливість, парестезія, тремор, оборотне збільшення внутрішньочерепного тиску (наприклад, набряк диску зорового нерва, випуклість тім´ячка у немовлят).

З боку системи крові.

Рідко – тромбоцитопенія.

З боку шкіри.

Висипання, свербіж, фотосенсибілізація.

З боку печінки.

Рідко – гепатит, оборотне підвищення печінкових ензимів, прояви тяжкої гепатотоксичності, включаючи жовтяницю, підтверджений біопсією некроз печінки, цироз, печінкова недостатність, включаючи летальні випадки та випадки, які потребували трансплантації органа.

З боку ендокринної системи.

Рідко - адренокортикальна недостатність.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Рідко - оборотна гінекомастія і олігоспермія, імпотенція, еректильна дисфункція, менструальні розлади.

Інші: фотофобія, алопеція, зниження рівня тестостерону уплазмі крові (нормалізується через 24 години після припинення лікування препаратом).

 

 

Передозування.

При передозуванні можливе посилення зазначених вище побічних реакцій.

У випадку передозування необхідне лікування полягає у застосуванні підтримуючих заходів. Протягом першої години після прийому може бути зроблено промивання шлунка. При необхідності може бути застосовано активоване вугілля.

 

 

Застосування у  період вагітності або годування груддю.

Застосування препарату для лікування вагітних жінок не вивчалося. З цієї причини Кетоконазол не слід призначати під час вагітності, за винятком тих випадків, коли переваги лікування для матері перевищують можливий ризик для плода. Оскільки Кетоконазол може потрапляти у грудне молоко, застосування препарату під час годування груддю не рекомендується.

 

 

Особливості застосування.

При зниженій шлунковій кислотності абсорбція зменшується. Пацієнти, які одночасно з Кетоконазолом приймають препарати, що нейтралізують кислотність (гідроксид амонію), повинні застосовувати їх не раніше, ніж за 2 години після прийому Кетоконазолу. Пацієнтам з ахлоргідрією, які хворі на СНІД, пацієнтам зі зниженою секрецією у зв´язку із застосуванням Н2-антагоністів та інгібіторів протонної помпи рекомендовано приймати Кетоконазол з колою.

Іноді спостерігається асимптоматичне підвищення трансаміназ або лужної фосфатази. Ця асимптоматична реакція безпечна і не вимагає припинення лікування, але таким пацієнтам слід перебувати під наглядом лікаря.

Пацієнтам з підвищеним рівнем печінкових ферментів або з епізодами проявів гепатотоксичності на інші препарати в анамнезі лікування Кетоконазолом призначається у виняткових випадках, коли очікувана користь переважає ризик ураження печінки; показники функції печінки при цьому необхідно контролювати частіше.

Зважаючи на гепатотоксичність Кетоконазолу, препарат слід застосовувати тільки у тих випадках, коли очікувана користь від лікування переважає потенційний ризик, враховуючи наявність інших ефективних протигрибкових лікарських засобів.

При лікуванні препаратом Кетоконазол більше двох тижнів необхідно контролювати функцію печінки: перед початком лікування, після 2 тижнів лікування та далі щомісяця.

Ризик серйозних уражень печінки зростає зі збільшенням тривалості лікування; лікування понад 10 днів можливе тільки після ретельного аналізу співвідношення користь/ризик і оцінки ефективності препарату.

Важливо ознайомити хворих, які тривалий час лікуються препаратом Кетоконазол, щодо симптомів захворювання печінки, таких як підвищена стомлюваність, пропасниця, забарвлення сечі в темний колір і знебарвлення калу, жовтяниця. Ризик захворювання гепатитом підвищується у таких випадках: жінки старше 50 років, захворювання печінки в анамнезі, відомі алергічні реакції на лікарські засоби, довготривале лікування Кетоконазолом з одночасним застосуванням гепатотоксичних лікарських засобів.

При наявності симптомів гепатиту чи при підтвердженні хвороби печінки при проведенні відповідних аналізів необхідно терміново припинити лікування.

Коли життєво важливі показники не потребують тривалого лікування хвороби, перед початком лікування Кетоконазолом слід проводити оцінку співвідношення можливого ризику і переваг лікування.

Кетоконазол знижує (у дозі 400 мг на добу і вище) кортизолову відповідь на АКТГ-стимуляцію, тому необхідно контролювати функцію надниркових залоз у хворих із недостатністю функції цих залоз (наприклад, хворобою Аддисона), а також у пацієнтів, які зазнають довгочасного стресу (складні хірургічні втручання, інтенсивна терапія), отримують тривалу терапію Кетоконазолом та виявляють ознаки адреналової дисфункції, у дітей препубертатного віку.

Пацієнтам зі спадковими станами галактозної непереносимості, лактазної недостатності чи глюкозо-галактозної мальабсорбції цей препарат не призначають.

 

 

 Діти.

Не рекомендується призначати препарат дітям з масою тіла до 15 кг.

 

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Враховуючи, що у чутливих хворих при застосуванні препарату можуть виникнути побічні реакції (запаморочення тощо), на час прийому препарату слід утриматися від керування транспортними засобами та виконання інших робіт, що потребують концентрації уваги.

 

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

1. Засоби, які впливають на абсорбцію Кетоконазолу.

Абсорбція Кетоконазолу знижується зі зменшенням кислотності шлункового соку, слід уникати одночасного прийому препаратів, що знижують кислотність шлункового соку (антихолінергічні, антацидні засоби, блокатори Н2-рецепторів).

2. Засоби, які впливають на метаболізм Кетоконазолу.

Кетоконазол головним чином метаболізується системою цитохрому CYP3A4.

Ензим-індукуючі препарати, такі як рифампіцин, рифабутин, карбамазепін, ізоніазид, невірапін та фенітоїн, значно знижують біодоступність Кетоконазолу. Комбінація Кетоконазолу з потужними індукторами цієї ферментної системи не рекомендується.

Ритонавір підвищує біодоступність Кетоконазолу.

3. Вплив Кетоконазолу на метаболізм інших лікарських засобів.

Кетоконазол є потужним інгібітором ферментної системи цитохрому Р450 3А4.

Сумісне призначення Кетоконазолу і препаратів, які метаболізуються цією ферментною системою, може призвести до підвищення плазмових концентрацій цих препаратів і, як результат, до зростання та/або пролонгації її ефектів, включаючи небажані ефекти. Тому може бути необхідним відповідне коригування доз.

Одночасне призначення Кетоконазолу і домперидону не рекомендується, оскільки ця комбінація може призвести до підвищення концентрації домперидону у плазмі крові і подовження інтервалу QT.

-          Препарати, застосування яких протипоказане при лікуванні Кетоконазолом:

терфенадин, астемізол, сертиндол, цисаприд, хінідин, пімозид, бепридил, галофантрин, дизопірамід, дофетилід, левацетилметадол (левометадил), мізоластин. Їх комбінація з Кетоконазолом може призвести до підвищення плазмових концентрацій цих препаратів та до пролонгації ефекту QT і до аритмій типу «torsades de pointes» (рідкі випадки);

одночасний прийом тріазоламу, орального мідазоламу протипоказаний через надмірну та тривалу фармакодинамічну відповідь;

симвастатин, ловастатин, які є інгібіторами HMG-GoA редуктази та метаболізуються системою цитохрому CYP3A4: підвищується ризик дифузної міальгії та рабдоміолізу;

алкадоїди ріжків, такі як дигідроерготамін, ергометрин (ергоновін), ерготамін, метилергометрин (метилергоновін);

нізолдипін;

еплеренон;

іринотекан;

еверолімус та сиролімус (рапаміцин).

-   Препарати, які необхідно застосовувати з обережністю в комбінації з Кетоконазолом, обов´язково контролюючи рівень цих препаратів у плазмі крові, відслідковуючи їх ефекти, в тому числі і небажані та, при необхідності, зменшувати їх дозу:

оральні антикоагулянти;

інгібітори ВІЛ-протеази (індинавір, саквінавір);

деякі протипухлинні препарати (алкалоїди барвінка рожевого, бісульфан, доцетаксел, ерлотинаб, іматиніб);

блокатори кальцієвих каналів, які метаболізуються ферменом CYP3A4 (дигідропіридини і, можливо, верапаміл);

деякі імуносупресивні препарати (циклоспорин, такролімус);

деякі інгібітори HMG-GoA редуктази, такі як аторвастатин;

деякі глюкокортикоїди (будесонід, флютиказон, дексаметазон, метилпреднізолон);

дигоксин (через інгібіцію Р-глікопротеїну);

інші: цилостазол, буспірон, альфентаніл, фентаніл, силденафіл, соліфенацин, алпразолам, бротизолам, внутрішньовенний мідазолам, кветіапін, репаглінід, толдеродин, триметрексат, ебастин, елетриптан, ребоксетин.

Рідкі випадки дисульфірамоподібної реакції на алкоголь характеризуються почервонінням обличчя, висипаннями, периферичними набряками, нудотою, головним болем. Ці симптоми минають, як правило, протягом кількох годин.

 

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Протигрибковий засіб широкого спектра дії. Гальмує синтез ергостеролу, тригліцеридів і фосфоліпідів, що призводить до порушення проникності клітинної стінки та зумовлює мікостатичний ефект. Має фунгіцидну та фунгістатичну активність щодо дерматофітів, дріжджів (Candida, Pityrosporum, Тorulopsis, Cryptococcus), диморфних і вищих грибів (еуміцетів). Менш чутливі: Aspergillus ssp., Sporothrix schenckii, деякі Dermatiaceae, Mucor spp.та інші фікоміцети, за винятком Entomophthorales.

Кетоконазол гальмує біосинтез ергостеролу грибів і призводить до зміни складу інших ліпідних компонентів у їх мембранах. Потрапляння Кетоконазолу до ЦНС незначне, і з цієї причини грибковий менінгіт не слід лікувати пероральним Кетоконазолом.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо препарат добре всмоктується. Абсорбція погіршується при підвищенні рН шлункового вмісту. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 1-2 години. Виділення з плазми двофазове, з періодом напіврозпаду, який дорівнює 2 годинам у межах перших 10 годин після прийому та з періодом напіврозпаду, що дорівнює 8 годинам у подальшому. Після абсорбції у шлунково-кишковому тракті Кетоконазол метаболізується у значну кількість неактивних метаболітів. Головними шляхами метаболізму є окислення та розщеплення імідазолового і гіперазинового кілець,

окисне О-деалкілування та ароматичне гідроксилювання. Приблизно 13 % дози виводиться із сечею, виведення вихідної лікарської речовини коливається між 2 % та 4 %. Препарат виділяється переважно з жовчею. Зв’язування in vitro Кетоконазолу білками плазми здійснюється переважно фракцією альбумінів і становить 99 %. Лише незначна частина потрапляє у спинномозкову рідину.

 

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору.

 

 

Термін придатності. 5 років.

 

 

Умови зберігання.

У захищеному від світла місці при температурі не вище + 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

 

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 1 або 3 блістери в пачці.

 

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

 

Виробник. АТ “Лекхім-Харків".