СОРБІЛАКТ®

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ТОВ "Юрія-Фарм", м. Київ, Україна

Міжнародна непатентована назва:

АТ код: B05BB04

Форма випуску: Розчин для інфузій по 200 мл або по 400 мл у пляшках скляних (у пачці або без пачки); по 250 мл або 500 мл у контейнерах полімерних

Діючі речовини: 100 мл розчину містять: сорбітолу - 20 г, натрію лактату - 1,9 г, натрію хлориду - 0,6 г, кальцію хлориду - 0,01 г, калію хлориду - 0,03 г, магнію хлориду - 0,02 г;

Допоміжні речовини: Вода для ін`єкцій

Фармакотерапевтична група: Плазмозамінні та дезінтоксикаційні розчини

Показання: Для зменшення інтоксикації за рахунок гіперосмолярності розчину, поліпшення мiкроциркуляцiї, корекцiї кислотно-лужного стану, поліпшення гемодинамiки при травматичному, операцiйному, гемолiтичному та опiковому шоці; перитоніті і непрохідності кишечнику (у перед- та післяопераційний період); гострій нирковій недостатності різної етіології; сепсисі; холециститі; різних захворюваннях печінки (гепатиті, дистрофії печінки, печінковій комі); пiдвищеному внутрiшньочерепному тиску у разі набряку головного мозку.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2р

Номер реєстраційного посвідчення: UA/2401/01/01

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

СОРБІЛАКТ®

 (SОRВILАСТUМ)

 

Склад:

діючі речовини: 100 мл розчину містять сорбітолу – 20 г, натрію лактату – 1,9 г,
натрію хлориду – 0,6 г, кальцію хлориду – 0,01 г, калію хлориду – 0,03 г,
магнію хлориду – 0,02 г;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Розчини, які впливають на електролітний баланс. Електроліти у комбінації з іншими препаратами. Код АТС В05В В04.

Клінічні характеристики.

Показання.

Для зменшення інтоксикації за рахунок гіперосмолярності розчину, поліпшення мiкроциркуляцiї, корекцiї кислотно-лужного стану, поліпшення гемодинамiки при травматичному, операцiйному, гемолiтичному та опiковому шоці; перитоніті і непрохідності кишечнику (у перед- та післяопераційний період); гострій нирковій недостатності різної етіології; сепсисі; холециститі; різних захворюваннях печінки (гепатиті, дистрофії печінки, печінковій комі); пiдвищеному внутрiшньочерепному тиску у разі набряку головного мозку.

 

Протипоказання.

Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату. Сорбiлакт® не застосовують при алкалозi, зневодненні а також у випадках, коли протипоказане вливання великих об’ємів рiдини (крововилив у мозок, тромбоемболiя, серцево-судинна декомпенсацiя, артеріальна гіпертензія III ст., термінальна ниркова недостатність), зневоднення.

 

Спосіб застосування та дози.

Сорбiлакт® вводять дорослим внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 40-60 кр/хв.

При необхідності допускається струминне введення препарату після проведення проби шляхом крапельного введення зі швидкістю 30кр\хв. Після введення 15 крапель введення препарату припиняють, а через 3 хвилини у разі відсутності реакції  Сорбiлакт® вводять струминно.

При травматичному, опiковому, післяопераційному i гемолiтичному шоках дорослим вводять по 200-600 мл (3-10 мл/кг маси тiла) одноразово i по 200-400 мл повторно, спочатку струминно, потiм краплинно. При захворюваннях печінки дорослим вводять у дозi 200 мл (3,5 мл/кг маси тiла) краплинно щоденно або через день.

При  гострiй  нирковiй  недостатностi   дорослим  вводять  у  разовій  дозi  200-400 мл  (2,5-6,5 мл/кг маси тiла) краплинно або струминно (повторно через 8-12 годин у дозi 200 мл).

Для профiлактики пiсляоперацiйного парезу кишечнику дорослим вводять у разовій дозі по 150-300 мл (2,5-5,0 мл/кг маси тiла) краплинно; можливi повторнi iнфузiї по
200 мл препарату через кожнi 12 годин протягом перших 2-3 дiб пiсля оперативного втручання. Для лiкування пiсляоперацiйних парезiв дорослим вводять у дозi 200-400 мл
(3,5-6,5 мл/кг маси тiла) краплинно, через кожнi 8 годин до нормалiзацiї моторики кишечнику. При набряку мозку дорослим спочатку струминно, а потiм краплинно
(60-80 крапель за хвилину) у дозi 5-10 мл/кг маси тiла. При значнiй дегiдратацiї внутрiшньовеннi  iнфузiї  Сорбiлакту  необхiдно  проводити  тiльки  краплинно  (не бiльше 200 мл розчину на добу).

 

Побічні реакції.

Порушення з боку імунної системи: анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, гіпертермія.

Порушення з боку серцево-судинної системи: підвищення або зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, акроціаноз.

Неврологічні розлади: тремор, головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, кропив’янка, відчуття свербежу.

Шлунково-кишкові розлади: біль у животі, нудота.

Можуть виникати явища алкалозу або дегідратації (за рахунок гіперосмолярності розчину), колапс, зневоднення (за рахунок посилення діурезу).

 

Передозування.

Виникають явища алкалозу, зневоднення, які швидко зникають самостійно за умови негайного припинення введення препарату. При перевищенні швидкості введення можливий розвиток тахікардії, підвищення артеріального тиску, задишка, головний біль, біль у животі. Зазначені симптоми швидко зникають самостійно після припинення або значного зменшення швидкості введення розчину. При виникненні дегідратації застосовують симптоматичну терапію.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Даних щодо протипоказань у період вагітності і годування груддю немає.

 

Діти.

Недостатньо даних про досвід застосування дітям.

 

Особливості застосування.

Препарат застосовують пiд контролем показникiв кислотно-лужного стану та електролітів крові, функцiонального стану печінки і артеріального тиску. З обережністю вводять хворим на калькульозний холецистит. Препарат застосовують з урахуванням осмолярностi кровi та сечi, а також кислотно-лужного стану. Введення Сорбiлакту хворим на цукровий дiабет необхiдно здiйснювати пiд контролем вмiсту цукру в кровi.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Оскільки препарат застосовують в умовах стаціонару, даних про такі впливи немає.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Не застосовують як  розчинник-носій для інших лікарських засобів.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Препарат має протишокову, енергетичну, дезiнтоксикацiйну, залужнюючу, діуретичну і стимулюючу перистальтику кишечника дiю.

Основними фармакологiчно активними речовинами препарату є сорбiтол (у гіпертонічній концентрації) i натрiю лактат (в ізотонічній концентрації). Гіпертонічний розчин сорбітолу чинить на гладкі м’язи кишечнику виражену стимулюючу дію. У печiнцi сорбiтол спочатку перетворюється на фруктозу, яка у подальшому перетворюється на глюкозу, а потiм на глiкоген. Частина сорбiтолу використовується для термiнових енергетичних потреб, iнша частина вiдкладається як запас у виглядi глiкогену. Гiпертонiчний розчин сорбiтолу має великий осмотичний тиск i виражену здатнiсть посилювати дiурез.

На вiдмiну вiд розчину бiкарбонату, корекцiя метаболiчного ацидозу за допомогою натрiю лактату проходить повiльнiше у мiру включення його в обмiн речовин, не виникає рiзких коливань рН. Дiя натрiю лактату проявляється через 20-30 хвилин пiсля  введення.

Натрію хлорид – чинить дезінтоксикаційну, регідратуючу дію, поповнює дефіцит іонів натрію і хлору при різних патологічних станах.

Кальцію хлорид поповнює дефіцит іонів кальцію. Іони кальцію необхідні для здійснення процесу передачі нервових імпульсів, скорочення скелетних і гладких м’язів, діяльності міокарда, формування кісткової тканини, згортання крові. Знижує проникність клітин і судинної стінки, запобігає розвитку запальних реакцій, підвищує стійкість організму до інфекцій.

Калію хлорид відновлює водно-електролітний баланс. Чинить негативну хроно- і батмотропну дію, у високих дозах – негативну іно-, дромотропну та помірну діуретичну дію. Бере участь у процесі проведення нервових імпульсів. Підвищує вміст ацетилхоліну і викликає збудження симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Поліпшує скорочення скелетних м’язів при м’язовій дистрофії, міастенії.

Фармакокінетика. Сорбiтол швидко включається в загальний метаболiзм, 80-90 % його утилiзується в печiнцi i накопичується у виглядi глiкогену, 5 % вiдкладається у тканинах мозку, серцевому м'язi i скелетнiй мускулатурi, 6-12 % видiляється iз сечею. При введеннi в судинне русло iз натрiю лактату вивiльняється натрiй, СО2 i Н2О, якi утворюють бiкарбонат натрiю, що призводить до збiльшення лужного резерву кровi. Активною вважається тiльки половина введеного натрiю лактату (iзомер L), а друга половина (iзомер D) не метаболiзується i видiляється iз сечею.

Натрію хлорид швидко виводиться із судинного русла, лише тимчасово збільшуючи об’єм циркулюючої крові. Посилює діурез.

 

Фармацевтичні характеристики:

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рiдина; теоретична осмолярнiсть 1670 мОсм/л;   рН 6,0 - 7,6;  іонний  склад:  1 мл  препарату містить Nа+ - 6,395 мг, Са++ - 0,036 мг, К+- 0,157 мг, Мg++ - 0,051 мг, Сl¯- 3,995 мг, СН3СН(ОН)СОО - 15,635 мг;

 

Несумісність. Сорбiлакт® не можна змiшувати з фосфат- і карбонатвмiсними розчинами.

Не застосовують як  розчинник-носій для інших лікарських засобів.

 

Термін придатності.  2 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати при температурi не вище 25°С. Зберiгати в недоступному для дітей місці. Не заморожувати.

 

Упаковка. По 200 мл, 400 мл у пляшці, по 1 пляшці у картонній пачці; по 200 мл, 400 мл у пляшках; по 250 мл, 500 мл у контейнерах.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. ТОВ «Юрія-Фарм».