АНАЛЬГІН

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ВАТ "Тернопільська фармацевтична фабрика", м. Тернопіль/ТОВ "Тернофарм", м. Тернопіль, Україна/Україна

Міжнародна непатентована назва: Metamizole sodium

АТ код: N02BB02

Форма випуску: Таблетки по 0,5 г № 10 у блістерах, у стрипах

Діючі речовини: 1 таблетка містить: метамізолу натрію 0,5 г

Допоміжні речовини: Крохмаль, тальк, кальцію стеарат

Фармакотерапевтична група: Аналгетики-антипіретики

Показання: Больовий синдром різного походження: головний, зубний біль, невралгія, радикуліт, міозит, біль під час менструації. Як допоміжний засіб може застосовуватися для зменшення болю після хірургічних і діагностичних втручань. Гіпертермічний синдром.

Умови відпуску: без рецепта

Терміни зберігання: 5р.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/1410/01/01

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

АНАЛЬГІН

(АNALGIN)

 

Склад лікарського засобу.

1 таблетка містить метамізолу натрію 0,5 г;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, тальк, кальцію стеарат.

 

Лікарська форма. Таблетки.

 

Таблетки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, з плоскою поверхнею, рискою і фаскою.

 

Назва і місцезнаходження виробника.

ВАТ "Тернопільська фармацевтична фабрика"

або ТОВ «Тернофарм».

Україна, 46010, м. Тернопіль, вул. Фабрична, 4.

Тел./факс: (0352) 521-444, http://www.ternopharm.com.ua.

 

Фармакотерапевтична група. Анальгетики та антипіретики. Код АТС N02В В02.

 

Анальгін (метамізол натрію) виявляє аналгетичну, жарознижуючу та протизапальну дію. Аналгетичний ефект обумовлений інгібіцією циклооксигенази (ЦОГ) та блокуванням синтезу простагландинів з арахідонової кислоти, що беруть участь у формуванні больових реакцій (брадикініни, простагландини та ін.); уповільненням проведення екстра- та пропріоцептивних больових імпульсів у центральній нервовій системі, підвищенням порога збудливості таламічних центрів больової чутливості та зменшенням реакції структур головного мозку, що відповідають за сприймання болю на зовнішні подразники. Антипіретичний ефект обумовлений зменшенням утворення та вивільнення з нейтрофільних гранулоцитів субстанцій, що впливають на теплопродукцію. Протизапальний ефект пов’язаний із пригніченням синтезу простагландинів.

Метамізол натрію добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Терапевтична концентрація в плазмі крові досягається приблизно через півгодини після прийому препарату. Максимальна плазмова концентрація метамізолу натрію після перорального прийому дози у 6 мг/кг маси тіла досягається через 1-1,5 годин. У незначній кількості зв’язується з білками плазми крові й інтенсивно метаболізується в печінці: значна частина речовини гідролізується з утворенням 4-метиламіноантипірину, що деметилується з утворенням фармакологічно активного 4-аміноантипірину, 50-60% якого зв’язується з білками плазми крові, і ацетиловане похідне якого виводиться із сечею. Препарат також проникає через плаценту та у грудне молоко.

Показання для застосування. Больовий синдром різного походження: головний, зубний біль, невралгія, радикуліт, міозит, біль під час менструації. Як допоміжний засіб може застосовуватися для зменшення болю після хірургічних і діагностичних втручань. Гіпертермічний синдром.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до похідних піразолону (бутадіон, трибузон, антипірин). Виражені порушення функції печінки та/або нирок. Захворювання системи крові. Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Бронхіальна астма. Підозра на гостру хірургічну патологію. Вагітність, період годування груддю. Дитячий вік до 12 років.

 

Належні заходи безпеки при застосуванні. Не застосовувати препарат для зняття гострого болю в животі (до з’ясування причини).

При виявленні немотивованого підвищення температури, ознобу, болю в горлі, утруднення ковтання, стоматиту, при розвитку вагініту або проктиту приймання препарату слід негайно припинити.

 

Особливі застереження. При застосуванні препарату необхідно контролювати склад периферичної крові (лейкоцитарну формулу). З обережністю застосовують для лікування пацієнтів з анамнестичними вказівками на захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит), алергічні захворювання та при тривалому алкогольному анамнезі.

При застосуванні Анальгіну можливе забарвлення сечі в червоний колір у зв'язку з виділенням метаболіту.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю. Протипоказаний в періоди вагітності і годування груддю (на час лікування годування груддю припиняють).

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та роботу з іншими механізмами.

 

Діти. Препарат не призначають дітям віком до 12 років.

 

Спосіб застосування та дози. Таблетки приймають після їди, запиваючи невеликою кількістю води.

Дорослим і дітям віком від 14 років зазвичай призначають по ½-1 таблетці 1-2 рази на добу. Максимальна добова доза – 1 г.

Дітям віком від 12 до 14 років – по ½ таблетки 1-2 рази на добу.

Тривалість лікування становить не більше 3 днів.

 

Передозування.

Симптоми: гіпотермія, відчуття серцебиття, задишка, шум у вухах, нудота, блювання, гастрит, слабкість, сонливість, марення, порушення свідомості, судомний синдром; можливий розвиток гострого агранулоцитозу, гострої ниркової і печінкової недостатності, гастралгія, анурія, зниження артеріального тиску.

Лікування: індукція блювання, промивання шлунка, призначення сольових проносних, активованого вугілля і проведення форсованого діурезу, симптоматична терапія, спрямована на підтримку життєво важливих функцій.

 

Побічні ефекти.

У терапевтичних дозах препарат звичайно добре переноситься.

Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, анафілактичний шок.

З боку системи крові: тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, лейкопенія, анемія; у поодиноких випадках – агранулоцитоз.

 

 

З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит, олігурія, анурія.

З боку біліарної системи: гепатит.

З боку дихальної системи: при схильності до бронхоспазму можливе провокування нападу.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Одночасне застосування метамізолу з іншими ненаркотичними аналгетиками може призвести до взаємного посилення токсичних ефектів. Седативні засоби та транквілізатори (сибазон, тріоксазин, валокардин, кодеїн, анаприлін, блокатори Н2-рецепторів) посилюють знеболювальну дію метамізолу. Трициклічні антидепресанти (амізол, доксепін), пероральні контрацептиви, алопуринол порушують метаболізм метамізолу в печінці та підвищують його токсичність. Барбітурати (фенобарбітал, беласпон), фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послабляють дію метамізолу. Необхідна обережність при одночасному застосуванні препарату з сульфоніламідними цукрознижувальними препаратами (посилюється гіпоглікемічна дія) та діуретиками (фуросемід). Сарколізин і мерказоліл збільшують імовірність розвитку лейкопенії. Метамізол натрію посилює седативну дію алкоголю та знижує концентрацію циклоспорину в плазмі. Одночасне застосування із хлорпромазином або іншими похідними фенотіазіну може призвести до розвитку вираженої гіпотермії. Ренгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватися під час лікування метамізолом. Метамізол витісняє зі зв’язку з білком непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин, збільшує їх активність.

 

Термін придатності. 5 років.

 

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

 

Упаковка. По 10 таблеток у стріпах або блістерах.

 

Категорія відпуску. Без рецепта.