Виробник, країна: Торрент Фармасьютікалс Лтд, Індія
Міжнародна непатентована назва: Pramipexole
АТ код: N04BC05
Форма випуску: Таблетки по 0,7 мг № 30 (10х3) у блістерах
Діючі речовини: 1 таблетка містить праміпексолу дигідрохлориду моногідрату 1,0 мг, що еквівалентно 0,7 мг праміпексолу
Допоміжні речовини: маніт (Е 421), крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, крохмаль прежелатинізований, повідон, магнію стеарат
Фармакотерапевтична група: Засоби для лікування паркінсонізму
Показання: Ознаки та симптоми ідіопатичної хвороби Паркінсона (як монотерапія, так і в комбінації із леводопою).
Симптоматичне лікування ідіопатичного синдрому неспокійних ніг у дорослих.
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 2 роки
Номер реєстраційного посвідчення: UA/12617/01/02
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосування
препарату
ПРАМІТРОЛ®
(PRAMITROL®)
Склад:
діюча речовина: pramipexole;
1 таблетка містить праміпексолу дигідрохлориду моногідрату 0,25 мг, що еквівалентно 0,18 мг праміпексолу, або 1,0 мг, що еквівалентно 0,7 мг праміпексолу;
допоміжні речовини: маніт (Е 421), крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, крохмаль прежелатинізований, повідон, магнію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична
група.
Допамінергічні засоби. Агоністи допаміну. Код АТС N04B C05.
Клінічні
характеристики.
Показання.
Ø Ознаки та симптоми ідіопатичної хвороби Паркінсона (як монотерапія, так і в комбінації із леводопою).
Ø Симптоматичне лікування ідіопатичного синдрому неспокійних ніг у дорослих.
Протипоказання.
Гіперчутливість до праміпексолу або до будь-якого іншого компонента препарату.
Спосіб
застосування
та дози.
Хвороба
Паркінсона
Таблетки необхідно приймати перорально, запиваючи водою, як під час прийому їжі так і без неї.
Добову дозу призначають у 3 прийоми однаковими частками.
Початкове
лікування
Лікування починають з 0,375 мг на добу, поступово збільшуючи дозу кожні 5-7 днів. Якщо у пацієнтів не спостерігається непереносимих небажаних явищ, дозу поступово підвищують до досягнення максимального терапевтичного ефекту.
Схема підвищення дози Прамітролу®:
Тиждень |
Доза
(мг солі) |
Загальна
добова доза (мг
солі) |
1 |
3 × 0,125 |
0,375 |
2 |
3 × 0,25 |
0,75 |
3 |
3 × 0,5 |
1,50 |
Якщо необхідне подальше збільшення дози, добову дозу підвищують на 0,75 мг щотижня до максимальної - 4,5 мг на добу. Однак слід зазначити, що при дозі більше 1,5 мг на добу зростає частота випадків сонливості.
Підтримуюче лікування
Індивідуальна доза праміпексолу повинна знаходитися в діапазоні від 0,375 мг до максимально 4,5 мг на добу.
У ході базових досліджень у період підвищення дози ефект спостерігався, починаючи з добової дози 1,5 мг. В подальшому дозу коригують залежно від клінічної реакції та частоти небажаних явищ. Під час клінічних досліджень приблизно 5 % пацієнтів отримували дозу менше 1,5 мг. На пізніх стадіях хвороби Паркінсона праміпексол у дозах більше 1,5 мг на добу може дати позитивний терапевтичний ефект у випадках, коли планується зменшення доз леводопи. Дозу леводопи рекомендується зменшувати як під час підвищення дози Прамітролу®, так і в період підтримуючої терапії залежно від індивідуальних реакцій пацієнтів.
Припинення
лікування
Дозу праміпексолу слід зменшувати поступово на 0,75 мг на добу до досягнення добової дози 0,75 мг. У подальшому дозу слід зменшувати на 0,375 мг на добу. Раптове припинення терапії допамінергічними засобами може призводити до розвитку злоякісного нейролептичного синдрому.
Пацієнти
з порушенням
функції
нирок
Виведення праміпексолу залежить від функції нирок. На початку терапії рекомендовано дотримуватися нижченаведеної схеми.
Для пацієнтів із кліренсом креатиніну більше 50 мг/хв зменшення добової дози чи частоти застосування препарату не потрібне.
Пацієнтам із кліренсом креатиніну від 20 до 50 мг/хв початкову дозу ділять на 2 прийоми, починаючи з 0,125 мг 2 рази на добу (0,25 мг на добу). Максимальна добова доза не повинна перевищувати 2,25 мг праміпексолу.
Пацієнтам із кліренсом креатиніну менше 20 мл/хв добову дозу Прамітролу® слід застосовувати за один прийом, починаючи з 0,125 мг на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1,5 мг праміпексолу.
Якщо погіршення ниркових функцій відбувається на тлі підтримуючої терапії Прамітролом®, добову дозу слід зменшити на відсоток, що дорівнює відсотку зниження кліренсу креатиніну; тобто якщо кліренс знизився на 30 %, добову дозу Прамітролу® також слід зменшити на 30 %. Пацієнтам із кліренсом креатиніну від 20 до 50 мл/хв добову дозу можна розділити на 2 прийоми, хворим із кліренсом креатиніну менше 20 мл/хв добову дозу застосовують за один прийом.
Пацієнти
з порушенням
функції
печінки
Корекція дози пацієнтам із печінковою недостатністю не потрібна, оскільки приблизно 90 % абсорбованої діючої речовини виводиться нирками. Однак потенційний вплив печінкової недостатності на фармакокінетику Прамітролу® не досліджувався.
Діти
Безпека та ефективність застосування Прамітролу® дітям віком до 18 років не встановлені, тому не слід призначати препарат для лікування хвороби Паркінсона цій віковій категорії.
Синдром
неспокійних
ніг
Рекомендована початкова доза Прамітролу® становить 0,125 мг 1 раз на добу за 2-3 години до сну. У випадку необхідності додаткового полегшення симптомів дозу можна збільшувати кожні 4-7 днів до максимальної дози 0,75 мг на добу (як показано у таблиці нижче).
Схема застосування Прамітролу®:
Етап
титрування |
Вечірня
одноразова
доза (мг солі) |
1 |
0,125 |
2* |
0,25 |
3* |
0,50 |
4* |
0,75 |
* За потреби
Після 3 місяців терапії слід оцінити реакцію пацієнтів та потребу у подальшому лікуванні. Якщо застосування препарату переривається більше ніж на кілька днів, при його поновленні дозу знову слід титрувати, як показано вище.
Припинення
лікування
Оскільки добова доза для лікування синдрому неспокійних ніг не повинна перевищувати 0,75 мг, застосування Прамітролу® можна припинити без поступового зменшення дози.
Пацієнтиіз
порушенням
функції нирок
Виведення праміпексолу залежить від функції нирок.
Пацієнтам із кліренсом креатиніну вище 20 мл/хв зменшувати добову дозу не потрібно.
Застосування Прамітролу® не досліджувалося у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, або у пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок.
Пацієнти
з порушенням
функції
печінки
Корекція дози для пацієнтів із печінковою недостатністю не потрібна, оскільки приблизно 90 % адсорбованої діючої речовини виводиться нирками.
Діти
Через відсутність даних із безпеки та ефективності Прамітрол® не рекомендується застосовувати дітям.
Побічні
реакції.
Очікувані
небажані
реакції
При застосуванні праміпексолу очікуються такі небажані реакції: аномальні сновидіння, амнезія, поведінкові симптоми синдрому розладу контролю за імпульсами та компульсивна поведінка, така як переїдання, компульсивний шопінг, гіперсексуальність та патологічна схильність до азартних ігор; сплутаність свідомості, затьмарення, запаморочення, дискінезія, диспное, втома, галюцинації, головний біль, гикавка, гіперкінезія, гіперфагія, артеріальна гіпотензія, безсоння, розлади лібідо, нудота, параноя, периферичний набряк, пневмонія, свербіж, висипання та інші реакції гіперчутливості; тривожність, сонливість, раптове засинання, синкопе, порушення зору, в тому числі диплопія, розмитість зору, зменшення гостроти зору, блювання, зменшення маси тіла, в тому числі зниження апетиту, збільшення маси тіла.
Нижче наведена частота небажаних реакцій, які спостерігалися під час плацебо-контрольованих клінічних досліджень у пацієнтів з хворобою Паркінсона та синдром неспокійних ніг. Наведені небажані реакції на препарат відмічені у 0,1 % або більше пацієнтів групи праміпексолу та зі значуще більшою частотою, ніж у пацієнтів групи плацебо, або є клінічно значущими явищами. Більшість реакцій на препарат були слабкими або помірними, відмічалися зазвичай на початку терапії та переважно минали навіть без переривання терапії.
Небажані реакції в кожному із класів систем органів розподілені за частотою (кількість пацієнтів, які зазнали такої реакції) відповідно до таких категорій: дуже поширені (≥ 1/10); поширені (≥ 1/100 до < 1/10); непоширені (≥ 1/1000 до < 1/100); рідко поширені (≥ 1/10 000 до < 1/1000); дуже рідко поширені (< 1/10 000); невідомої частоти (неможливо оцінити за наявними даними).
Найбільш
поширені
небажані
реакції,
відмічені у
пацієнтів із
хворобою
Паркінсона
Найбільш поширеними (≥ 5 %) небажаними реакціями на препарат, відміченими у пацієнтів із хворобою Паркінсона, які приймали праміпексол, були нудота, дискінезія, артеріальна гіпотензія, запаморочення, сонливість, безсоння, запор, галюцинації, головний біль та втома. Частота сонливості зростає при дозах вище 1,5 мг праміпексолу на добу. Дискінезія спостерігалася частіше при застосуванні препарату у комбінації із леводопою. На початку лікування може розвинутися артеріальна гіпотензія, особливо якщо дозу праміпексолу підвищувати надто швидко.
Інфекції та інвазії: непоширені – пневмонія.
Психічні порушення: поширені – аномальні сновидіння, поведінкові симптоми розладу контролю за імпульсами та компульсивна поведінка, сплутаність свідомості, галюцинації, безсоння; непоширені – переїдання, компульсивний шопінг, марення, гіперфагія, гіперсексуальність, розлади лібідо, параноя, патологічна схильність до азартних ігор, тривожність.
З боку нервової системи: дуже поширені – запаморочення, дискінезія, сонливість; поширені – головний біль; непоширені – амнезія, гіперкінезія, раптове засинання, синкопе.
З боку органів зору: поширені – порушення зору, в тому числі диплопія, розмитість зору та зниження гостроти зору.
З боку серцево-судинної системи: поширені – артеріальна гіпотензія; непоширені – серцева недостатність.
З боку дихальної системи: непоширені – диспное, гикавка.
З боку травного тракту: дуже поширені – нудота; поширені – запор, блювання.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: непоширені – підвищена чутливість, свербіж, висипання.
Загальні розлади та стан місця введення: поширені – втома, периферичний набряк.
Відхилення від норми, виявлені в результаті лабораторних аналізів: поширені – зменшення маси тіла, в тому числі зниження апетиту; непоширені – збільшення маси тіла.
Найбільш
поширені
небажані
реакції, відмічені
у пацієнтів
із синдромом
неспокійних
ніг
Найбільш поширеними небажаними реакціями (5 %), відміченими у пацієнтів із синдромом неспокійних ніг, які приймали праміпексол, були нудота, головний біль, запаморочення та втома. Нудота та втома частіше відмічалися у жінок, які приймали праміпексол (20,8 % і 10,5 % відповідно), ніж у чоловіків (6,7 % і 7,3 % відповідно).
Інфекції та інвазії: непоширені – пневмонія.
Психічні порушення: поширені – аномальні сновидіння, безсоння; непоширені – поведінкові симптоми розладу контролю за імпульсами та компульсивна поведінка, така як переїдання, компульсивний шопінг, гіперсексуальність та патологічна схильність до азартних ігор; сплутаність свідомості, марення, галюцинації, гіперфагія, розлади лібідо, параноя, тривожність.
З боку нервової системи: поширені – запаморочення, головний біль, сонливість; непоширені – амнезія, дискінезія, гіперкінезія, раптове засинання, синкопе.
З боку органів зору: непоширені – порушення зору, в тому числі розмитість зору та зниження гостроти зору.
З боку серцево-судинної системи: поширені – артеріальна гіпотензія; непоширені – серцева недостатність.
З боку дихальної системи: непоширені – диспное, гикавка.
З боку травного тракту: дуже поширені – нудота; поширені – запор, блювання.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: непоширені – гіперчутливість, свербіж, висипання.
Загальні розлади та стан місця введення: поширені – втома; непоширені – периферичний набряк.
Відхилення від норми, встановлені в результаті лабораторних аналізів: непоширені – зниження маси тіла, в тому числі зниження апетиту, збільшення маси тіла.
Сонливість
Застосування праміпексолу часто супроводжується сонливістю та нечасто – надмірною сонливістю вдень і епізодами раптового засинання.
Розлади
лібідо
У нечастих випадках праміпексол може спричиняти розлади лібідо (його посилення чи послаблення).
Імпульсивні
розлади та компульсивна
поведінка
У пацієнтів із хворобою Паркінсона, які застосовували агоністи допаміну, в тому числі праміпексол, особливо у високих дозах, відмічалися ознаки патологічної схильності до азартних ігор, посилення лібідо та гіперсексуальності, що загалом зникали при зменшенні дози чи припиненні лікування.
У кроссекційному дослідженні за методом «випадок-контроль» із ретроспективним скринінгом за участю 3090 пацієнтів із хворобою Паркінсона у 13,6 % пацієнтів, які отримували допамінергічні або недопамінергічні препарати, спостерігалися симптоми розладу контролю за імпульсами протягом останніх шести місяців. Відмічені прояви охоплювали патологічну схильність до азартних ігор, компульсивний шопінг, переїдання та компульсивну сексуальну поведінку (гіперсексуальність). До можливих незалежних факторів ризику порушення імпульс-контролю належали застосування допамінергічних препаратів та вищих їх доз, молодший вік (≤ 65 років), неодружений статус, наявність у родинному анамнезі схильності до азартних ігор.
Серцева
недостатність
Під час клінічних досліджень та протягом постмаркетингового спостереження у пацієнтів, які застосовували праміпексол, повідомлялося про розвиток серцевої недостатності. У фармакоепідеміологічних дослідженнях застосування праміпексолу пацієнтами було асоційовано з підвищеним ризиком серцевої недостатності порівняно з тими, хто не застосовував праміпексол (спостережуване відношення ризику 1,86; 95 % ДІ, 1,21-2,85).
Передозування.
Клінічного досвіду значного передозування немає. До очікуваних небажаних ефектів належать реакції, зумовлені фармакодинамічним профілем агоніста допаміну, в тому числі нудота, блювання, гіперкінезія, галюцинації, ажитація та артеріальна гіпотензія. Відомого антидоту на випадок передозування допаміновим агоністом немає. У випадку ознак стимуляції центральної нервової системи можливе застосування нейролептиків. При передозуванні може виникнути необхідність у загальних підтримуючих заходах, у тому числі у промиванні шлунка, внутрішньовенному введенні рідини, призначенні активованого вугілля та контролю за станом пацієнта шляхом проведення електрокардіограми.
Застосування
у період
вагітності
або годування
груддю.
Вагітність
Вплив на перебіг вагітності та годування груддю у людини не досліджувався. Прамітрол® слід застосовувати в період вагітності лише за безумовної необхідності, тобто коли потенційна користь виправдовує можливий ризик для плода.
Годування
груддю
Оскільки застосування праміпексолу пригнічує виділення пролактину у людини, очікується зменшення лактації. Виділення праміпексолу у грудне молоко у людини не вивчалося. Прамітрол® не слід застосовувати в період годування груддю. Однак якщо його прийом є необхідним, слід припинити годування груддю.
Фертильність
Досліджень впливу на фертильність у людини не проводилося.
Діти.
Препарат протипоказаний дітям.
Особливості
застосування.
Пацієнтам із хворобою Паркінсона та порушенням функції нирок дозу Прамітролу® слід зменшити (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Галюцинації
Галюцинації є відомим побічним ефектом лікування агоністами допаміну та леводопою. Пацієнтів слід попередити про можливість виникнення галюцинацій (переважно зорових).
Дискінезія
На пізніх стадіях хвороби Паркінсона при застосуванні препарату у комбінації з леводопою на початку збільшення дози Прамітролу® може виникати дискінезія. У такому випадку слід зменшити дозу леводопи.
Раптове
засинання та
сонливість
Застосування праміпексолу також супроводжувалося сонливістю та епідозами раптового засинання, зокрема у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Раптове засинання під час денної діяльності, в деяких випадках несвідомо та без попереджувальних симптомів, відмічалося нечасто. Пацієнтів слід попередити про можливість таких явищ та порадити дотримуватися обережності при керуванні автомобілем чи роботі з механізмами в період застосування Прамітролу®. Пацієнтам, які зазнали сонливості та/або епідозів раптового засинання, слід утриматися від керування автомобілем та роботи з механізмами.
Окрім цього, можна розглянути можливість зменшення дози чи припинення терапії.
Через імовірність адитивного ефекту слід дотримуватися обережності у випадку застосування інших седативних препаратів або вживання алкоголю одночасно з праміпексолом.
Імпульсивні
розлади та
компульсивна
поведінка
При застосуванні агоністів допаміну, в тому числі праміпексолу, для лікування хвороби Паркінсона відмічалася патологічна схильність до азартних ігор, посилення лібідо та гіперсексуальність. Також пацієнти та особи, які за ними доглядають, повинні усвідомлювати можливість розвитку інших поведінкових симптомів імпульсивних розладів та компульсивної поведінки, таких як переїдання, компульсивний шопінг. У подібних випадках слід поступово зменшити дозу/поступово припинити застосування препарату.
Пацієнти
з
психотичними
розладами
Пацієнтам із психотичними розладами агоністи допаміну слід застосовувати, лише якщо потенційна користь переважає ризик. Супутнього застосування антипсихотичних лікарських засобів із праміпексолом слід уникати.
Контроль
органів зору
Рекомендується перевіряти органи зору через регулярні інтервали або у випадку порушень зору.
Тяжкі
серцево-судинні
захворювання
У випадку тяжких серцево-судинних захворювань слід дотримуватися обережності. Рекомендовано контролювати артеріальний тиск, особливо на початку лікування, через загальний ризик постуральної гіпотензії, зумовленої терапією допамінергічними засобами.
Злоякісний
нейролептичний
синдром
При раптовому припиненні терапії допамінергічними засобами відмічалися симптоми, подібні до злоякісного нейролептичного синдрому.
Аугментація
Є повідомлення, що лікування синдрому неспокійних ніг з допамінергічними лікарськими засобами може призводити до аугментації. Аугментація означає більш ранній початок симптомів ввечері (або навіть по обіді), посилення інтенсивності симптомів та поширення їх на верхні кінцівки. Це явище спеціально вивчалося під час контрольованого 26-тижневому клінічного дослідження. Аугментація спостерігалася у 11,8 % пацієнтів групи прийому праміпексолу (N=152) та 9,4 % пацієнтів групи плацебо (N=149). Аналіз часу до аугментації за методом Каплана-Мейєра не виявив значущої різниці між групами застосування праміпексолу та плацебо.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспортом
або роботі з
іншими
механізмами.
Прамітрол® може виявити значний вплив на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами.
Можливі галюцинації або сонливість.
Пацієнтів, які застосовують праміпексол та зазнають сонливості та/або епізодів раптового засинання, слід попередити про необхідність утримуватися від керування автомобілем або від інших видів діяльності (наприклад, робота з іншими механізмами), коли погіршена увага може призвести до загрози серйозної травми або смерті як самих пацієнтів, так і оточуючих, поки такі повторювані епізоди та сонливість не минуть.
Взаємодія
з іншими
лікарськими
засобами та
інші види
взаємодій.
Зв’язування
з білками
плазми
Праміпексол зв’язується з білками плазми дуже незначним чином (< 20 %), біотрансформація у людини також дуже незначна. Тому взаємодія з іншими лікарськими засобами, що впливають на зв’язування з білками плазми чи виведення шляхом біотрансформації, малоймовірна. Оскільки антихолінергічні засоби виводяться переважно шляхом біотрансформації, взаємодія малоймовірна, хоча досліджень взаємодії з такими засобами не проводили. Препарат не вступає у фармакокінетичну взаємодію з селегіліном та леводопою.
Інгібітори/конкуренти
за активний
нирковий
шлях
виведення
Циметидин знижує нирковий кліренс праміпексолу приблизно на 34 %, можливо, шляхом пригнічення катіонної секреторної транспортної системи ниркових канальців. Тому лікарські засоби, що інгібують цей активний шлях ниркового виведення або виводяться цим шляхом, такі як циметидин, амантадин, мексилетин, зидовудин, цисплатин, хінін та прокаїнамід, можуть взаємодіяти з праміпексолом, призводячи до зниження його кліренсу.
У випадку супутнього застосування цих засобів із праміпексолом слід зменшити його дозу.
Комбінація
з леводопою
При застосуванні праміпексолу у комбінації з леводопою дозу леводопи рекомендується зменшити, а дозу інших антипаркінсонічних препаратів залишити без змін, збільшивши дозу праміпексолу.
Через можливість адитивного ефекту слід порадити пацієнтам дотримуватися обережності у випадку застосування інших седативних засобів чи вживання алкоголю одночасно з праміпексолом.
Антипсихотичні
препарати
Супутнього застосування антипсихотичних лікарських засобів із праміпексолом слід уникати, наприклад, у випадках, коли можна очікувати ефектів антагонізму.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка. Праміпексол – агоніст допаміну, що з високою селективністю та специфічністю зв’язується із допаміновими рецепторами підтипу D2 та має переважну спорідненість з D3-рецепторами; він відзначається повною внутрішньою активністю.
Праміпексол знижує дефіцит рухової активності при хворобі Паркінсона шляхом стимуляції допамінових рецепторів у смугастому тілі. Дослідження на тваринах показали, що праміпексол пригнічує синтез, вивільнення та обмін допаміну.
Механізм дії праміпексолу як препарату для лікування синдрому неспокійних ніг невідомий. Нейрофармакологічні ознаки свідчать, перш за все, про вплив на допамінергічну систему.
У добровольців відмічалося дозопропорційне пригнічення пролактину. У ході клінічних досліджень у здорових добровольців при застосуванні таблеток праміпексолу тривалого вивільнення, яким збільшували дозу швидше, ніж рекомендовано (кожні 3 дні) до 4,5 мг праміпексолу на добу, спостерігалося зростання артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. У ході досліджень за участю пацієнтів такого ефекту не відмічалося.
Клінічні
дослідження за
участю
пацієнтів із
хворобою
Паркінсона
Праміпексол пом’якшує ознаки та симптоми ідіопатичної хвороби Паркінсона.
Ефективність праміпексолу під час контрольованих клінічних досліджень зберігалася протягом приблизно шести місяців як при ранніх, так і при пізніх стадіях хвороби Паркінсона. У ході відкритих досліджень подальшого лікування протягом більше трьох років ознак зменшення ефективності не спостерігалося.
У ході контрольованого, подвійного сліпого клінічного дослідження тривалістю 2 роки початкове лікування праміпексолом значно затримувало початок розвитку ускладнень рухових функцій порівняно з початковим лікуванням леводопою. Однак застосування леводопи забезпечує більше покращення рухових функцій (виміряне як середня зміна за балами уніфікованої шкали оцінки симптомів хвороби Паркінсона). Загальна частота галюцинацій та сонливості зазвичай була вищою на етапі збільшення дози у групі застосування праміпексолу; однак у період підтримуючого лікування значної різниці не спостерігалося. Всі ці особливості слід взяти до уваги, призначаючи праміпексол пацієнтам із хворобою Паркінсона.
Клінічні
дослідження
при синдромі
неспокійних
ніг
Ефективність праміпексолу досліджувалася у чотирьох плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях за участю приблизно 1000 пацієнтів із ідіопатичним синдромом неспокійних ніг від помірної до дуже тяжкої форми.
Ефективність відмічалася при застосуванні 0,125 мг праміпексолу на добу після першого тижня лікування.
У ході плацебо-контрольованого дослідження із застосуванням полісомнографії протягом 3 тижнів застосування праміпексолу значно зменшувалася кількість періодичних посмикувань кінцівок уві сні.
Ефективність протягом більш тривалого періоду вивчалася під час плацебо-контрольованого клінічного дослідження. Після 26 тижнів лікування спостерігалося статистично значуще покращення та більша частота відгуку в групі праміпексолу порівняно з групою плацебо.
Фармакокінетика. Праміпексол швидко та повністю всмоктується після перорального застосування. Абсолютна біодоступність становить більше 90 % і максимальна плазмова концентрація досягається впродовж 1-3 годин. Супутній прийом їжі не зменшує ступінь абсорбції праміпексолу, але уповільнює його всмоктування. Праміпексол демонструє лінійну кінетику та невелику варіабельність плазмових концентрацій. У людини зв’язування праміпексолу з білками дуже низьке (< 20 %), а об’єм розподілу великий (400 л). У щурів відмічена висока концентрація у тканинах головного мозку (приблизно у 8 разів більше, ніж у плазмі).
Праміпексол метаболізується у людини лише незначним чином.
Ниркове виведення незміненого праміпексолу є основним шляхом екскреції. Приблизно 90 % 14С-міченої дози виводиться нирками, а менше 2 % – з калом. Загальний кліренс праміпексолу становить приблизно 500 мл/хв, нирковий – близько 400 мл/хв.
Період напіввиведення коливається від 8 годин у молодих пацієнтів до 12 годин в осіб літнього віку.
Фармацевтичні
характеристики.
Основні
фізико-хімічні
властивості:
таблетки по 0,18 мг: від білого до майже білого кольору, круглі, пласкі, зі скошеними краями таблетки без оболонки, з одного боку з розподільчою рискою та гравіюванням «Р2» з обох боків від розподільчої риски, та гладенькі з іншого боку;
таблетки по 0,7 мг: від білого до майже білого кольору, круглі, пласкі, зі скошеними краями таблетки без оболонки, з одного боку з розподільчою рискою та гравіюванням «Р5» з обох боків від розподільчої риски, та гладенькі з іншого боку.
термін
придатності. 2 роки.
Умови
зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Торрент Фармасьютікалс Лтд.
Torrent Pharmaceuticals Ltd.
Місцезнаходження.
Індрад. ТАЛ: Каді, місто Індрад – 382721, Мехсана, Гуджарат, Індія.
Indrad. TAL: Kadi, City: Indrad – 382721, Dist: Dist – Mehsana, Gujarat, India.
Заявник.
АстраЗенека ЮК Лімітед, Великобританія.
AstraZeneca UK Limited, United Kingdom.
Кінгдом стріт, 2, Лондон W2 6BD, Великобританія.