АЙЛІЯ

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Байєр Фарма АГ (відповідальний за випуск серії)/Редженерон Фармасьютікалс, Інк./Веттер Фарма-Фертигунг ГмбХ і Ко КГ/Байєр Фарма АГ/ГП Грензах Продуктіонс ГмбХ, Німеччина/США/Німеччина/Німеччина/Німеччина

Міжнародна непатентована назва: Aflibercept

АТ код: S01LA05

Форма випуску: Розчин для ін'єкцій, 40 мг/мл по 0,165 мл у попередньо заповнененому шприці № 1; по 0,278 мл у флаконі № 1

Діючі речовини: 1 мл розчину для ін’єкцій містить 40 мг афліберсепту

Допоміжні речовини: Полісорбат 20; натрію фосфат одноосновний, моногідрат; натрію фосфат двоосновний, гептагідрат; натрію хлорид; сахароза; вода для ін’єкцій

Фармакотерапевтична група: Офтальмологічні засоби

Показання: Лікування неоваскулярної (вологої) вікової макулодистрофії (ВМД).

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2 роки

Номер реєстраційного посвідчення: UA/12600/01/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

АЙЛІЯ

(EYLEA)

 

Склад:

діюча речовина: афліберсепт;

1 мл розчину для ін’єкцій містить 40 мг афліберсепту;

допоміжні речовини: полісорбат 20; натрію фосфат одноосновний, моногідрат; натрію фосфат двоосновний, гептагідрат; натрію хлорид; сахароза; вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби, які застосовують при розладах судин ока.

Код АТС:  S01L A05.

 

Клінічні характеристики.

Показання. Лікування неоваскулярної (вологої) вікової макулодистрофії (ВМД).

 

Протипоказання.

-            Окулярна чи периокулярна інфекція.

-            Гостре тяжке запалення інтраокулярних структур.

-            Підвищена чутливість до афліберсепту чи до будь-якої з допоміжних речовин.

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат Айлія застосовують у вигляді інтравітреальних ін’єкцій (ін’єкції у скловидне тіло).

Ін’єкції виконує кваліфікований лікарь, який має досвід виконання інтравітреальних ін’єкцій, згідно з медичними стандартами і відповідними рекомендаціями. Перед процедурою слід провести відповідне знеболення та забезпечити асептичну обробку місця ін’єкції із застосуванням антисептичних речовин широкого спектра дії. Рекомендується також здійснювати передопераційну дезінфекцію рук, використовувати стерильні рукавички, серветки та розширювач повік (або еквівалентний пристрій).

Після проведення інтравітреальної ін’єкції слід спостерігати за рівнем внутрішньоочного тиску. Відповідні моніторингові заходи можуть включати перевірку кровопостачання диска зорового нерва або очну тонометрію. При необхідності можливий стерильний  парацентез.

Після проведення інтравітреальної ін’єкції пацієнтів слід попередити, що при виникненні будь-яких симптомів ендофтальміту (біль в очах, почервоніння очей, світлобоязнь, постін’єкційне зниження гостроти зору) вони повинні негайно повідомити про це лікаря.

Вміст кожного шприца або флакона використовують для лікування тільки одного ока. Після ін’єкції будь-які невикористані залишки препарату слід  утилізувати. 

Об’єм однієї ін’єкції Айлія становить 50 мікролітрів, що містить 2 мг афліберсепту.

Лікування за допомогою Айлія слід починати з однієї ін’єкції раз на місяць протягом трьох місяців поспіль, після цього слід продовжувати лікування шляхом введення препарату 1 раз на 2 місяці.

 

Інструкція з використання.

Перед введенням препарату потрібно провести візуальний огляд розчину для ін’єкцій. Не слід використовувати попередньо заповнений шприц або флакон, якщо в розчині наявні видимі  часточки, розчин каламутний або змінений колір розчину.

Після відкриття флакона чи блістерної упаковки Айлія всі процедури проводять в асептичних умовах.

Для виконання інтравітреальних ін’єкцій використовують голку 30 G х ½ дюйма.

                                                                                                                                   

Попередньо заповнені шприці:

 

1.        Після приготування до проведення інтравітреальної ін’єкції відкрити упаковку препарату Айлія та зняти стерильну блістерну упаковку. Обережно відкрити блістерну упаковку, щоб не порушити стерильність її вмісту. Тримати шприц у стерильній кюветі до його використання.

 

2.        Із забезпеченням належних асептичних умов вийняти шприц зі стерильної блістерної упаковки.

 

3.        Щоб зняти захисну кришку, потрібно тримати шприць однією рукою, а великим та вказівним пальцями іншої руки необхідно взятися за ковпачок і відламати його. Увага: не згинати   й не крутити ковпачок (рис.1).

 

4.       

Рис.1

Для того, щоб не порушити стерильність препарату, не потрібно відтягувати поршень шприця назад.

                                                

Для забезпечення належних асептичних умов щільно прикрутити голку для ін’єкцій до наконечника шприца з адаптером Люера.

 

5.        Зняти пластиковий ковпачок з голки (рис.2).

 

	Рис.2

 

 

 

6.        Тримаючи шприц у положенні догори голкою, необхідно перевірити його вміст на наявність пухирців повітря. При їх виявленні обережно постукати пальцем по шприцу, доки пухирці не піднімуться нагору (рис.3).

 

	Рис.3

 

 

 

 

 

 

 

7.      Для вилучення всіх пухирців з повітрям та надлишків препарату повільно натиснути на поршень, доки верхівка поршня не досягне чорної позначки на корпусі шприца, яка дорівнює 50 мікролітрам (рис.4). 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                   Рис.4                                                                        Рис. 5

Флакони

 

1.      Зняти захисну пластикову кришку (рис.6) та продезінфікувати зовнішню поверхню гумової пробки флакона.

	Рис.6

 

 

 

 

 

2.      Приєднати фільтрувальну голку 18 G 5 мікрон, що

додається в упаковці, до стерильного шприца

 об’ємом 1 мл з адаптером Люера (рис.7).

 

 

 

	Рис.7

 

 

 

 

 

3.      Вводити фільтрувальну голку в центр гумової пробки флакона, доки вона не досягне його дна (рис.8).

 

4.      Із забезпеченням належних асептичних умов вилучити весь вміст Айлія з флакона у шприц, тримаючи флакон у вертикальному положенні і трохи нахиливши вбік, щоб полегшити повне видалення препарату з флакона.

 

 

	Рис.8

 

 

 

5.      Необхідно переконатися, що шток поршня був достатньо відтягнутий під час вилучення розчину з флакона, щоб повністю спорожнити фільтрувальну голку.

 

6.      Зняти фільтрувальну голку та належним чином утилізувати її.

            Увага: голку для фільтрації не можна використовувати для інтравітреальних ін’єкцій.

 

7.      Із забезпеченням належних асептичних умов щільно прикрутити голку для ін’єкцій 30 G x ½ дюйма до наконечника шприца з адаптером Люера.

 

 

 

	Рис.9

 

 

 

 

8.      Зняти пластиковий ковпачок з голки шприца безпосередньо перед ін’єкцією Айлія.

 

9.      Перевірити шприц на наявність пухирців повітря, тримаючи його голкою догори. Якщо вони є в шприці, необхідно обережно постукати по ньому пальцем доки пухирці не піднімуться (рис.10).

 

	Рис.10

 

 

10.  Видалити всі пухирці та надлишки розчину препарату, повільно натискаючи на поршень, доки його кінчик не досягне відмітки 0,05 мл на корпусі шприца (рис.11).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          Рис.11                                                 Рис.12

Побічні реакції.

Безпека та ефективність препарату Айлія оцінювались у ході двох базових, рандомізованих, багатоцентрових, подвійно сліпих досліджень фази III з активним контролем у пацієнтів із вологою формою вікової макулярної дегенерації (ВМД). Загалом у двох дослідженнях з оцінки ефективності терапії (VIEW 1 і VIEW 2) брали участь 2412 пацієнтів (із них 1817 пацієнтів отримували препарат Айлія). У кожному з цих досліджень рандомізація пацієнтів здійснювалася за співвідношенням 1:1:1:1 до 4 груп за режимами лікування:

1. Введення Айлія 2 мг кожні 8 тижнів (після 3 попередніх ін’єкцій  з 4-тижневим інтервалом).

2. Введення Айлія 2 мг кожні 4 тижні.

3. Введення Айлія 0,5 мг кожні 4 тижні.

4. Введення ранібізумабу у дозі 0,5 мг кожні 4 тижні.

 

Вік пацієнтів був у діапазоні від 49 до 99 років, середній вік - 76 років.

Первинні дані з ефективності оцінювалися через 52 тижні цих досліджень, загальна запланована тривалість яких становить 96 тижнів.

В обох дослідженнях первинною кінцевою точкою  ефективності була частка пацієнтів у популяції пацієнтів «за протоколом», у яких відзначалося збереження рівня зору (втрата гостроти зору менше 15 літер на 52-ий тиждень порівняно з вихідним рівнем). Ці дослідження мали на меті довести, що ефективність досліджуваного препарату не поступається ефективності терапії ранібізумабом у дозі 0,5 мг кожні 4 тижні.

За результатами дослідження VIEW 1 на 52-ий тиждень, зір було збережено у 95,1% пацієнтів групи Айлія (2 мг кожні 8 тижнів) порівняно з 94,4 % пацієнтів із групи ранібізумабу (0,5 мг кожні 4 тижні). Таким чином, було доведено, що ефективність препарату Айлія (1 раз на 8 тижнів)  не поступається ефективності ранібізумабу (1 раз на 4 тижні).

Дослідження VIEW 1 і VIEW 2 включали чотири вторинні кінцеві точки ефективності: середнє значення покращення гостроти зору (за шкалою BCVA), частка пацієнтів, гострота зору яких покращилася на 15 і більше літер, зміни стану зору за шкалою оцінки Національного офтальмологічного інституту (National Eye Institute Visual Function Questionnaire (NEI VFQ-25)) і зміна діаметру хороїдальної неоваскуляризації.

Серйозні побічні реакції, пов’язані з процедурою проведення ін’єкції, спостерігалися в менш ніж 1 випадку на 1000 ін’єкцій Айлія або ранібізумабу та проявлялись у вигляді ендофтальміту, травматичної катаракти та транзиторного підвищення внутрішньоочного тиску (див. розділ «Особливості застосування»).

Найпоширенішими побічними ефектами (спостерігалися принаймні в 5 % пацієнтів, які застосовували Айлія) були крововиливи під кон’юнктиву, біль в очах, катаракта, відшарування скловидного тіла, нестабільність скловидного тіла та підвищення внутрішньоочного тиску. Ці побічні реакції зустрічалися з подібною частотою також і в групі, яка отримувала лікування ранібізумабом.

Представлені далі дані з безпеки препарату містять інформацію стосовно всіх можливих побічних реакцій (серйозних і несерйозних), що можуть бути пов’язані з процедурою проведення ін’єкції або з самим лікарським препаратом.

Побічні реакції наведені за топічною характеристикою та частотою виникнення: дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100 та <1/10), нечасті (≥1/1000 та <1/100).

 

 

Артеріальні тромбоемболічні події – це побічні реакції, які можуть бути пов’язані з системним пригніченням фактора росту ендотелію судин (VEGF). Теоретично, виникнення артеріальних тромбоемболічних ускладнень може виникнути після інтравітреального застосування інгібіторів VEGF.

Так як і всі препарати білкового походження, які використовують з терапевтичною метою, Айлія може спричинити імуногенні реакції.

 

Передозування.

Клінічні дослідження показали, що дози до 4 мг при їх застосуванні з місячним інтервалом, так як і у поодиноких випадках дози до 8 мг, зазвичай добре переносяться пацієнтами.

Передозування при застосуванні більшого об’єму ін’єкції може призвести до підвищення внутрішньоочного тиску. Таким чином, у разі передозування необхідно стежити за рівнем внутрішньоочного тиску і в разі потреби розпочати відповідне лікування.

 

 

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані про застосування афліберсепту у вагітних жінок відсутні.

Дослідження на тваринах показали токсичний вплив на репродуктивну функцію при системному застосуванні препарату. 

Під час вагітності Айлія не рекомендується, за винятком випадків, коли потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Під час лікування препаратом жінки репродуктивного віку повинні користуватися ефективними засобами контрацепції.

Невідомо, чи виділяється афліберсепт із грудним молоком, отже, не можна виключити  можливі ризики для немовлят, яких годують груддю. Таким чином, не рекомендується введення Айлія під час годування груддю. Слід прийняти рішення про припинення годування груддю або утримуватися від терапії препаратом Айлія.

 

Діти.

Препарат Айлія не застосовують дітям.

 

 

Особливі заходи безпеки.

Ендофтальміт

Інтравітреальні ін’єкції, в тому числі із застосуванням Айлія, асоціюються з розвитком ендофтальміту (див. розділ «Побічні реакції»). Ін’єкцію Айлія слід завжди здійснювати в належних асептичних умовах. Пацієнтів потрібно попередити, що в разі виникнення в них будь-яких симптомів, що припускають наявність ендофтальміту, вони повинні негайно повідомити про це лікаря, який повинен надати відповідну допомогу.

 

 

Збільшення внутрішньоочного тиску

Підвищення внутрішньоочного тиску може виникнути протягом 60 хвилин після проведення інтравітреальної ін’єкції, в тому числі при застосуванні Айлія (див. розділ «Побічні реакції»). Слід з особливою обережністю застосовувати препарат пацієнтам з неконтрольованою глаукомою. Необхідно ретельно стежити як за внутрішньоочним тиском, так і за кровопостачанням диску зорового нерва та вживати відповідних заходів при виявленні патологічних відхилень.

 

Особливості застосування.

Пацієнти з печінковою/нирковою недостатністю

Не було проведено спеціальних клінічних досліджень щодо прийому Айлія пацієнтами з печінковою/нирковою недостатністю. Згідно з наявними даними, немає потреби змінювати дозування Айлія таким пацієнтам.

Пацієнти літнього віку

Не виявлено особливостей в дозуванні препарату для вказаної категорії пацієнтів.

Дослідження з вивчення мутагенних чи канцерогенних властивостей афліберсепту не проводилися.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими  механізмами. Після інтравітреальної ін’єкції препарату Айлія та асоційованих з нею офтальмологічних маніпуляцій пацієнти можуть мати тимчасові зорові розлади. Не рекомендовано керувати автотранспортним засобом або працювати з механізмами, доки зорові функції не відновляться.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Розчин препарату Айлія не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Афліберсепт діє як розчинний рецептор-пастка, який зв’язує VEGF-А та плацентарний фактор росту (PlGF) зі значно вищою спорідненістю, ніж при зв’язуванні природними рецепторами. Таким чином, відбувається конкурентна інгібіція зв’язування з природніми рецепторами в організмі людини та блокується активація VEGF-рецепторів.

Фармакокінетика.

Всмоктування / розподіл

Афліберсепт після його інтравітреального введення всмоктується з ока до системного кровотоку повільно, основна кількість його знаходиться в системному кровотоці у вигляді неактивного стабільного комплексу з VEGF; проте лише «вільний афліберсепт» здатний зв’язувати ендогенний VEGF.

Під час додаткового дослідження фармакокінетичних властивостей з частим забором зразків відмічено низькі максимальні концентрації вільного афліберсепту в плазмі (системні Смакс), що становили в середньому близько 0,02 мікрограма/мл (діапазон від 0 до 0,054) протягом 1-3 діб після інтравінтеальної ін’єкції 2 мг афліберсепту й зовсім не були виявлені майже в усіх пацієнтів через два тижні після ін’єкції. Таким чином, афліберсепт не накопичується в плазмі при інтравітреальному введенні 1 раз на 4 тижні.

При інтравітреальному введенні ін’єкції афліберсепту в дозі 2 мг середній максимальний рівень концентрації в плазмі вільного афліберсепту в 100 разів нижчий, ніж необхідно для напівмаксимального зв’язування системного VEGF. Отже, системні фармакодинамічні ефекти є малоймовірними.

Виведення.

Дослідження метаболізму лікарського засобу Айлія не проводились у зв’язку з тим, що  даний препарат є протеїновмісним (препаратом на основі протеїну).

Вільний афліберсепт зв’язує VEGF з утворенням стабільного інертного комплексу. Виведення як вільного, так і зв’язаного афліберсепту здійснюється, імовірно, за рахунок протеолітичної  дисиміляції аналогічно іншим протеїнам з великою молекулярною масою.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості.

Прозорий безбарвний або блідо-жовтий ізоосмотичний розчин, рН 6,2.

 

Несумісність. Препарат Айлія не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати в холодильнику (при температурі від 2 до 8 °С).

Не заморожувати.

Для захисту від світла зберігати флакон у картонній упаковці, а попередньо заповнений шприц - у блістері та в картонній упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

Попередньо заповнені шприци

Попередньо заповнений скляний шприць І типу, щільно закритий за допомогою еластичного обмежувача ходу поршня та еластичного ґвинтового ковпачка, що входить до системи герметизації з адаптером Люера, оснащений штоком поршня та накладкою для пальця, об’ємом 0,165 мл, запаяний у блістер, з інструкцією для медичного застосування у картонній упаковці.

Флакони

Скляний флакон І типу, об’ємом 0,278 мл, еластична гумова пробку та фільтрувальна голка 18 G,  з інструкцією для медичного застосування у картонній упаковці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

Байєр Фарма АГ, Німеччина, Берлін (Bayer Pharma AG, Germany, Berlin).

Редженерон Фармасьютікалс, Інк., США (Regeneron Pharmaceuticals, Inc., USA).

Веттер Фарма-Фертігунг ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина (Vetter Pharma-Fertigung GmbH & Co. KG, Germany).

Байєр Фарма АГ, Німеччина, Вупперталь (Bayer Pharma AG, Germany Wuppertal).

ГП Грензах Продуктіонс ГмбХ,  Німеччина (GP Grenzach Produktions GmbH, Germany).

 

Місцезнаходження.

Мюллєрштрассе, 178, 13353, Берлін, Німеччина

12144, Колумбія Турнпіке, 81, Ренсселер, Нью Йорк, США

Айзенбанштрассе, 2- 4,  88085 Лангенарген, Німеччина

Фрідріх Еберт Штрассе, 217-333, 42117 Вупперталь, Німеччина

Еміль-Барель-Штрассе, 7, 79639 Грензах-Вілєн, Німеччина

 

Mullerstrasse, 178, 13353 Berlin, Germany

12144 Columbia, Turnpike 81, Rensselaer, New York, USA

Eisenbahnstraße 2-4, 88085 Langenargen, Germany

Friedrich-Ebert-Str. 217-333, 42117 Wuppertal, Germany