Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: КРКА, д.д., Ново место, Словенія

Міжнародна непатентована назва: Olmesartan medoxomil

АТ код: C09CA08

Форма випуску: Таблетки вкриті плівковою оболонкою по 40 мг № 28 (7х4), № 30 (10х3), № 56 (7х8), № 60 (10х6) у блістерах

Діючі речовини: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 40 мг олмесартану медоксомілу

Допоміжні речовини: Лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, магнію стеарат, спирт полівініловий, титану діоксид (E 171), поліетиленгліколь, тальк.

Фармакотерапевтична група: Блокатори рецепторів ангіотензину II (блокатори АТ1-рецепторів)

Показання: Есенціальна артеріальна гіпертензія.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2 роки.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/12529/01/03



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ОЛІМЕСТРА®

(OLIMESTRA)

 

 

 

 

Склад:

діюча речовина: olmesartan medoxomil;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 10 мг або 20 мг, або 40 мг олмесартану медоксомілу;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, магнію стеарат, спирт полівініловий, титану діоксид (E 171), поліетиленгліколь, тальк.

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ.

Код АТС C09С A08.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Есенціальна артеріальна гіпертензія.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого з компонентів препарату.

ІІ та ІІІ триместри вагітності.

Обструкція жовчовивідних шляхів.

Дитячий вік.

 

Спосіб застосування та дози.

Дорослі

Рекомендована початкова доза олмесартану медоксомілу становить 10 мг один раз на добу. Пацієнтам, у яких не досягається адекватне зниження артеріального тиску при цій дозі, дозу олмесартану медоксомілу можна збільшити до оптимальної дози – 20 мг один раз на добу. При виникненні потреби в додатковому зниженні артеріального тиску дозу олмесартану медоксомілу можна збільшити до 40 мг на добу (максимальна добова доза) або додати терапію гідрохлортіазидом.

Максимальний антигіпертензивний ефект досягається через 8 тижнів від початку терапії, хоча значний ефект зниження артеріального тиску спостерігається вже через 2 тижні лікування. Це слід враховувати при зміні режиму дозування для будь-якого пацієнта.

З метою дотримання режиму лікування рекомендується приймати таблетки Оліместра® приблизно в один і той самий час кожного дня незалежно від прийому їжі, наприклад під час сніданку.

Пацієнти літнього віку                                                                            

Як правило, не потрібно коригування дози для пацієнтів літнього віку (див. нижче рекомендації щодо дозування для пацієнтів з порушенням функції нирок). При підвищенні дози до максимальної – 40 мг на добу - слід ретельно контролювати артеріальний тиск.

Порушення функції нирок

Для пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну        20-60 мл/хв) максимальна доза олмесартану медоксомілу становить 20 мг 1 раз на добу внаслідок обмеженого досвіду з більшими дозами в цій групі пацієнтів. Хворим із тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 20 мл/хв) не рекомендується застосовувати олмесартану медоксоміл, оскільки існує дуже обмежений досвід застосування препарату у цій групі пацієнтів.

Порушення функції печінки

Пацієнтам з легкими порушеннями функції печінки коригування дози не потрібне. Для пацієнтів із помірними порушеннями функції печінки початкова доза становить 10 мг олмесартану медоксомілу один раз на добу, а максимальна доза не повинна перевищувати     20 мг на добу. Рекомендується ретельний моніторинг артеріального тиску та функції нирок у пацієнтів з порушеннями функції печінки, які вже приймають діуретики та/або інші антигіпертензивні препарати. Немає досвіду прийому олмесартану медоксомілу пацієнтами з тяжкими порушеннями функції печінки, тому в цій групі пацієнтів застосування даного препарату не рекомендується. Олмесартану медоксоміл не слід застосовувати пацієнтам з обструкцією жовчовивідних шляхів.

 

Побічні реакції.

Побічні реакції вказані за системами організму та поділені на категорії за частотою появи:

– дуже часто (³1/10);

– часто (³1/100, <1/10);

– нечасто (³1/1000, <1/100);

– рідко (³1/10000, <1/1000);

– дуже рідко (<1/10000), невідомо (не можна визначити за наявними даними).

 

У кожній групі за частотою побічні ефекти представлені в порядку зменшення серйозності.

Системи органів	Дуже рідко
З боку системи крові та лімфатичної системи	Тромбоцитопенія
Порушення метаболізму та травлення	Гіперкаліємія
З боку нервової системи	Запаморочення, головний біль
З боку дихальної системи	Кашель
З боку шлунково-кишкового тракту	Абдомінальний біль, нудота, блювання
З боку шкіри та підшкірних тканин	Свербіж, екзантема, висипання. Алергічні стани: ангіоневротичний набряк, алергічний дерматит, набряк обличчя та кропив’янка
З боку кістково-м’язової системи	М’язові судоми, міалгія
З боку нирок та сечовивідних шляхів	Гостра ниркова недостатність та порушення функції нирок (див. також «За дослідженнями»)
Загальні порушення	Астенія, втома, летаргічний стан, відчуття дискомфорту, загальмованість
За дослідженнями	Підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові. Підвищення рівня ферментів печінки

Повідомлялося про поодинокі випадки рабдоміолізу в тимчасовому зв’язку з прийомом блокаторів рецепторів ангіотензину II. Однак причинного взаємозв’язку не було встановлено.

 

Побічні явища олмесартану медоксомілу, незалежно від причинного зв’язку та частоти появи відносно плацебо, перераховані нижче за системами організму та поділені на категорії за частотою появи:

 

Додаткова інформація про особливі групи пацієнтів

У пацієнтів літнього віку частота появи артеріальної гіпотензії дещо збільшується від рідко до нечасто.

 

Передозування.

Доступна тільки обмежена інформація про передозування. у люди. Найвірогіднішим ефектом при передозуванні є артеріальна гіпотензія. У випадку передозування за пацієнтом слід встановити ретельне спостереження,  а терапія повинна бути симптоматичною та підтримуючою.

Даних про виведення олмесартану медоксомілу шляхом діалізу немає.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Пацієнток, які планують вагітність, слід перевести на альтернативне антигіпертензивне лікування, яке має затверджений профіль безпеки застосування під час вагітності. Якщо вагітність виявлена, лікування рецепторами ангіотензину ІІ слід негайно припинити та, якщо це можливо, розпочати альтернативну терапію.

Відомо, що застосування рецепторів ангіотензину ІІ під час ІІ та ІІІ триместру вагітності може викликати фетотоксичність (зниження функції нирок, олігогідрамніон, затримку окостеніння черепа) і неонатальну токсичність (ниркову недостатність, артеріальну гіпотензію, гіперкаліємію).

Якщо застосування рецепторів ангіотензину ІІ відбулося, починаючи з ІІ триместру вагітності, рекомендується провести ультразвукове дослідження функції нирок та черепа плода.

Немовлят, матері яких приймали рецептори ангіотензину ІІ, слід ретельно спостерігати щодо  виникнення артеріальної гіпотензії.

Період годування груддю

Оскільки немає жодної інформації про застосування Оліместри® під час годування груддю, прийом препарату в цей період не рекомендується, перевага надається альтернативним лікарським засобам з кращим встановленим профілем безпеки під час годування груддю.

 

Діти.

Оліместра® не рекомендується для застосування дітям через недостатність даних про безпеку та ефективність.

 

Особливості застосування.

Зменшення внутрішньосудинного об’єму крові

У пацієнтів з дисбалансом об’єму циркулюючої крові та/або натрію внаслідок лікування високими дозами діуретиків, обмеженням вживання солі з їжею або діареєю та/або блюванням може розвинутися симптоматична гіпотензія, в основному після прийому першої дози препарату. Слід усунути можливу гіповолемію перед початком лікування олмесартаном медоксомілом.

Інші стани при стимуляції ренін-ангіотензин-альдостеронової системи

У пацієнтів, чий судинний тонус та функція нирок залежать, головним чином, від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (наприклад, у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю із застійними явищами або з основною хворобою нирок, включаючи стеноз ниркових артерій), лікування іншими препаратами, що впливають на цю систему, стричиняло виникнення гострої артеріальної гіпотензії, азотемії, олігурії, зрідка – гострої ниркової недостатності. Можливість виникнення подібних наслідків не можна виключати при прийомі антагоністів рецепторів ангіотензину II.

Реноваскулярна артеріальна гіпертензія

Існує підвищений ризик тяжкої артеріальної гіпотензії та ниркової недостатності при застосуванні пацієнтами з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки лікарських засобів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.

Порушення функції нирок та трансплантація нирки

При застосуванні олмесартану медоксомілу пацієнтами з порушенням функції нирок рекомендується проводити періодичний моніторинг рівня калію та креатиніну в сироватці крові. Хворим із тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 20 мл/хв) не рекомендується застосовувати олмесартану медоксоміл. Немає досвіду застосування олмесартану медоксомілу пацієнтами з нещодавно перенесеною трансплантацією нирки або пацієнтами з останньою стадією ниркової недостатності (кліренс креатиніну  < 12 мл/хв).

Порушення функції печінки

Немає досвіду застосування олмесартану медоксомілу пацієнтами з тяжкими порушеннями функції печінки, тому в цій групі пацієнтів застосування препарату не рекомендується.

Гіперкаліємія

Застосування лікарських засобів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, може спричинити гіперкаліємію.

Ризик, що може бути летальним, підвищується в осіб літнього віку, у пацієнтів з нирковою недостатністю та у пацієнтів з цукровим діабетом, у пацієнтів, які супутньо приймають інші лікарські засоби, що можуть підвищити рівень калію, та/або у пацієнтів з інтеркурентними явищами.

Перед прийняттям рішення про супутній прийом лікарських засобів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, слід оцінити співвідношення користі та ризику та розглянути інші альтернативи.

Основними факторами ризику виникнення гіперкаліємії є:

–  Цукровий діабет, порушення функції нирок, вік (> 70 років).

– Комбінація з одним або більше інших лікарських засобів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, та/або з добавками калію. Деякі лікарські засоби або терапевтичний клас лікарських засобів можуть спровокувати гіперкаліємію: сольові замінники, що містять калій, калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, нестероїдні протизапальні препарати (включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2), гепарин, імуносупресори, такі як циклоспорин або такролімус, триметоприм.

– Інтеркурентні явища, зокрема зневоднення, гостра серцева недостатність, метаболічний ацидоз, погіршення функції нирок, раптове погіршення стану нирок (наприклад, інфекційні захворювання), целюлярний лізис (наприклад, гостра ішемія кінцівок, рабдоміоліз, обширна травма).

Рекомендується ретельний моніторинг рівня калію в сироватці у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення гіперкаліємії.

Літій

Як і з іншими антагоністами рецепторів ангіотензину II, не рекомендується застосування комбінації літію та олмесартану медоксомілу.

Стеноз аортального або мітрального клапана/гіпертрофічна кардіоміопатія

Як і з іншими вазодилататорами, слід бути особливо обережними при призначенні препарату пацієнтам, які страждають від стенозу аортального або мітрального клапана або обструктивної гіпертрофічної кардіоміопатії.

Первинний альдостеронізм

Пацієнти з первинним альдостеронізмом, як правило, не реагують на антигіпертензивні препарати, які діють шляхом пригнічення ренін-ангіотензинової системи. Тому для таких пацієнтів застосування олмесартану медоксомілу не рекомендується.

Етнічні особливості

Як і інші антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, олмесартану медоксоміл може бути менш ефективним у зниженні артеріального тиску в пацієнтів негроїдної раси, ніж у інших хворих, можливо, через більш високу поширеність станів з низьким рівнем реніну в пацієнтів негроїдної раси.

Інше

Як і з будь-яким іншим антигіпертензивним препаратом, надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ішемічною цереброваскулярною хворобою може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.

Оліместра® містить лактозу. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозним  порушенням всмоктування не повинні приймати цей препарат.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Не проводилось жодних досліджень впливу на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами. Однак слід враховувати, що протягом антигіпертензивного лікування у пацієнтів можуть траплятися випадки запаморочення або втоми, що може позначитися на здатності до керування автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження взаємодії проводились тільки за участю дорослих.

Вплив інших лікарських засобів на олмесартану медоксоміл

Калієві добавки та калійзберігаючі діуретики:

Спираючись на досвід застосування інших препаратів, що впливають на ренін-ангіотензинову систему, супутній прийом калійзберігаючих діуретиків, калієвих добавок, сольових замінників, що містять калій, або інших препаратів, що можуть підвищити рівень калію в сироватці крові (наприклад, гепарин), може призвести до збільшення калію в сироватці крові. Тому такий супутній прийом не рекомендується.

Інші антигіпертензивні препарати

Гіпотензивний ефект олмесартану медоксомілу може посилитись при супутньому прийомі інших антигіпертензивних засобів.

Нестероїдні протизапальні препарати

Нестероїдні протизапальні лікарські засоби (включаючи ацетилсаліцилову кислоту в дозі         > 3 г/добу, а також інгібітори ЦОГ-2) та антагоністи рецепторів ангіотензину II можуть діяти синергічно завдяки зменшенню клубочкової фільтрації. Ризиком супутнього застосування нестероїдних протизапальних лікарських засобів та антагоністів ангіотензину II є поява гострої ниркової недостатності. Рекомендується проводити моніторинг функції нирок на початку лікування, а також регулярно контролювати достатнє надходження рідини в організм пацієнта.

Також супутній прийом нестероїдних протизапальних препаратів може зменшити антигіпертензивний ефект антагоністів рецепторів ангіотензину II, призводячи до часткової втрати ефективності.

Інші речовини

Після лікування антацидами (магнію алюмінію гідроксидом) спостерігалось помірне зменшення біодоступності олмесартану. Супутній прийом варфарину та дигоксину не мав жодного впливу на фармакокінетику олмесартану.

Вплив олмесартану медоксомілу на інші лікарські засоби:

Літій

Зворотне підвищення концентрації літію в сироватці та токсичність спостерігались під час супутнього прийому літію та інгібіторів АПФ та антагоністів рецепторів ангіотензину II. Тому не рекомендується застосування олмесартану медоксомілу та літію в комбінації. Якщо вважається за потрібне застосування такої комбінації, то рекомендується ретельний моніторинг рівня літію в сироватці.

Інші речовини

Не спостерігалось жодної клінічно значущої взаємодії з варфарином, дигоксином, антацидами (магнію алюмінію гідроксид), гідрохлортіазидом та правастатином, зокрема олмесартану медоксоміл не мав жодного значного впливу на фармакокінетику або фармакодинаміку варфарину або фармакокінетику дигоксину.

Олмесартан не мав клінічно значущого ефекту пригнічення у людини in vitro ферментів цитохрому P450 1A1/2, 2A6, 2C8/9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3A4, та жодного або незначного стимулюючого впливу на активність цитохрому P450 у тварин. Тому дослідження in vivo взаємодії з відомими інгібіторами та стимуляторами ферментів цитохрому P450 не проводилися, та жодної клінічно значущої взаємодії між олмесартаном та препаратами, що метаболізуються за участю вищевказаних ферментів цитохрому P450, не очікується.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Олмесартану медоксоміл є сильнодіючим, перорально активним, селективним антагоністом рецепторів (тип AT1) ангіотензину ІІ. Імовірно, він гальмує всі дії ангіотензину ІІ, які опосередковані рецептором AT1 незалежно від джерела і шляху синтезу ангіотензину ІІ. Селективний антагонізм рецепторів AT1 ангіотензину ІІ призводить до збільшення в плазмі рівня реніну та концентрацій ангіотензину І і ІІ, а також до деякого зменшення концентрації альдостерону в плазмі.

Ангіотензин II є основним вазоактивним гормоном ренін-ангіотензин-альдостеронової системи і відіграє важливу роль у патофізіології артеріальної гіпертензії завдяки рецепторам типу 1 (AT1).

При артеріальній гіпертензії олмесартану медоксоміл спричиняє дозозалежне, тривале зниження артеріального тиску. Немає даних щодо виникнення артеріальної гіпотензії після прийому першої дози, тахіфілаксії під час тривалого лікування або синдрому відміни після припинення лікування.

Дозування олмесартану медоксомілу 1 раз на добу забезпечує ефективне і м’яке зниження артеріального тиску протягом 24 годин. Дозування один раз на добу спричиняє однакове зниження артеріального тиску як при введенні загальної добової дози в два прийоми за добу.

При тривалому лікуванні максимальне зниження артеріального тиску досягалося через            8 тижнів після початку терапії, хоча значна частина ефекту зниження артеріального тиску спостерігається вже через 2 тижні лікування. При застосуванні разом з гідрохлортіазидом спостерігається додаткове зниження артеріального тиску, а супутній прийом добре переноситься.

Фармакокінетика.

Абсорбція та розподіл

Олмесартану медоксоміл є проліками. Він швидко перетворюється у фармакологічно активний метаболіт олмесартан під дією естераз у слизовій оболонці кишечнику і в портальній крові під час абсорбції зі шлунково-кишкового тракту.

У плазмі або в продуктах виділення не виявлялись олмесартану медоксоміл, що не розпався, або незмінений боковий ланцюг медоксомільної групи. Середнє абсолютне значення біодоступності олмесартану з таблетованої лікарської форми становить 25,6 %.

Середнє максимальне значення олмесартану медоксомілу в плазмі (Cmax) досягається приблизно через 2 години після внутрішнього застосування препарату, концентрація його в плазмі збільшується майже лінійно зі збільшенням одноразової пероральної дози до 80 мг.

Їжа практично не впливає на біодоступність олмесартану, тому олмесартану медоксоміл можна застосовувати незалежно від прийому їжі.

Не спостерігалось жодної клінічно значущої різниці за статтю у фармакокінетиці олмесартану.

Зв’язування олмесартану медоксомілу з білками плазми становить 99,7 %, але потенціал для клінічно значущого зсуву величини зв’язування з білками при взаємодії олмесартану медоксомілу з іншими ліками, що мають високий ступінь зв’язування з білками, є низьким (це підтверджується тим, що відсутня клінічно значуща взаємодія між олмесартаном медоксомілом і варфарином). Зв’язування олмесартану з клітинами крові є незначним. Середній об’єм розподілу після внутрішньовенного введення є малим (16-29 л).

Метаболізм та виведення

Загальний кліренс з плазми крові становив типово 1,3 л/год (CV, 19 %) та був відносно повільним порівняно з кровообігом у печінці (приблизно 90 л/год). Після введення одноразової пероральної дози 14C-поміченого олмесартану медоксомілу 10-16 % введеної радіоактивності виводилося із сечею (більшість –  протягом 24 годин після введення дози), а залишок відновленої радіоактивності виводився з фекаліями. Спираючись на системну доступність 25,6 %, можна підрахувати, що абсорбований олмесартан виводиться як нирками (приблизно 40 %), так і через печінку та жовчовивідні шляхи (приблизно 60 %). Вся відновлена радіоактивність визначена як олмесартан. Не було виявлено жодного значущого метаболіту. Кишково-печінкова рециркуляція олмесартану є мінімальною.

Кінцевий період напіввиведення олесартану мав діапазон 10-15 годин після багаторазового перорального дозування. Стабільний стан досягався після перших декількох доз та не спостерігалось кумуляції після 14 днів повторного дозування. Кліренс із нирок становив приблизно 0,5–0,7 л/год та був незалежним від дози.

Фармакокінетика в особливих групах пацієнтів

Особи літнього віку

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією величина площі під кривою «концентрація-час» (AUC) у стабільному стані збільшувалася приблизно на 35 % у пацієнтів літнього віку (у віці 65-75 років) та приблизно на 44 % (у віці  75 років), порівняно з групою молодшого віку. Це щонайменше може бути пов’язано із середнім зниженням функції нирок у цій групі пацієнтів.

Порушення функції нирок

У пацієнтів з порушеннями функції нирок AUC у стабільному стані збільшилась на 62 %, 82 % та 179 % відповідно у пацієнтів з легким, помірним та тяжким порушенням функції нирок, порівняно зі здоровими добровольцями.

Порушення функції печінки

Після одноразового перорального застосування значення AUC олмесартану було на 6 % та

65 % вище у пацієнтів відповідно з легким та помірним порушенням функції печінки, ніж відповідні значення у здорових добровольців. Після повторного дозування у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки AUC олмесартану була на 65 % більшою, ніж у здорових добровольців. Середні значення Cmax олмесартану були подібними у пацієнтів з порушенням функції печінки та у здорових добровольців. Олмесартану медоксоміл не оцінювався за участю пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки.

 

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 10 мг: білі, круглі, дещо двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою; таблетки по 20 мг: білі, круглі, дещо двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою; таблетки по 40 мг: білі, овальні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання.

Для лікарського препарату не потрібні спеціальні умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

Таблетки по 10 мг, 20 мг: по 14 таблеток у блістері, по 2 або 4 блістери у картонній коробці;

по 15 таблеток у блістері, по 2 або 4 блістери у картонній коробці.

Таблетки по 40 мг: по 7 таблеток у блістері, по 4 або 8 блістерів у картонній коробці;

по 10 таблеток у блістері, по 3 або 6 блістерів у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

КРКА, д.д., Ново место, Словенія.

KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.

 

Місцезнаходження.

Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія.