ИВАСТИКЛЯЙН™

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Д-р Редді'с Лабораторіс Лтд, Індія

Міжнародна непатентована назва: Rivastigmine

АТ код: N06DA03

Форма випуску: Капсули по 1,5 мг № 30 (10х3) у блістерах

Діючі речовини: 1 капсула містить ривастигміну гідротартрату у перерахунку на 1,5 мг ривастигміну

Допоміжні речовини: Гіпромелоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;
оболонка капсули: жовтий захід (Е 110), тартразин (Е 102), титану діоксид (Е 171), желатин, натрію лаурилсульфат, шелак, етанол безводний, спирт ізопропіловий, спирт бутиловий, пропіленгліколь, натрію гідроксид, повідон, алюмінієвий лак FD&C Red#40 (Е 129)

Фармакотерапевтична група: Інгібітори холінестерази

Показання: • Симптоматична терапія від легкої до помірної форми деменції Альцгеймера.
• Симптоматична терапія від легкої до помірної форми деменції у пацієнтів з ідіопатичною хворобою Паркінсона.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2 роки

Номер реєстраційного посвідчення: UA/12341/01/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ИВАСТИКЛЯЙН™

(IVASTIKLINEÔ)

 

Склад:

діюча речовина: ривастигмін;

1 капсула містить ривастигміну гідротартрату у перерахунку на 1,5 мг, 3,0 мг, 4,5 мг або 6 мг ривастигміну;

допоміжні речовини: гіпромелоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;

оболонка капсули 1,5 мг: жовтий захід (Е 110), тартразин (Е 102), титану діоксид (Е 171), желатин, натрію лаурилсульфат, шелак, етанол безводний, спирт ізопропіловий, спирт бутиловий, пропіленгліколь, натрію гідроксид, повідон, алюмінієвий лак FD&C Red#40 (Е 129);

оболонка капсули 3 мг: брильянтовий синій FCF (Е 133), понсо 4R (Е 124), жовтий захід (Е 110), тартразин (Е 102), титану діоксид (Е 171), желатин, натрію лаурилсульфат, шелак, етанол безводний, спирт ізопропіловий, спирт бутиловий, пропіленгліколь, натрію гідроксид, повідон, алюмінієвий лак FD&C Red#40 (Е 129);

оболонка капсули 4,5 мг: заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172), титану діоксид (Е 171), желатин, натрію лаурилсульфат, шелак, етанол безводний, спирт ізопропіловий, спирт бутиловий, пропіленгліколь, натрію гідроксид, повідон;

оболонка капсули 6 мг: заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172), титану діоксид (Е 171), желатин, натрію лаурилсульфат, шелак, етанол безводний, спирт ізопропіловий, спирт бутиловий, пропіленгліколь, натрію гідроксид, повідон, алюмінієвий лак FD&C Red#40 (Е 129).

Лікарська форма. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Інгібітори холінестерази. Код АТС N06D А03.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

·           Симптоматична терапія від легкої до помірної форми деменції Альцгеймера.

·           Симптоматична терапія від легкої до помірної форми деменції у пацієнтів з ідіопатичною хворобою Паркінсона.

 

 

Протипоказання.

·           Підвищена чутливість до активної речовини, інших похідних карбамату або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;

·           тяжка печінкова недостатність.

 

Спосіб застосування та дози.

Шлях уведення

Для перорального застосування.

Дорослі та пацієнти літнього віку

Ривастигмін слід приймати двічі на день, під час сніданку та вечері, ковтаючи капсули цілком. Початкова доза становить 1,5 мг двічі на день. Якщо ця доза добре переноситься після як мінімум двох тижнів лікування, можна збільшити дозу до 3 мг двічі на день. Подальші збільшення дози до 4,5 мг, а потім до 6 мг  двічі на день також повинні ґрунтуватися на хорошій переносимості поточної дози. Можливість збільшення дози можна розглядати після щонайменше двох тижнів лікування певною дозою препарату.

Якщо під час лікування у пацієнтів з деменцією, яка пов’язана з хворобою Паркінсона, спостерігаються побічні реакції (наприклад, нудота, блювання, біль у животі або втрата апетиту), зменшення маси тіла або погіршення екстрапірамідальних симптомів (наприклад, тремор), ці стани можна полегшити шляхом пропуску однієї або більше доз. Якщо побічні реакції зберігаються, денну дозу слід тимчасово зменшити до попереднього рівня, що добре переносився, або можна припинити лікування.

Ефективною дозою є 3 - 6 мг двічі на день. Для досягнення максимальної терапевтичної користі пацієнти повинні отримувати максимальну дозу, яку вони добре переносять. Рекомендована максимальна денна доза становить 6 мг двічі на день.

Підтримуюче лікування може тривати стільки, скільки зберігається терапевтична користь для пацієнта. Тому клінічну користь ривастигміну слід регулярно оцінювати, особливо у пацієнтів, які отримують дози менші 3 мг двічі на день. Якщо через 3 місяці прийому дози цього рівня інтенсивність симптомів деменції не змінилася на краще, лікування слід припинити. Слід розглядати питання про припинення лікування також у тих випадках, коли ознаки терапевтичного ефекту більше не виявляються.

Якщо лікування переривалося більше ніж на кілька днів, його слід починати спочатку, з дози 1,5 мг двічі на день. Підбір дози у цьому випадку слід проводити, як описано вище.

Немає достатніх клінічних даних щодо застосування препарату тривалістю більше 6 місяців.

Пацієнти з порушенням функції нирок

У випадку помірної ниркової недостатності слід суворо дотримуватися рекомендацій із підбору дози відповідно до індивідуальної переносимості.

Пацієнти з порушенням функції печінки

У випадку помірної печінкової недостатності слід суворо дотримуватися рекомендацій із підбору дози відповідно до індивідуальної переносимості.

Ривастигмін протипоказаний у випадку тяжкої печінкової недостатності.

 

Побічні реакції. 

Постмаркетингові дані

Побічні реакції розподілено за частотою їх виникнення згідно з наступними категоріями:

Дуже часто (≥1/10).

Часто (від ≥1/100 до <1/10).

Нечасто (від ≥1/1000 до <1/100).

Рідко (від ≥1/10000 до <1/1000).

Дуже рідко (<1/10000).

Невідомо (неможливо визначити за наявними даними).

 

Інфекційні та паразитарні захворювання

Дуже рідко: інфекція сечових шляхів.

З боку обміну речовин і харчування

Дуже часто: анорексія.

З боку психіки

Часто: тривожне збудження, сплутаність свідомості.

Не часто: безсоння, депресія.

Дуже рідко: галюцинації.

З боку нервової системи

Дуже часто: запаморочення.

Часто: головний біль, сонливість, тремор.

Не часто: втрата свідомості.

Рідко: судоми.

Дуже рідко: екстрапірамідальні симптоми  (включаючи загострення хвороби Паркінсона).

З боку серця

Рідко: стенокардія.

Дуже рідко: серцева аритмія (наприклад, брадикардія, атріовентрикулярна блокада, фібриляція передсердь, тахікардія).

З боку судин

Дуже рідко: артеріальна гіпертензія.

З боку шлунково-кишкового тракту

Дуже часто: нудота, блювання, діарея.

Часто: біль у животі  та диспепсія.

Рідко: виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки.

Дуже рідко: шлунково-кишкова кровотеча, панкреатит.

Невідомо: кілька випадків сильного блювання були пов’язані з розривом стравоходу

(див. розділ «Особливості застосування»).

З боку печінки і жовчовивідних шляхів

Нечасто: підвищені показники функціональних тестів печінки.

З боку шкіри й підшкірних тканин

Часто: збільшення потовиділення.

Рідко: висипання.

Загальні розлади і порушення в місці введення

Часто: стомлюваність та астенія, загальне нездужання.

Нечасто: випадкове падіння.

Обстеження

Часто: втрата маси тіла.

 

Побічні реакції, що за повідомленнями виникали у пацієнтів з деменцією, пов’язаною з хворобою Паркінсона, яких лікували ривастигміном

З боку психіки

Часто: безсоння, тривожність, неспокійний стан.

З боку нервової системи

Дуже часто: тремор.

Часто: запаморочення, сонливість, головний біль, погіршення симптомів хвороби Паркінсона, брадикінезія, дискінезія.

Нечасто: дистонія.

З боку серця

Часто: брадикардія.

Нечасто: фібриляція передсердь, атріовентрикулярна блокада.

З боку шлунково-кишкового тракту

Дуже часто: нудота, блювання.

Часто: діарея, біль у животі, диспепсія, гіперсекреція слини.

З боку шкіри й підшкірних тканин

Часто: збільшення потовиділення.

З боку скелетно-м'язової і сполучної тканини та кісток

Часто: м'язова ригідність.

З боку обміну речовин і харчування

Часто: анорексія, дегідратація.

Загальні розлади і порушення в місці введення

Часто: втома, астенія, порушення ходи.

 

Передозування.

Симптоми та ознаки. Більшість випадків випадкового передозування не були пов’язані з будь-якими клінічними ознаками або симптомами, і майже всі такі пацієнти продовжили лікування ривастигміном. Там, де мали місце симптоми, це були нудота, блювання та діарея, артеріальна гіпертензія і галюцинації. Через відомий ваготонічний ефект інгібіторів холінестерази на серцевий ритм можуть мати місце брадикардія та/або втрата свідомості. В одному випадку мав місце прийом 46 мг препарату. Після консервативного лікування пацієнт повністю одужав протягом 24 годин.

Лікування. Оскільки період напіввиведення ривастигміну з плазми становить близько 1 години, а тривалість інгібування ацетилхолінестерази – близько 9 годин, рекомендується у випадках безсимптомного передозування не вводити наступних доз ривастигміну протягом 24 годин. При передозуванні, що супроводжується сильною нудотою та блюванням, слід розглянути питання про застосування протиблювотних засобів. Симптоматичне лікування інших побічних реакцій слід застосовувати за необхідністю. При масивному передозуванні може бути застосований атропін. Застосування скополаміну як антидоту не рекомендоване.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Оскільки немає клінічних даних щодо впливу ривастигміну на організм під час вагітності, його не слід застосовувати під час вагітності, крім випадків, коли очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для плода.

Під час досліджень на пацюках та кроликах не спостерігалося жодного впливу на фертильність або на розвиток зародку та плода, за виключенням тих випадків, коли дози спричиняли токсичну дію на материнський організм. Під час пері- та постнатальних досліджень на пацюках спостерігалось подовження періоду вагітності.

Період годування груддю

У тварин ривастигмін виділяється у молоко.

Невідомо, чи виділяється ривастигмін у грудне молоко людини, тому його не слід застосовувати для лікування жінок, які годують груддю.

 

Діти.

Ривастигмін не рекомендується застосовувати дітям.

 

Особливості застосування.

Частота виникнення та серйозність побічних реакцій зазвичай зростають зі збільшенням доз. Якщо лікування переривається більше ніж на кілька днів, його слід починати спочатку, з дози 1,5 мг двічі на день, щоб зменшити можливість виникнення побічних реакцій, таких як блювання.

Підбір дози

Побічні реакції (наприклад, артеріальна гіпертензія та галюцинації у пацієнтів з деменцією Альцгеймера та погіршенням екстрапірамідальних симптомів, зокрема тремору, у пацієнтів з деменцією, яка пов’язана з хворобою Паркінсона) спостерігалися через короткий час після підвищення дози. Стан може покращитися після зменшення дози. У інших випадках припиняли прийом ривастигміну.

З боку шлунково-кишкового тракту

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту, такі як нудота та блювання, можуть виникати зокрема на початку лікування та/або при збільшенні дози. Ці побічні реакції частіше виникають у жінок. Пацієнти з хворобою Альцгеймера можуть втрачати масу тіла. У таких пацієнтів втрата маси тіла пов’язана з інгібіторами холінестерази, включаючи ривастигмін. Під час лікування треба слідкувати за масою тіла пацієнта (див. розділ «Побічні реакції»).

Сильне блювання

У випадку сильного блювання, пов’язаного з прийманням ривастигміну, рекомендовано відповідним чином скорегувати дозу. Деякі випадки сильного блювання були пов’язані з перфорацією стравоходу (див. розділ «Побічні реакції»). Виявилося, що такі явища виникають зокрема після збільшення дози або при прийомі високих доз ривастигміну.

Пацієнти із синдромом слабкості синусового вузла або з порушенням проведення збудження

Слід бути обережним при застосуванні ривастигміну для лікування пацієнтів із синдромом слабкості синусового вузла або з порушенням проведення збудження по нерву (синоаурикулярна блокада, атріовентрикулярна блокада) (див. розділ «Побічні реакції»).

Збільшення секреції кислоти шлункового соку

Ривастигмін може призвести до збільшення секреції кислоти шлункового соку. Слід дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів з активними виразками шлунка або дванадцятипалої кишки чи пацієнтів, схильних до цих станів (див. розділ «Побічні реакції»).

Пацієнти з астмою або обструктивним захворюванням легенів в анамнезі

Слід з обережністю призначати інгібітори холінестерази пацієнтам, у яких в анамнезі є астма, або з обструктивним захворюванням легенів.

Холіноміметичні засоби

Холіноміметичні засоби можуть викликати або загострити непрохідність сечових шляхів або судоми. Рекомендовано дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів, схильних до таких хвороб (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Застосування при деменції та інших типах порушення пам’яті

Застосування ривастигміну для лікування пацієнтів із тяжкою деменцією, спричиненою хворобою Альцгеймера або пов’язаною з хворобою Паркінсона, іншими видами деменції чи іншими типами порушення пам’яті (наприклад, віковим зниженням когнітивних здібностей), не досліджувалося, тому застосування препарату для лікування таких груп пацієнтів не рекомендоване.

Екстрапірамідальні симптоми

Як і інші холіноміметичні засоби, ривастигмін може посилити або викликати екстрапірамідальні симптоми. Наростання вираженості симптомів (включаючи брадикінезію, дискінезію та порушення ходи) та підвищення частоти або тяжкості тремору спостерігалося у пацієнтів з деменцією, пов’язаною з хворобою Паркінсона (див. розділ «Побічні реакції»). Ці явища призводили до припинення прийому ривастигміну у деяких випадках (наприклад, припинення через тремор – 1,7 % для ривастигміну проти 0 % для плацебо). Рекомендується вести клінічне спостереження за цими побічними ефектами.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Хвороба Альцгеймера може призводити до поступового порушення здатності управляти транспортними засобами або знижувати здатність керувати механізмами. Крім того, ривастигмін може викликати запаморочення та сонливість, здебільшого на початку лікування або при підвищенні дози (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»). Внаслідок цього ривастигмін незначно або помірно впливає на здатність управляти транспортними засобами та користуватися механізмами. Тому здатність пацієнтів з деменцією, які приймають ривастигмін, продовжувати керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами повинен оцінювати у звичайному порядку лікар.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Анестезуючі засоби

Як інгібітор холінестерази, ривастигмін може значно посилити ефект суксинілхолінових міорелаксантів під час анестезії. Рекомендовано з обережністю підходити до вибору анестезуючих засобів. За необхідності можна розглянути питання корегування дози або тимчасового припинення лікування.

Холіноміметичні речовини

Беручи до уваги фармакодинамічні ефекти ривастигміну, не слід призначати цей препарат паралельно з іншими холіноміметичними речовинами. Також слід враховувати його здатність перешкоджати дії антихолінергічних лікарських засобів (див. розділ «Особливості застосування»).

Інгібування бутирилхолінестерази

З огляду на тип його метаболізму, метаболічні взаємодії ривастигміну з іншими лікарськими засобами здаються малоймовірними, хоча ривастигмін може інгібувати метаболізм інших речовин, опосередкованих бутирилхолінестеразою.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ривастигмін є інгібітором ацетил- та бутирилхолінестерази карбаматного типу, який, як вважається, полегшує холінергічну нейротрансмісію шляхом сповільнення руйнування ацетилхоліну, що походить з функціонально інтактних холінергічних нейронів. Таким чином, ривастигмін може покращувати стан при холінергічно опосередкованих когнітивних дефіцитах при деменції, пов’язаній із хворобою Альцгеймера та хворобою Паркінсона. Ривастигмін взаємодіє зі своїми цільовими ферментами шляхом утворення ковалентно зв'язаного комплексу, який тимчасово деактивує ферменти. Під час дослідів з участю молодих здорових добровольців, пероральна доза 3 мг зменшує активність ацетилхолінестерази (AChE) у спинномозковій рідині приблизно на 40 % протягом перших 1,5 години після введення. Активність ферментів повертається до початкового рівня приблизно через 9 годин після досягнення максимального інгібуючого ефекту. У пацієнтів із хворобою Альцгеймера інгібування ривастигміном AChE у спинномозковій рідині залежало від дози до 6 мг, яка приймалася двічі на день, що була найвищою дозою в дослідженні. Інгібування активності бутирилхолінестерази у спинномозковій рідині 14 пацієнтів з хворобою Альцгеймера, яких лікували ривастигміном, була аналогічною картині з AChE.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Ривастигмін всмоктується швидко та майже повністю. Максимальні (Сmax) концентрації в плазмі досягаються приблизно через 1 годину. Як наслідок взаємодії ривастигміну з цільовим ферментом, підвищення біодоступності у 1,5 раза вище, ніж можна було б чекати від збільшення дози. Абсолютна біодоступність після прийому 3 мг становить близько 36 % ± 13 %. Приймання ривастигміну з їжею призводить до затримки всмоктування (Tmax) на 90 хв та знижує Cmax і збільшує AUC приблизно на 30 %.

Розподіл

Зв’язування ривастигміну з білком становить приблизно 40 %. Він легко проходить через гематоенцефалічний бар'єр, а його уявний об'єм розподілу становить від 1,8 до 2,7 л/кг.

Метаболізм

Ривастигмін швидко та значною мірою метаболізується (період напіввиведення з плазми - близько 1 години), в першу чергу шляхом переважно гідролізу за участю холінестерази з утворенням декарбамілірованого метаболіту. In vitro цей метаболіт демонструє мінімальну здатність інгібувати ацетилхолінестеразу (<10 %).

Відповідно до даних, отриманих під час досліджень in vitro та на тваринах,  основні ізоферменти цитохрому Р450 мінімально залучені в метаболізм ривастигміну. Загальний плазмовий кліренс ривастигміну становить близько 130 л/год після внутрішньовенного введення дози 0,2 мг та зменшується до 70 л/год після внутрішньовенного введення дози 2,7 мг.

Виведення

Ривастигмін у незміненому вигляді не був виявлений у сечі; ниркова екскреція метаболітів є основним шляхом виведення. Після введення 14C-ривастигміну виведення нирками було швидким та практично повним (> 90 %) протягом 24 годин. Менше 1 % введеної дози виводиться з екскрементами. У пацієнтів із хворобою Альцгеймера не відбувається акумулювання ривастигміну або декарбамілірованого метаболіту.

 

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Хоча біодоступність ривастигміну вища в осіб літнього віку, ніж у молодих здорових добровольців, дослідження, які проводилися за участі пацієнтів з хворобою Альцгеймера віком від 50 до 92 років, не виявили жодних змін біодоступності, пов’язаних з віком.

Пацієнти з порушенням функції нирок

У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю Cmax та AUC ривастигміну були більш ніж удвічі вищими порівняно зі здоровими добровольцями, хоча у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю ніяких змін у Cmax та AUC ривастигміну не виявлено.

 

 

 

Пацієнти з порушенням функції печінки

У пацієнтів з легкою до середньої тяжкості печінковою недостатністю Cmax ривастигміну був приблизно на 60 % вищим, а AUC ривастигміну більш ніж удвічі вищим порівняно зі здоровими добровольцями.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:  

Капсули 1,5 мг: тверді желатинові капсули розміром № 2 з непрозорою кришечкою жовтого кольору і непрозорим тілом жовтого кольору із надписом “RV” червоними чорнилами на тілі капсули.                                                                                          1,5

Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору.

Капсули 3,0 мг: тверді желатинові капсули розміром № 2 з непрозорою кришечкою світло-оранжевого кольору і непрозорим тілом світло-оранжевого кольору із надписом “RV” червоними чорнилами на тілі капсули.                                                                                                      3

Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору.

Капсули 4,5 мг: тверді желатинові капсули розміром № 2 з непрозорою кришечкою від світло-коричневого до красно-коричневого кольору і непрозорим тілом від світло-коричневого до красно-коричневого кольору із надписом “RV” білими чорнилами на тілі капсули.    

                                                                         4,5

Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору.

Капсули 6,0 мг: тверді желатинові капсули розміром № 2 з непрозорою кришечкою від світло-коричневого до красно-коричневого кольору і непрозорим тілом світло-оранжевого кольору із надписом “RV” червоними чорнилами на тілі капсули.           

                            6

Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору.

 

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у місцях недоступних для дітей.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері. 3 блістери в картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.     Д-р Редді‘с Лабораторіс Лімітед, Індія.

Dr. Reddy’s Laboratories Limited, Індія.

Місцезнаходження. Д-р Редді‘с Лабораторіс Лімітед, Бачупалі, Андра Прадеш, Індія.