ВІЗКАРБ

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: НВ Ремедіз Пвт. Лтд., Індія

Міжнародна непатентована назва: Carboplatin

АТ код: L01XA02

Форма випуску: Розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл по 45 мл у флаконах № 1

Діючі речовини: 1 мл розчину містить: карбоплатину 10 мг

Допоміжні речовини: Маніт (Е 421), вода для ін'єкцій

Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань

Показання: Епітеліальний рак яєчників і дрібноклітинний рак легенів (у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антинеопластичними засобами).

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2 р.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/12171/01/01

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ВІЗКАРБ

(VISCARB)

 

Склад.

Діюча речовина: 1 мл розчину містить карбоплатину 10 мг;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма.   Розчин для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.

Код АТС L01X А02.

 

Клінічні характеристики.

Показання. Епітеліальний рак яєчників і дрібноклітинний рак легенів (у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антинеопластичними засобами).

 

Протипоказання.  Підвищена чутливість до карбоплатину та інших препаратів, що містять платину; тяжке пригнічення функції кістковомозкового кровотворення; недавня значна крововтрата; вагітність; період годування груддю; тяжкі порушення функції печінки та нирок (швидкість клубочкової фільтрації <30 мл/хв);  порушення слуху;  дитячий вік до 18 років.

 

Спосіб застосування та дози. Візкарб призначають у дозі 400 мг/м2 поверхні тіла у вигляді внутрішньовенної інфузії. Тривалість введення – від 15 хв до 1 години. Наступний курс терапії призначають не раніше ніж через 4 тижні. Пацієнтам, які належать до групи ризику (яким раніше призначали препарати з активною мієлосупресивною дією та/або променеву терапію, а також хворим із загальним незадовільним станом здоров’я), Вызкарбпризначається у початковій дозі 300–320 мг/м2 поверхні тіла. При наявності у пацієнтів порушень функції нирок дози Карбоплатину необхідно зменшувати відповідно до швидкості клубочкової фільтрації.

Кліренс креатиніну                                                 Дози карбоплатину

40 мл/хв                                                                    400 мг/м2 поверхні тіла

20–39 мл/хв                                                              250 мг/м2 поверхні тіла

0–19 мл/хв                                                                150 мг/м2 поверхні тіла

При лікуванні пацієнтів літнього віку (старше 60 років) дози Карбоплатину слід коригувати залежно від загального стану здоров’я. У разі застосування у комбінації з іншими протипухлинними препаратами призначаються низькі дози препарату.

Підготовка розчину для внутрішньовенного введення. Безпосередньо перед застосуванням кожен флакон препарату Вызкарброзводять 5% розчином глюкози або 0,9% розчином натрію хлориду для інфузій до концентрації Карбоплатину не вище 0,5 мг/мл.

Слід уникати контакту розчинів Карбоплатину з ін’єкційними голками та іншим обладнанням, що містить алюміній  (може випадати осад).

 

Побічні реакції.

З боку системи кровотворення. Основним проявом токсичності Карбоплатину, що обмежує дозу, є пригнічення кровотворення. Тромбоцитопенія (кількість тромбоцитів нижче 50х109/л) спостерігається у 25 % хворих, нейтропенія (кількість гранулоцитів нижче 1х109/л) – у 16 % хворих, лейкопенія (кількість лейкоцитів нижче 2х109/л) – у 15 % хворих. Максимальне зниження показників звичайно відмічається на 21-й день при монохіміотерапії. На 28-й день у 90 % хворих кількість тромбоцитів відновлюється і становить 100х109/л і вище, у 74 % хворих кількість нейтрофілів є більшою за 2х109/л, у 67 % хворих кількість лейкоцитів становить вище 4х109/л. У хворих з порушеною функцією нирок пригнічення кровотворення зазвичай виразніше. У хворих з високим ступенем тяжкості загального стану також спостерігається підвищена частота лейкопенії і тромбоцитопенії. Частота виникнення анемії підвищується зі збільшенням дози Карбоплатину, що вводиться. У деяких випадках пацієнтам, які одержують терапію Карбоплатином, може знадобитися переливання крові. Пригнічення функції кісткового мозку може бути більш вираженим при застосуванні Карбоплатину у комбінації з іншими препаратами, які токсично впливають на кістковий мозок, або з променевою терапією.

З боку травної системи і печінки. Блювання виникає приблизно у 65 % хворих, при цьому в однієї третини цих хворих воно різко виражене. Нудота без блювання зустрічається додатково у 10 – 15 % хворих. Нудота і блювання звичайно припиняються через 24 години від початку лікування, симптоми можна контролювати протиблювотними засобами. Блювання частіше спостерігається при введенні препарату у комбінації з іншими еметогенними лікарськими засобами. Інші шлунково-кишкові явища, що часто спостерігаються: біль у животі (17 %), діарея (6 %) і запори (6 %).

Відхилення функціональних тестів печінки від норми (у т.ч. АЛТ, загального білірубіну і лужної фосфатази) можуть спостерігатись у хворих з нормальними вихідними показниками. Ці порушення, як правило, не виражені й оборотні приблизно у половині випадків, хоча наявність метастатичної пухлини у печінці може ускладнювати правильну оцінку в багатьох випадках.

З боку ЦНС, периферичної нервової системи та органів чуття. Периферичні нейропатії спостерігаються у невеликої кількості пацієнтів, яких лікують Карбоплатином. Найчастіше спостерігались слабкі парестезії. Ризик розвитку периферичної нейропатії збільшується у хворих старше 65 років. Хоча загальна частота периферичних неврологічних побічних явищ, пов’язаних із Карбоплатином, є низькою, тривала терапія препаратом може призвести до кумулятивної нейротоксичності. Можлива зміна смакових відчуттів.

З боку органа зору.  Порушення зору може спостерігатись при застосуванні карбоплатину у підвищених дозах. Як правило, зір поновлюється повністю або значною мірою після припинення застосування високих доз.

З боку органа слуху. Зниження гостроти слуху, шум у вухах. При лікуванні Карбоплатином пацієнтів зі зниженою гостротою слуху внаслідок лікування цисплатином їхній слух може ще погіршитися.

З боку нирок. Розвиток порушень з боку функціональних тестів нирок не є розповсюдженим явищем при терапії карбоплатином. Рівень кліренсу креатиніну – найінформативніший показник функції нирок у хворих, які одержують Карбоплатин, і є найефективнішим тестом для кореляції кліренсу препарату і пригнічення функції кісткового мозку.

З боку електролітного балансу. У деяких хворих можуть спостерігатися аномально низькі показники електролітів у сироватці крові. Ці порушення рідко виявляються клінічними симптомами, і додаткове введення електролітів при терапії Карбоплатином звичайно не потрібне.

З боку репродуктивної системи. Можливі азооспермія та аменорея.

Алергічні реакції. Підвищена чутливість до Карбоплатину розвивається у поодиноких випадках і виявляється у формі еритематозних висипань, свербежу і пропасниці, артеріальної гіпотензії; зрідка – анафілаксії, ангіоедеми,  анафілактоїдних реакцій, у т. ч. бронхоспазму, набряку обличчя, кропив’янки.

Інфекції та інвазії. Можливі інфекційні ускладнення.

Інші. Часто спостерігаються біль у місці введення та астенія; рідко – алопеція, мукозити; дуже рідко – гемолітичний уремічний синдром.

 

Передозування. Антидот до препарату Візкарб не існує. Передозування зазначеного препарату може призводити до розвитку вираженої мієлосупресії та/або недостатності функції печінки. При виникненні ускладнень показано проведення адекватної симптоматичної терапії (з огляду на можливі токсичні прояви).

 

Застосування у період вагітності або годування груддю. Візкарб може спричиняти порушення розвитку плода, тому препарат не застосовують у період вагітності. Жінкам дітородного віку під час лікування препаратом необхідно рекомендувати користуватися надійними засобами контрацепції. Під час лікування Карбоплатином годування груддю припиняють.

 

Діти. Немає достатнього досвіду щодо застосування препарату для лікування дітей, тому Вызкарбне призначають пацієнтам цієї вікової категорії.

 

Особливі заходи безпеки.

1. Візкарб треба застосовувати під контролем лікаря, який має досвід застосування протипухлинних хіміотерапевтичних препаратів.

2. При приготуванні та введенні розчину препарату, як і при роботі з іншими протипухлинними засобами, необхідно дотримуватися обережності і користуватися рукавичками. У разі потрапляння розчину препарату на шкіру або слизові оболонки слід негайно і ретельно змити розчин зі шкіри водою з милом, а слизові промити водою.

 

Особливості застосування. Запобіжні заходи під час роботи з препаратом.

1. Пригнічення функції кісткового мозку залежить від дози Карбоплатину і може призвести до розвитку інфекції та/чи тяжкої кровотечі.

2. Частоту та інтенсивність блювання при застосуванні карбоплатину можна зменшити за допомогою протиблювотних засобів.

3. У разі виникнення симптомів, подібних до анафілактичних, у перші хвилини введення Карбоплатину застосовуються адренергічні препарати, кортикостероїди та антигістамінні засоби.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з  іншими механізмами. Залежно від індивідуальної чутливості, Візкарб може порушувати здатність керувати транспортними засобами та механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. При одночасному застосуванні  з препаратами, що чинять мієлодепресивну, нефротоксичну, нейротоксичну або ототоксичну дію, можливо взаємне посилення токсичних ефектів. Цисплатин посилює нейро- і ототоксичність Карбоплатину. Слід уникати спільного призначення з аміноглікозидними антибіотиками. Візкарб не слід призначати одночасно з препаратами, які містять хелатні сполуки, оскільки вони теоретично можуть послаблювати протипухлинну дію Карбоплатину. Експериментально встановлено, що Вызкарбдіє синергічно з етопозидом і віндесином. Не допускати контакту розчинів Карбоплатину з ін’єкційними голками та іншим обладнанням, що містить алюміній (при контакті Карбоплатину з алюмінієм може випадати осад).

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Візкарб –  неорганічна комплексна сполука платини; його біохімічні властивості подібні до властивостей алкілуючих біфункціональних сполук. Вступає в реакцію з нуклеофільними ділянками ДНК. Через утворення міжланкових і внутрішньоланкових зшивок у ДНК, а також зшивок ДНК-білок пригнічується синтез ДНК, РНК і білків. Протипухлинна дія карбоплатину не є специфічною щодо фаз клітинного циклу.

Фармакокінетика. Після введення карбоплатину більша частина дози швидко виводиться з крові і виділяється, головним чином, із сечею протягом 6 годин. Частина препарату, що залишилася, виводиться двофазно, при цьому період напіввиведення препарату становить в середньому 2,5 години. Візкарб майже не зв’язується з білками плазми крові, внаслідок чого велика кількість вільного препарату в крові доступна для швидкого виведення. Ступінь виведення препарату із сечею вказує на те, що Візкарб майже не затримується в тканинах організму. Основний шлях його виведення - нирки. У пацієнта з кліренсом креатиніну 60 мл/хв і вище екскретується 65 % від уведеної дози протягом 12 годин і 71 % від введеної дози – протягом 24 годин у формі карбоплатину. Лише 3–5 % від введеної платини виділяється із сечею в період 24–96 годин. У хворих із кліренсом креатиніну нижче 60 мл/хв загальний кліренс і нирковий кліренс карбоплатину знижуються пропорційно зниженню кліренсу креатиніну, тому при нирковій недостатності період напіввиведення карбоплатину із сироватки крові збільшений, що веде до підвищення мієлотоксичності. Отже, таким хворим дозу карбоплатину треба зменшити. Візкарб виводиться майже повністю за допомогою клубочкової фільтрації, і в канальцях нирок відмічається низька його концентрація, що пояснює незначний нефротоксичний ефект цього препарату порівняно з ефектом цисплатину.

Візкарб має мутагенні властивості, чинить тератогенну та ембріотоксичну дію.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або майже безбарвний розчин.

 

Несумісність. Окільки алюміній може реагувати з карбоплатином, призводячи до утворення осаду або до втрати активності препарату, для приготування та введення розчину карбоплатину не рекомендується використовувати голки та інше обладнання для внутрішньовенного введення, що містять деталі з алюмінію.

Розводити 5 % розчином глюкози. Не змішувати в одній ємкості з іншими препаратами.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.

Приготовлений розчин можна зберігати не більше 8 годин.

 

Упаковка. По 5 мл або 45 мл розчину у флаконі, по 1 флакону в картонній коробці.

 

Категорія відпуску.  За рецептом.

 

Виробник.Напрод Лайф Саінсис Пвт. Лтд., Індія для ОллМед Інтернешнл Інк.,США

Адреса. G-17/1,MIDC, Тарапур Індастріал Еріа, Бойсар, Діст. Тейн – 401506

або

Виробник. Венус Ремедіс Лімітед.

Місцезнаходження. Хіллтоп Індастріал Естейт, Джармайрі ,ЕПІП,Фейз – 1 (Екст.) Хімачель Прадеш, Індія.