ДЕПЛАТ

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Торрент Фармасьютікалс Лтд, Індія

Міжнародна непатентована назва: Clopidogrel

АТ код: B01AC04

Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, по 75 мг № 30 (10х3) у блістерах

Діючі речовини: 1 таблетка містить клопідогрелю бісульфату еквівалентно клопідогрелю 75 мг

Допоміжні речовини: Маніт (Е 421), лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, поліетиленгліколь, кремнію діоксид колоїдний безводний, олія рицинова гідрогенізована, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (E 171), заліза оксид червоний (E 172).

Фармакотерапевтична група: Антиагреганти

Показання: Профілактика проявів атеротромбозу у дорослих:
• у хворих, які перенесли інфаркт міокарда (початок лікування  через кілька днів, але не пізніше ніж через 35 днів після виникнення), ішемічний інсульт (початок лікування  через 7 днів, але не пізніше ніж через 6 місяців після виникнення), або у яких діагностовано захворювання периферичних артерій (ураження артерій і атеротромбоз судин нижніх кінцівок);
• у хворих із:
– гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q), у тому числі в пацієнтів, яким було встановлено стент у ході проведення черезшкірної коронарної ангіопластики, у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (АСК);
– гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (у хворих, які отримують стандартне медикаментозне лікування та яким показана тромболітична терапія).

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2 роки.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/12089/01/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ДЕПЛАТ

(DEPLAT)

 

Склад:

діюча  речовина: clopidogrel; 

1 таблетка містить клопідогрелю бісульфату еквівалентно  клопідогрелю 75 мг;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, поліетиленгліколь, кремнію діоксид колоїдний безводний, олія рицинова гідрогенізована,  магнію  стеарат,  гіпромелоза,  титану  діоксид  (E 171),  заліза  оксид червоний (E 172).

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група.

Антитромботичні засоби. Інгібітори агрегації тромбоцитів. Код АТС B01A C04.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Профілактика проявів атеротромбозу у дорослих:

·      у хворих, які перенесли інфаркт міокарда (початок лікування − через кілька днів, але не пізніше ніж через 35 днів після виникнення), ішемічний інсульт (початок лікування − через 7 днів, але не пізніше ніж через 6 місяців після виникнення), або у яких діагностовано захворювання периферичних артерій (ураження артерій і атеротромбоз судин нижніх кінцівок);

·     у хворих із:

– гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q), у тому числі в пацієнтів, яким було встановлено стент у ході проведення черезшкірної коронарної ангіопластики, у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (АСК);

– гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (у хворих, які отримують стандартне медикаментозне лікування та яким показана тромболітична терапія). 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату. Тяжка печінкова недостатність, гостра кровотеча (наприклад, пептична виразка або внутрішньочерепний крововилив), спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози. Вагітність і період годування груддю. Дитячий вік.

 

Спосіб застосування та дози.

Дорослі та хворі літнього віку. Деплат призначають по 75 мг 1 раз на добу незалежно від прийому їжі.

У хворих із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q на ЕКГ) лікування клопідогрелем починають з одноразової  навантажувальної дози 300 мг, а потім продовжують дозою 75 мг 1 раз на добу (з АСК) у дозі 75 - 325 мг на добу). Оскільки застосування більш високих доз АСК підвищує ризик кровотечі, не рекомендується перевищувати дозу АСК 100 мг. Оптимальна тривалість лікування формально не встановлена. Результати клінічних досліджень свідчать на користь застосування препарату до 12 місяців, а максимальний ефект спостерігався через 3 місяці лікування.

У  хворих  із гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST клопідогрель призначають по 75 мг 1 раз на добу, починаючи з одноразової  навантажувальної дози 300 мг у комбінації з АСК, з застосуванням тромболітичних препаратів або без них. Лікування хворих старше 75 років починають без навантажувальної дози клопідогрелю. Комбіновану терапію слід починати якомога раніше після появи симптомів і продовжувати принаймні чотири тижні. Користь від комбінації клопідогрелю з АСК понад чотири тижні при цьому захворюванні не вивчалася.

Ниркова недостатність. Терапевтичний досвід застосування препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю обмежений (див. розділ «Особливості застосування»).

Печінкова недостатність. Терапевтичний досвід застосування препарату в пацієнтів із захворюваннями печінки середньої тяжкості та можливістю виникнення геморагічного діатезу обмежений (див. розділ «Особливості застосування»).

 

Побічні реакції.

З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, парестезія, вертиго, судоми нижніх кінцівок, гіпоестезія, невралгія, втрата свідомості.

Психічні розлади: депресія, сплутаність свідомості, галюцинації.

З боку травного тракту: діарея, біль у животі, диспепсія, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, метеоризм, діарея, розлади смакових відчуттів, перфорація виразки шлунка, геморагічний гастрит, шлунково-кишкові кровотечі, панкреатит, коліт (зокрема виразковий і лімфоцитарний), стоматит.

Гепатобіліарні порушення: підвищення рівнів печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія, гепатит, стеноз печінки, гостра печінкова недостатність.

З боку системи кровотворення: тяжка тромбоцитопенія (кількість тромбоцитів ≤ 30 × 109/л), подовження часу кровотечі, зниження кількості тромбоцитів, анемія (апластична або гіпохромна), агранулоцитоз, гранулоцитопенія, лейкемія, лейкопенія, нейтропенія, зниження кількості нейтрофілів та еозинофілія.

Порушення коагуляції та кровотеча: почервоніння, носова кровотеча, шлунково-кишкова кровотеча, кровотеча у суглоб, кровотеча із сечовивідних шляхів, кашель з кров’ю, внутрішньочерепний крововилив, ретроперитонеальна кровотеча, кровотеча з післяопераційної рани, крововилив в око, гемоторакс, легенева кровотеча, алергічна пурпура, тромбоцитопенічна пурпура.

Повідомлялося про декілька випадків з летальними наслідками (особливо внутрішньочерепні, шлунково-кишкові і ретроперитонеальні кровотечі); тяжкі випадки внутрішньошкірної кровотечі (пурпура), скелетно-м’язові кровотечі (гемартроз, гематома), очної кровотечі (кон’юнктивальної, окулярної, ретинальної), носової кровотечі, кровотечі респіраторного тракту (кровохаркання, легенева кровотеча), гематурії і кровотечі з операційної рани. Про випадки тяжких кровотеч повідомлялося у пацієнтів, які приймали одночасно клопідогрель з АСК або клопідогрель з АСК і гепарином.

З боку шкіри: висипання на шкірі, свербіж, екзема, виразки на шкірі, бульозний дерматит, еритематозні висипання, макулопапульозні висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бульозний дерматит, ерітема мультиформна, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, червоний плоский лишай.

З боку імунної системи: анафілактоїдні реакції, сироваткова хвороба.

З боку серцево-судинної системи: периферичні набряки, артеріальна гіпертензія/гіпотензія, серцева недостатність, прискорене серцебиття, васкуліт.

З боку дихальної системи: запалення верхніх дихальних шляхів, синусит, задишка, риніт, бронхіт, кашель, пневмонія, бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт.

З боку опорно-рухового апарату: біль у спині, артрит, артроз, артралгія, міалгія.

З боку органів чуття: катаракта, кон’юнктивіт.

З боку сечостатевої системи: гломерулонефрит, інфекції сечовивідних шляхів, цистит, гіперменорея.

Загальні реакції: загруднинний біль; симптоми, подібні до нежитю; втомленість; астенія.

Лабораторні показники: аномальні результати показників функції печінки, збільшення рівня креатиніну в крові.

Крім зазначених вище можливих побічних ефектів під час лікування клопідогрелем відмічались поодинокі випадки появи гемолітичного уремічного синдрому, мембранозної нефропатії та реакцій підвищеної чутливості (ангіотичний набряк, бронхоспазм, анафілактична реакція).

 

Передозування.  

При передозуванні клопідогрелю може спостерігатися подовження часу кровотечі з наступними ускладненнями. У разі виникнення кровотечі рекомендується симптоматичне лікування.

Антидот фармакологічної активності клопідогрелю не відомий. За необхідності негайного коригування подовженого часу кровотечі дія клопідогрелю може бути припинена переливанням тромбоцитарної маси.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Через відсутність клінічних даних застосування клопідогрелю у період вагітності призначати препарат не рекомендується.

Не відомо, чи екскретується клопідогрель у грудне молоко, тому  під час лікування Деплатом годування груддю слід припинити.

 

Діти.

Безпека та ефективність застосування препарату дітям не встановлені.

 

Особливості застосування.  

Через ризик розвитку кровотечі та гематологічних побічних дій слід негайно провести розгорнутий аналіз крові та/або інші відповідні тести, якщо під час застосування препарату спостерігаються симптоми, що свідчать про можливість кровотечі. Як і інші антитромбоцитарні засоби, клопідогрель слід обережно застосовувати у пацієнтів з підвищеним ризиком кровотечі внаслідок травми, хірургічного втручання або інших патологічних станів, а також у разі застосування пацієнтами АСК, гепарину, інгібіторів глікопротеїну IIb/IIIа або НПЗЗ, зокрема інгібіторів ЦОГ-2. Необхідно уважно стежити за проявами у хворих симптомів кровотечі, у тому числі прихованої кровотечі, особливо у перші тижні лікування та/або після інвазійних процедур на серці та хірургічних втручань. Одночасне застосування клопідогрелю з пероральними антикоагулянтами не рекомендується, оскільки він може посилити інтенсивність кровотеч (див. розділ «Особливості застосування»).

У випадку планового хірургічного втручання, що тимчасово не потребує застосування антитромбоцитарних засобів, лікування  клопідогрелем  слід припинити за 7 днів  до операції. Пацієнти повинні повідомляти лікарів (у тому числі стоматологів) про те, що вони приймають клопідогрель, перед призначенням їм будь-якої операції чи перед застосуванням нового лікарського засобу. Клопідогрель подовжує тривалість кровотечі, тому його слід обережно застосовувати у пацієнтів з підвищеним ризиком кровотечі (особливо шлунково-кишкової й внутрішньоочної).

Хворих слід попередити, що під час лікування клопідогрелем (окремо або в комбінації з АСК) кровотеча може зупинятися пізніше, ніж звичайно, і що вони повинні повідомляти лікаря про кожний випадок незвичної (за місцем чи тривалістю) кровотечі.

Дуже рідко спостерігалися випадки ТТП після застосування клопідогрелю, іноді навіть після його короткочасного застосування. ТТП проявляється тромбоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією з неврологічними проявами, нирковою дисфункцією або гарячкою. ТТП є потенційно станом що загрожує життю та потребує негайного лікування, зокрема плазмофорезом.

Через недостатність даних не рекомендується призначати клопідогрель у перші 7 днів після гострого ішемічного інсульту.

Терапевтичний досвід застосування клопідогрелю пацієнтами з нирковою недостатністю обмежений, тому таким пацієнтам препарат слід призначати з обережністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Досвід застосування препарату у пацієнтів із захворюваннями печінки середньої тяжкості та можливістю виникнення геморагічного діатезу обмежений. Тому таким хворим клопідогрель слід призначати з обережністю  (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Деплат містить лактозу. Пацієнти з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози, не повинні приймати цей препарат.

Деплат містить олію рицинову гідрогенізовану, яка може спричиняти розлад шлунка та діарею.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Клопідогрель не впливає або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Оральні антикоагулянти. Одночасне застосування Деплату з оральними антикоагулянтами не рекомендується, оскільки така комбінація може посилити інтенсивність кровотечі (див. розділ «Особливості застосування»).

Інгібітори глікопротеїну ІІb/IIIа. Клопідогрель слід з обережністю призначати пацієнтам із підвищеним ризиком кровотечі через травму, хірургічне втручання або інші патологічні стани, при яких одночасно застосовують інгібітори глікопротеїну ІІb/IIIа (див. розділ «Особливості застосування»).

Ацетилсаліцилова кислота (АСК). АСК не змінює інгібіторну дію клопідогрелю на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів, але клопідогрель посилює дію АСК на агрегацію тромбоцитів, індуковану колагеном. Проте одночасне застосування 500 мг АСК 2 рази на добу протягом одного дня не спричинювало значущого збільшення часу кровотечі, подовженого внаслідок прийому клопідогрелю. Оскільки можлива фармакодинамічна взаємодія між клопідогрелем і ацетилсаліциловою кислотою з підвищенням ризику кровотечі, одночасне застосування цих препаратів потребує обережності (див. розділ «Особливості застосування»). Незважаючи на це, клопідогрель і АСК приймалися разом протягом до одного року (див. розділ «Фармакодинамічні властивості»).

Гепарин. Клопідогрель не змінював дію гепарину на коагуляцію та не потребував коригування дози гепарину. Одночасне застосування гепарину не змінювало інгібуючу дію клопідогрелю на агрегацію тромбоцитів. Оскільки можлива фармакодинамічна взаємодія між клопідогрелем і гепарином із підвищенням ризику кровотечі, одночасне застосування цих препаратів потребує обережності.

Тромболітичні засоби. Безпека одночасного застосування клопідогрелю, фібриноспецифічних або фібринонеспецифічних тромболітичних агентів та гепарину була досліджена у хворих із гострим інфарктом міокарда. Частота клінічно значущої кровотечі була аналогічною тій, що спостерігалася при одночасному застосуванні тромболітичних препаратів та гепарину з АСК (див. розділ «Побічні реакції»).

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Одночасне застосування клопідогрелю та напроксену збільшувало кількість прихованих шлунково-кишкових кровотеч. Однак через відсутність досліджень щодо взаємодії препарату з іншими НПЗЗ дотепер не з’ясовано, чи зростає ризик шлунково-кишкових кровотеч при застосуванні з усіма НПЗЗ. Тому необхідна обережність при одночасному застосуванні НПЗЗ, зокрема інгібіторів ЦОГ-2, з клопідогрелем (див. розділ «Особливості застосування»).

Комбінація з іншими лікарськими засобами. Клінічно значущої фармакодинамічної взаємодії при застосуванні клопідогрелю одночасно з атенололом, ніфедипіном або з обома препаратами виявлено не було. Крім того, фармакодинамічна активність клопідогрелю залишилася практично незміненою при одночасному застосуванні з фенобарбіталом, циметидином та естрогеном.

Фармакокінетичні властивості дигоксину або теофіліну не змінювалися при одночасному застосуванні з клопідогрелем. Антацидні засоби не впливали на рівень абсорбції клопідогрелю.

Карбоксильні метаболіти клопідогрелю можуть пригнічувати активність цитохрому  Р450 2С9. Це може потенційно підвищувати рівні в плазмі таких лікарських засобів, як фенітоїн і тол бутамід, та НПЗЗ, які метаболізуються за допомогою цитохрому Р450 2С9. Незважаючи на це, фенітоїн і толбутамід можна безпечно застосовувати одночасно з клопідогрелем.

За винятком інформації щодо взаємодії зі специфічними лікарськими засобами, наведеної вище, дослідження щодо взаємодії клопідогрелю з лікарськими засобами, які звичайно призначають хворим на атеротромбоз, не проводилися. Однак існує багато відомостей про те, що пацієнти, які брали участь у клінічних дослідженнях клопідогрелю, застосовували одночасно інші препарати, включаючи діуретики, b-блокатори, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, антагоністи кальцію, засоби, що знижують рівень холестерину, коронарні вазодилататори,

 

антидіабетичні засоби (включаючи інсулін), протиепілептичні засоби, гормонозамісну терапію та антагоністи GPIIb/IIIa, не мали ознак клінічно значущих несприятливих взаємодій.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Клопідогрель селективно блокує зв’язування аденозиндифосфату (АДФ) з його рецептором на поверхні тромбоциту та пригнічує активацію комплексу GPIIb/IIIa під дією АДФ, пригнічуючи таким чином агрегацію тромбоцитів.

Клопідогрель також пригнічує агрегацію тромбоцитів, спричинену іншими агоністами. Клопідогрель діє шляхом необоротної зміни рецептора АДФ на тромбоциті.

Фармакокінетика. Після перорального прийому дози 75 мг на добу клопідогрель швидко абсорбується, однак концентрація основної сполуки в плазмі невелика та через 2 години після прийому не досягає межі вимірювання (0,00025 мг/л). Абсорбція клопідогрелю становить приблизно 50 %.

Клопідогрель швидко метаболізується в печінці. Його основний метаболіт (карбоксильне похідне) є неактивним і становить 85 % циркулюючої в плазмі початкової сполуки. Максимальна концентрація даного метаболіту в плазмі (близько 3 мг/л після застосування повторних пероральних доз 75 мг) спостерігається приблизно через 1 годину після прийому.

Активний метаболіт (тіолове похідне) утворюється шляхом окиснення клопідогрелю в 2-оксо-клопідогрель з подальшим гідролізом. Окиснювальний етап регулюється насамперед ізоферментами цитохрому Р450 2В6 і 3А4 та меншою мірою – 1А1, 1А2 і 1С19. Активний тіоловий метаболіт швидко та необоротно зв’язується з тромбоцитарними рецепторами, пригнічуючи агрегацію тромбоцитів. Цей метаболіт у плазмі не виявляється.

Кінетика основного метаболіту має лінійну залежність (підвищення концентрації в плазмі залежно від доз) у межах доз від 50 до 150 мг клопідогрелю.

Клопідогрель та основний циркулюючий метаболіт зворотно зв’язуються з білками людської плазми in vitro (98 і 94 % відповідно). Даний зв’язок не насичується in vitro в широких межах концентрацій.

Після прийому пероральної дози радіоактивного препарату (клопідогрелю, міченого 14С) у людей близько 50 % препарату виділяється із сечею та приблизно 46 % – з калом протягом 120 годин після введення. Період напіввиведення головного циркулюючого метаболіту становить 8 годин після разового та повторного прийомів.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки рожево-коричневого кольору, вкриті  оболонкою, зі скошеними краями, гладенькі з обох боків.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній упаковці.

 

Категорія  відпуску.

За рецептом.

 

Виробник.

ТОРРЕНТ ФАРМАСЬЮТІКАЛС  Лтд.

 

Місцезнаходження.