ФЛУКОНАЗОЛ

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: АКУМС ДРАГС ЕНД ФАРМАСЬЮТІКАЛС ЛТД, Індія

Міжнародна непатентована назва: Fluconazole

АТ код: J02AC01

Форма випуску: Капсули по 150 мг № 1 у блістерах в пачці

Діючі речовини: 1 капсула містить флуконазолу 150 мг

Допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат

Фармакотерапевтична група: Препарати для лікування грибкових захворювань

Показання: Вагінальні кандидози у пацієнтів, які були попередньо діагностовані (або виявляються епізодично) лікарем.

Умови відпуску: без рецепта

Терміни зберігання: 2 роки

Номер реєстраційного посвідчення: UA/11690/01/03



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ФЛУКОНАЗОЛ

 

Cклад лікарського засобу:

діюча речовина: fluconazole;

1 капсула містить 150 мг флуконазолу;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна,  кремнію діоксид колоїдний безводний,  магнію  стеарат.

 

Лікарська форма. Капсули.

 

Тверді желатинові капсули із світло-зеленою кришечкою та світло-жовтим корпусом, заповнені порошком білого або майже білого кольору.

 

Назва і місцезнаходження виробника.

Акумс Драгс енд Фармасьютікалс Лтд.

19-21, Сектор 6А, ІІЕ., СІДКАЛ, Раніпур, Харідвар, Уттараханд, Індія.

 

Назва і місцезнаходження заявника.

М.Біотек Лтд.

Гледстоун Хауз, 77-79 Хай Стріт, Егам ТВ20 9ГИ, Суррей, Велика Британія.

 

Фармакотерапевтична група.

Протигрибкові засоби для системного застосування. Похідні триазолу. Флуконазол.

Код АТС J02A C01.

 

Флуконазол – представник нового класу триазольних протигрибкових засобів, потужний селективний інгібітор синтезу стиролів у клітинах грибів.

Початок купіювання симптомів після застосування 150 мг флуконазолу у вигляді разової дози від однієї години до дев'яти діб становить, в середньому, одну добу.

Відомі випадки суперінфекції, спричиненої видами Саndida, іншими ніж C. albicans, які мають природну нечутливість до флуконазолу (наприклад, Саndida krusei). Такі випадки потребують альтернативної антимікотичної терапії.

Флуконазол є високоспецифічним до цитохром Р450 залежних фунгальних ферментів.

Після прийому внутрішньо флуконазол добре всмоктується, рівні його в плазмі та загальна біодоступність перевищують 90 % від рівнів флуконазолу в плазмі при внутрішньовенному введенні. Одночасне вживання їжі не впливає на всмоктування препарату при прийомі внутрішньо. Концентрація у плазмі крові досягає максимальної величини через 0,5 - 1,5 години після  прийому флуконазолу натщесерце.  Період  напіввиведння  у  плазмі  становить   близько  30 годин. Концентрація лікарського засобу у плазмі є пропорційна дозі. Об’єм розподілу наближається до загального вмісту води в організмі. Зв’язування з білками плазми є відносно низьким (11 - 12 %).

Флуконазол добре проникає в усі рідини організму. Рівні препарату у слині та мокротинні такі ж самі, як і концентрації його в плазмі крові. Високі концентрації флуконазолу в шкірі вищі за сироваткові показники, досягаються в роговому шарі, шарі епідерміс-дерма і в потових залозах. Флуконазол накопичується в роговому шарі шкіри.

Препарат повністю виводиться нирками, причому приблизно 80 % введеної дози виявляється у сечі в незміненому стані. Кліренс флуконазолу пропорційний кліренсу креатиніну. Циркулюючі метаболіти не виявлені.

Подовжений період напіввиведення з плазми крові дозволяє вводити флуконазол одноразово при вагінальному кандидозі.

Фармакокінетичні параметри флуконазолу у людей літнього віку.

В осіб віком 65 років або старше при одночасному прийомі 150 мг флуконазолу 1 раз на день та діуретиків величина Cmax становила 1,54 мкг/мл та була зареєстрована протягом 1,3 години після введення препарату. Середнє значення АUC становило 76,4 ± 20,3 мкг × год/мл, середній період напіввиведення – 46,2 години. Фармакокінетичні параметри мали дещо вищі показники, ніж зареєстровані у молодих осіб. Cупутній прийом діуретиків не мав значущого впливу на AUC та Cmax. Кліренс креатиніну (74 мл/хв), відсоток відновленого препарату в незміненому вигляді в сечі (0-24 години, 22 %) та оцінки ниркового кліренсу флуконазолу (0,124 мл/хв/кг) для пацієнтів літнього віку були зазвичай нижчими, ніж аналогічні показники в молодших добровольців. Тому відмінність накопичення флуконазолу в пацієнтів літнього віку пов’язана зі зниженими показниками ниркової функції в даної групи.

 

Показання для застосування.

Вагінальні кандидози у пацієнтів, які були попередньо діагностовані (або виявляються епізодично) лікарем.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до флуконазолу або до інших речовин, подібних за своєю хімічною структурою до азольних сполук. 

Одночасне призначення терфенадину протипоказане хворим, які лікуються Флуконазолом. Пацієнтам, які отримують Флуконазол, протипоказане призначення цизаприду.

 

Належні заходи безпеки при застосуванні.

У поодиноких випадках застосування флуконазолу супроводжувалося токсичними ураженнями печінки, у тому числі з фатальними наслідками (головним чином, вони спостерігались у хворих із тяжкими супутніми захворюваннями). У разі виникнення гепатотоксичних ефектів, пов’язаних із прийомом флуконазолу, не відзначено явної залежності їх від загальної добової дози, тривалості терапії, статі та віку хворого. Гепатотоксична дія флуконазолу, як правило, була оборотною, ознаки її зникали після припинення терапії. Необхідно спостерігати за хворими, в яких під час лікування флуконазолом порушуються показники функції печінки, з метою виявлення ознак більш тяжкого ураження печінки. При появі клінічних ознак ураження печінки, які можуть бути пов’язані з флуконазолом, препарат необхідно відмінити.

Під час лікування флуконазолом у хворих дуже рідко зустрічались ексфоліативні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Хворі на СНІД більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. Якщо у хворого з поверхневою грибковою інфекцією з’являються висипання, які можна пов’язати з флуконазолом, препарат слід відмінити. У поодиноких випадках, як і для інших азолів, були зареєстровані анафілактичні реакції.

Окремі азоли, включаючи флуконазол, впливають на подовження інтервалу QT на ЕКГ. Під час післяреєстраційних клінічних випробувань флуконазолу були зареєстровані поодинокі випадки подовження QT та випадки пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует» у пацієнтів, які застосовували флуконазол. Ці повідомлення містили дані про серйозні ускладнення у пацієнтів за наявності сукупності факторів ризику, включаючи органічні захворювання серця, порушення електролітного обміну та необхідність супутньої терапії ускладень, що виникли.

Пацієнтам із потенційною схильністю до аритмії флуконазол слід призначати з обережністю.

Пацієнти із захворюванням печінки, серця та нирок повинні проконсультуватися з лікарем перед початком лікування флуконазолом.

Пацієнтам слід повідомити, що позитивна динаміка симптомів зазвичай розпочинається через 24 години. Однак повне їх зникнення може відбутися за кілька днів. Якщо протягом декількох днів у пацієнта не відбулось покращання,  слід звернутися до лікаря.

 

Особливі застереження.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Описані випадки множинних уроджених пороків у новонароджених дітей, матері яких протягом 3 місяців і більше застосовували флуконазол у високих дозах (400 - 800 мг на добу) з приводу кокцидіомікозу. Зв'язок між цими порушеннями та прийомом флуконазолу не встановлений.

Слід уникати застосування флуконазолу у вагітних, а також у жінок дітородного віку, які не застосовують засоби контрацепції. При застосуванні у період лактації флуконазол виявляють у молоці у тих самих концентраціях, що й у крові, тому призначати препарат жінкам, які годують груддю, не рекомендується.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Досвід застосування флуконазолу свідчить про те, що погіршення здатності керувати автомобілем та механізмами, пов’язане з прийомом препарату, малоймовірне.

Слід  інформувати пацієнтів про такі можливі реакції при застосуванні препарату, як головний біль, запаморочення, судоми.

 

Діти.

Дітям застосування разової дози 150 мг флуконазолу без нагляду лікаря не рекомендується.

 

Спосіб застосування та дози.

Дорослі.

Застосовують внутрішньо. При вагінальному кандидозі Флуконазол приймають одноразово в дозі 150 мг.

Люди літнього віку.

Лікування із застосуванням разової дози 150 мг флуконазолу у пацієнтів старше 60 років без нагляду лікаря не рекомендується.

Застосування у пацієнтів, хворих  на ниркову недостатність.

Флуконазол виводиться, в основному, із сечею у незміненому стані. При одноразовому прийомі флуконазолу у хворих з початковим та помірним ступенем ниркової недостатності змінювати дозу не потрібно. Хворим з тяжкою нирковою недостатністю препарат не застосовують.

 

Передозування.

Симптоми: посилення проявів побічних ефектів.

Лікування: промивання шлунка, симптоматична і підтримуюча терапія.

Специфічного антидоту немає.

Флуконазол виводиться із сечею, тому форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 години знижує рівень флуконазолу в плазмі приблизно на 50 %.

 

Побічні ефекти.

Зазвичай флуконазол добре переноситься пацієнтами.

Найчастіші небажані реакції при застосуванні препарату:

з боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, судоми, порушення смаку;

з боку травного тракту:  біль у животі, діарея, диспепсія, нудота, блювання;

з боку печінки/жовчовидільної системи: печінкова недостатність, гепатит, гепатоцелюлярний некроз, жовтяниця;

з боку шкіри та її придатків: алопеція, ексфоліативні шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз;

з боку системи кровотворення: лейкопенія, включаючи нейтропенію та гранулоцитоз, тромбоцитопенія;

з боку імунної системи: анафілаксія, включаючи ангіоневротичний набряк, набрякання обличчя та свербіж шкіри, кропив’янка;

метаболічні процеси/особливості харчування: гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіпокаліємія;

з боку серця: подовження інтервалу QT, пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует».

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Наведені взаємодії виникають при багаторазовому прийомі препарату і не були відмічені при одноразовому застосуванні.

Пацієнти, які одночасно застосовують інші лікарські засоби, повинні проконсультуватися з лікарем перед початком лікування флуконазолом.

Антикоагулянти

Є дані, що флуконазол збільшує протромбіновий час на 12 %. Були повідомлення про кровотечі (утворення гематом, кровотеча з носа, шлунково-кишкові кровотечі, гематурія та мелена), пов’язані зі збільшенням протромбінового часу у пацієнтів, які отримували флуконазол одночасно з варфарином. Потрібен пильний контроль за протромбіновим часом у хворих, які застосовують кумаринові антикоагулянти.

Азитроміцин

Не було зареєстровано значущих фармакокінетичних взаємодій між флуконазолом та азитроміцином.

Бензодіазепіни (короткої дії)

При призначенні мідазоламу внутрішньо застосування флуконазолу призводить до значного підвищення концентрації першого і до виникнення психомоторних реакцій. Цей ефект мідазоламу більш виражений при прийомі флуконазолу в капсулах, порівняно з флуконазолом, що вводився внутрішньовенно. Якщо пацієнту, який отримує лікування флуконазолом, необхідно призначити бензодіазепін, дозу останнього слід зменшити, а за пацієнтом встановити пильне спостереження.

Цизаприд

При одночасному застосуванні флуконазолу та цизаприду описані поодинокі випадки небажаних реакцій з боку серця, включаючи пароксизмальну шлуночкову тахікардію типу «пірует».

Одночасне призначення 200 мг флуконазолу один раз на добу і 20 мг цизаприду чотири рази на добу призводило до значного зростання концентрації цизаприду в плазмі крові і подовження інтервалу QT.

Пацієнтам, які застосовуть флуконазол, призначення цизаприду протипоказане.

Циклоспорин

При лікуванні флуконазолом рекомендується визначати концентрацію циклоспорину в крові.

Гідрохлортіазид

Є дані, що багаторазове застосування гідрохлортіазиду призводить до підвищення концентрації флуконазолу в плазмі на 40 %.

Пероральні контрацептиви

Не очікується негативний вплив на ефективність комбінованих пероральних контрацептивів.

Фенітоїн

Одночасне призначення флуконазолу і фенітоїну може супроводжуватися підвищенням концентрації фенітоїну до клінічно значущого ступеня.

Якщо необхідне сумісне застосування двох препаратів, потрібен моніторинг рівня фенітоїну та підбір його дози для забезпечення терапевтичної концентрації в сироватці крові.

Рифабутин

Повідомлялося про взаємодію флуконазолу та рифабутину, результатом якої було підвищення сироваткових рівнів останнього.

При одночасному призначенні флуконазолу та рифабутину описані випадки увеїту.

Слід пильно наглядати за хворими, які отримують рифабутин та флуконазол одночасно.

Рифампіцин

Одночасне призначення флуконазолу і рифампіцину призвело до зменшення АUС на 25 % і тривалості періоду напіввиведення флуконазолу на 20 %.

У хворих, які отримують одночасно рифампіцин і флуконазол, необхідно розглянути доцільність збільшення дози останнього.

Препарати сульфонілсечовини

Флуконазол при одночасному прийомі подовжував період напіввиведення пероральних сульфонілсечовинних препаратів (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду та толбутаміду).

Флуконазол і пероральні сульфонілсечовинні препарати можна призначати сумісно хворим на цукровий діабет, але при цьому треба зважати на можливий розвиток гіпоглікемії.

Такролімус

Надходили повідомлення про взаємодію флуконазолу і такролімусу, внаслідок якої відбувалося підвищення сироваткових рівнів останнього. При одночасному призначенні флуконазолу і такролімусу описано випадки підвищення нефротоксичності.

Слід ретельно наглядати за хворими, котрі отримують такролімус і флуконазол одночасно.

Терфенадин

Одночасне призначення флуконазолу в дозах 400 мг на добу і більше з терфенадином протипоказано.

Лікування флуконазолом у дозах менше 400 мг на добу в поєднанні з терфенадином необхідно проводити під пильним контролем.

Теофілін

Прийом флуконазолу по 200 мг протягом 14 днів призвів до зниження середньої швидкості кліренсу теофіліну з плазми на 18 %.

При лікуванні флуконазолом хворих, які застосовують теофілін у високих дозах, або хворих із підвищеним ризиком токсичної дії теофіліну необхідно спостерігати за симптомами передозування теофіліну. При їх появі терапію потрібно змінити належним чином.

Зидовудин

За хворими, які застосовують таку комбінацію, необхідно спостерігати з метою виявлення побічної дії зидовудину (підвищення рівня зидовудину).

Астемізол

Застосування флуконазолу в пацієнтів, які одночасно приймають астемізол або інші препарати, що метаболізуються системою цитохрому P450, може супроводжуватися підвищеними концентраціями даних препаратів у сироватці крові. За відсутності достовірної інформації слід діяти обережно під час одночасного призначення флуконазолу. За пацієнтами слід пильно спостерігати.

Для флуконазолу, який приймається разом з їжею, циметидином, антацидами та застосовується одночасно з тотальним опроміненням всього організму після трансплантації кісткового мозку, практично не змінюються абсорбційні властивості. Дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилися, тому взаємодія є потенційно можливою.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці  при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

По 1 капсулі у блістері із полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої, з маркуванням українською мовою.

По 1 блістеру разом з інструкцією для медичного застосування у пачці із картону.