Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Екюмс Драгс енд Фармасьютикалс Лтд., Індія

Міжнародна непатентована назва: Amoxicillin and enzyme inhibitor

АТ код: J01CR02

Форма випуску: Порошок для приготування 60 мл оральної суспензії (200 мг/28,5 мг/5 мл) у флаконах № 1

Діючі речовини: 5 мл приготовленої суспензії містять амоксициліну тригідрату еквівалентно амоксициліну 200 мг та калію клавуланату еквівалентно кислоті клавулановій 28,5 мг

Допоміжні речовини: натрію кармелоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, амонію гліциризат, метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), маніт (Е 421), смакова добавка манго суха, аспартам (Е 951)

Фармакотерапевтична група: Препарати групи пеніциліну

Показання: Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до амоксициліну мікроорганізмами такої локалізації:
 Інфекції ЛОР-органів, у т.ч. рецидивуючі тонзиліти, синусити та середні отити;
 інфекції дихальних шляхів, у т.ч. загострення хронічного бронхіту, часткова та бронхопневмонії; пневмонія);
 інфекції сечовидільної системи, в т.ч. цистити, уретрити, пієлонефрити;
 інфекції шкіри і м’яких тканин, у т.ч. запалення підшкірної клітковини, укуси тварин;
 зубні абсцеси з розповсюдженням на супутні тканини.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 18 місяців

Номер реєстраційного посвідчення: UA/11415/02/01



І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

 КЛАВАМІТИН

 (CLAVAMITIN)

Склад:

діючі речовини:   амоксицилін та кислота клавуланова;

5 мл приготовленої суспензії містять амоксициліну тригідрату еквівалентно  амоксициліну 200 мг та калію клавуланату еквівалентно кислоті клавулановій 28,5 мг;

допоміжні речовини:  натрію кармелоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, амонію гліциризат, метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат         (Е 216), маніт (Е 421), смакова добавка манго суха, аспартам (Е 951).

 

Лікарська форма.  Порошок для  оральної суспензії.

 

Фармакотерапевтична група.  Антибактеріальні засоби для системного застосування. Комбінації пеніцилінів, в тому числі з інгібіторами бета-лактамаз. Код ATC J01C R02.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до амоксициліну мікроорганізмами такої локалізації:

-        Інфекції ЛОР-органів, у т.ч. рецидивуючі тонзиліти, синусити та середні отити;

-        інфекції дихальних шляхів, у т.ч. загострення  хронічного бронхіту, часткова та бронхопневмонії; пневмонія);

-        інфекції сечовидільної системи, в т.ч. цистити, уретрити, пієлонефрити;

-        інфекції шкіри і м’яких тканин, у т.ч. запалення підшкірної клітковини, укуси тварин;

-        зубні абсцеси з розповсюдженням на супутні тканини.

 

Протипоказання.

-          Гіперчутливість до амоксициліну, клавуланової кислоти, інших антибіотиків  пеніцилінового ряду та цефалоспоринів, до будь-якого з  інгредієнтів  препарату.

-          Лімфатична лейкемія.

-          Дитячий вік до 2 місяців.

-          Тяжкі порушення функції нирок.

-          Холестатична  жовтяниця.

-          Тяжкі  порушення функції печінки.

-          Вагітність.

-          Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням Клавамітину.

 

Спосіб застосування та дози.

Точна доза суспензії для дитини може бути розрахована тільки залежно від віку, маси тіла та функції нирок у пацієнтів, а також перебігу інфекції. Для дітей з масою тіла 40 кг і більше дозування повинно здійснюватися згідно з рекомендаціями для дорослих. Добова доза для дітей 25/3,6 мг/кг маси тіла рекомендується при легких інфекціях або інфекціях середньої тяжкості (інфекції шкіри та м’яких тканин, рецидивуючі тонзиліти). Добова доза 45/6,4 мг/кг маси тіла рекомендується для лікування більш тяжких захворювань (середній отит, синусит, інфекції дихальних шляхів).

Рекомендації щодо дозування для дітей старше 2 років наведено у таблиці.

Таблиця

25/3,6 мг/кг/добу	2-6 років (13-21 кг)	По 5 мл препарату 2 рази на добу
	7-12 років (22-40 кг)	По 10 мл препарату 2 рази на добу
45/6,4 мг/кг/добу	2-6 років (13-21 кг)	По 10 мл препарату 2 рази на добу
	7-12 років (22-40 кг)	По 20 мл препарату 2 рази на добу

Дітям віком до 2 років підбирати дозу слід згідно маси тіла. Дітям у віці від 2 місяців до 2 років зазвичай препарат призначають у дозі 25/3,6 – 45/6,4 мг/кг маси тіла на добу у два прийоми.

Клінічних даних щодо застосування препарату Клавамітин  у дозах, що перевищують    45/6,4 мг/кг/добу, для дітей у віці до 2 років немає. Клінічних даних щодо застосування препарату Клавамітин для лікування дітей віком до 2 місяців немає.

Пацієнтам з порушенням функції нирок дозу препарату коригують, враховуючи кліренс креатиніну. При кліренсі креатиніну > 30 мл/хв  корекція дози не потрібна; при кліренсі креатиніну < 30 мл/хв Клавамітин не рекомендується.

Тривалість лікування препаратом – до 14 діб.

Пацієнтам з порушенням функції печінки застосовують з обережністю, бажано моніторувати функцію печінки з регулярними інтервалами. Наявних даних недостатньо для формування рекомендацій щодо дозування.

Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту препарат слід приймати на початку прийому їжі.

Приготування суспензії. Флакон, який містить порошок, необхідно добре струсити, потім до флакона за два прийоми додати 60 мл води до мітки на флаконі і добре збовтати.

 

Побічні   реакції.

Побічні ефекти зазвичай слабко виражені і мають минущий характер.

Побічні дії, відомості про які наведені нижче, класифіковані за органами і системами та за частотою їх виникнення. За частотою виникнення розділені на такі категорії: дуже часто  ≥1 на 10, часто ≥1на 100 та <1 на 10, нечасто ≥1 на 1 000 та <1 на 100, рідко ≥1 на 10 000 та <1 на 1 000, дуже рідко <1 на 10 000, включаючи поодинокі повідомлення.

Інфекції та інвазії: часто – кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Кровоносна  та лімфатична системи: рідко – оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія; дуже рідко – оборотний агранулоцитоз та гемолітична анемія, збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.

Імунна система: дуже рідко – ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт.

Нервова система: нечасто - запаморочення, головний біль; дуже рідко - оборотні гіперактивність та судоми. Судоми можуть виникати в разі порушення функції нирок або у хворих, які отримують високі дози препарату.

Шлунково-кишковий тракт: дуже часто – діарея; часто – нудота, блювання. Нудота частіше зустрічається при високих пероральних дозах. Побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту, які виникають при пероральній терапії, можуть бути зменшені шляхом застосування препарату на початку приймання їжі. Нечасто – диспепсія. Дуже рідко- антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт та геморагічний коліт), чорний „волосатий” язик.

Гепатобіліарна система: нечасто - помірне підвищення АСТ та/або АЛТ відзначалось у хворих, які приймали антибіотики класу бета-лактамів, однак значення цих змін невідоме; дуже рідко - гепатит та холестатична жовтяниця. Такі ж явища спостерігалися і при  застосуванні інших пеніцилінів та цефалоспоринів. Реакції з боку печінки зустрічаються здебільшого у чоловіків та пацієнтів літнього віку і можуть бути пов‘язані з тривалим лікуванням. Явища та симптоми, як правило, виникають під час або одразу після лікування, проте у деяких випадках вони проявляються лише через кілька тижнів після припинення лікування. Печінкові розлади зазвичай оборотні. Проте вони бувають дуже тяжкими і у вкрай поодиноких випадках призводили до летального кінця. Найчастіше побічні явища з боку печінки спостерігалися у пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями або у тих, хто одночасно приймав препарати, відомі своїм негативним впливом на печінку.

Шкіра та слизові оболонки: нечасто - шкірні висипання, свербіж та кропив’янка; рідко – поліморфна еритема; дуже рідко - синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний ексфоліативний дерматит та гострий генералізований екзантематозний пустульоз. Якщо спостерігається будь-яка шкірна реакція гіперчутливості, лікування слід припинити.

Нирки та сечовидільна система: дуже рідко – інтерстиціальний нефрит, кристалурія.

 

Передозування.

Прийом великої кількості препарату може спричинити, насамперед, порушення з боку шлунково-кишкового тракту (біль у шлунку та животі, діарея, нудота, блювання), також збудження, безсоння, запаморочення, судоми. Інколи можливі висипання, гіперактивність, сонливість. Повідомлялося про випадки кристалурії, які іноді призводили до ниркової недостатності. У випадку передозування слід припинити приймання препарату. Лікування симптоматичне, необхідно приділяти увагу корекції водно-електролітного балансу. Промивання шлунка, активоване вугілля.  Клавамітин можна вивести з кровотоку методом  гемодіалізу. 

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Даних щодо тератогенної дії Клавамітину немає. Безпека застосування у період вагітності та годування груддю не встановлена. Препарат може застосовуватись у період вагітності, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Амоксицилін і клавуланова кислота екскретуються у невеликій кількості в грудне молоко, тому протягом лікування слід припинити годування груддю.

 

Діти.

Клінічних даних щодо застосування препарату Клавамітин для лікування дітей віком до 2 місяців немає. Тому препарат не застосовують пацієнтам цієї вікової категорії.

 

Особливості застосування.

Клавамітин слід призначати з обережністю пацієнтам з алергічними реакціями чи дисфункцією печінки в анамнезі. Є повідомлення про пацієнтів (7 %) з алергією на пеніциліни в анамнезі, у яких розвинулись тяжкі реакції при лікуванні цефалоспоринами (перехресна алергенність), у зв¢язку з цим лікар повинен бути поінформований про наявність у пацієнта алергії на пеніциліни. У разі розвитку суперінфекції прийом препарату припиняють і/або призначають відповідну терапію.

У 95 % пацієнтів з інфекційним мононуклеозом та лімфатичною лейкемією відзначається екзантема, тому Клавамітин у цих випадках не рекомендується. Клавамітин не слід призначати пацієнтам із холестатичною жовтяницею або гепатитом, що спричинені пеніциліновими антибіотиками. Під час лікування препаратом необхідно контролювати функції органів і систем, включаючи функцію нирок, печінки, гемопоез. 

При лікуванні Клавамітином пиття призначається у великій кількості.

Тривале застосування препарату іноді може спричиняти активізацію нечутливої до Клавамітину мікрофлори.

Зрідка у пацієнтів, які приймають Клавамітин, може спостерігатися подовження протромбінового часу. При супутньому прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг.

Клавамітин слід з обережністю призначати пацієнтам з дисфункцією печінки. Повідомлялось про зміни печінкових функціональних тестів у деяких хворих, які лікувались Клавамітином.

Існують поодинокі повідомлення про холестатичну жовтяницю, яка може мати тяжкий перебіг, але зазвичай є оборотною. Симптоми і ознаки можуть не проявлятися до 6 тижнів після закінчення лікування.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня порушення.

У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатися кристалурія. Тому для зменшення ризику виникнення кристалурії рекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати адекватний баланс між випитою рідиною та виведеною сечею (див. розділ “Передозування”).

Клавамітин містить аспартам – джерело фенілаланіну, тому він повинен з обережністю призначатися пацієнтам з фенілкетонурією.

Вплив на результати лабораторних аналізів. При застосуванні реактиву Бенедикта Клавамітин дає псевдопозитивну реакцію на глюкозу у сечі та позитивний результат тесту Кумбса. Рекомендується застосовувати тести на глюкозу, що ґрунтуються на реакції ферментативного окиснення.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Враховуючи можливість виникнення запаморочення, рекомендовано утриматись від керування автотранспортом та іншими механізмами під час застосування Клавамітину.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. 

При одночасному призначенні Клавамітину і метотрексату токсичність останнього підвищується. Одночасне застосування алопуринолу підвищує ризик розвитку екзантеми.

У деяких випадках лікарський засіб може збільшувати протромбіновий час, у зв’язку з чим при одночасному призначенні Клавамітину та антикоагулянтів слід бути обережними.

Слід уникати одночасного призначення дисульфіраму.

Клавамітин не можна призначати у комбінації з бета-лактамними антибіотиками (пенеми, цефалоспорини, монобактами) та бактеріостатичними антибіотиками (макроліди, тетрацикліни), які  знижують ефективність препарату. Комбінація з рифампіцином діє антагоністично. Клавамітин знижує активність пероральних контрацептивів. Клавамітин можна приймати одночасно з хінолонами. Одночасний прийом пробенециду знижує  екскрецію амоксициліну нирками, але не знижує екскрецію клавуланової кислоти.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Клавамітин є комбінацією амоксициліну - пеніцилінового антибіотика широкого спектра антибактеріальної дії і клавуланової кислоти - необоротного інгібітора     ß-лактамаз, що утворює стабільні неактивні комплексні  сполуки з ферментами та захищає амоксицилін від розпаду. Препарат має широкий спектр активності. Він активний щодо амоксицилінчутливих мікроорганізмів, а також щодо стійких бактерій, що утворюють           ß-лактамази, до числа яких належать такі види:

- грампозитивні аероби  (Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pуogenes, Streptococcus bovis, Staphylococcus aureus, Streptococcus epidermidis, Listeria spр., Enterococcus spр.);

- грамнегативні аероби (Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Escherichia coli, Proteus sрp., Klebsiella sрp., Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida);

- анаероби (Peptococcus sрp., Peptostreptococcus sрp., Clostridium sрp., Baсteroides sрp., Actinomyces israelіi).

Фармакокінетика. Основні фармакокінетичні властивості амоксициліну та клавуланової кислоти схожі. Обидва компоненти добре абсорбуються після прийому внутрішньо; їжа не впливає на ступінь абсорбції. Максимальні концентрації у сироватці досягаються приблизно через 1 годину після прийому. Період напіввиведення  амоксициліну становить 78 хв, а клавуланової кислоти — 60 - 70 хв. Амоксицилін і клавуланова кислота легко проникають у більшість тканин та рідин (легені, виділення з середнього вуха, секрет верхньощелепних синусів, плевральна і перитонеальна рідини, матка, яєчники тощо). Амоксицилін  та клавуланова  кислота у невеликій кількості проникають у грудне молоко.

Амоксицилін виводиться з сечею, в основному, у незміненому стані, а клавуланова кислота піддається активним метаболічним перетворенням та виводиться, в основному, з сечею, а також частково з фекаліями та з  повітрям, що видихається.

У пацієнтів з порушеною функцією нирок виведення Клавамітину сповільнене, у зв’язку з чим слід змінити дозу відповідно до ступеня ураження нирок.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні  фізико-хімічні властивості: майже білий порошок, що утворює майже білу суспензію при додаванні води.

 

Термін придатності. 18 місяців.

 

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 25 0С в оригінальній упаковці. Приготовлену суспензію зберігати не більше 7 діб у холодильнику.

 

Упаковка. Порошок для приготування 60 мл оральної суспензії у флаконі, по 1 флакону у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. Екюмс Драгс енд Фармасьютикалс Лтд.

Місцезнаходження. 304, Мохан Плейс, Л.С.Сі., Блок-Сі, Сарасваті Віхар, Делі-110034, Індія; 19, 20, 21, Сек.-6А, ІІЕ, СІДКУЛ, Раніпур, Харидвар – 249403, Уттаракханд, Індія.

304, Mohan Place, L.S.C., Block-C, Saraswati Vihar, Delhi-110034; 19, 20& 21, Sec-6A,IIE, SIDCUL, Ranipur, Haridwar-249403 Uttarakhand, INDIA.

 

Заявник. Ананта Медікеар Лтд.