Виробник, країна: НВ Ремедіз Пвт. Лтд., Індія
Міжнародна непатентована назва: Procarbazine
АТ код: L01XB01
Форма випуску: Капсули по 50 мг № 50
Діючі речовини: 1 капсула містить: прокарбазину гідрохлориду, еквівалентного прокарбазину 50 мг
Допоміжні речовини: лактоза безводна, повідон, маніт (Е 421), кросповідон, магнію стеарат
Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань
Показання: Лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна), неходжкінські лімфоми, макроглобулінемія Вальденстрема, хвороба Брилла-Сіммерса, ретикулосаркома, хронічний лімфолейкоз, злоякісні пухлини головного мозку (нейробластома і медулобластома).
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 2р
Номер реєстраційного посвідчення: UA/11239/01/01
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосування
препарату
ВІЗПРАЗИН
(було ПРОКАРБАЗИН)
Склад.
Діюча
речовина: 1
капсула
містить
прокарбазину
гідрохлориду,
еквівалентного
прокарбазину 50 мг;
допоміжна
речовина: маніт (Е 421).
Лікарська
форма. Капсули.
Фармакотерапевтична
група. Антинеопластичні
засоби. Алкілуючі
засоби.
Код АТС L01X
B01.
Клінічні
характеристики.
Показання. Лімфогранулематоз
(хвороба
Ходжкіна),
неходжкінські
лімфоми,
макроглобулінемія
Вальденстрема,
хвороба
Брилла-Сіммерса,
ретикулосаркома,
хронічний
лімфолейкоз,
злоякісні
пухлини головного
мозку
(нейробластома
і медулобластома).
Протипоказання.
- Підвищена
чутливість
до
прокарбазину
або до
будь-якої з
допоміжних
речовин;
- вагітність,
період
годування
груддю;
- дитячий вік
до 6 років;
- лейкопенія
та/або
тромбоцитопенія;
- тяжка
печінкова та
ниркова
недостатність;
-
феохромоцитома.
Спосіб
застосування
та дози.
Внутрішньо,
після їжі.
Монотерапія.
Починаючи з
малих доз і
поступово
збільшуючи
їх до
найвищої добової
(250 -300 мг): 1-й день – 50
мг, 2-й – 100 мг, 3-й – 150
мг, 4-й – 200 мг, 5-й – 250
мг, 6-й і
наступні дні
– 250–300 мг. При
виникненні
лейкопенії
або тромбоцитопенії
прийом треба
тимчасово припинити.
Після
відновлення
нормального
вмісту
лейкоцитів і
тромбоцитів
можна знову
призначити
підтримуючі
дози (50–150 мг на
добу).
Призначають
препарат в 1-2-3
прийоми
щоденно.
Загальна
доза на курс
лікування
становить 4-7 г.
Комбінована
терапія. У
складі
цитостатичних
схем 100 мг/м² на
добу протягом
10–14 днів.
Дорослим: по
2–4 мг/кг на добу
одноразово
або
розділити на
декілька прийомів
і прийняти
протягом
першого
тижня. Потім
переходять
на дозу із
розрахунку
4–6 мг/кг і
проводять
терапію до
появи ознак
насичення –
поява
лейкопенії і
тромбоцитопенії,
після чого
призначають
підтримуючу
дозу із розрахунку
1–2 мг/кг на
добу.
Дітям
старше 6
років: по 100 мг/м2
на добу
(приблизно 50
мг).
Побічні
реакції.
З
боку
серцево-судинної
системи: артеріальна
гіпотензія,
тахікардія,
зомління.
З
боку
нервової
системи:
нейропатія,
ністагм,
гіпорефлексія,
епілепсія,
головний
біль,
парестезія,
периферична
нейропатія,
запаморочення,
депресія, гіпоманіакальні
та
маніакальні
стани, судоми,
нечітка
вимова,
сонливість,
млявість, слабкість,
втомлюваність, безсоння,
галюцинації,
крововилив у
мозок , відчуття
страху, тривожність,
атаксія,
замішання,
кошмари, кома.
З
боку шкіри та
її похідних: дерматит,
свербіж,
кропив’янка,
облисіння, герпес,
гіперпігментація,
висип.
З боку
органів шлунково-кишкового
тракту: погіршення
функції
печінки, жовтуха,
стоматит,
анорексія, втрата
апетиту,
нудота,
блювання
(рідко – з
кров’ю),
діарея,
мелена,
сухість у
роті, дисфагія,
болі у
животі,
запори.
З
боку
сечостатевих
органів:
аменорея,
азооспермія,
гематурія,
часте сечовипускання,
нічне
сечовипускання.
З боку
органів
кровотворення: пригнічення
функцій
кісткового
мозку, лейкопенія,
тромбоцитопенія,
панцитемія,
еозинофілія,
гемолітична
анемія,
петехії, кровотечі
та
крововиливи.
З
боку органів
зору: крововилив
у сітківку,
світлобоязнь,
двоїння в
очах, набряк
диску
зорового нерва,
неможливість
фокусувати
зір.
З
боку органів
дихання: пневмоніти,
плевральний
випіт,
кашель.
Інші: ризик
розвитку
вторинних
злоякісних
пухлин,
гостра
лейкоцитарна
лейкемія, рак
легень,
генералізовані
алергічні
реакції, гінекомастія
в
препубертантному
та ранньому пубертантному
періоді у
хлопчиків,
підвищення
температури
тіла,
ангіоневротичний
набряк, гарячка,
озноб,
підвищене
потовиділення,
хрипота, послаблення
слуху,
приєднання
інфекцій.
Передозування.
Симптоми:
нудота,
блювання,
запаморочення,
галюцинації,
депресія,
судоми, рідко
- артеріальна
гіпотензія і
тахікардія.
Лікування:
промивання
шлунка з
подальшим
прийомом суспензії
активованого
вугілля (при
перших
симптомах);
повільне
внутрішньовенне
введення
діазепаму
(при
симптомах
стимуляції
ЦНС) і
розведеного
розчину
судинозвужувального
препарату
(при артеріальній
гіпотензії і
судинній
недостатності).
При гіпертонічних
кризах –
відміна
Прокарбазину,
внутрішньовенне
повільне
введение фентоламіну
в дозі 5 мг (для
швидкого
зниження
артеріального
тиску).
Застосування
у період
вагітності
або
годування
груддю. Протипоказаний
при
вагітності.
У період
лікування
слід
припинити
годування
груддю.
Діти.
Протипоказане
застосування
дітям віком
до 6 років.
Особливі
заходи
безпеки. Під
час
лікування
забороняється
вживати алкогольні
напої,
снодійні
засоби
(барбітурати,
бензодіазепіни)
і
симпатоміметичні
засоби. Із
раціону слід
виключити
продукти з
підвищеним
вмістом
тираміну
(витримані
сири, вино,
пиво,
дріжджові/білкові
екстракти,
йогурт,
банани).
Чоловікам
та жінкам
дітородного
віку під час
лікування
Прокарбазином
і, як мінімум, протягом
3 місяців
після слід
застосовувати
надійні
методи
контрацепції.
Неушкоджені
капсули
несуть
мінімальний ризик
для
навколишнього
середовища.
Як і з іншими
цитостатиками,
необхідно
уникати
контактів з
препаратом
при
ушкодженні
оболонки
капсул (особливо
вагітним).Утилізація
використаного
матеріалу
проводиться
методом
спалювання.
Особливості
застосування.
Лікування
Прокарбазином
проводять
під наглядом
лікаря, який
має досвід
застосування
протипухлинних
препаратів.
Початок
курсу
лікування
проводять
тільки в
умовах
стаціонару.
Призначають
з
обережністю:
при аритміях
та інших
серцево-судинних
захворюваннях,
цукровому
діабеті,
гіпертиреозі,
судинних захворюваннях
головного мозку,
параної
дальній
шизофренії
та інших станах,
що
супроводжуються
підвищеною
збудливістю,
епілепсії,
алкоголізмі,
вітряній
віспі,
оперізуючому
лишаї, інших
системних
інфекціях,
хронічних
вірусних
захворюваннях,
симпатектомії
в анамнезі,
при передуванні
цитотоксичної
або
променевої
терапії, в
осіб
літнього
віку.
Під час
та після
закінчення
терапії
Прокарбазином
потрібен
ретельний
контроль гематологічних
(до початку
лікування,
потім 1 раз у 3-4
дні) і
біохімічних
(до початку
лікування, потім
1 раз на тиждень)
показників
крові.
При
появі
порушень з
боку
центральної
нервової
системи
(парестезії,
периферичної
нейропатії,
сплутаності
свідомості),
лейкопенії (<4х106/л),
тромбоцитопенії
(<100х109/л),
алергічних
реакцій,
стоматиту,
діареї, підвищеної
кровоточивості
– лікування
Прокарбазином
слід негайно припинити.
Відновити
лікування у
підтримуючих
дозах можна
лише після
відновлення рівнів
лейкоцитів
та
тромбоцитів.
Не слід
застосовувати
для
лікування не
злоякісних
захворювань.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспортом
або роботі з іншими
механізмами. У
період
лікування
слід
утримуватися
від керування
транспортними
засобами та
виконання
роботи, що
потребує
підвищеної
уваги та
швидкої
реакції.
Взаємодія з
іншими
лікарськими
засобами та інші
види
взаємодій. При
попередньому
(одночасному)
лікуванні цитостатиками
або при
застосуванні
променевої
терапії
підсилюється
кістково-мозкова
супресія.
Підвищує
активність
симпатоміметиків,
барбітуратів,
антигістамінних,
наркотичних,
гіпотензивних
лікарських
засобів,
трициклічних
антидепресантів
і
фенотіазину.
Потенціює
дію гіпоглікемічних
засобів і
протисудомних
лікарських
засобів.
Неспецифічні
протизапальні
засоби
підвищують
ризик
кровотеч.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка.
Протипухлинний
(цитостатичний)
препарат,
алкілуюча
сполука
(групи
метилгідразинів).
Порушує
процеси
трансметилування:
перенесення
метильних
радикалів з метіоніну
на
транспортну
РНК (т-РНК).
Відсутність
нормально
функціонуючої
т-РНК сприяє
порушенню
синтезу ДНК,
РНК і білків.
Важливим
компонентом
у механізмі
дії є утворення
перекису
водню
(результат
аутооксигенації).
Перекис
водню при
взаємодії із
сульфгідрильними
групами
тканинних білків
сприяє більш
щільній
спіралізації
молекули ДНК
і погіршенню
процесів
транскрипції.
Блокує
активність
МАО, чим
викликає
накопичення
тираміну і,
як наслідок,
збільшення
вмісту
норепінефрину
у
закінченнях
симпатичної
нервової
системи і
підвищення
АТ.
Фармакокінетика.
Швидко
і повністю
всмоктується
із шлунково-кишкового
тракту,
проникає у
спинномозкову
рідину. Максимальна
концентрація
(Cmax) – через 30-60
хв.
Піддається
біотрансформації
у печінці з
утворенням
активних
метаболітів.
Період
напіввиведення
(Т1/2) – 10 хв. 70% екскретується
нирками,
менше 5% – у
незмінному
стані і
легенями – у
вигляді
метану і
вуглекислого
газу.
Фармацевтичні
характеристики.
Основні
фізико-хімічні
властивості:
тверді
желатинові
капсули
кремового
кольору, що
містять
білий
порошок.
Термін
придатності. 2
роки
Умови
зберігання.
Зберігати
при
температурі
не вище 25 °C у
сухому,
захищеному
від світла,
недоступному
для дітей
місці.
Упаковка. По 10
капсул у
блістері; по 5
блістерів у
картонній
коробці.
Категорія
відпуску. За
рецептом.
Виробник. Напрод
Лайф Саінсис
Пвт. Лтд.,
Індія.
Місцезнаходження.
G-17/1, MIDC,
Тарапур
Індастріал
Еріа, Бойсар,
Діст. Тейн-401506, Махараштра,
Індія.
Власник
реєстраційного
посвідчення. ОллМед
Інтернешнл,
Інк., США