КАРБОПЛАТИН

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ТОВ "Люм’єр Фарма", м. Київ, Україна

Міжнародна непатентована назва: Carboplatin

АТ код: L01XA02

Форма випуску: Концентрат для приготування розчину для інфузій, 10 мг/мл по 5 мл (50 мг), або по 15 мл (150 мг), або по 45 мл (450 мг), або по 60 мл (600 мг) у флаконах № 1 (пакування із in bulk фірми-виробника Сіндан-Фарма СРЛ, Румунія)

Діючі речовини: 1 мл концентрату містить карбоплатину 10 мг

Допоміжні речовини: Вода для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань

Показання: Епітеліальний рак яєчників і дрібноклітинний рак легенів у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антинеопластичними засобами.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3 роки з дати виготовлення «in bulk».

Номер реєстраційного посвідчення: UA/11068/01/01

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

КАРБОПЛАТИН

(CARBOPLATIN)

Склад:

діюча речовина: carboplatin;

1 мл концентрату містить карбоплатину 10 мг;

допоміжні речовини:  вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.

Код АТС L01X A02.

 

Клінічні характеристики.

Показання: Епітеліальний рак яєчників і дрібноклітинний рак легенів у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антинеопластичними засобами.

 

Протипоказання:  

Гіперчутливість до компонентів препарату або до інших сполук платини.

Тяжка мієлосупресія.

Недавня значна крововтрата.

Порушення функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації < 30 мл/хв).

Порушення слуху.

Вагітність і період годування груддю.

Дитячий вік.

 

Спосіб застосування та дози.

Дорослим пацієнтам, які раніше не лікувалися, за умови нормальної функції нирок карбоплатин вводиться у дозі 400 мг/м2 поверхні тіла шляхом коротких внутрішньовенних інфузій (тривалістю 15-60 хвилин). Курси терапії можуть повторюватися з інтервалами         4 тижні. Пацієнтам, що належать до групи ризику (яким раніше призначали препарати з активною мієлосупресивною дією і/або променеву терапію, а також хворим із загальним поганим станом здоров’я) карбоплатин призначається у початковій дозі 300-320 мг/м2 поверхні тіла. При наявності у пацієнтів порушень функції нирок дози карбоплатину необхідно зменшувати відповідно до швидкості клубочкової фільтрації. Відповідні рекомендації наведені в таблиці.

 

Дози також можуть бути розраховані за допомогою формули Кальверта, виходячи з швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) хворого і бажаної площі під фармакокінетичною кривою „концентрація-час” (AUC). Необхідно звернути увагу на те, що дози за формулою Кальверта розраховуються у міліграмах, а не в мг/м2.

Доза (мг) = бажана AUC (мг/мл × хв) × [ШКФ (мл/хв) + 25]

 

При лікуванні пацієнтів літнього віку (старше 60 років) дози карбоплатину повинні коригуватися залежно від їхнього загального стану здоров’я.

Інструкції персоналу.

Перед введенням препарат розводять 5% розчином декстрози чи 0,9% розчином натрію хлориду до концентрації не вище 0,5 мг/мл.

Розведений розчин стабільний протягом 8 годин при температурі 25 оС і протягом 24 годин при зберіганні в холодильнику (4 оС).

Карбоплатин не можна вводити через інфузійні системи, до складу яких входять алюмінієві частини, або через голки, що містять алюміній (може випадати осад).

Набирати розчин з флакона слід безпосередньо перед застосуванням.

Дозволяється лише одноразовий відбір препарату з флакона.

При маніпуляціях з препаратом слід додержуватися правил роботи з цитостатиками.

 

Побічні реакції.

З боку системи кровотворення і лімфатичної системи.

Мієлосупресія є дозолімітуючим фактором при лікуванні карбоплатином. При монотерапії карбоплатином у максимально переносимих дозах тромбоцитопенія (мінімальна кількість тромбоцитів < 50 × 109/л) спостерігається приблизно у 25% пацієнтів. Кількість тромбоцитів у крові звичайно знижується до мінімуму через 14-21 день і відновлюється протягом 35 днів після введення препарату.

Пригнічення функції кісткового мозку може бути тяжчим і тривалішим у пацієнтів з порушеннями функції нирок, у хворих, які раніше одержували хіміо- і/або променеву терапію, з поганим загальним станом здоров’я і віком старше 60 років.

У разі монотерапії карбоплатином у рекомендованих дозах з рекомендованою періодичністю введення мієлосупресія звичайно є оборотною і некумулятивною.

Лейкопенія відзначається приблизно у 14% пацієнтів. Відновлення кількості лейкоцитів звичайно відбувається дещо повільніше порівняно з тромбоцитами – протягом 42 днів після введення препарату (мінімальна кількість лейкоцитів спостерігається через 14 - 28 днів). Нейтропенія (кількість гранулоцитів < 1 × 109/л) відзначається приблизно у 20% пацієнтів. Анемія з рівнями гемоглобіну < 11 г/дл розвивається у понад 2/3 пацієнтів з нормальними вихідними показниками.

Лікування карбоплатином може бути продовжено лише тоді, коли кількість тромбоцитів становить 100 000 в 1 мкл, а лейкоцитів – 4 000 в 1 мкл. Якщо ж кількість клітин менше цих рівнів, необхідно припинити терапію до відновлення нормальних значень показників (звичайно через 5 – 6 тижнів). У тяжких випадках може бути необхідною підтримуюча трансфузійна терапія, переливання крові. Щоб уникнути глибокої мієлосупресії, повторні курси лікування карбоплатином  слід проводити не раніше, ніж через 4 тижні.

З боку імунної системи.

Як і інші препарати, що містять платину, карбоплатин  може спричиняти алергічні реакції, зокрема еритематозні висипання, свербіж, пропасницю, ангіоедему, анафілактоїдні реакції, у т.ч. бронхоспазм, набряк обличчя. Лікування симптоматичне.

Метаболічні розлади.

Поширені - аномальні результати функціональних печінкових тестів (звичайно відхилення незначні або середні) відзначаються приблизно у третини пацієнтів з нормальними вихідними показниками. Підвищення рівня лужної фосфатази спостерігається частіше, ніж рівнів АЛТ, АСТ або загального білірубіну. В більшості випадків у процесі терапії відбувається спонтанна регресія відхилень.

 

Непоширені - після терапії карбоплатином може відзначатися зниження рівнів електролітів сироватки крові (натрію, магнію, калію і кальцію), однак ці відхилення не такі значні, щоб спричинити появу клінічних ознак або симптомів.

З боку нервової системи.

Поширені - периферична невропатія розвивається у 4% пацієнтів. У більшості з цих хворих симптоми нейротоксичного ураження обмежуються парестезією і зниженням глибоких сухожильних рефлексів. Частота і тяжкість побічних ефектів вища в осіб похилого віку і пацієнтів, які раніше лікувалися цисплатином. Парестезія, наявна до початку терапії карбоплатином, може посилюватися в процесі лікування карбоплатином.

Можливе порушення смакових відчуттів. Галюцинації, тривоги і страхи.

Поодинокі - транзиторні порушення зору, інколи транзиторне зниження гостроти зору. Ці порушення звичайно асоціюються з терапією високими дозами і відзначаються у хворих з порушеннями функції нирок. Можливі галюцинації, тривога і жахи.

З боку органів слуху.

Дуже поширені - субклінічне зниження гостроти слуху в діапазоні високих частот ( 4000-8000 Гц). Однак клінічні симптоми, переважно шум у вухах, спостерігаються рідко. При лікуванні карбоплатином пацієнтів зі зниженою гостротою слуху внаслідок лікування цисплатином їхній слух може ще погіршитися.

З боку судинної системи.

Геморагічні ускладнення, артеріальна гіпотензія, анафілаксія.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Дуже поширені - нудота без блювання. Блювання відзначається більш ніж у половини пацієнтів. Зазначені симптоми звичайно минають протягом 24 годин після введення карбоплатину. Вони можуть бути послаблені за допомогою антиеметиків. 

Поширені – діарея, запор, біль у животі.

Дерматологічні побічні ефекти.

Алопеція.

З  боку кістково-м’язової  системи і сполучної  тканини.

Астенія.

З боку органу зору.

Можливе порушення зору.

З боку нирок і сечовидільної системи.

Можливе підвищення рівнів сечовини і креатиніну в сироватці крові, а також зниження кліренсу креатиніну, що свідчить про порушення функції нирок. Частота і тяжкість нефротоксичних уражень може бути більшою серед пацієнтів з наявними порушеннями функції нирок. При значних відхиленнях результатів ниркових тестів необхідно знижувати дози або припиняти терапію карбоплатином, провести симптоматичне лікування.

Гіперурикемія спостерігається приблизно у 25% пацієнтів. Для зменшення концентрації сечової кислоти у сироватці крові може застосовуватися алопуринол.

Гемолітико-уремічний синдром. Були зафіксовані випадки гематурії і появи набряків.

Репродуктивна система.

Азооспермія та аменорея.

Інфекції та інвазії.

Можливі інфекційні ускладнення.

Побічні ефекти загального характеру.

Озноб і пропасниця, головний біль.

Місцеві реакції.

У місцях ін’єкцій можуть виникати еритема і біль.

 

Передозування.

Специфічний антидот карбоплатину невідомий. При передозуванні можна очікувати тяжке пригнічення функції кісткового мозку, а також порушення функції печінки та нирок.   Терапія - симптоматична і підтримуюча. Гемотрансфузії та пересадка кісткового мозку можуть допомогти зменшити інтенсивність побічних ефектів з боку системи крові.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності та годування груддю через високу токсичність.

 

Діти.

Не застосовують.

 

Особливі заходи безпеки.

Лікування Карбоплатином має здійснюватися під наглядом лікаря-онколога в умовах стаціонару за наявності засобів для адекватного моніторингу стану пацієнта.

При маніпуляціях з препаратом слід додержуватися правил роботи з цитостатиками.

 

Особливості застосування.

Перед введенням карбоплатину і регулярно в процесі терапії необхідно визначати кількість формених елементів крові, виконувати функціональні ниркові і печінкові тести, а також проводити неврологічні обстеження і контроль функції слуху та відповідним чином корегувати дози препарату. 

Мієлосупресивна дія карбоплатину сильно залежить від його ниркового кліренсу. Більш тяжке і тривале пригнічення функції кісткового мозку звичайно спостерігається у пацієнтів з порушеннями функції нирок, а також у хворих, які одержують супутню терапію нефротоксичними препаратами. Тому перед початком і в процесі лікування карбоплатином необхідно ретельно оцінювати функцію нирок. Звичайно тривалість інтервалів між курсами терапії повинна бути не менше 4 тижнів. При комбінованій терапії карбоплатином та іншими препаратами з мієлосупресивною дією необхідно ретельно підбирати дози і визначати час введення з метою мінімізації адитивних небажаних ефектів. Пацієнти з тяжким пригніченням функції кісткового мозку можуть потребувати трансфузійної терапії.

Премедикація антиеметиками може допомогти зменшити частоту й тяжкість нудоти і блювання, спричинених карбоплатином.

При лікуванні дуже високими дозами карбоплатину відзначалися випадки гепатотоксичних уражень, асоційованих з нефротоксичними ураженнями.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Залежно від індивідуальної чутливості, карбоплатин може порушувати здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Тому на період лікування препаратом не рекомендується керувати транспортними засобами та механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При комбінованій терапії карбоплатином у поєднанні з іншими мієлосупресивними препаратами пригнічення функції кісткового мозку посилюється.

Враховуючи нефротоксичну дію карбоплатину, не рекомендується застосовувати його у поєднанні з аміноглікозидами та іншими нефротоксичними лікарськими засобами.

Карбоплатин не слід призначати одночасно з препаратами, які містять хелатні сполуки, оскільки вони теоретично можуть послаблювати протипухлинну дію карбоплатину. Експериментально встановлено, що карбоплатин діє синергічно з етопозидом і віндесином.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Карбоплатин-ЛЕНС – протипухлинний засіб, що являє собою неорганічну комплексну сполуку платини. Протипухлинна активність карбоплатину порівнянна з активністю цисплатину щодо широкого спектра пухлин, незалежно від їхньої локалізації. Механізм його протипухлинної дії пов’язаний з пригніченням синтезу нуклеїнових кислот, що призводить до загибелі клітини. Здатність препарату спричиняти регресію первинних пухлин та метастазів пов’язана також з його впливом на імунну систему організму.

 

Дослідження методом лужної елюції ДНК і аналізи зв’язування ДНК продемонстрували якісну подібність механізмів дії карбоплатину і цисплатину. Карбоплатин, як і цисплатин, спричиняє зміни в суперспіральній конформації ДНК, які асоціюються з “ефектом вкорочення ДНК". Також він спричиняє утворення міжниткових і внутрішньониткових зшивок у ДНК.

Фармакокінетика. Концентрації карбоплатину та вільної платини в плазмі крові після внутрішньовенного введення зменшуються  відповідно до двофазної кінетики. Початковий період напіввиведення вільної платини становить приблизно 1-2 години, а термінальний період напіввиведення дорівнює 3-6 годин; загальна платина характеризується подібним початковим періодом напіввиведення, але термінальний період напіввиведення в неї  триваліший (приблизно 24 години). При повторних введеннях дози протягом чотирьох днів поспіль накопичення платини в плазмі не спостерігається. Приблизно 85 % платини в плазмі крові зв’язується з білками протягом 24 годин після введення.

У плазмі крові концентрації платини в складі молекули карбоплатину значно перевищують концентрації вільної платини. Карбоплатин зв’язується з білками плазми крові і повільно виводиться з організму, в основному нирками. 30% від введеної дози виводиться в незміненому вигляді. У пацієнтів з кліренсом креатиніну понад 60 мл/хв приблизно 60 - 80% застосованої дози виводиться з сечею протягом 12 годин після введення.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або злегка жовтуватий розчин.

 

Несумісність.

Карбоплатин несумісний із солями алюмінію (при взаємодії спостерігається утворення осаду, що призводить до зниження ефективності).

 

Термін придатності. 3 роки з дати виготовлення «in bulk».

Умови зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі від 2 до   8 оС. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Розчин препарату стабільний протягом 8 годин при температурі 25 оС і протягом 24 годин при зберіганні в холодильнику (4оС).

 

Упаковка. По 5 мл (50 мг), 15 мл (150 мг), 45 мл (450 мг), 60 мл (600 мг) у флаконі, по 1 флакону в пачці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ТОВ «ЛЮМ’ЄР ФАРМА».