Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ІБСА Інститут Біохімік С.А., Швейцарія

Міжнародна непатентована назва: Human menopausal gonadotrophin

АТ код: G03GA02

Форма випуску: Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін'єкцій по 150 МО у флаконі з порошком та 1 ампулою разом з розчинником по 1 мл в картонній коробці; № 10 коробок у пачці

Діючі речовини: 1 флакон з сухим препаратом містить діючу речовину менотропін (людський менопаузальний гонадотропін високо очищений, лМГ), що відповідає 150 МО ФСГ (фолікулостимулювальний гормон) і 150 МО ЛГ (лютеїнізуючий гормон);

Допоміжні речовини: Лактози моногідрат 10 мг; склад розчинника: 1 ампула містить 1 мл 0,9 % розчину хлориду натрію.

Фармакотерапевтична група: Гормони гіпофіза та гіпоталамуса

Показання: Стимуляція дозрівання фолікул при безплідді жінок. Ановуляторний цикл (включно з синдромом полікістозних яєчників) у жінок, не чутливих до лікування кломіфену цитратом; проведення допоміжних репродуктивних технологій (АRТ), наприклад, ІVF (запліднення in vitro), GIFT (перенесення гамет у маткові труби) для настання запліднення (стимуляція множинних фолікулів).

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2 роки.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/10964/01/02

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарат

Меріонал

(MERIONAL)

 

Склад:

діюча речовина: human menopausal gonadotropin;

1 флакон з сухим препаратом містить діючу речовину менотропін (людський менопаузальний гонадотропін високо очищений, лМГ), що відповідає 75 чи 150 МО ФСГ (фолікулостимулювальний гормон) і  75  чи 150 МО ЛГ (лютеїнізуючий гормон);

допоміжні речовини: лактози моногідрат 10 мг;

склад розчинника: 1 ампула містить 1 мл 0,9 % розчину хлориду натрію.

 

Лікарська форма. Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін'єкцій.

 

Фармакотерапевтична група.

Гонадотропні гормони. Людський менопазуальний гонадотропін. Код АТС  G03G A02.

 

Клінічні характеристики. 

Показання.

Стимуляція дозрівання фолікул при безплідді жінок. Ановуляторний цикл (включно з синдромом полікістозних яєчників) у жінок, не чутливих до лікування кломіфену цитратом;  проведення допоміжних репродуктивних технологій (АRТ), наприклад, ІVF (запліднення in vitro), GIFT (перенесення гамет у маткові труби) для настання запліднення (стимуляція множинних фолікулів).

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату. Передчасна менопауза; стерильність, пов'язана з погіршенням нормального фолікулярного дозрівання; кісти або збільшення розміру яєчників, не пов'язані з синдромом полікістозних яєчників; первинна недостатність яєчників; аномалії розвитку статевих органів або міома матки, несумісні з вагітністю; гінекологічні кровотечі нез’ясованої етіології; гіперпролактинемія; ендокринопатія тиреоїдного чи надниркового походження; пухлина гіпофіза чи гіпоталамуса; пухлина матки, яєчників або молочних залоз. Вагітність і період годування груддю.

Загальне: анамнестична інформація про підвищену чутливість до гонадотропіну або інших компонентів препарату.

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат Меріонал вводять внутрішньом'язово або підшкірно після розчинення у доданому розчиннику. Розчин для ін’єкцій готують безпосередньо перед введенням. Приготований розчин використовують одразу після приготування.

Стимуляція овуляції. Мета лікування у тому, щоб викликати разове дозрівання фолікул протягом декількох днів за допомогою індивідуально підібраних доз Меріоналу, шляхом індукції овуляції ін'єкцією людського менопазуального гонадотропіну.

Дозрівання фолікул оцінюється  контролем рівня гормонів і клінічними спостереженнями. Контроль рівня гормонів включає оцінку рівня естрогенів в плазмі крові. Клінічні спостереження включають в себе контроль базальної температури, ультразвукову оцінку розміру фолікул, контроль цервікального слизу.

Застосування Меріоналу припиняється, якщо рівень естрогену та розмір фолікул у пацієнта у передовуляторній фазі становлять: плазмові естрогени 1,1 - 2,9 пМоль/мл; діаметр домінантних фолікул 18 - 22 мм; цервікальний рахунок за Інслером > 8 - 12.

Ановуляторний цикл. Існують значні розбіжності реакції яєчників на екзогенні гонадотропіни, тому схема застосування препарату повинна бути індивідуальна. При підборі доз потрібен контроль рівня естрогенів (кров, сеча), ультразвукове дослідження та/або клінічна оцінка активності естрогенів в динаміці. При завищеній дозі препарату спостерігається множинне одно- або двобічне зростання фолікулів. Як правило, рекомендується послідовна схема лікування. В цьому випадку терапія починається з щоденного  призначення Меріоналу у перші сім днів циклу жінкам, що менструюють. Рекомендується наступна схема лікування, що приведена нижче.

Перша ін'єкція 1 віала Меріоналу 75 мо внутрішньом’язово або підшкірно повинна проводитися  на 4 - 5-ту добу після початку менструації або її індукції. Щоденне застосування 1 віала Меріоналу 75 МО проводиться в наступні 7 - 12 днів максимум, до повного дозрівання фолікул. Результат оцінюється щоденно ультразвуковим обстеженням та контролем естрогенів у крові. Якщо бажаного ефекту не досягнуто, щоденну дозу збільшують до 150 МО (2 віали 75 МО чи 1 віала 150 МО). Щоденні дози вищі за 150 МО, можуть застосовуватись тільки за умови особливо ретельного контролю за пацієнтом. Максимальна щоденна доза Меріоналу не повинна перевищувати 450 МО (6 віал 75 МО чи 3 віали 150 МО).  При швидкому рості естрогену в плазмі (> 100 % протягом 2 - 3 днів) доза Меріоналу повинна бути знижена. Через  24 - 48 годин після останньої ін'єкції Меріоналу проводиться одинична ін'єкція хоріонічного гонадотропіну (лХГ) 5000 - 10 000 МО та робиться остаточна клінічна та біохімічна оцінка адекватності дозрівання фолікул. Овуляція починається через 32 - 48 годин. У день ін’єкції хоріонічного гонадотропіну пацієнтці рекомендується провести коїтус і повторити його наступного дня.

У разі відсутності овуляції повторюють застосування хоріонічного гонадотропіну (лХГ).

Меріонал може застосовуватися через день. Вся інша інформація (початок лікування, тривалість, моніторинг лікування, застосування хоріонічного гонадотропіну) наведено вище.

Щоденне дозування Меріоналу, як правило, застосовується частіше.

Курс лікування може повторюватись до 2 разів під ретельним моніторингом стану пацієнта.

Жінки, яким проводять контрольовану оваріальну стимуляцію при використанні допоміжних репродуктивних методик. У програмах допоміжної репродукції стимуляція росту фолікулів, як  правило, використовується щоденне призначення 150 - 300 МО Меріоналу в/м чи п/ш, починаючи з третього дня циклу до досягнення дозрівання фолікулів. Якщо Меріонал застосовується разом з ФСГ, його доза повинна бути знижена. Дозрівання фолікулів контролюється шляхом визначення рівня естрогенів, проведення ультразвукового дослідження та/або клінічної оцінки естрагенної активності. Стимуляцію овуляції проводять ін'єкцією 5000 - 10 000 МО хоріонічного гонадотропіну (лХГ).

 

Побічні реакції.

З боку травного тракту: інколи може спостерігатися біль в епігастральній ділянці або в низу живота, метеоризм, нудота, блювання.

З боку ендокринного та гінекологічного статусу у жінок: лікування препаратами лМГ може призводити до гіперстимуляції яєчників, яка клінічно виявляється після призначення, для овуляції, людського хоріонічного гонадотропіну (лХГ). Це може призводити до утворення кіст яєчників великих розмірів. Крім того, при вираженій гіперстимуляції яєчників можуть спостерігатися асцит, гідроторакс, олігурія, гіпотензія та явища тромбоемболії.

Алергічні та імунопатологічні реакції: рідко розвиваються реакції гіперчутливості (підвищення температури тіла, висипання на шкірі).

У поодиноких випадках при тривалому застосуванні препарату можливе утворення антитіл, що призводить до неефективності проведеної терапії.

Місцеві реакції: набряк, біль або свербіж у місці ін'єкції.

Якщо сечові рівні естрогену перевищують 540 нмоль (150 мг)/24 год або рівень плазменого 17β-оестрадіолу перевищує 3000 пмоль/л (800 пікограм/мл), або спостерігається інше зростання значень показників, характеризуючи гіперзбудження, застосування Меріоналу треба негайно призупинити. Тяжке гіперзбудження може бути небезпечне для життя і характеризується великими яєчниковими кістами, при розриві яких, спостерігаються гострий біль у животі, асцит, тромбоемболічні феномени.

 

Передозування.

Ефект передозування при застосуванні Меріоналу невідомий. Однак не можна виключати розвиток синдрому гіперстимуляції яєчників. Терапія симптоматична.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не застосовують.

 

Діти.

Не застосовують.

 

Особливості застосування.

Лікування Меріоналом безпліддя починається тільки після призначення його лікарем. Необхідно виключити такі причини безпліддя, як механічна, імунологічна чи андрогенна. Перед лікуванням препаратом пацієнт та його партнер по  безпліддю повинні пройти обстеження на предмет протипоказань. Пацієнти повинні  бути інформовані про особливості лікування препаратом та можливі ризики його застосування. Перед початком лікування безпліддя у жінок слід оцінити функціональний стан яєчників (УЗД і рівень естрадіолу в плазмі крові). В процесі лікування ці дослідження повинні виконуватися щоденно або через день до появи реакції, яка може бути оцінена за цервікальним індексом. Ретельний нагляд за станом пацієнтки потрібен протягом усього курсу лікування.

Перед лікуванням Меріоналом треба провести обстеження для виключення патологій функціонування статевих органів або негонадних ендокринопатій.

Синдром гіперстимуляції яєчників.

Для виключення цього синдрому пацієнт протягом курсу лікування та через 2 тижні після його закінчення підлягає клінічному та ендокринологічному обстеженню.

Значні дози Меріоналу, як правило, не спричиняють синдром гіперстимуляції. Його може спричинити гонадотропін. Якщо спостерігається гіперстимуляція, яка виявляється при клінічному та/або ультразвуковому обстеженні, застосування Меріоналу треба припинити. Симптоми гіперстимуляції, як правило, виявляються на 4 - 8 день застосування  гонадотропіну. Відповідно моніторинг пацієнта повинен проводитися протягом 2 тижнів після останньої ін'єкції. Якщо симптоми, подібні до гіперстимуляції, спостерігаються протягом 3 тижнів або більше, після закінчення терапії Меріоналом, це може бути ознакою позаматкової вагітності або спонтанного аборту. При гіперстимуляції середньої тяжкості достатньо ретельного спостереження. При посиленнях симптоматики рекомендується госпіталізація та проведення електролітичних та гемодинамічних тестів.

У рідких випадках синдром гіперстимуляції яєчників супроводжується накопиченням рідини у черевній порожнині та/або плевральній порожнині.

У деяких пацієнтів, особливо із синдромом Штейн-Левенталя, можливе виникнення кісти яєчника. Це проявляється болем різної інтенсивності у черевній порожнині і потребує припинення лікування з подальшим обстеженням.

Хоча ризик виникнення гіперстимуляції яєчників та формування кісти при лікуванні Меріоналом низький (> 1 %, а у групі ризику > 4 %), для зниження ризику цих побічних ефектів рекомендується суворо дотримуватися режиму дозування Меріоналу. При перших ознаках розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (біль у животі та пальповані лікарем або визначені УЗД збільшені утворення внизу живота) лікування слід негайно припинити. У разі появи синдрому гіперстимуляції яєчників вводити овуляторну дозу лХГ протипоказано. У разі настання вагітності симптоми надмірної гіперстимуляції можуть посилюватись і спостерігатися протягом тривалого часу, створюючи загрозу для життя пацієнтки.

Багатоплідна вагітність.

Часто під час лікування Меріоналом у 20 % випадків розвивається багатоплідна вагітність, як правило, парна. При застосуванні препарату у репродуктивних програмах ризик виникнення багатоплідної вагітності посилюється пропорційно кількості трансплантованих ембріонів та ооцитів.

Спонтанні аборти.

Кількість спонтанних абортів при застосуванні Меріоналу при лікуванні безпліддя порівнюється з нормальною популяцією. Ектопічна вагітність може спостерігатися внаслідок трубних порушень.

Таким чином, лікування не посилює ризику.

Перед призначенням препарату необхідно провести відповідне лікування при порушеннях функції щитовидної залози або кори надниркових залоз, гіперпролактинемії різної етіології, пухлині гіпоталамо-гіпофізарної ділянки.

 

Здатність   впливати   на   швидкість реакцій  при   керуванні  автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Вплив на швидкість моторних реакцій невідомий.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Не описана.

Сумісне застосування Меріоналу та хлорфенілу цитрату може посилювати фолікуляторну реакцію, тоді як одночасне застосування при гіпофізарній десенсибілізації з GnRH може потребувати збільшення дози на порядок для отримання бажаного ефекту.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Діюча речовина препарату Меріонал – людський менопаузальний гонадотропін високо очищений. Препарат містить фолікулостимулювальний гормон (ФСГ) і лютеїнізуючий гормон (ЛГ), які виробляються гіпофізом людини. Діючу речовину для препарату Меріонал отримують із сечі жінок у постменопаузальному періоді. Для препарату характерна фолікулостимулювальна  і лютеїностимулювальна активність. Меріонал у жінок спричиняє підвищення рівня естрогенів у крові, зростання та визрівання фолікулів, стимулює проліферацію ендометрія та овуляцію.

Специфічні гонадотропні рецептори існують тільки в гонадних тканинах. Меріонал впливає на поверхню клітин у тектоматозному та жовтому тілі та на великі гранульозні клітини фолікула.  ФСГ  впливає на поверхню малих гранульозних клітин фолікула у яєчнику. Рецептори ЛГ та ФСГ пов’язані з аденілциклазою, за рахунок гуанін-нуклеотид регулюючим білка (Gs). Зростання внутрішньоклітинної циклічної АТФ викликає зростання мітохондріал-ферментного комплексу, який окислює бокову ланку холестерину. Ця реакція є лімітуючим фактором, що стимулює гонадогенез.

ФСГ і ЛГ необхідні для нормального дозрівання гамет (фолікулогенезу у жінок) і синтезу статевих гормонів. У ряді випадків при порушенні функції статевих залоз Меріонал застосовується для стимуляції даних процесів. Крім того, препарат може застосовуватися для стимуляції розвитку більш ніж одного фолікула у програмах допоміжної репродукції.

Фармакокінетика. Гонадотропіни ефективні тільки при внутрішньом’язовому або підшкірному введенні. Зниження концентрації ФСГ і ЛГ проходить двофазно. Період напіввиведення першої фази: ФСГ – 4 години; ЛГ – 20 хв; період напіввиведення другої фази:  ФСГ – 70 годин; ЛГ – 4 години. Виведення продуктів перетворення з організму проходить завдяки гломерулярній фільтрації з сечею.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

1 флакон з діючою речовиною містить ліофілізовану масу або порошок білого кольору;

1 ампула з розчинником містить прозору, безбарвну рідину.

 

Несумісність.

Меріонал слід розводити 0,9 % розчином хлориду натрію для ін'єкцій. Дані про несумісність відсутні.

 

Термін придатності.

2 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

По 75 МО або 150 МО ліофілізованого порошку у скляних флаконах разом з розчинником №1 у картонній коробці; по 10 картонних коробок у картонній пачці.

 

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

Виробник.

IБСА Інститут Біохімік СА, Швейцарія.

 

Місцезнаходження.

Віа аль Понте 13, 6903 Лугано, Швейцарія.