АМЕОЛІН

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: АТ "Софарма", Болгарія

Міжнародна непатентована назва: Nimesulide

АТ код: M01AX17

Форма випуску: Таблетки по 100 мг № 10 (10х1), № 20 (10х2) у блістерах

Діючі речовини: 1 таблетка містить 100 мг німесуліду

Допоміжні речовини: Лактози моногідрат; целюлоза мікрокристалічна тип 101 і тип 200; крохмаль кукурудзяний прежелатинізований; гіпромелоза; докузат натрію; натрію кроскармелоза; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний.

Фармакотерапевтична група: Нестероїдні протизапальні препарати

Показання: - Лікування гострого болю;
- первинна дисменорея.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 3 роки.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/10703/01/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

АМЕОЛІН

(AMEOLIN)

 

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка містить 100 мг німесуліду;

допоміжні речовини: лактози моногідрат; целюлоза мікрокристалічна (тип 101), целюлоза мікрокристалічна (тип 200); крохмаль прежелатинізований; гіпромелоза; натрію докузат; натрію кроскармелоза; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний. 

 

Лікарська форма.   Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група.  

Нестероїдні протизапальні і протиревматичні препарати. Код АТС М01А Х17.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

- Лікування гострого болю;

- первинна дисменорея.

 

Протипоказання.

- Гіперчутливість до лікарської речовини або до будь-якої з допоміжних речовин;

- реакції підвищеної чутливості (бронхоспазм, риніт, кропив’янка) при застосуванні саліцилатів або інших НПЗЗ;

- гепатотоксичні ураження, пов’язані із застосуванням німесуліду в минулому;

- одночасне застосування з потенційно гепатотоксичними засобами;

- тяжка серцева недостатність;

- ураження печінки;

- тяжкі ураження нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв);

- активна або рецидивуюча гастродуоденальна виразка;

- дані про шлунково-кишкові крововиливи в анамнезі, цереброваскулярна кровотеча або кровотеча, що супроводжує інші захворювання;

- тяжкі порушення  згортання крові;

- третій триместр вагітності, період годування груддю;

- дитячий вік до 12 років;

- алкоголізм, наркотична залежність;

- підвищена температура тіла та грипоподібні симптоми. 

 

Спосіб застосування та дози.

При лікуванні німесулідом застосовується мінімальна ефективна доза на протязі якомога найменш короткого періоду часу з метою зменшення частоти побічних ефектів.

Тривалість лікування не має перевищувати 15 днів.

Німесулід слід застосовувати на протязі якомога найменш короткого періоду часу в залежності від клінічної картини.

 

Дорослі

По 100 мг 2 рази на добу (вранці та ввечері) після їди.

 

Пацієнти літнього віку (старше 65 років)

Не потрібна корекція дози.

 

Діти (до 12 років)

Лікарські засоби, що містять німесулід, протипоказані пацієнтам цієї вікової групи.

 

Підлітки (від 12 до 18 років)

Виходячи з кінетичного профілю у дорослих та фармакокінетичних характеристик німесуліда, немає необхідності змінювати дозування у цих пацієнтів.

 

Пацієнти з ураженням ниркової функції

Виходячи з фармакокінетичних характеристик німесуліда, немає необхідності в зменшенні дози у пацієнтів з легкого до середнього ступеня важкості ураження нирок (кліренс креатині ну 30-80 мл/хв.). При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв.) застосування лікарських засобів, що містять німесулід, протипоказано.

 

Пацієнти з ураженням функції печінки

Застосування лікарських засобів, що містять німесулід, протипоказано цій групі пацієнтів.

 

Побічні реакції.

Нижчеописані побічні реакції базуються на контрольованих клінічних дослідженнях (приблизно 7800 пацієнтів) та на пост маркетингових дослідженнях.

Побічні реакції класифіковані по органам та системам та за частотою: дуже поширені (>1/10); поширені (>1/100, <1/10); непоширені (>1/1000, <1/100); рідко поширені (>1/10000, <1/1000); дуже рідко поширені (<1/10000) та з невідомою частотою (базуючись на існуючих даних неможливо зробити оцінку).

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: рідко поширені – анемія*, еозинофілія*; дуже рідко поширені – тромбоцитопенія, панцитопенія, пурпура.

Порушення з боку імунної системи: рідко поширені – реакції підвищеної чутливості*; дуже рідко поширені – анафілаксія.

Порушення з боку метаболізму та харчування: рідко поширені – гіперкаліємія*.

Психічні порушення: рідко поширені – відчуття тривоги*, нервозність*, кошмарні сновидіння*.

Порушення з боку нервової системи: непоширені – запаморочення*; дуже рідко поширені – головний біль, сонливість, енцефалопатія (синдром Рейє).

Порушення з боку органу зору: рідко поширені – розпливчастий зір*; дуже рідко поширені – порушення якості зору.

Порушення з боку органу слуху та вестибулярного апарату: дуже рідко поширені – запаморочення.

Порушення з боку серця: рідко поширені – тахікардія*.

Порушення з боку судин: непоширені – артеріальна гіпертензія*; рідко поширені – кровотеча*, коливання артеріального тиску*, приливи крові до обличчя*.

Порушення з боку дихальної системи: непоширені – диспное*; дуже рідко поширені  – астма, бронхоспазм.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: поширені – пронос*, нудота*, блювання*; непоширені – запор*, метеоризм*, гастрит*, шлунково-кишкова кровотеча, виразка та перфорація дванадцятипалої кишки, виразка та перфорація шлунка; дуже рідко поширені – абдомінальний біль, диспепсія, стоматит, мелена.

Гепатобіліарні порушення: поширені – підвищення рівня печінкових ферментів*; дуже рідко поширені – гепатит, у тому числі швидкоплинний гепатит з летальним кінцем, жовтяниця, холестаз (застій жовчі).

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: непоширені – свербіж*, висип*, посилене потовиділення*; рідко поширені – еритема*, дерматит*; дуже рідко поширені – кропив'янка, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

Порушення функції нирок і сечовидільної системи: рідко поширені – дизурія*, гематурія*, затримка сечовиділення*; дуже рідко поширені – ниркова недостатність, олігурія, інтерстиціальний нефрит.

Загальні порушення: непоширені – набряки*; рідко поширені – загальне нездужання*, астенія*; дуже рідко поширені – гіпотермія.

 

* – частота базується на даних клінічних досліджень.

 

Передозування.

Симптоми. Гостре передозування зазвичай обмежується летаргією, запамороченням, нудотою, блюванням та болем епігастрії. Ці симптоми оборотні при проведенні відповідного підтримуючого лікування. Може спостерігатися шлунково-кишкова кровотеча. Рідше можуть спостерігатися артеріальна гіпертензія, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання та кома. Анафілактоїдні реакції спостерігалися при застосуванні терапевтичних доз і можуть спостерігатися при передозуванні.

Лікування. При передозуванні лікування німесулідом припиняється. Застосовують загальні заходи для видалення нерезорбованої кількості лікарського засобу. Немає специфічного антидоту. Проводиться симптоматичне лікування. Рекомендується викликати блювання та/або прийняти активоване вугілля (від 60 г до 100 г у дорослих) та/або осмотичні проносні засоби тим пацієнтам, у яких спостерігаються відповідні симптоми передозування  або після прийому високої дози  до 4 годин після прийому. Немає інформації про виведення німесуліду з організму за допомогою гемодіалізу, проте приймаючи до уваги високий ступінь зв’язування з білками  плазми (до 97,5 %) не очікується ефекту від проведення діалізу. Посилений діурез, підлуговування сечі, гемо перфузія також можуть бути неефективними через високий ступінь зв’язування з білками. Функції печінки та нирок необхідно ретельно контролювати.

 

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Застосування німесуліду протипоказано під час третього триместру вагітності (див. Протипоказання).

Подібно до інших НПЗЗ Амеолін не слід застосовувати жінкам, які намагаються завагітніти (див. Особливості застосування).

Подібно до інших НПЗЗ, що пригнічують синтез простагландинів, німесулід може викликати передчасне закриття артеріальної протоки плода, легеневу гіпертензію, олігурію, олігоамніоз, підвищений ризик кровотечі, слабкість скорочень матки та периферичний набряк. Встановлені окремі випадки ниркової недостатності у новонароджених, чиї матері приймали німесулід в кінці вагітності.

Дослідження на кролях показують  атипову репродуктивну токсичність, але немає достатніх даних щодо застосування німесуліду вагітними. Потенційний ризик для людей не встановлений, внаслідок чого не рекомендується застосування німесуліду  в перші два триместри вагітності.

Лактація

Невідомо, чи виділяється німесулід з грудним молоком. Лікування німесулідом протипоказано у період годування груддю.

 

Діти.

Лікарські засоби, що містять німесулід, протипоказані дітям  до 12 років. 

 

Особливості застосування.

У випадку підвищення температури і появи грипоподібних симптомів у пацієнтів, які приймають німесулід, слід припинити його застосування.

 

Побічні реакції можна зменшити, використовуючи для контролювання симптомів найбільш низьку можливу ефективну дозу напротязі найбільш короткого періоду часу (див. Спосіб застосування та дози та нижчезазначений ризик порушень з боку шлунково-кишкової та серцево-судинної системи). Лікування необхідно припинити за відсутності позитивного клінічного ефекту від терапії цим препаратом.

 

В рідких випадках  німесулід може викликати серйозні побічні реакції з боку печінки, у поодиноких випадках – із летальним кінцем (див. Побічні реакції). При появі симптомів таких порушень функцій печінки як анорексія, нудота, блювання, біль у животі, відчуття втоми, сеча темного кольору або зміна лабораторних  показників функції печінки (трансамінази, білірубін, лужна фосфатаза, гама-ГПТ), лікування слід припинити. Таким пацієнтам протипоказано повторне застосування німесуліду. При короткочасному застосуванні німесуліду також повідомлялося про випадки  ушкодження печінки, більшість з яких – оборотного характеру.

 

Під час лікування німесулідом не млід використовувати інші анальгетики. Однчасне застосування декількох лікарських засобів з групи НПЗЗ не рекомендується.

Особлива обережність потрібна по відношенню до пацієнтів з ураження нирок або серця, оскільки у випадку застосування німесуліду можливо спостерігати погіршення функції нирок. В таких випадках лікування слід припинити (див. також  Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).

 

Німесулід може впливати на функцію тромбоцитів, тому його слід застосовувати з особливою обережністю пацієнтам з геморагічним діатезом (див. Протипоказання). Німесулід не є замінником ацетилсаліцилової кислоти в профілактиці серцево-судинних захворювань.

 

Існує можливість пригнічення фертильності у жінок репродуктивного віку при використанні препарату. Жінкам, яким складно завагітніти або тим, які проходять обстеження з проводу безпліддя, рекомендується припинення лікування німесулідом (див. Застосування у період вагітності або годування груддю).

 

Шлунково-кишкові кровотечі, виразки або перфорації

Шлунково-кишкові крововиливи, виразки або перфорації, включаючи випадки з летальним результатом, спостерігалися при застосуванні всіх НПЗЗ у будь-який час в ході лікування, з попереджувальними симптомами і без них, або даних про попередні серйозні шлунково-кишкові інциденти.

Ризик шлунково-кишкових кровотеч, виразок або перфорацій більш високий  у пацієнтів, які приймають високі дози НПЗЗ, з анамнезом виразки, ускладненої кровотечею або перфорацією (див Протипоказання) та у пацієнтів літнього віку. У таких пацієнтів лікування НПЗЗ слід починати з найнижчої дози, враховуючи необхідність додавання протекторних засобів (напр., мізопростолу або інгібіторів протонного насоса). Так само це рекомендується і у випадках одночасного застосування в низьких дозах ацетилсаліцилової кислоти або інших лікарських засобів, що збільшують ризик шлунково-кишкових ускладнень (кортикостероїди, антикоагулянти, антиагреганти, селективні інгібітори зворотного захвату серотоніну) (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).

Особлива обережність потрібна і пацієнтам з іншими шлунково-кишковими захворюваннями, такими як виразковий коліт і хвороба Крона, загострення яких може настати при застосуванні НПЗЗ, як і у пацієнтів, які приймають одночасно інші лікарські засоби, що підвищують ризик побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту , такі я к пероральні контрацептиви, антикоагулянти, антиагреганти (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).

При появі шлунково-кишкової кровотеяі або виразки  лікування німесулідом слід припинити.

 

Серцево-судинний та церебороваскулярний ризик

Необхідно забезпечити відповідний нагляд і дати пораду пацієнтам з артеріальною гіпертензією та/або застійною серцевою недостатністю від легкого до помірного ступеня тяжкості, оскільки є повідомлення про набряки і затримку рідин, пов'язаних з лікуванням НПЗЗ.

Застосування деяких НПЗЗ (особливо у високих дозах і при тривалому вживанні) можна пов'язати зі слабким підвищенням ризику артеріальних тромботичних подій (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт). Немає достатньо даних, щоб виключити такий ризик для німесуліду.

Пацієнтам з неконтрольованою гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, встановленою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/або судинно-мозковою хворобою слід призначати німесулід тільки після ретельного аналізу співвідношення ризик/користь, який необхідно проводити і до початку лікування пацієнтів з факторами ризику серцево-судинних захворювань (наприклад. Гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, тютюнопаління)

 

Реакції шкіри

Серйозні шкірні реакції, у тому числі реакції з летальним результатом, які дуже рідко спостерігаються при застосуванні НПЗЗ, стосуються випадків ексфоліативного дерматиту, синдрому Стівенса-Джонсона, токсичного епідермального некролізу. Найвищий ризик спостерігається на початку лікування. Прийом ліків слід припинити ще при перших шкірних або інших ознаках гіперчутливості.

 

Пацієнти літнього віку

Пацієнти літнього віку особливо схильні до появи побічні ефектів НПЗЗ, таких як шлунково-кишкові кровотечі та перфорації, ураження функції нирок, серця та печінки. При проведенні лікування німесулідом пацієнтів цієї вікової групи рекомендується регулярне клінічне спостереження.

 

Амеолін містить допоміжну речовину лактозу. Пацієнтам з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід застосовувати препарат.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Амеолін може спричиняти запаморочення, слабкість, сонливість, що може вплинути на швидкість реакції і увагу. Тому на час лікування слід утримуватися від керування автомобілем та роботи з іншими механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Пероральні антикоагулянти: НПЗЗ можуть посилювати ефекти антикоагулянтів. Існує більш високий ризик появи кровотеч при одночасному лікуванні німесулідом і варфарином. Або подібними антикоагулянтами. Одночасне застосування німесуліду з антикоагулянтами не рекомендується и протипоказано пацієнтам з серйозними порушеннями з боку згортання крові. У випадку необхідності одночасного застосування німесуліду та антикоагулянтів слід контролювати протромбіновий час у перші дні лікування.

Антиагреганти та інгібітори оборотного захоплення серотоніну (SSRIs): підвищений ризик шлунково-кишкових кровотеч.

Кортикостероїди: підвищений ризик шлунково-кишкових кровотеч.

Німесулід знижує натрійуретичну дію фуросеміду, в меншому ступені – виведення калію та пригнічую його сечогінну дію. При одночасному лікування німесулід знижує (приблизно на 20 %) AUC та сумарне виведення фуросеміду, не впливаючи на його нирковий кліренс. Особлива обережність необхідна пацієнтам, схильним до захворювань нирок та серця,  при одночасному застосуванні німесуліду та фуросеміду.

німесулідом і фуросемідом необхідно стежити за водно-сольовим балансом і діуретичною дією фуросеміду.

Інгібітори АПФ: НПЗЗ можуть послабити дію діуретинів та інших антигіпертензивних лікарських засобів. При необхідності комбінованого лікування слід враховувати цю взаємодію та періодично контролювати функцію нирок у таких пацієнтів..

НПЗЗ знижують нирковий кліренс літію та відповідно – підвищують його плазмовий рівень. У випадку необхідності лікування німесулідом пацієнтів, які приймають літій, рекомендується суворо контролювати рівень літію у плазмі крові.

Потенційні фармакокінетичні взаємодії з глібенкламідом, теофіліном, варфарином, циметидином та антацидними засобами (наприклад, комбінація гідроксиду алюмінію та гідроксиду магнію) досліджені in vivo. Не спостерігалися клінічно значущі взаємодії.

Німесулід пригнічує CYP2C9. Плазмові концентрації лікарських засобів, що є субстратами цього фермента, можуть збільшуватися при одночасному застосуванні з німесулідом.

Необхідна особлива обережність при застосуванні німесуліду менше, ніж за 24 години до або після лікування метотрексатом, оскільки плазмові концентрації метотрексату можуть збільшитися, і як наслідок – його токсичність.

Існує високий ризик посилення нефротоксичної дії циклоспорину при одночасному застосуванні з німесулідом внаслідок пригнічення синтезу простагландинів в нирках.

 

Вплив інших лікарських засобів на німесулід

Дослідження in vitro продемонстрували, що толбутамід, саліцилова кислота та вальпроєва кислота витісняють німесулід із ділянок зв'язування. Однак, незважаючи на можливий вплив на рівень препарату в плазмі, ці взаємодії не мають доведеного  клінічного значення.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Німесулід – лікарська речовина з групи нестероїдних протизапальних засобів, що мають болезаспокійливу і жарознижуючу дію. Як більшість НПЗЗ, німесулід справляє свою фармакологічну дію внаслідок пригнічення синтезу простагландинів, пригнічуючи фермент циклооксигеназу.

Фармакокінетика.

Всмоктування: німесулід швидко і майже повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту після перорального застосування. Максимальна концентрація в плазмі після прийому 1 таблетки по 100 мг (приблизно 4 мкг/мл) досягається протягом 2-3 годин. AUC=20-35 мг год/л. Не спостерігається статистично значуща різниця між зазначеними результатами та результатами після застосування дози 100 мг двічі на день протягом 7 днів.

Розподіл: відсоток зв’язування німесуліду з протеїнами плазми становить приблизно 97,5 %.

Метаболізм: німесулід метаболізується екстенсивно в печінці, включно і за участі ізоферменту цитохрому Р450(CYP)2C9. Тому існує потенційна можливість взаємодії при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що метоболізуються за участю CYP2C9. Основний метаболіт – парагідроскипохідне, який є активним. Час до появи активного метаболіту в циркуляції короткий – близько 0,8 годин. Гідроксинімесулід – єдиний метаболіт, що виявляється в плазмі та майже повністю кон’югований.

Т ½  - між 3,2 та 6 годин.

Виведення:  виводиться в основному нирками (в середньому 50 % прийнятої дози) у формі вільного або кон’югованого метаболіту (50-71 %) і з фекаліями (21-29 %). Тільки 1-3 % виводиться в незміненому вигляді. Кінетичний профіль німесуліду не змінюється у пацієнтів літнього віку після однократного або тривалого прийому.

В клінічному дослідженні у пацієнтів з легким до помірного ступеня ураження нирок (кліренс креатину 30-80 мл/хв) пікові плазмові рівні німесуліду та його основного метаболіту не вищі, ніж у здорових добровольців. AUC та Т ½ на  50 % вищі, але завжди в межах кінетичних значень, що спостерігаються для німесуліду у здорових добровольців. Повторне застосування не веде до кумуляції.

Німесулід протипоказаний при печінкових порушеннях.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглі, двоопуклі, світло-жовтого кольору, без запаху.  

 

Термін придатності.  3 роки.       

 

Умови зберігання.  

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Зберігати в оригінальній упаковці (у сухому, захищеному від світла місці) при температурі не вище 25 °С.             

 

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері з твердої білої непрозорої ПВХ плівки і алюмінієвої фольги. По 1 або 2 блістери в картонній пачці.

 

Категорія відпуску.  За рецептом.          

 

Виробник.

АТ «Софарма», Болгарія.

 

Місцезнаходження.

1797, Софія, бул. Клімент Охридськи, 3, Болгарія.