Виробник, країна: ТОВ Нікомед Фарма/ВАТ Фармакере/ТОВ АПЛ Свіфт Сервісез, Польща/Палестина/Мальта
Міжнародна непатентована назва: Montelukast
АТ код: R03DC03
Форма випуску: Таблетки жувальні по 4 мг № 28
Діючі речовини: 1 таблетка містить: монтелукасту натрію 4,16 мг, ) у перерахуванні на монтелукаст - 4 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, маніт (Е 421), кросповідон, заліза оксид червоний (E 172), гідроксипропілцелюлоза, динатрію едетат, ароматизатор вишневий, аспартам (Е 951), тальк, магнію стеарат.
Фармакотерапевтична група: Простагландини та їх синтетичні похідні
Показання: Дітям від 2 до 5 років:
• Допоміжна терапія бронхіальної астми у пацієнтів з персистуючою астмою від легкого до помірного ступеня у випадках, коли інгаляційні кортикостероїди та необхідні -агоністи короткої дії не забезпечують необхідного клінічного контролю.
• Альтернатива низькодозованим інгаляційним кортикостероїдам у випадках, коли пацієнт з персистуючою астмою легкого ступеня не мав останнім часом серйозних нападів астми, які вимагають перорального застосування кортикостероїдів, або якщо пацієнт не піддається дії інгаляційних кортикостероїдів або виявлено їх непереносимість.
• Профілактично перед фізичним навантаженням для запобігання астматичного нападу.
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 2р
Номер реєстраційного посвідчення: UA/10397/01/01
І Н С Т Р У К Ц І Я
для медичного застосування препарату
МІЛУКАНТ
(MILUKANTE)
Склад:
діюча речовина: монтелукаст натрію (montelukast sodium);
1 таблетка містить монтелукасту натрію 4,16 мг, у перерахуванні на монтелукаст- 4 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, маніт (Е 421), кросповідон, заліза оксид червоний (E 172), гідроксипропілцелюлоза, динатрію едетат, ароматизатор вишневий, аспартам (Е 951), тальк, магнію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки жувальні.
Фармакотерапевтична група. Протиастматичні засоби. Селективні і перорально активні блокатори лейкотрієнових рецепторів. Код АТС R03D C03.
Клінічні характеристики.
Показання.
Дітям від 2 до 5 років:
-
Допоміжна терапія бронхіальної астми у пацієнтів з персистуючою астмою від легкого до помірного ступеня у випадках, коли інгаляційні кортикостероїди та необхідні β-агоністи короткої дії не забезпечують необхідного клінічного контролю.
-
Альтернатива низькодозованим інгаляційним кортикостероїдам у випадках, коли пацієнт з персистуючою астмою легкого ступеня не мав останнім часом серйозних нападів астми, які вимагають перорального застосування кортикостероїдів, або якщо пацієнт не піддається дії інгаляційних кортикостероїдів або виявлено їх непереносимість.
-
Профілактично перед фізичними навантаженнями для запобігання астматичного нападу.
Протипоказання.
Гіперчутливість до активної речовини чи будь-якої допоміжної речовини.
Спосіб застосування та дози.
Дозування для дітей віком 2-5 років – одна жувальна таблетка по 4 мг на день, яку приймають ввечері. Мілукант по 4 мг приймають 1 раз на добу під наглядом дорослих за 1 годину до прийому їжі або через 2 години після прийому їжі. Корекції дози в межах цієї вікової групи не потрібно.
Препарат Мілукант існує у таких дозах та лікарських формах:
Жувальні таблетки по 4 мг - призначені дітям віком від 2 до 5 років;
Жувальні таблетки по 5 мг - призначені дітям віком від 6 до 14 років;
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг - призначені дітям віком від 15 років та дорослим.
Побічні реакції.
Загалом Мілукант добре переноситься. При клінічних дослідженнях тривале лікування в різних вікових групах демонструє незмінність профілю безпеки.
Розлади кровоносної та лімфатичної систем: тенденція до посилення кровоточивості.
Розлади імунної системи: реакції гіперчутливості, у тому числі анафілаксія, еозинофілічна інфільтрація печінки.
Розлади з боку психіки: порушення сну, в тому числі нічні кошмари, галюцинації, безсоння, роздратованість, збудження, гнів, нетерплячість,тривога, включаючи агресивну поведінку, тремор, депресії, дуже рідко - суїцідальна поведінка та наміри (спроба суїциду).
Розлади нервової системи: запаморочення і млявість, сонливість, парестезія/гіпостезія, напади, головний біль.
Розлади серцево-судинної системи: відчуття серцебиття.
Шлунково-кишкові розлади: діарея, сухість у роті, диспепсія, нудота, блювання, абдомінальний біль.
Гепатобіліарні розлади: підвищений рівень трансаміназ сироватки (ALT, AST), холестатичний гепатит.
Розлади шкіри і підшкірних тканин: ангіоневротичний набряк, гематома, уртикарія, свербіж, висипання, нодозна еритема.
Розлади скелетно-мязової системи і сполучних тканин: артралгія, міалгія, включаючи судоми м’язів.
Загальні розлади і стан ділянки введення: астенія/стомленість, відчуття дискомфорту, набряки, спрага. Повідомлялось про дуже рідкісні випадки синдрому Чарг-Страуса (CSS) під час лікування монтелукастом у пацієнтів з астмою.
Передозування.
Специфічної інформації щодо лікування передозування монтелукасту немає. У дослідженнях хронічної астми монтелукаст призначали в дозах до 200 мг/день дорослим пацієнтам протягом 22 тижнів, а при короткочасних дослідженнях – до 900 мг/день протягом приблизно одного тижня, клінічно значущі побічні реакції були відсутні.
У більшості повідомлень про випадки передозування ніяких небажаних явищ не спостерігалося. Найчастіше прояви побічних ефектів відповідали профілю безпеки препарату та включали: абдомінальний біль, сонливість, спрагу, головний біль, блювання і психомоторну гіперактивність. Лікування симптоматичне. Не відомо, чи виводиться монтелукаст при перитонеальному діалізі або гемодіалізі.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
При призначенні Мілуканту вагітним жінкам необхідно враховувати співвідношення користь/ризик.
Період годування груддю.
Немає даних про виведення Мілуканту з грудним молоком, тому необхідно враховувати співвідношення користь/ризик при призначенні препарату Мілукант жінкам, які годують груддю.
Діти. Мілукант, жувальні таблетки по 4 мг призначений для застосування у дітей віком від 2 до 5 років.
Особливості застосування.
Пацієнтів необхідно попередити не використовувати Мілукант для зняття гострих нападів астми і тримати напоготові їх звичайні препарати першої допомоги для цих випадків. Якщо стався гострий напад, треба використовувати інгаляційні β-агоністи короткої дії. Пацієнти повинні якомога швидше проконсультуватися зі своїм лікарем, якщо вони потребують більше інгаляцій β-агоністів короткої дії, ніж звичайно.
Не слід різко замінювати монтелукастом терапію інгаляційними або пероральними кортикостероїдними препаратами. Відсутні дані, які доводили б, що прийом пероральних кортикостероїдів можна зменшувати при одночасному прийомі монтелукасту.
У рідкісних випадках у пацієнтів, які лікуються антиастматичними препаратами, включаючи монтелукаст, може розвинутись системна еозинофілія, що інколи супроводжується клінічними ознаками васкуліту, так званий синдром Чарг-Страуса, стану, який лікують системною кортикостероїдною терапією. Ці випадки звичайно, але не завжди, асоціюються зі зменшенням чи відміною терапії пероральними кортикостероїдами. Не можна виключити чи встановити імовірність того, що антагоністи лейкотрієнових рецепторів можуть асоціюватися з розвитком синдрому Чарг-Страуса. Тому лікарів необхідно попередити про можливість виникнення еозинофілії, васкулітних висипань, погіршання легеневих симптомів, серцевих ускладнень та/або нейропатії у пацієнтів. Пацієнтам, у яких розвивалися вищезгадані симптоми, необхідно пройти повторне дослідження, а схему їх лікування слід переглянути.
Лікування монтелукастом не змінює необхідності уникати прийому аспірину та інших нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів з аспірин-чутливою астмою.
Мілукант містить аспартам, джерело фенілаланіну. Цей факт потрібно приймати до уваги хворим на фенілкетонурію.
Загальні рекомендації щодо застосування препарату
Терапевтичний ефект Мілуканту стосовно контролю за астматичними параметрами спостерігається протягом однієї доби. Пацієнтам необхідно порадити продовжувати приймати Мілукант, навіть якщо астма під контролем, так само, як і протягом періодів загострення астми.
Корекції дози у пацієнтів з нирковою недостатністю, легким та помірним ураженням печінки не потрібно. Немає даних стосовно корекції дози для пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю. Дозування для пацієнтів чоловічої та жіночої статі є ідентичним.
Мілукант у якості альтернативного способу лікування по відношенню до низьких доз інгаляційних кортикостероїдів при персистуючій астмі легкого ступеня.
Монтелукаст не рекомендується застосовувати для монотерапії у пацієнтів з помірною стійкою астмою. Використання монтелукасту як альтернативи низькодозованим інгаляційним кортикостероїдам у дітей, хворих на персистуючу астму легкого ступеня можливо розглядати тільки для тих пацієнтів, які не мали останнім часом серйозних нападів астми, що вимагають перорального застосування кортикостероїдів або тих, які не можуть приймати інгаляційні кортикостероїди. Персистуюча астма легкого ступеня визначається як астма з проявом симптомів частіше одного разу на тиждень, але рідше одного разу на день, нічними симптомами частіше двох разів на місяць, але рідше одного разу на тиждень та нормальною функцією легенів між епізодами. Якщо задовільного контролю астми надалі не досягнуто (звичайно протягом 1 місяця), необхідно оцінити потребу у додаткових чи інших засобах протизапальної терапії на основі поетапної системи терапії астми. Необхідно періодично оцінювати контроль астми у пацієнтів.
Застосування Мілуканту для профілактики астматичного нападу перед фізичними навантаженнями.
У пацієнтів від 2 до 5 років бронхоспазм, викликаний фізичним навантаженням, може бути основною ознакою персистуючої астми, що потребує лікування інгаляційними кортикостероїдними препаратами. Стан пацієнта необхідно оцінювати на 2-4 тижні після початку лікування монтелукастом. У випадку, якщо задовільний результат лікування не досягнуто, слід прийняти рішення про додаткове чи інше лікування.
Лікування Мілукантом порівняно з іншими способами лікування.
У випадку, коли лікування Мілукантом проводиться як додаткова терапія до лікування інгаляційними кортикостероїдами, не можна різко вводити Мілукант замість інгаляційних кортикостероїдів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Звичайно Мілукант не впливає на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами, але в дуже рідкісних випадках відмічали дрімоту у пацієнтів, які приймали препарат, тому під час прийому препарату слід утримуватися від керування автомобілем або іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Монтелукаст може застосовуватись разом з іншими препаратами для профілактики та хронічного лікування астми. У дослідженнях лікарських взаємодій рекомендована клінічна доза монтелукасту не мала клінічно важливого впливу на фармакокінетику таких препаратів: теофілін, преднізолон, оральні контрацептиви (етинілестрадіол/норетіндрон 35/1), терфенадин, дигоксин і варфарин.
Площа під кривою «концентрація-час» (AUC) для монтелукасту знижувалась приблизно на 40% у осіб, які одночасно приймали фенобарбітал. Монтелукаст метаболізується CYP 3A4, тому необхідно дотримуватись заходів обережності, особливо у дітей, якщо він призначається одночасно з індукторами CYP 3A4, такими як фенітоїн, фенобарбітал і ріфампіцин.
У дослідженнях іn vitro було показано, що монтелукаст є сильним інгібітором CYP 2C8. Однак, дані клінічних досліджень лікарської взаємодії монтелукасту та розіглітазону (маркерний субстрат, що представляє препарати, первинно метаболізовані CYP 2C8) показали, що монтелукаст не інгібує CYP 2C8 in vivo. Тому не очікується, що монтелукаст значно змінить метаболізм препаратів, що метаболізуються цим ензимом (наприклад, паклітаксел, розіглітазон і репаглінід).
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Цистеїніллейкотрієни (LTC4, LTD4, LTE4) – сильні про-запальні ейкозаноїди, які вивільняються з різних клітин, включаючи мастоцити та еозинофіли. Ці важливі про-астматичні медіатори зв’язуються з цистеїніллейкотрієновими рецепторами (CysLT) присутніми в дихальних шляхах людини і відповідають за реакцію бронхоспазму, виділення мокроти, проникність судин і збільшення кількості еозинофілів. CysLTs корельовані з патофізіологією астми та алергічних ринітів. При алергічних ринітах цистеїніллейкотрієни вивільняються з назального слизу після впливу алергену протягом ранньої або пізньої фази реакції і асоціюються з симптомами алергічного риніту.
Монтелукаст – це внутрішньоактивна сполука, що з високою спорідненістю та селективністю зв’язується з CysLT1 рецепторами. Монтелукаст спричиняє значне блокування цистеїніллейкотрієнових рецепторів дихальних шляхів, що було підтверджено його здатністю інгібувати бронхоконстрикцію в астматичних пацієнтів, спричинену вдиханням LTD4.
Монтелукаст інгібує бронхоконстрикцію завдяки інгальованому LTD4 навіть у дозі до 5 мг. Бронходилатація спостерігається протягом двох годин після внутрішнього прийому. Ефект бронходилатації, спричинений β-агоністом, додається до ефекту, спричиненого монтелукастом. Лікування монтелукастом інгібувало ранню і пізню фази бронхоконстрикції завдяки впливу на антигени. Лікування монтелукастом суттєво знижувало кількість еозинофілів в дихальних шляхах (при вимірюванні у мокроті). Також Монтелукаст знижує число еозинофілів у дорослих та дітей віком від 2 до 14 років у периферичній крові та покращує клінічний контроль астми.
Фармакокінетика.
Абсорбція
Монтелукаст швидко і майже повністю абсорбується після внутрішнього прийому. Після прийому натщесерце жувальних таблеток по 4 мг дітьми віком від 2 до 5 років, Cmax досягається за 2 години після прийому. Значення Cmax на 66% вище, а Cmin – нижче ніж у дорослих, які приймали таблетки по 10 мг.
Розподіл
Більше 99% монтелукасту зв’язується з протеїнами плазми. Рівноважний об’єм розподілу монтелукасту у середньому становить 8-11 л. Дослідження з радіомаркованим монтелукастом визначили мінімальний розподіл через гематоенцефалічний бар’єр. Крім того, концентрації радіомаркованого матеріалу через 24 години після введення були мінімальними у всіх інших тканинах.
Метаболізм
Монтелукаст метаболізується майже повністю. У дослідженнях терапевтичних доз, концентрації метаболітів монтелукасту у стаціонарному стані плазми крові дорослих та дітей не можна було визначити. У дослідженнях іn vitro з використанням мікросом печінки людини визначено, що цитохроми P450 3A4, 2A6 і 2C9 залучені до метаболізму монтелукасту. На основі подальших тестів іn vitro на мікросомах печінки людини, терапевтичні концентрації монтелукасту в плазмі не інгібують цитохроми P450 3A4, 2C9, 1A2, 2A6, 2C19, чи 2D6. Внесок метаболітів у терапевтичний ефект монтелукасту є мінімальним.
Елімінація
Плазмовий кліренс монтелукасту у середньому становить 45 мл/хв. у дорослих здорових осіб.
Після внутрішнього прийому приблизно 86% радіомаркованого монтелукасту виводиться з калом протягом 5 днів і менше 0,2% виводиться з сечею. Оскільки Монтелукаст та його метаболіти майже повністю елімінуються з жовчю, регуляція дози не потрібна для пацієнтів з порушеннями функцій нирок.
Фармакокінетика у різних групах пацієнтів.
Для пацієнтів літнього віку, а також пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. Корекція дози не потрібна для пацієнтів з порушеннями функцій нирок, тому що Монтелукаст та його метаболіти майже повністю елімінуються з жовчю. Даних стосовно характеру фармакокінетики монтелукасту у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю немає.
Фармакокінетичні дослідження у дорослих та дітей демонструють, що профілі концентрації жувальних таблеток по 4 мг у дітей в віці 2-5 років та жувальних таблеток по 5 мг у дітей в віці 6-14 років аналогічні профілю концентрації для таблеток, вкритих плівковою оболонкою по 10 мг, призначених дітям від 15 років та дорослим.
Фармацевтичні характеристики.
основні фізико-хімічні властивості:
жувальні таблетки по 4 мг: рожеві, овальні, двоопуклі таблетки з написом 'M4' на одному боці.
Термін придатності. 2 роки.
Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці. Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Упаковка. По 7 таблеток у блістерах з алюмінієвої фольги в картонній коробці разом з інструкцією. По 4 блістера в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Nycomed Pharma Sp. z o.o, Poland.
ТОВ Нікомед Фарма, Польща.
Pharmacare plc
ВАТ Фармакере, Палестина.
APL Swift Services (Malta) Ltd.
HF26, Hal Far Industrial Estate, Hal Far, Birzebbugia BBG 3000
Malta
АПЛ Свіфт Сервісез, Мальта
Місцезнаходження.
Nycomed Pharma Sp. z o.o, Poland.
Ul.Ksiestwa Lowickiego 12, 99-420, Lyszkowice, Poland/
вул. Кшенства Ловіцкєго 12, 99-420 Лишковіце.
Beitunia Industrial Zone
P.O. Box 677
Ramallah
Palestine
Бейтуніа Індастріал Зоун
П.С. 677
Рамалла
Палестина
APL Swift Services (Malta) Ltd.
HF26, Hal Far Industrial Estate, Hal Far, Birzebbugia BBG 3000
Malta
АПЛ Свіфт Сервісез, Мальта
HF26, Хал Фар Індастріал Істейт , Хал Фар , Бірзебуджіа
