Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Сілаг АГ/Центокор Б.В., Швейцарія/Нідерланди

Міжнародна непатентована назва: Ustekinumab

АТ код: L04AC05

Форма випуску: Розчин для ін'єкцій, 45 мг/0,5 мл по 0,5 мл (45 мг) або 1 мл (90 мг) у флаконах № 1

Діючі речовини: 1 флакон містить: 45 мг устекінумабу (45 мг/0,5 мл); 1 флакон містить: 90 мг устекінумабу (90 мг/1,0 мл);

Допоміжні речовини: Сахароза, L-гістидин (L-гістидин-моногідрохлорид моногідрат), полісорбат 80, вода для ін'єкцій

Фармакотерапевтична група: Імунодепресивні засоби (імуносупресори)

Показання: Бляшковий псоріаз від помірного до тяжкого ступеня у дорослих, у яких не було позитивного ефекту від лікування, або які мають протипоказання, або не толерантні до інших системних терапій, включаючи циклоспорин, метотриксат та PUVA-терапію.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 1р.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/9728/01/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

СТЕЛАРА®

(STELARA)

 

Склад:

діюча речовина: устекінумаб;

1 флакон містить 45 мг устекінумабу (45 мг/0,5 мл);

1 флакон містить 90 мг устекінумабу (90 мг/1,0 мл);

допоміжні речовини: сахароза, L-гістидин, L-гістидин-моногідрохлорид моногідрат, полісорбат 80, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Імуносупресанти. Інгібітори інтерлейкіну.

Код АТС L04A С05.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Бляшковий псоріаз від помірного до тяжкого ступеня у дорослих, у яких не було позитивного ефекту від лікування, або які мають протипоказання, або не толерантні до інших системних терапій, включаючи циклоспорин, метотриксат та PUVA-терапію.

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до устекінумабу або будь-якої з допоміжних речовин.

Наявність інфекційних процесів.

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат Стелара® призначений для застосування під керівництвом та наглядом лікаря з досвідом лікування псоріазу.

 

Дозування.

Рекомендований режим дозування: початкова доза – 45 мг підшкірно на 0-му тижні, наступна доза – 45 мг на   4-му тижні, потім кожні 12 тижнів.

Слід розглянути переривання лікування у пацієнтів, які не виявили чутливості до 28 тижнів лікування.

 

Пацієнти з масою тіла > 100 кг.

Пацієнтам з масою тіла більше 100 кг початкова доза 90 мг вводиться підшкірно на 0-му тижні, потім 90 мг на 4-му тижні, потім кожні 12 тижнів. У цієї групи пацієнтів доза 45 мг також є ефективною. Однак, доза 90 мг забезпечує більшу ефективність.

Пацієнти літнього віку (≥ 65 років).

Корекція дози для пацієнтів літнього віку не потрібна.

Діти та підлітки (< 18 років).

Препарат Стелара® не рекомендований для застосування дітям віком до 18 років. Через відсутність даних з безпечності та ефективності.

Порушення функції нирок та печінки.

У цієї категорії хворих досліджень Стелари® не проводилось, і ніяких дозових рекомендацій зробити не можна.

Спосіб застосування.

Препарат слід застосовувати підшкірно. Якщо можливо, слід уникати ділянок шкіри із псоріазом в якості місця введення.

Після відповідного навчання хворого відносно процедури підшкірної ін’єкції хворий може сам собі вводити Стелару®, якщо лікар визнає це можливим. Однак, лікар має забезпечувати відповідний контроль пацієнта. Хворих слід проінструктувати про необхідність введення усього об’єму препарату згідно інструкцій у листку-вкладишу. Повна інструкція для застосування наведена у листку-вкладишу.

 

Побічні реакції.

Зареєстровані наступні серйозні небажані реакції:

-         серйозні інфекції;

-         злоякісні пухлини.

Найчастішими побічними реакціями (>10 %) у контрольованих і неконтрольованих клінічних дослідженнях застосування Стелари® при псоріазі були назофарингіт та інфекції верхніх дихальних шляхів. Більшість цих явищ були помірно вираженими і не потребували припинення лікування.

Побічні реакції ранжовані за системою оранів та частотою, яку визначали як: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 - <1/10), нечасто (≥1/1000 - <1/100), рідко (≥1/10000 - <1/1000), дуже рідко (1/10000), невідомо (не може бути оцінене з доступних даних). В межах кожної групи за частотою, побічні реакції представляються в порядку зменшення серйозності.

Інфекції та інвазії:

дуже часто – інфекції верхніх дихальних шляхів, назофарингіт;

часто – целюліт, вірусні інфекції верхніх дихальних шляхів.

Психічні розлади:

часто – депресія.

Зі сторони нервової системи:

часто – запаморочення, головний біль.

Зі сторони органів дихання:

часто – біль у горлі/глотці, закладеність носа.

Зі сторони шлунково-кишкового тракту:

часто – діарея.

Зі сторони шкіри та підшкірної клітковини:

часто – свербіж.

Зі сторони кісково-м’язової системи:

часто – біль у спині, міальгія.

Загальний стан та місцеві реакції:

часто – слабкість, почервоніння місця ін’єкції;

нечасто – реакції в місці ін’єкції, включаючи біль, набряк, свербіж, ущільнення, кровотечу, синець та подразнення.

З боку імунної системи:

часто – реакції гіперчутливості (включаючи висипання, кропив’янку);

рідко – серйозні алергічні реакції.

 

Інфекції.

У контрольованих дослідженнях псоріазу частота інфекції і серйозної інфекції при застосуванні препарату Стелара® і плацебо була однаковою (частота інфекції – відповідно 1,39 і 1,21 випадку на рік лікування, частота серйозних інфекцій – відповідно 0,01 (5/407) і 0,02 (3/177) випадку на людино-рік лікування).

У контрольованій і неконтрольованій частині клінічних досліджень частота інфекцій складала 1,24 пацієнтів на рік і частота серйозних інфекцій складала 0,01 пацієнтів на рік для пацієнтів, яких лікували устекінумабом (24 серйозні інфекцій у 2251 пацієнтів на рік); серйозні інфекції, які спостерігались включали целюліт, дивертикуліт, остеомієліт, вірусні інфекції, гастроентерит, пневмонію та інфекції сечовивідних шляхів.

При сумісному застосуванні Стелари® з ізоніазидом у хворих з латентним туберкульозом у клінічних дослідженнях не зареєстровано прогресування туберкульозу.

 

Злоякісні пухлини.

У клінічних дослідженнях псоріазу з плацебо-контролем частота розвитку злоякісних пухлин (включаючи меланому, але не включаючи інші форми раку шкіри) у хворих, які отримували Стелару® і плацебо становила відповідно 0,25 (1/406) і 0,57 (1/177) випадків на 100 людино-років лікування. Частота розвитку інших, ніж меланома, форм раку, при вживанні цих препаратів становила відповідно 0,74 (3/406) і 0,57 (1/177) випадків на 100 людино-років лікування.

У контрольованій і неконтрольованій частині клінічних досліджень частота розвитку злоякісних пухлин (включаючи меланому, але не включаючи інші форми раку шкіри) у хворих, які отримували Стелару®, становила 0,36 (8/2249) випадку на 100 людино-років лікування; злоякісні пухлини, які спостерігались включали рак молочної залози, товстої кишки, голови та шиї, нирок, передміхурової та щитоподібної залози. Частота розвитку злоякісних пухлин у хворих, які отримували Стелару®, була такою ж, як серед населення в цілому (стандартизоване відношення частоти 0,68; 95% довірчий інтервал вірогідності: 0,29, 1,34). Частота розвитку інших, ніж меланома, форм раку, при вживанні Стелари® дорівнювала 0,80 (18/2245) випадку на 100 людино-років лікування.

 

Реакції гіперчутливості.

У клінічних дослідженнях Стелари® висип та кропив’янка спостерігались менш ніж у 2% хворих.

 

Імуногенність.

Приблизно у 5% хворих, які застосовували устекінумаб, формувались антитіла до устекінумабу, які зазвичай мали низький титр. Явної кореляції між формуванням антитіл та наявністю реакцій у місці ін’єкції не виявлено. За наявності антитіл до препарату у хворих спостерігалось зниження ефекту, хоча формування антитіл не виключає досягнення клінічного ефекту.

 

Передозування.

Випадків передозування не спостерігалось.

У клінічних дослідженнях одноразове внутрішньовенне введення дози до 4,5 мг/кг не призводило до розвитку дозолімітуючої токсичності. У випадку передозування рекомендується контролювати стан хворого для виявлення ознак та симптомів токсичних реакцій та ефектів, і при їх розвитку слід негайно починати відповідну симптоматичну терапію.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Даних щодо застосування Стелари® вагітними жінками недостатньо. Дослідження на тваринах показали відсутність прямого або непрямого шкідливого впливу відносно вагітності, ембріонального розвитку, пологів або постнатального розвитку. В якості попереджувальних заходів рекомендується уникати застосування Стелари® вагітним. Жінкам дітородного віку необхідно користуватися адекватними засобами контрацепції протягом всього курсу лікування і 15 тижнів після його завершення.

Невідомо, чи виділяється устекінумаб з грудним молоком. Дослідження на тваринах показали низький рівень виділення в грудне молоко. Невідомо, чи абсорбується препарат системно після всмоктування. Оскільки Стелара® може викликати небажані реакції у немовлят, слід прийняти рішення про припинення годування грудним молоком у період прийому препарату та протягом 15 тижнів після лікування або про відміну терапії Стеларою®. Слід взяти до уваги переваги годування грудним молоком дитини та переваги лікування Стеларою® жінок.

 

Діти.

Безпечність та ефективність Стелари® у цієї вікової групи не вивчалась. Тому препарат не рекомендований для застосування дітям віком до 18 років.

 

Особливі заходи безпеки.

Розчин препарату Стелара® у флаконі не слід збовтувати. Перед підшкірним введенням розчин у флаконі слід візуально перевірити на предмет наявності механічних включень або зміни кольору. Він має бути прозорим або злегка опалесціюючим, безбарвним або злегка жовтуватим і може містити декілька дрібних прозорих або білих часток білка. Такий зовнішній вигляд не є незвичним для білкових розчинів. При зміні кольору, помутнінні або наявності твердих часточок розчин використовувати не можна. Перед застосуванням Стелари® розчин має досягти комфортної температури для ін'єкції (приблизно 30 хв.). Препарат Стелара® не містить консервант, тому будь-який невикористаний залишок препарату у флаконі і шприці використовувати не можна. Детальні інструкції для застосування наведена у листку-вкладишу.

Невикористаний препарат та відходи слід знищувати згідно з місцевими вимогами.

 

Особливості застосування.

Інфекції.

Препарат Стелара® є селективним імуносупресором і може підвищувати ризик розвитку інфекцій і реактивації латентних інфекцій. У клінічних дослідженнях при застосуванні Стелари® у хворих спостерігались серйозні бактеріальні, грибкові та вірусні інфекції. Слід з обережністю застосувати препарат хворим з хронічними інфекціями або наявністю рецидивуючих інфекцій в анамнезі (див. розділ «Протипоказання»).

Перед початком застосування Стелари® слід провести тестування хворого на наявність туберкульозу. Хворим з активним туберкульозом препарат застосовувати не можна. За наявності латентного туберкульозу слід розпочати його лікування до початку застосування препарату Стелара®. Також слід розпочати лікування туберкульозу перед початком застосування Стелари® хворими, які мають в анамнезі латентний або активний туберкульоз і у яких достатній ефект попереднього лікування не підтверджений. У період лікування препаратом і після цього слід ретельно наглядати за хворим на предмет виявлення ознак та симптомів активного туберкульозу.

Хворих слід проінструктувати про необхідність звернення до лікаря при появі ознак та симптомів, які дозволяють припустити інфекцію. При розвитку серйозної інфекції за хворими слід ретельно наглядати, і препарат Стелара® не можна застосовувати до виліковування інфекції.

Злоякісні пухлини.

Препарат Стелара® є селективним імуносупресором. Препарати цієї групи можуть підвищувати ризик розвитку злоякісних пухлин. У деяких хворих, які отримували цей препарат у клінічних дослідженнях, розвились шкірні та інші типи злоякісних пухлин.

У хворих, які мають злоякісні пухлини в анамнезі, досліджень Стелари® не проводилось. Слід бути обережними при застосуванні препарату хворими, які мають злоякісні пухлини в анамнезі, або при розгляді питання про продовження лікування після розвитку такої пухлини.

Реакції гіперчутливості.

У постмаркетинговому періоді спостерігались серйозні алергічні реакції, включаючи можливий анафілаксис.

При розвитку анафілактичних та інших серйозних алергічних реакцій застосування Стелари® слід негайно припинити і призначити відповідне лікування.

Вакцинація.

У період лікування Стеларою® не рекомендується застосовувати живі вірусні та бактеріальні вакцини (такі як бацила Кальметта-Герена, БЦЖ). Специфічних досліджень серед пацієнтів, які нещодавно отрмували живі вірусні або живі бактеріальні вакцини, не проводилось. Перед застосуванням живих вірусних та бактеріальних вакцин лікування Стеларою® слід відкласти щонайменше на 15 тижнів після прийому останньої дози і можна відновити за 2 тижні після вакцинації. Лікар має взяти до уваги кортку характеристику препарату відносно специфічних вакцин для додаткової інформації та правил одночасного застосування імуносупресорів після вакцинації.

Одночасно із Стеларою® можна застосовувати інактивовані та вакцини з неживих мікроорганізмів.

 

Супутня імуносупресивна терапія.

Безпечність та ефективність застосування Стелари® в комбінації з імуносупресорами та фототерапією не вивчалась. У разі необхідності застосування Стелари®, слід зважити переваги одночасного застосування з імуносупресорами.

 

Імунотерапія.

Препарат Стелара® не оцінювався у пацієнтів, які перебувають на алергічній імунотерапії. Препарат може впливати на алергічну імунотерапію. Слід виявляти обережність у пацієнтів які отримують або які отримували алергічну імунотерапію, особливо через ризик виникнення анафілактичних реакцій.

 

Особливі категорії хворих.

Застосування в геріатричній практиці (³ 65 років). Ефективність та безпечність препарату у хворих віком ³ 65 років і молодших людей суттєво не відрізнялись. Оскільки частота виникнення інфекцій у пацієнтів літнього віку загалом вища, слід бути обережними при лікуванні цієї вікової групи.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Досліджень препарату на здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не проводилось.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Досліджень лікарської взаємодії не проводилось. У популяційному фармакокінетичному аналізі ІІІ фази досліджень було досліджено вплив одночасного застосування лікарських засобів у пацієнтів із псоріазом (в тому числі парацетамол, ібупрофен, ацетилсаліцилова кислота, метформін, аторвастатин, левотироксин) на фармакокінетику устекінумабу. Немає показань щодо взаємодії з цими лікарськими засобами при одночасному застосуванні із Стеларою®. Базою цього аналізу було принаймні 100 пацієнтів (> 5 % дослідженої популяції), які одночасно лікувались цими лікарськими засобами 90 % періоду досліджень.

Живі вакцини не можна застосовувати разом із Стеларою®.

Безпечність та ефективність застосування Стелари® в комбінації з імуносупресорами та фототерапією не вивчалась. Слід з обережністю одночасно застосувати імуносупресори та Стелару®.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії. Устекінумаб – це повністю людські моноклональні антитіла типу IgG1k, які мають високу спорідненість і специфічність до субодиниці р40 інтерлейкінів людини (ІЛ)-12 і ІЛ-23. Препарат блокує біологічну активність ІЛ-12 і ІЛ-23, запобігаючи їх зв'язуванню з білковим рецептором ІЛ-12Rb1, який експресується на поверхні імунних клітин. Устекінумаб не може зв'язуватися з ІЛ-12 і ІЛ-23, вже зв'язаними з рецептором. Тому препарат, навряд чи може робити внесок у формування комплемент- або антитілозалежної цитотоксичності клітин, що несуть ці рецептори. ІЛ-12 і -23 є гетеродимерними цитокінами, які секретуються активованими антиген-презентуючими клітинами, зокрема, макрофагами і дендритними клітинами. ІЛ-12 і -23 беруть участь в імунних реакціях, сприяючи активації NK-клітин і диференціюванню та активації CD4+-Т-клітин. Проте при захворюваннях, пов'язаних з порушенням функцій імунної системи, спостерігається порушення регуляції секреції ІЛ-12 і –23. Стелара® усуває внесок ІЛ-12 і –23 в активацію імунних клітин, зокрема, що викликає цими цитокінами внутрішньоклітинну передачу сигналу і секрецію цитокінів. Таким чином, вважається, що Стелара® перериває каскад реакцій передачі сигналу і секреції цитокінів, які мають вирішальне значення в розвитку псоріазу.

 

Фармакокінетика.

Всмоктування. Середній час досягнення максимальної концентрації в сироватці крові (Тмакс) після одноразового підшкірного введення 90 міліграмів Стелари® здоровим добровольцям становив 8,5 дня. У хворих на псоріаз ця величина при дозах препарату 45 і 90 міліграмів була такою ж, як у здорових добровольців. Абсолютна біодоступність Стелари після одноразового підшкірного введення хворим на псоріаз дорівнювала 57,2%.

Розподіл. Медіана об'єму розподілу Стелари® в термінальній фазі виведення після одноразового внутрішньовенного введення хворим на псоріаз коливалась від 57 до          83 мл/кг.

Метаболізм. Шляхи метаболізму Стелари® точно не відомі.

Виведення. Медіана системного кліренсу Стелари® після одноразового внутрішньовенного введення хворим на псоріаз коливалась від 1,99 до 2,34 мл/доб/кг. Середній час напіввиведення (Т1/2) Стелари® у хворих на псоріаз дорівнював приблизно 3 тижні, і в різних дослідженнях коливався від 15 до 32 днів. У популяційному фармакокінетичному аналізі уявний кліренс (CL/F) та уявний об’єм розподілу (V/F) складали 0,465 1/день та 15,71, відповідно, у пацієнтів із псоріазом. Стать не впливала на уявний кліренс устекінумабу. Фармакокінетичний популяційний аналіз показав тенденцію відносно підвищеного кліренсу устекінумабу у пацієнтів, у яких були антитіла до устекінумабу.

Лінійність дози. Рівень системної дії (Смакс і AUC) устекінумабу збільшувався приблизно дозозалежно після одноразового внутрішньовенного введення хворим на псоріаз в діапазоні доз від 0,09 мг/кг до 4,5 мг/кг або після одноразового підшкірного введення доз приблизно 24-240 міліграм.

Одноразове і багаторазове введення. Після одноразового і багаторазового підшкірного введення Стелари® крива „концентрація-час” в сироватці крові в цілому передбачувана. Після підшкірного введення Стелари® в терміни 0, 4 тижні і потім кожні 12 тижнів рівноважна концентрація в сироватці крові досягається до 28 тижня і становить 0,21 - 0,26 мкг/мл     (45 міліграмів) або 0,47 - 0,49 мкг/мл (90 міліграмів). При підшкірному введенні кожні 12 тижнів накопичення Стелари® в сироватці крові не виявлено.

Вплив маси тіла на фармакокінетику. Фармакокінетичний популяційний аналіз показав вплив маси тіла хворого на концентрацію Стелари® в сироватці крові. У хворих з вагою тіла >100 кг медіана концентрації препарату в сироватці крові була майже на 55 % вища порівняно з пацієнтами з масою тіла ≤ 100 кг. Медіана об’єму розподілу у пацієнтів з вагою тіла >100 кг була майже на 37 % вища порівняно з пацієнтами з масою тіла ≤ 100 кг. Медіана концентрації Стелари® в сироватці крові після введення дози 90 міліграмів хворим з масою тіла >100 кг була порівняна з концентрацією після введення дози 45 міліграмів хворим з масою <100 кг.

Особливі популяції хворих. Фармакокінетика Стелари® у хворих з нирковою та печінковою недостатністю не вивчалася. Досліжень серед пацієнтів літнього віку не проводилось.

Популяційний фармакокінетичний аналіз показав відсутність впливу куріння та прийому алкоголю на фармакокінетику Стелари®.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий або злегка опалесціюючий, безбарвний або злегка жовтуватий розчин, може містити декілька дрібних прозорих або білих часток білка. Такий зовнішній вигляд не є незвичним для білкових розчинів. При зміні кольору, помутнінні або наявності твердих часточок розчин використовувати не можна. Стелара® не містить консервант, тому будь-який невикористаний залишок препарату у флаконі і шприці використовувати не можна.

 

Несумісність. Дані відсутні.

 

Термін придатності. 1 рік.

 

Умови зберігання. Зберігати в холодильнику (2 – 8 °С). Флакон слід зберігати у картонній пачці до використання. Не заморожувати. Не струшувати. Зберігати у захищеному від дії світла місці.

 

Упаковка. 1 флакон 45 мг/0,5 мл або 90 мг/1,0 мл в пачці картонній.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. Сілаг АГ, Швейцарія. Центокор Б.В., Нідерланди.

 

Місцезнаходження. Сілаг АГ, Швейцарія, Хохштрасе, 201, Шаффхаузен 8205.