Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ТОВ "ФАРМА ЛАЙФ", м. Львів, Україна

Міжнародна непатентована назва: Meropenem

АТ код: J01DH02

Форма випуску: Порошок для ін'єкцій по 1 г у флаконах № 10 (пакування із in bulk фірми-виробника ЛОК-БЕТА Фармасьютікалс (І) ПВТ. ЛТД, Індія)

Діючі речовини: 1 флакон містить: меропенему (у перерахуванні на безводну речовину) 1000 мг

Допоміжні речовини: Натрію карбонат безводний

Фармакотерапевтична група: Різні бета-лактамні антибіотики

Показання: Інфекції дихальних шляхів (включаючи госпітальні пневмонії), сечовивідної системи, черевної порожнини, жіночих статевих органів, шкіри й м'яких тканин; менінгіт, септицемія, емпірична терапія при підозрі на бактеріальну інфекцію в дорослих хворих з нейтропенією (монотерапія або в комбінації із противірусними або протигрибковими препаратами).

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2р.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/9157/01/01

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МЕРОПЕНЕМ

 (MEROPENEM)

Склад:

діюча речовина: 1 флакон містить  меропенему (у перерахуванні на безводну речовину)  1000 мг;

допоміжна речовина: натрію карбонат безводний.

 

Лікарська форма. Порошок для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Карбапенеми. Код  АТС  J01D H02.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Інфекції дихальних шляхів (включаючи госпітальні пневмонії), сечовивідної системи, черевної порожнини, жіночих статевих органів, шкіри й м'яких тканин; менінгіт, септицемія, емпірична терапія при підозрі на бактеріальну інфекцію в дорослих хворих з нейтропенією (монотерапія або в комбінації із противірусними або протигрибковими препаратами).

 

Протипоказання. Гіперчутливість до препарату, у тому числі до інших бета-лактамних антибіотиків, дитячий вік до  3 місяців,  вагітність і період годування груддю.

 

Спосіб застосування та дози. Застосовується  внутрішньовенно дорослим та дітям старше 3 місяців. Перед початком застосування необхідно провести тест на переносимість препарату.Дорослим та дітям старше 12 років вводять внутрішньовенно по 500 мг кожні 8 годин, при госпітальних інфекціях — 1 г 3 рази на добу, менінгіті — 2 г кожні 8 годин. При показниках  кліренсу  креатиніну від 26 до 50 мл/хв — у дозі 0,5 – 2 г кожні 12 годин, від 10 до 25 мл/хв — 1/2 рекомендованої дози кожні 12 годин, менше 10 мл/хв — 1/2 звичайної дози 1 раз на добу. Меропенем виводиться при гемодіалізі. Якщо потрібне тривале лікування препаратом, рекомендується вводити встановлену для хворого дозу  після завершення процедури гемодіалізу, щоб відновити ефективну концентрацію в плазмі. Досвіду застосування Меронему для лікування хворих, які знаходяться на перитонеальному діалізі, немає.У хворих з печінковою недостатністю немає необхідності у коригуванні дози.У пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок або кліренсом креатиніну > 50 мл/хв коригувати дозу не потрібно.Дітям віком від 3 місяців до 12 років — 10 - 20 мг/кг кожні 8 годин, при менінгіті — 40 мг/кг 3 рази на добу. Дітям з масою тіла більше 50 кг застосовують дози як  для дорослих. Внутрішньовенно може вводитися у вигляді болюсу, при цьому розводиться з розрахунку 5 мл розчинника (ізотонічний розчин натрію хлориду або 5 % розчин глюкози) на кожні 250 мг препарату і вводиться повільно протягом 5 хв. або у вигляді краплинної інфузії –  розчиняється в 50–250 мл розчинника й уводиться протягом 15–30 хв.

Препарат для внутрішньовенного введення може бути розчинений у таких інфузійних розчинах:

0,9% розчин хлориду;

5% або 10% розчин глюкози;

5% розчин глюкози з 0,02% натрію бікарбонату;

0,9% розчин натрію хлориду з 5% розчином глюкози;

5% розчин глюкози з 0,225% розчином натрію хлориду;

5% розчин глюкози з 0,15% розчином калію хлориду;

2,5% або 10% розчин манітолу.

 

Побічні реакції. При застосуванні препарату можуть зустрічатись такі прояви небажаних реакцій:

З боку центральної нервової системи: безсоння, підвищена збудливість, тривога, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації, епілептиформні напади, парестезії.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, біль в епігастральній ділянці, псевдомембранозний коліт.

З боку кровотворної системи: анемія, еозинофілія, нейтропенія, тромбоцитопенія або тромбоцитемія,  позитивна проба Кумбса.

З боку імунної системи: алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив’янка, набряк Квінке); у поодиноких випадках - анафілактоїдні реакції.

З боку серцево-судинної системи: серцева недостатність, тахі- або брадикардія, гіпо- або гіпертензія, синкопальні стани, інфаркт міокарда.

З боку респіраторної систем: у поодиноких випадках - тромбоемболія легеневих артерій, диспное.

З боку гепатобіліарної системи: інколи - підвищення рівня печінкових ферментів і білірубіну в крові, холестатичний гепатит.

З боку сечовидільної системи: дизурія, набряки, порушення функцій нирок, гематурія.

Інш: у поодиноких випадках -  кандидамікоз, реакції у місці введення (флебіт, тромбофлебіт).

 

Передозування. Може виникнути під час лікування пацієнтів з порушенням функції нирок.

Лікування симптоматичне. У пацієнтів з нормальною функцією нирок відбувається швидке виведення препарату із сечею. Для пацієнтів з нирковою недостатністю ефективне проведення гемодіалізу.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю. У період вагітності та годування груддю препарат не призначають! У разі необхідності  застосування препарату в період лактації  годування груддю слід припинити.

 

Діти. Досвід застосування дітям віком до 3 місяців відсутній. Відсутній досвід застосування препарату у дітей з нирковою недостатністю. 

 

Особливості застосування. У пацієнтів із гіперчутливістю до карбапенемів, пеніцилінів або інших β-лактамних антибіотиків в анамнезі може виникати перехресна алергійна реакція на препарат. У випадку розвитку алергійних реакцій препарат необхідно відмінити і призначити симптоматичну терапію.

При застосуванні препарату пацієнтам із захворюваннями печінки необхідно постійно контролювати активність сироваткових трансаміназ і рівень білірубіну в крові. Як і при застосуванні інших антибіотиків, можливий посилений  розвиток резистентної мікрофлори.

Застосування меропенему при інфекціях, спричинених метицилінстійкими штамами  стафілококу, не рекомендується.

Псевдомембранозний коліт, що зустрічається при застосуванні практично всіх антибіотиків, може варіювати від легкого до тяжкого ступеня. Тому меропенем необхідно призначати з обережністю особам із дисфункцією травного тракту, особливо з колітами в анамнезі. Важливо враховувати можливість розвитку псевдомембранозного коліту у випадку виникнення діареї при  прийомі антибіотика. Результати досліджень свідчать, що однією з  основних причин колітів, зумовлених застосуванням антибіотиків, є токсин, що продукується стійкими штамами Clostridium difficil.

З обережністю застосовують меропенем  як монотерапію тяжкохворим пацієнтам з відомою або підозрюваною інфекцією нижніх дихальних шляхів, спричиненою Pseudomonas aeruginosa.

З обережністю  застосовують препарат одночасно з потенційно нефротоксичними препаратами.

Ефективність і безпека застосування препарату дітям у віці до 3 місяців не встановлена, тому не рекомендується застосовувати меропенем пацієнтам цієї вікової категорії. Немає даних щодо застосування препарату дітям з порушеною функцією печінки й нирок. Немає досвіду застосування меропенему дітям з нейтропенією або первинним/вторинним імунодефіцитом.

Препарат ефективний як при проведенні монотерапії, так і в комбінації з іншими антимікробними препаратами, особливо для лікування змішаних інфекцій.

Перед уведенням розчин препарату необхідно струшувати. Флакони призначені для одноразового використання. При приготуванні і введенні препарату слід дотримуватися умов асептики. Для внутрішньовенного введення застосовується свіжоприготовлений розчин препарату.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не впливає.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Одночасне застосування препарату з потенційно нефротоксичними препаратами вимагає обережності. Пробенецид конкурує з меропенемом щодо активної канальцевої секреції, пригнічуючи таким чином ниркову екскрецію меропенемом, збільшуючи період напіввиведення й підвищуючи його концентрацію в плазмі крові. З огляду на високу ефективність і достатню тривалість дії препарату без одночасного застосування з пробенецидом, така комбінація  не рекомендується. Можливий вплив препарату на зв'язування з білками плазми крові інших препаратів не вивчався. Меропенем може знижувати концентрацію вальпроєвої кислоти в сироватці крові до субтерапевтичної. Щодо взаємодії препарату при одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами повідомлень не надходило. 

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Антибактеріальний, бактерицидний засіб. Активний відносно грампозитивних аеробів — стафілококів золотистого та епідермального (у тому числі бета-лактамазопродукуючі штами), Streptococcus pneumoniae (включаючи пеніциліностійкі штами), Streptococcus viridans; грамнегативних мікроорганізмів: кишкової палички, Acinetobacter, Aeromonas hydrophilia, Campylobacter, Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Enterobacter cloacaae, Haemophilus influenzae, у тому числі ампіцилінрезистентні і бета-лактамазопродукуючі штами, Hafnia alvei, Klebsiella pneumoniae і oxytoca, Moraxella catarrhаlis, включаючи бета-лактамазопродукуючі штами, Morganella morganii, Neisseria meningitidis, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa, Salmonella, Serratia marcescens, Shigella, Yersinia enterocolitica і анаеробних бактерій — Bacteroides (distasonis, fragilis, ovatus, thetaiotaomicron), Clostridium (difficile, perfringens), Eubacterium lentum, Fusobacterium, Peptostreptococcus, Prevotella (bivia, intermedia, melaninogenica), Porphyromonas asaccharolytica, Propionibacterium acnes.

Взаємодіє з рецепторами — специфічними пеніцилінзв’язуючими білками на поверхні цитоплазматичної мембрани, гальмує синтез пептидогліканового шару клітинної стінки (внаслідок структурної подібності до аланін-D-аланіну пригнічує дію транспептидази і гальмує утворення поперечних зшивок між ланцюжками пептидоглікану) і сприяє вивільненню аутолітичних ферментів клітинної стінки, що спричиняє її ушкодження і загибель бактерій.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення, залежно від дози (0,5 або 1 г) і способу аплікації (болюсно або краплинно), максимальне значення концентрації препарату в сироватці крові (Cmax) становить 23 мкг/мл, 45 мкг/мл, 49 мкг/мл і 112 мкг/мл відповідно. Зв'язується з білками плазми на 2 %. Легко проникає в різні тканини й рідини організму людини (включаючи спинномозкову), бактерицидні концентрації утворюються через 0,5–1,5 години після введення. Піддається незначній біотрансформації у печінці з утворенням єдиного метаболіту (фармакологічно неактивного). Період напіввиведення препарату (Т1/2) становить 1 годину. Екскретується, в основному, нирками (більше 70 % виводиться у незміненому вигляді). При нирковій недостатності плазмовий кліренс меропенему прямо пропорційний ступеню зниження кліренсу креатиніну. Фармакокінетика меропенему у дітей така ж, як у дорослих. Період напіввиведення препарату у дітей віком до 2 років приблизно 1,5 – 2,3 години, при цьому відзначають лінійну залежність «концентрація–доза» в діапазоні доз 10 – 40 мг/кг. У пацієнтів літнього віку кліренс меропенему знижується, він корелює зі зниженням кліренсу креатиніну, пов’язаного з віком.

Кліренс меропенему  у пацієнтів із нирковою недостатністю пов’язаний з кліренсом креатиніну. Тому  хворим з підвищеним  кліренсом креатиніну необхідна корекція дози препарату. Фармакокінетика меропенему в пацієнтів із захворюваннями печінки не змінюється. 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико –хімічні властивості: порошок білого або злегка жовтуватого кольору. 

 

Несумісність. Препарат не можна змішувати або додавати до інших лікарських засобів. Не можна застосовувати інфузійні розчини, що містять кальцій для розведення препарату.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Не заморожувати.

Готовий до застосування розчин можна зберігати:

-         при температурі не вище 25 °С:

при використанні розчинників – води для ін'єкцій, 0,9 % натрію хлориду – не більше 8 годин; при використанні у якості  розчинників – 5 % розчин глюкози, 5 % розчин глюкози і 0,225 % розчин натрію хлориду, 5 % розчин глюкози і 0,9 % розчин натрію хлориду, 5 % розчин глюкози і 0,15 % розчин калію хлориду або  2,5 % чи 10 % розчин манітолу для внутрішньовенних інфузій – не більше 3 годин; 5 % або 10 % розчин  глюкози  і 0,02 % розчин гідрокарбонату натрію для   внутрішньовенних ін'єкцій – не більше 2 годин.

-      в холодильнику (при температурі 4 °С):

при використанні розчинників – води для ін'єкцій, 0,9 % натрію хлориду – не більше 48 годин;

при використанні розчинників -  5 % розчин глюкози, 5 % розчин глюкози і 0,225 % розчин натрію хлориду, 5 % розчин глюкози і 0,9 % розчин натрію хлориду, 5 % розчин глюкози й  0,15 % розчин калію хлориду або  2,5 % чи 10 % розчин манітолу для  внутрішньовенних інфузій – не більше 14 годин;

5 % або 10 % розчин  глюкози і 0,02 % розчин гідрокарбонату натрію для  внутрішньовенних ін'єкцій не більше 8 годин.

 

Упаковка. По 1 г у флаконі, № 10 у коробці картонній.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

ТОВ «Фарма Лайф», Україна.

 

Місцезнаходження.